Все (не вкрали): які насправді публічні закупівлі в Україні

19.07.2024 10:10

Якщо загуглити новини про «закупівлі», ви побачите кілька сторінок заголовків, на зразок «АМКУ оштрафував підприємців за змову», «Слідчі перевіряють закупівлі», «Збитки — 400 тис. грн…». Переплати, змови, завищені ціни, порушення — із заголовків у медіа може здатися, що публічні закупівлі — це суцільна корупція. Однак чи дійсно в Prozorro усе так погано?

Новини — на те і новини, що в них пишуть про непересічні та небуденні речі. Медіа висвітлюють катастрофи та ДТП, однак це не означає, що життя складається винятково з них. Ми знаємо це, бо щодня ходимо вулицями. Натомість з публічними закупівлями усе інакше. Більшість людей не стикаються з ними в реальному житті. І медіа — єдине джерело інформації про них, яке і формує уявлення широкої громадськості.

Тож коли медіа пишуть переважно про корупцію в українських закупівлях, це може створювати уявлення, ніби публічні закупівлі — це суцільна корупція. І можливо їх треба проводити якось інакше, ніж через Prozorro?

Цифри говорять

Торік в Україні провели понад 3,6 млн закупівель на 922,7 млрд грн. Приблизно 68% цієї суми (628 млрд грн) припадає на конкурентні методи — на яких за контракт може змагатися кілька компаній. За рахунок цього вдається досягти кращих цін, адже бізнес вмотивований запропонувати кращу пропозицію, щоб отримати контракт від держави.

Як щодо порушень? Головний контролюючий орган у сфері закупівель — Державна аудиторська служба. Згідно з її звітом, торік вона провела 12 191 моніторингів закупівель вартістю 188 млрд грн. Порушення виявили у 8 тис. випадків на 92 млрд грн. Тобто у 0,2% закупівель за кількістю й у 10% за вартістю. Чи означає це, що ці 10% вкрали? Не зовсім. Насамперед тому, що це не сума переплати, а вартість самих закупівель з порушеннями. Водночас частина порушень, які виявляють аудитори, не мають реального впливу на конкуренцію й економію, а є суто формальними. Та й самі аудитори кажуть, що зберегли бюджету шляхом розірвання договорів і скасування закупівель у 2023-му 19,8 млрд грн (тобто 2,1%). 

Висновки: попри те, що ми маємо багато пропозицій, як підвищити ефективність роботи Держаудитслужби, її дані — основне джерело інформації про порушення у закупівлях. І вони свідчать, що не все так погано із закупівлями, як може здатися з медіа.  

Є чим пишатися

У закупівлях економію найпростіше рахувати як різницю між очікуваною вартістю (за скільки щось готові купити) і сумою укладених договорів (за скільки купили на тендері). У 2023 році така економія на конкурентних закупівлях склала 64,4 млрд грн (понад 10%). Тобто публічні закупівлі в Prozorro допомагають економити гроші.

Окрім цього, ми якось дуже мало говоримо про те, що українську електронну систему закупівель хвалять і відзначають закордоном. У 2021-му її ставили у приклад в Антикорупційній стратегії США, ЄБРР раніше рекомендував її як модель для реформи закупівель. Prozorro визнали найбільш прозорою системою публічних закупівель у 2020 році. І загалом вона має вісім міжнародних нагород. 

І це не просто медальки. Адже переваги української системи закупівель легко підтверджує практика. Згадаймо часи коронавірусу. В Україні буквально за кілька тижнів створили спеціальний метод закупівель для боротьби з COVID-19 — дозволили купувати напряму, але зобов’язали звітувати у Prozorro. Тож ми бачили всі витрати й могли в реальному часі спостерігати, як нормалізувалися ціни, зникав дефіцит. Водночас бачили, хто зловживав і намагався збагатитися на пандемії. За рік ковідні закупівлі почали повертати в конкурентне русло. Україна стала прикладом відкритості та ефективності закупівель для боротьби з коронавірусом. 

А те, як наші публічні закупівлі швидко адаптували до воєнних реалій? За чотири дні після початку вторгнення дозволили купувати усе напряму. І попри це, деякі замовники все одно оголошували тендери (13 тисяч станом на кінець травня 2022). А вже наприкінці червня закупівлі почали повертати до конкуренції на законодавчому рівні. Це безпрецедентна гнучкість і стійкість. Дозвіл купувати напряму одразу на початку вторгнення допоміг вчасно забезпечити усі нагальні потреби. Водночас війна показала, що Україна вивчила коронавірусний урок. Якщо тоді для повернення конкурентних знадобився рік, то у 2022 перші кроки у напрямку конкуренції зробили вдвічі швидше.  

Зміни задля економії та ефективності

Ще одна відмінність від коронавірусних часів полягає у тому, що відкриті торги з особливістю (головний метод закупівель на час дії воєнного стану) — це не просто повернення конкуренції. Це не просто довоєнні відкриті торги, а їхній симбіоз зі швидшими спрощеними закупівлями, які проводили на суми від 50 тис. грн і до національних порогів для аукціонів до початку повномасштабного вторгнення. Як і спрощені, відкриті торги з особливостями швидші та відбуваються навіть з одним учасником. Водночас вони передбачають 24 години на виправлення помилок, оскарження до АМКУ, і їх можуть моніторити аудитори. Найкраще з двох старих процедур об’єднали, щоб закупівлі під час війни були швидкі й ефективні.    

Водночас варто відмітити, що гнучкість системи публічних закупівель не обмежилася новою процедурою. Адже правила весь час удосконалюють, можливо, навіть занадто часто. У постанову, що регулює закупівлі під час дії воєнного стану, вносили зміни вже понад 20 разів.

Одні з найсвіжіших — подовження строків для подання пропозицій для закупівель робіт. В основу цього рішення лягло мінідослідження нашої команди DOZORRO, яке показало, що довші строки на будівельних тендерах забезпечують вищу конкуренцію. Міністерство економіки дослухалося до пропозиції, як зробити закупівлі більш ефективними. 

Ще одне цікаве нововведення 2024 — це процедура-конструктор в Prozorro, яку розробили для закупівель за кошти донорів. Різні міжнародні організації мають свої підходи до закупівель, які часто не збігаються з українськими. Водночас коли вони виділяють фінансування, для них важливо, щоб закупівлі за їхній кошт відбувалися саме за їхніми правилами. Для цього у Prozorro розробили гнучку процедуру, яку можна налаштувати під вимоги донорів. Відповідність Prozorro своїм правилам уже визнав Світовий банк. Він рекомендував використовувати систему для всіх проєктів, які фінансує в Україні. Проводити всі закупівлі саме через Prozorro важливо як для їхньої прозорості, так і для доступності для бізнесу, якому буде простіше відстежувати тендери та боротися за контракти.

Також ми спостерігаємо хороші результати централізації закупівель, зокрема у оборонних. Агенція «Державний оператор тилу», яку створили наприкінці 2023 року, щоб оптимізувати закупівлі для армії, що не стосуються озброєння, показує високі результати у закупівлях речового майна. У першому кварталі 2024 ДОТ вдалося досягти економії 15% у порівнянні з цінами закупівель минулих років. Це понад 1 млрд грн, які зможуть перерозподілити на інші закупівлі, необхідні армії. Водночас було розпочато реформу закупівель продуктів харчування для ЗСУ, хоча на результати ще варто почекати через спротив старої системи.   

Також за останні два роки суттєво розвинулися закупівлі через е-каталог. Нещодавно вони стали обов’язковими для деяких категорій товарів: харчування і медикаментів. І ми вже бачимо результати. Наприклад, після наших звернень щодо переплат на звичайних тендерах замовникам довелося розірвати кілька договорів на харчі. Ці закупівлі переоголосили через Prozorro Market і знайшли постачальників зі значно кращими цінами. Економію через е-каталог відмітила і наша регіональна журналістка з Кременчука, яка досліджувала закупівлі харчів для освітніх закладів у місті. Водночас замовники періодично скаржаться на деякі недоліки функціонала Prozorro Market. Тож попри значний поступ, все ще є що покращувати.

Неідеальна, але необхідна система Prozorro

Система Prozorro, сама її архітектура в останні 5 років довела, що є відкритою та максимально гнучкою і може адаптуватися до викликів сьогодення. Проте від початку реформи ключовим викликом залишаються інституції, які повинні здійснювати контроль у сфері публічних закупівель, і ми вже не перший рік говоримо про необхідність реформувати як самі інституції, так і підходи які вони застосовують. 

Окрім цього потрібно продовжити вдосконалювати те, що ми маємо зараз: електронні контракти, оскарження, закупівлі через централізовані закупівельні організації тощо.А нещодавно ми виявили, що ймовірно на тендерах з будівництва технічна документація у немашиночитному форматі обмежує конкуренцію. І так, електронна система не убезпечує нас від корупції — вона дає можливість її суттєво зменшити і робить її більш помітною.

Щоб усвідомити рівень на який стрибнула сфера публічних закупівель із впровадженням Prozorro варто згадати що було до неї. Ми часто забуваємо, що десять років тому закупівлі були паперовими. Ми не могли просто зайти на сторінку будь-якого тендера, проаналізувати його і побачити порушення. Не мали доступу до документів та даних, щоб зрозуміти, що певного терміну на подачу документів замало і це потребує законодавчого регулювання. Важко було порахувати не лише економію, але і переплати.

Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна. Підтримка міжнародних партнерів ймовірно буде не безкінечною. Удосконалення системи Prozorro і проведення максимально можливої кількості закупівель через неї — можливість оптимізувати витрати держави й перенаправляти зекономлене туди, де ці кошти необхідні — на оборону і відновлення України. Публічні закупівлі мають бути причиною для гордості. Для цього треба перестати фокусуватися винятково на недоліках. А натомість почати їх активно усувати та розвивати переваги.

Джерело: kyivindependent.com

Коронавірусні закупівлі зараз містять більше ризиків, ніж навесні 2020

Замість скоротити перелік того, що можна купувати за прямими договорами, останні зміни в Закон лише заплутали правила.

04.10.2021 14:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання