Ковідні замовлення для змовників

16.12.2020 18:00

Пандемія коронавірусу набирає оберти. У деяких європейських країнах вже локалізували захворювання та напрацювали стратегію мінімізації його наслідків. Водночас ми все ще активно боремося з реаліями другої хвилі пандемії та досить хаотичними діями влади. 

Спрощення закупівель робіт, товарів та послуг, необхідних для боротьби з цим недугом, суттєво спростило життя замовникам, хоча й породило чимало зловживань, спекуляцій та й просто помилок. Загалом з березня по листопад включно за ковідною процедурою підписали понад сотню тисяч договорів. 

Серед підрядників, з якими укладали контракти, є й ті, що наразі перебувають у «чорному списку» АМКУ. Йдеться про фірми та підприємців, які допустили антиконкурентні узгоджені дії під час торгів та були притягнуті за це до відповідальності – отримали штраф та трирічний «бан» на участь у відкритих торгах. З точки зору чинного законодавства замовнику не заборонено підписувати з такими учасниками ковідні договори, однак погодьтеся – досить дивно віддавати замовлення тим, хто намагався змахлювати на торгах. 

Загалом з березня по листопад модуль аналітики bi.prozorro нарахував 22 підрядника з «чорного списку», які сумарно отримали замовлень на 125,8 мільйонів гривень. Частина з них перебуває в списку й по сьогодні, інші через суд довели свою невинуватість, треті встигли перечекати строк заборони на участь у торгах та повернутись до активної участі в тендерах. Ми ж спробуємо зосередитись на найцікавіших підрядниках та їхній ролі в коронавірусних закупівлях. 

Найпопулярніший ФОП

Зареєстрована на початку двотисячних як ФОП, львів’янка Жидачевська Галина Василівна за ковідною процедурою встигла підписати 152 договори на загальну суму 3,4 мільйонів гривень. Переважна більшість замовлень – Львівщина, однак знайшлися й покупці в Закарпатській, Хмельницькій та навіть Дніпропетровській областях. 

Водночас товар, який поставляла підприємиця важко назвати унікальним. Це кріопробірки, лабораторні реактиви, швидкі тести на COVID-19 та грип, набори для забору біологічного матеріалу.  На Львівщині та й загалом по Україні подібний товар продає чимало підприємців, тож на роль монополіста Галина Жидачевська точно не годиться. 

Варто зауважити, що ім’я підприємиці добре відоме не лише замовникам, а й місцевим журналістам. Ще на початку 2018-го року видання «Наші гроші. Львів» повідомляло про закупівлю комунальною 4-ою міською клінічною лікарнею лабораторних реактивів за завищеними цінами у Жидачевської. А вже у вересні 2019-го Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету у Львівській області оштрафувала підприємицю та ФОПа Руслана Дмитрика за змову на торгах Городоцької центральної районної лікарні. Тоді комітет виявив наявність між учасниками господарських відносин, а також встановив факт подачі документів з однієї ІР-адреси. Як наслідок – 34 тисячі гривень штрафу кожному та 3 роки бану на участь у відкритих торгах. 

«Ковідним замовникам» підприємиця також пропонує далеко не найнижчі ціни. Для прикладу, тест-систему DIA-SARS-CoV-2-NP-lgM Галина Жидачевська продала Дрогобицькій районній лікарні по 3,21 тисяч гривень за набір, в той час як Арбузинській міській раді аналогічний набір дістався за 3 тисяч гривень, а Українська алергологічна лікарня МОЗ України купила такі взагалі за 2,8 тисяч. Подібні переплати зустрічаються й в інших поставках львів’янки.

Заплутані зв’язки

Окрім вже згадної підприємиці Жидачевської, заробляють на ковідних закупівлях Львівщини і ФОПи Світлана Довба та Богдана Білецька. Кожну з них наприкінці квітня поточного року АМКУ оштрафувало на 68 тисяч гривень за змову на медичних торгах у 2018-му. Під час проведення розслідування антимонопольникам вдалося з’ясувати, що учасниці торгів користувалися спільним телефоном та IP-адресою, мали господарські відносини та разом готували документацію для участі у тендері. 

Із моменту винесення рішення АМКУ підприємиці встигли підписати 92 угоди на суму 3,6 мільйонів гривень. Договори заключали часто на досить незначні суми. На двох назбирається лиш десяток угод, вартість яких перевищила 100 тисяч гривень. 

Серед поставлених товарів: кисневі концентратори, респіратори, медичні халати, тест-системи для ІФА та інше. Ціни – відносно ринкові. Для прикладу, Пологовому будинку №1 міста Львова дістались від Світлани Довби концентратори JAY-5AW по 19,9 тисяч гривень за одиницю. Їхня середня ціна в Prozorro — від 19 до 21 тисяч. А вже знайому тест-систему DIA-SARS-CoV-2-NP-lgM продала Львівському національному медуніверситету по 3 тисяч гривень за одиницю.

Прикметно, що Богдана Білецька окрім своєї діяльності в якості ФОПа є співзасновницею ТОВ «Авіцена Медик». Ця фірма прийшла на заміну ТОВ «Авіцена», яке ще в 2014-му році оштрафувало АМКУ. Знову ж таки, за змову на торгах. 

Сама «Авіцена Медик» також має власний штраф від АМКУ. Наприкінці 2019 року підприємство спільно з Фірмою «Радмір» і Дочірнє підприємство АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» розіграли поставку медапаратури для Управління охорони здоров’я Львівської міськради. АМКУ вказав на завантаження учасниками однакових файлів, схожість цінової поведінки та наявність документів з однаковими дефектами друку та сканування. Комітет вирішив накласти на фірми штраф – 28 тисяч для харків’ян та 68 тисяч гривень для львівської фірми. Також вони звісно потрапили до «чорного списку АМКУ». Однак це не завадило змовниками отримати за ковідною процедурою замовлень на загальну суму 7,75 мільйонів гривень. 

Фірма «Радмір», власником якої є кандидат медичних наук, асистент кафедри урології, нефрології та андрології Харківського національного медуніверситету Артем Гарагатий, свій єдиний підряд на 1,3 мільйона гривень отримала від «Тернопільського регіонального фтизіпульмонологічного медцентру», якому було поставлено апарат УЗД. А от «Авіцена медик» свої 6,45 мільйонів встигло отримати на 114 закупівлях замовників Львівщини. Товари далеко не унікальні – маски, рукавички, шприци і подібне.

Харківський слід

Десяток замовлень на 1,26 мільйона гривень має в своєму активі й оштрафований за змову харківський підприємець Максим Костенко. Для боротьби з коронавірусною хворобою ФОП поставляв бактерицидні опромінювачі, експрес-тести і лабораторні холодильники. Свій же трирічний «бан» на участь у відкритих торгах харків’янин отримав у березні 2019 року, коли розіграв з ТОВ «РедМед» два замовлення від КУ «Житомирський обласний центр крові». 

Окрім спільного використання телефонного номера і IP-адреси, учасників пов’язує ще одна надзвичайно помітна обставина – Максим Костенко є одним зі співвласників фірми, яка офіційно зареєстрована в місті Києві. Другим замовником наразі вказаний столичний підприємець Сергій Федяков. 

Варто зауважити, що й «РедМед» під час пандемії не залишилося без коронавірусних замовлень. За цей період компанія підписала шість контрактів загальною вартість 152,29 тисяч гривень.  Попри те, що фірма спеціалізується переважно на постачанні обладнання для забору, зберігання крові та супутніх товарах, за ковідною процедурою «РедМед» продавав замовникам Київської та Запорізької області медичні маски, хірургічні шапочки та бахіли. Водночас ціни засобів індивідуального захисту важко назвати ринковими. Підприємство на замовлення «Запорізького обласного центру служби крові» у вересні поставило медичні маски по 6 гривень за штуку, у той час як на конкурентних торгах ціни на подібний товар були в 2-3 рази дешевшими. 

Звісно, замовляти товари чи послуги необхідні для боротьби з COVID-19 у підрядників, які свого часу засвітились як «змовники», не є порушенням чинного законодавства. Тим не менш, віддавати бюджетні кошти суб’єктам з «чорного списку» АМКУ, коли на ринку працює чимало подібних організацій та ще й з фінансово вигіднішими пропозиціями, є не надто логічним рішення. За словами експерта з публічних закупівель, виконавчого директора «Центру громадського моніторингу та досліджень» Юрія Кузько, пояснення таким діям замовників просте – вони не хочуть, а інколи не мають часу та кваліфікованого персоналу для вивчення фідбеку потенційного постачальника: 

«Не зовсім раціональним є підтримувати новими багатотисячними контрактами недобросовісних підприємців, які за порушення тендерного законодавства відбувають покарання у "чорному списку" АМКУ. Але з іншого боку — це коронавірусні закупівлі і, можливо, особливого вибору замовники не мали. Тому треба вивчати як самих підрядників, так і те що вони продають. А на це витрачають час не всі».


Цей матеріал вийшов за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.

Ковідні томографи: хто купував і за скільки

Як в Україні закуповували апарати КТ за коронавірусною процедурою.

13.01.2021 14:30

Короновані новачки

Історії постачальників, які отримують мільйонні бюджетні замовлення менше, ніж за місяць після створення.

25.12.2020 14:00

Як державні лабораторії купують послуги з ПЛР-тестування в Prozorro

Потужностей державних лабораторій вже не вистачає. Тож вони звертаються по допомогу до приватних. Звісно, не безкоштовно.

16.11.2020 19:00

Бензин, ремонти і скотч. Що, окрім медикаментів, купують замовники за коронавірусною процедурою

За допомогою процедури COVID-19 замовники купують не лише ті товари, роботи й послуги, які дозволив Кабмін. Утім, поки ризик покарання за такі порушення мінімальний.

04.11.2020 10:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

profile.welcome.login.title

profile.welcome.login.description

connectivity.errors