За 2024-2025 рік на Prozorro оприлюднили 45 закупівель, пов’язаних зі штучним інтелектом. Загальна сума договорів — 3,34 млн грн.
Значна частина замовників — це освітні установи. У шести областях України школи та університети цікавляться можливостями, які відкриває штучний інтелект, замовляючи навчання для кадрів та підписуючись на сервіси.
Найчастіше замовляли навчання, консультації та тренінги з використання ШІ. На це витратили понад 500 тис. грн.
Замовники підписали лише 5 контрактів на використання штучного інтелекту як сервісу: 3 підписки на ChatGPT та 2 на Microsoft Copilot.
Вибір на користь чату зробили Національний університет «Запорізька політехніка», Український державний університет імені Михайла Драгоманова та Київський Палац дітей та юнацтва.
Натомість підписку на Microsoft Copilot придбали у відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів та природокористування та Національній енергетичній компанії «Укренерго».
Найбільше закупівель, пов’язаних із ШІ, провело державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ДП «ЛІАЦ»).
Вони вирішили вдосконалити моніторинг за процесом перевезення деревини Держлісагенством. Для цього треба розробити автоматизовану систему, яка за допомогою ШІ зможе виявляти та ідентифікувати об’єкти на фотографіях. ДП «ЛІАЦ» спрямувало на таку ідею майже 1,6 млн грн.
Другу сходинку за сумою закупівель посів КП «Центр електронних послуг» Криворізької міської ради. Тут витратили 797 тис. грн на розробку електронного сервісу на основі ШІ, який має автоматизувати відповіді на запитання внутрішніх користувачів геопорталу Кривого Рогу.
Трійку лідерів за сумою витрат закриває КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу», провівши три закупівлі на понад 100 тис. грн. Підприємство замовило консультації з застосування штучного інтелекту для відновлення міської інфраструктури.
Значна частина тендерів ШІ пов’язана саме з освітньою сферою. Університети та школи в семи областях України витратили понад пів мільйона на штучний інтелект.
Найчастіше ці закупівлі пов’язані з навчанням та підписками на відповідні сервіси. Наприклад, Львівський національний університет імені Івана Франка витратив на штучний інтелект 87 тис. грн, а Університет Григорія Сковороди в Переяславі — 81 тис. грн.
У п’ятірку за сумою витрат на ШІ увійшли також Вінницький національний технічний університет, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій та Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет».
Здебільшого вищі навчальні заклади замовляли на Prozorro консультації з використання ШІ в освітньому процесі. Окрім цього, університети активно розробляють освітні програми про можливості штучного інтелекту, зокрема про те, як і для чого його застосовувати.
Наприклад, ЛНУ ім.Франка уклав договір з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на акредитацію магістерської програми «Технології штучного інтелекту в кібербезпеці». Послуги з акредитації у того ж замовника закуповував і ДУІКТ. У цьому університеті замовили акредитацію освітньої програми «Штучний інтелект».
З цікавого, КНУ ім. Тараса Шевченка уклав договір на 84 тис. грн на поставку двигунів, щоб провести науково-дослідну роботу. Її тема — «Автоматизація астрономічних оптичних засобів збору і накопичення інформації для подальшої обробки та аналізу з використанням штучного інтелекту».
Як бачимо, університети фокусуються не лише навчають студентів та працівників роботі з ШІ, а й використовують його у власних наукових дослідженнях та освітніх проєктах.
Хоча штучний інтелект зараз у всіх на вустах, закупівель, пов'язаних з ним, поки що не так багато, як очікувалося.
Підписки на популярні сервіси, як-от ChatGPT чи Microsoft Copilot, зустрічаються рідко. Водночас державні установи інвестують у розвиток своїх кадрів — навчають їх використовувати ШІ у своїй роботі. Деякі установи навіть розробляють власні програми, використовуючи цю технологію.
В цілому, Україна тільки починає свій шлях у світі штучного інтелекту. Тенденції в закупівлях показують, що зараз основний фокус Україна робить на тому, щоб навчити людей користуватися цими можливостями.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено