Як бюджетники замовляють та оплачують Starlink

09.02.2023 16:15

Із весни 2022 року громади, установи та бюджетні організації країни безоплатно отримують системи Starlink, щоб мати безперешкодний доступ до мережі. Крім того, частина організацій закуповує їх бюджетним коштом. Зокрема, за весь час повномасштабного вторгнення на Prozorro прозвітували про замовлення 599 терміналів Starlink на більш як 28 млн грн.

Найбільше придбали у Київській, Сумській, Дніпропетровській, Львівській і Полтавській областях. І лише один термінал старлінк за весь період придбали на Одещині для Департаменту ЖКГ та капбудівництва Білгород-Дністровської міськради.

Ціна кожного терміналу коливалася від 13,4 до майже 70 тис. грн й залежала від дати замовлення (бо ціна на них упродовж року змінювалася), а також складових. У дорожчих закупівлях, окрім самих антен, були додаткові комплектуючі: роутери, маршрутизатори, кабелі та перехідники. Оскільки форма придбання  товарів, послуг та інших складових у закупівлях старлінків різна,  виокремити середні та найбільші ціни на них важко. До того ж, близько третини замовників узагалі не публікували договорів і деталей угод.

Левова частка всіх замовлень на Київщині — це одна закупівля ПАТ «‎АБ «‎Укргазбанк» на 5,7 млн грн, яка передбачає поставку 100 терміналів. Ще 60 старлінків одним договором на 2 млн грн замовив Сумський міськвиконком.

Що ж до постачальників, то найбільше замовлення на 100 терміналів отримало ТОВ «Томкас» — від того ж «‎Укргазбанку». Договір на постачання 60 старлінків був підписаний між ФОПом Оленою Моїсеєнко і виконкомом Сумської міськради, а на 40 терміналів — між ФОПом Олегом Півнем і Департаментом освіти і науки виконкому Криворізької міськради.


Чому бюджетники не можуть платити за старлінки напряму самостійно

Жоден зі старлінків за кошти бюджету не придбали напряму в компанії-виробника. Ба більше – з 86 постачальників лише 10 були товариства. Решта – це ФОПи. Так склалося не тому, що замовники та компанія Starlink, яка зареєструвала юрособу в Україні ще в червні 2022-го, не бажали співпрацювати. Просто наразі неможливо оплачувати товар і послуги компанії на її умовах. За даними журналу «Радник», термінали та їхнє супроводження оплачують через особистий кабінет користувача з пристрою, на якому встановлено додаток Starlink. Зробити це можуть тільки приватні особи.

Як пояснював засновник фонду Gremi Personal Євген Кириченко на сторінках «Економічної правди», старлінки продають лише під приватні потреби. Жодних рахунків для юридичних осіб компанія не виставляє. А значить придбати їх й оплачувати їхню роботу можна лише через посередників.

Абонентську плату компанія знімає за допомогою білінгу – системи, яка автоматично списує кошти з рахунку у визначений період. У випадках передачі терміналів на передову абонплату забезпечують волонтери, які їх закуповують, або самі військові. Бюджетні організації оплачувати в такому режимі не можуть.

Наприклад, Полтавська обласна військова адміністрація не оплачує роботу терміналів Starlink, які вона отримала від Міністерства цифрової трансформації. Про це у коментарі DOZORRO повідомив заступник голови Полтавської ОВА Ігор Панченко. Хто вносить абонплату за них, він не знає. Це питання ми спрямували у запиті до Мінцифри.

Також Ігор Панченко не зміг відповісти на питання про те, як абонентську плату прописують установи, які самостійно закуповують старлінки.

Як можна розв’язати проблему абонентської плати і що з нею зараз

Різні фахівці рекомендують або включати витрати на абонплату до договорів на закупівлю терміналів або проводити для цього окремі закупівлі.

Так, юридична радниця TI Ukraine Анна Куц, вважає, що закладення абонплату в суму закупівлі товару не суперечить Закону «Про публічні закупівлі», якщо вартість послуг не перевищує вартості самих товарів. Такий варіант  підходить і для старлінків, які, за даними з офіційного сайту компанії, коштують по $700 за термінал з комплектуючими, а щомісячна абонентська плата за послуги компанії з 1 січня 2023-го зросла для України до $75.

Саме так вчинили Запорізька та Донецька дирекції АТ «Укрпошта», а також Управління поліції охорони у Львівській області. Обидві дирекції замовили ФОПу Миколі Мацаку по п’ять терміналів Starlink V2 RV з комплектуючими й прописали окремим пунктом їхню підтримку й супроводження упродовж шести місяців — як надання послуг. Тож загалом це обійшлося у 353 тис. грн кожній дирекції. Вартість кожного терміналу при цьому становила 52 тис. грн.

Ціна старлінків для львівської поліції охорони невідома. Управління замовило вісім терміналів й абонентські послуги за перший місяць користування кожним із них. Загальна сума договору склала 300 тис. грн. 

Крім того, «‎Укргазбанк» у грудні замовив 100 старлінків ТОВ «Томкас» й у договорі прописав абонплату на 2 місяці по кожному з них. Загалом це обійшлося у 5,7 млн грн. 

Саме ж АТ «Укрпошта» замовило 30 старлінків ФОПу Мар’яні Гаргат, у яких прописало послуги з їх встановлення та налаштування. При цьому, процедура проводилася як закупівля послуг, але, судячи з опублікованих документів, 72% суми становили саме термінали.

Фахівець у галузі закупівель Володимир Грищенко вважає, що модель, яку пропонує Анна Куц, не є цілком прийнятною і підходить не для всіх замовників. Зокрема тому, що частина з них не отримують бюджетне фінансування на подібні закупівлі, а решта мають рекомендації щодо обмежень на видатки в умовах війни.

Крім того, він вважає що абонплату навряд чи можна вважати саме послугою, пов’язаною із постачанням відповідних товарів. До таких послуг швидше можливо віднести доставку, монтаж, налаштування. 

Його висновок: найбільш логічним є варіант із закупівлею старлінків та послуг з абонплати окремо. Умови закупівлі обладнання можуть передбачати механізм передачі доступу до кабінету користувача.

Чи замовляють зараз абонплату як окрему послугу

Замовники використовували й таку модель, як запропонував Володимир Грищенко. На Prozorro було опубліковано 11 процедур, які передбачали виключно надання послуг, пов’язаних із налаштуванням і підтримкою терміналів Starlink.

Судячи з пунктів, прописаних у контрактах чи описах закупівель, тільки три з них передбачали виключно абонплату. Усі вони передбачають оплати ФОПам — саме так, як радить Анна Куц.

Зокрема, Котелевська селищна рада на Полтавщині, замовила абонплату як «дві послуги» на 8 тис. грн через ФОП Олега Ларіонова. А КНП «Яготинська центральна міська лікарня» замовило ФОПу Олександру Кондратенку «послуги з щомісячного обслуговування» упродовж року. Загальна сума — 38,4 тис. грн, тобто по 3,2 тис. грн на місяць. Виконком Славутської міської ради уклав з ФОПом Андрієм Мазуром договір абонплату за користування обладнанням Starlink на суму 31 тис. грн. Імовірно, мається на увазі користування одним з трьох терміналів, які він придбав у того ж ФОПа у листопаді.

Як вирішують питання абонплати ті установи, які вже отримали термінали, але не заклали у договорах кошти на обслуговування або не проводили окрему закупівлю, точно невідомо. Імовірно, ці послуги оплачують за окремими договорами — як це зробив виконком Котелевської селищної ради. У листопаді він замовив два старлінки одному ФОПу, а абонплату впродовж 12 місяців — іншому.

Надати відповідь на питання щодо абонплати в усному запиті кілька випадково обраних замовників відмовилися.

Та є ще одна проблема: наразі незрозуміло, що робитимуть бюджетні організації, які користуються Starlink, після закінчення періоду, оплаченого в рамках замовлення терміналів. Якщо замовники не зможуть змінити платника, то імовірно укладатимуть прямі договори. У випадку ж проведення відкритих торгів, у первинних договорах треба прописати, що після завершення його дії постачальник передає доступ до кабінету іншому користувачу.

Водночас не виключаємо варіант, що за якийсь час юридичні особи зможуть напряму купувати підписку у представництва Starlink в Україні. DOZORRO намагалося зв’язатися з представниками компанії, однак жодної відповіді не отримала. Керівник ТОВ «‎Старлінк Юкрейн» Віктор Невмержицький у телефонній розмові зазначив, що не може давати коментарі без погодження з юридичним відділом.

Чи існує альтернатива Starlink

Компанія Starlink — не єдина в світі, яка дає доступ до супутникового інтернету. Зокрема, з 1991 року на ринку існує північноамериканський оператор Iridium, послугами якого користується Пентагон. Його супутники розташовані на тій самій висоті, що й апарати Starlink. До них підключаються супутникові телефони з SIM-картами за допомогою ваучерів, що дозволяє здійснювати телефонні дзвінки та виходити у глобальну мережу. Телефони Iridium коштують 75-700 доларів, ще у 70 доларів на місяць обійдеться абонплата. Отримати SIM-карту можна безкоштовно.

Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україні придбали 22 супутникових телефони Iridium та ваучери до них. Два такі телефони зі стартовими пакетами замовив виконавчий комітет Котелевської селищної ради, ще 20 — АТ «Укртранснафта». Обидва замовлення на загальну суму 3 млн грн отримало ТОВ «Саттранс-Україна».

Інші аналоги Starlink — такі як британський Стартап OneWeb та проєкт Kuiper Джеффа Безоса – поки на стадії розгортання.

Крім того, безперервний доступ до інтернету під час відключень світла надають провайдери, які використовують оптоволокно й тримають обладнання в одному місці. У таких випадках клієнтам достатньо заживити роутери не від мережі й далі користуватися послугами провайдера. Детальніше про технологію й умови підключення можна дізнатися з матеріалу «Суспільного».

Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”


Джерело: Економічна правда

Ціна, безпека та Василь Байдак — чому 1+1 перемогло в конкурсі на організацію Євробачення

Суспільне пояснило, як вибирало підрядника для організації Нацвідбору Євробачення.

15.02.2024 09:55

Майже в сотню разів: як змінилися витрати міст на новорічні свята

Більшість обласних центрів країни встановили різдвяні ялинки. Обійшлися мінімальними витратами за рахунок волонтерських зусиль або коштами меценатів. Але все ж не без витрат із бюджету.

20.12.2023 12:55

Не Софійським собором одним — ремонти яких пам’яток цього року замовляли в Україні

Цієї осені в українському суспільстві пожвавилося обговорення доцільності витрат бюджетних коштів на ремонти пам’яток культури. Розбираємо, скільки насправді коштів на це виділили й питаємо у фахівців, наскільки вони зараз необхідні.

07.12.2023 10:55

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання