На початку липня Кабмін вкотре вніс зміни до закупівельних правил на час воєнного стану. Цього разу кількість винятків з тендерів збільшилась, а частину прямих договорів ми побачимо лише після Перемоги. Але є і приємна новина: тепер перелік усіх документів, які замовник вимагає від учасника, потрібно буде розміщувати окремим додатком до тендерної документації. Якщо їх там не буде, то за ненадання не можна буде відхилити тендерну пропозицію. Серед інших новинок — вимоги локалізації спробували ще більше гармонізувати з дією міжнародних угод. Також у замовників та учасників стане більше варіантів, як зазначити місцезнаходження, уникаючи небезпеки. Розглядаємо зміни детальніше.

Локалізація оминає товари з країн-сторін міжнародних угод

До правил локалізації додали виняток: локалізацію не потрібно застосовувати, якщо країною походження товару є країна:

• сторона Угоди про державні закупівлі від 15 квітня 1994 року (зі змінами);
• з якою Україна уклала інші міжнародні договори, що містять положення про державні закупівлі, зокрема угоди про вільну торгівлю;
• яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої приєдналася Україна. 

Наразі у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону є норма, що правила локалізації не застосовуються до закупівель, які підпадають під дію Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів, до яких приєдналась Україна.

Цікаво, що нова норма, додана до Особливостей, не містить посилань на вартісні пороги і прив’язує виняток з правил локалізації лише до факту походження товару з певних країн-сторін міжнародних угод. Тож вартісних порогів у цього винятку немає — і це додатково підтвердило Мінекономіки на своєму вебінарі. Дивитись, які країни входять до переліку, міністерство порадило на сайті World Trade Organization. 

Окрім того, Мінекономіки акцентувало, що вимоги локалізації слід застосовувати до кожного товару окремо. Відмежувати один товар від іншого радить за переліком товарів у п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень, наприклад, 10 генераторів — це один товар, а 5 трансформаторів — інший. Кожну з цих частин потрібно оцінювати, чи перевищує вона вартісні пороги локалізації.

Нагадуємо, що Transparency International Ukraine давно закликає відмовитися від локалізації у публічних закупівлях. Зокрема нещодавно наш Іван Лахтіонов детально пояснював, чому зміни не зроблять локалізацію більш ефективною.

Винятків з конкурентних процедур більшає

Реагуючи на виклики воєнного часу, уряд додав до Особливостей кілька випадків, за яких замовники можуть укладати прямі договори на надпорогові суми, замість тендерів. До нових прямих закупівель увійшли:

• Закупівлі товарів, необхідних для ремонту та відновлення техніки, на виконання договору про спільну діяльність, укладеного АТ «Укрзалізниця» (пп. 20). 

Щоб застосувати цей виняток, договір про спільну діяльність має бути укладений з метою підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану. Звітуючи про такі закупівлі, замовник до 1 вересня 2024 року зможе не розміщувати в системі договір про закупівлю та додатки до нього. 

• Закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, виконання мобілізаційних завдань (замовлень), заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, виконання договорів, що містять інформацію з обмеженим доступом (пп. 21). 

Можливість укладати прямий договір про такі закупівлі додали як відповідь на потреби територіальних громад, які допомагають обороні, особливо у східних областях. 

Щоб застосувати цю підставу, закупівлю потрібно проводити для нагальних потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, військових ВНЗ на їх запит, а потім передати такі товари, роботи та послуги на облік запитувача. 

Запит ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих ВНЗ має погодити їх уповноважена посадова (службова) особа. У запиті має бути обґрунтування нагальності потреби у закупівлі відповідно до пункту 13 (прямим договором). Як визначити нагальність? Мінекономіки вважає її головною ознакою непередбачуваність, коли зненацька знадобилася допомога ЗСУ або іншим нашим оборонцям, і це не могли спланувати заздалегідь. Воно радить зважено підходити до цих закупівель, оскільки контролюючі органи будуть перевіряти, чи справді потреба була нагальною. 

Звітуючи про такі закупівлі, замовник до 1 вересня 2024 зможе не розміщувати в системі  договір про закупівлю та додатки до нього. 

• Закупівля газопоршневих, газотурбінних когенераційних установок, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень (їх складових), їх оренда, а також закупівля товарів, робіт та послуг, пов’язаних з їх будівництвом та введенням в експлуатацію, для підготовки до опалювального сезону 2024/25 року (пп. 22).

Цей виняток, вочевидь, зумовлений руйнуванням енергетичної інфраструктури та необхідністю якнайшвидше створити альтернативні джерела опалення в містах, де ТЕС зруйновані. 

• До закупівель для захисту об’єктів електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та, нафтогазового комплексів — додали об’єкти «критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти», а також виняток поширили на першочергові аварійно-відбудовні роботи на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу (пп. 15). 

Звітуючи про такі закупівлі, замовник до 1 вересня 2024 зможе не розміщувати в системі  договір про закупівлю та додатки до нього. 

Звітувати про прямі договори та їх зміну по-новому

З 1 вересня 2024 року діятимуть нові правила звітування про прямі договори, укладені за пунктом 13 Особливостей. Для договорів, укладених за більшістю підстав — вимоги залишаються незмінними: оприлюднювати разом зі звітом сам договір, додатки до нього, а також обґрунтування підстави, чому договір укладено напряму. Вимоги до обґрунтувань так само залишаються. 

Зміни у звітуванні про укладені договори торкнуться лише деяких категорій прямих договорів — тих, що укладені за підпунктами 13, 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей. Це зокрема закупівлі пов’язані з:

• захистом об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору;
• захистом та відновленням об’єктів електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів, у тому числі зі зведенням захисних споруд;
• програмним забезпеченням та технікою для Головного ситуаційного центру України;
• придбанням природного газу спецсуб’єктом;
• ремонтом та відновленням техніки за договором про спільну діяльність АТ «Укрзалізниця»;
• а також закупівлями на запит ЗСУ, ДСНС тощо.

Про такі закупівлі замовник повинен буде прозвітувати протягом 10 робочих днів, розмістивши в системі Prozorro договір про закупівлю та додатки до нього, а також отриманий  запит (якщо це закупівля на запит). Але оприлюднять ці документи лише через 90 днів після завершення воєнного стану. 

Для цих закупівель з 1 вересня 2024 року також запровадять особливі правила звітування про зміни: 

• Якщо сторони внесуть зміни до істотних умов договору про закупівлю, пов’язану з захистом об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, захистом та відновленням об’єктів електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів, у тому числі зведенням захисних споруд (пп 13, 15), то протягом трьох робочих днів з дня їх внесення до договору замовник має розмістити в ЕСЗ такі зміни. Але оприлюднять їх лише через 90 днів з дня завершення воєнного стану. 
• Якщо сторони внесуть зміни до договору про закупівлю,  укладеного за підпунктами 17, 18, 20, 21 (пов’язані з програмним забезпеченням та технікою для Головного ситуаційного центру України, придбанням природного газу спецсуб’єктом, ремонтом та відновленням техніки за договором про спільну діяльність АТ «Укрзалізниця», закупівлі на запит ЗСУ, ДСНС тощо), то разом з повідомленням про зміни замовник має завантажити в ЕСЗ такі зміни. Але система оприлюднить їх лише через 90 днів з дня завершення воєнного стану. 

Як пояснило Мінекономіки на вебінарі, такий зсув у часі до 1 вересня зумовлений тим, що дещо зміниться у функціоналі системи Prozorro.

Менше прихованих вимог у тендерній документації 

Давнє бажання багатьох учасників тендерів врешті здійснилося. Тепер замовник має додавати до тендерної документації окремий додаток з переліком документів та/або інформації, які вимагає від учасника надати у складі тендерної пропозиції.

Ба більше, якщо учасник не надасть документи або інформацію, але вони не вимагались у такому додатку,  то замовник більше не зможе відхилити через це його тендерну пропозицію. 

Мінекономіки сподівається, що це оновлення спростить життя замовникам та учасникам, дасть привід замовникам переглянути свої вимоги та сприятиме майбутній диджиталізації тендерної документації.

Ця новація викликала багато питань у закупівельній спільноті. Як нам вдалося зрозуміти з вебінару Мінекономіки, окремий додаток можна розміщувати і у файлі з тендерною документацією. Втім, скоро орган оприлюднить проєкт примірної тендерної документації, де відобразить своє бачення цього та інших питань.

Більше варіацій, як зазначити місцезнаходження

Зараз, якщо оприлюднення в Prozorro інформації про місцезнаходження загрожує безпеці замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), то можна зазначити місцезнаходження замовника, постачальника  (виконавця робіт, надавача послуг), місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг як назву населеного пункту. 

Така можливість стосується договору про закупівлю, звіту про його виконання, повідомлення про внесення змін до договору і загалом відомостей в системі. 

За останніми змінами, замість населеного пункту можна зазначати адміністративно-територіальну одиницю (область, район, місто, район у місті, селище, село). Зміни зумовлені тим, що деякі населені пункти малі і ворог міг швидко вирахувати, куди конкретно здійснюється поставка — особливо з можливостями фото з супутника. Тож тепер замість адреси можна зазначити навіть просто область.

Висновки

Підсумовуючи, ми підтримуємо нову вимогу виносити перелік документів, які вимагають від учасника, в окремий додаток до тендерної документації. Це полегшить підготовку тендерних пропозицій та перевірку їх відповідності. Не викликають заперечень і нові способи зазначення місцезнаходження. 

Нові винятки з конкурентних процедур переважно виглядають обґрунтованими. Вимоги локалізації стали помірнішими щодо іноземних товарів, тож дистриб’ютори та представники іноземних компаній, які продають іноземне обладнання в Україні, мають відчути полегшення у своїй роботі, а замовникам у багатьох випадках навіть не доведеться рахувати вартісні пороги. А ми ще раз нагадуємо, що закликаємо взагалі скасувати локалізацію у публічних закупівлях, адже вона не працює і не працюватиме так, як її задумали.

Зауважимо, що для багатьох замовників сам факт внесення змін став несподіваним: не всі тисячі замовників щодня моніторять постанови уряду і профільні групи. Було б доцільно, якби чергові зміни мали відкладений момент набуття чинності — хоча б тиждень, протягом якого на порталі «Законодавство України» встигнуть оновити поточну редакцію постанови. 

Анонсування змін дозволило б закупівельній спільноті долучатись і до їх напрацювання, допомогти уникнути помилок, колізій та неточностей, які часом трапляються в текстах. Втім, неабияку цінність має вже те, що Мінекономіки проводить роз’яснювальні заходи і відповідає на питання закупівельників.

Цю публікацію підготовлено в межах  проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev.