Господарський суд Львівської області скасував рішення Західного міжобласного територіального відділення АМКУ і звільнив компанії  ТОВ «БМК «Містобуд» та ТОВ «НВП Шляхбуд» від сплати 136 тисяч гривень штрафу за порушення законодавства про економічну конкуренцію. Окрім штрафу, компаніям загрожувала заборона брати участь у відкритих торгах впродовж 3 років, повідомляє «Стик».

В кінці 2019 року ці дві фірми змагались за 30-ти мільйонне замовлення від ЛКП «Зелене місто» на ремонт мулових майданчиків очисних споруд. Як виявили журналісти компанії користувались однаковим пристроєм для підготовки документів, оскільки на їхніх довідках про матеріально-технічну базу були ідентичні дефекти друку чи сканування. Крім того, написи на копіях документів суперників були зроблені однаковим почерком.

Під час аукціону пропозиція «НВП Шляхбуд» була на 3 мільйона гривень дешевшою за конкурента. Однак, отримавши перемогу, фірма відмовилася підписувати договір і перемога автоматично дісталася фірмі «Містобуд» з вищою ціною.

В свою чергу АМКУ, під час розслідування встановив, що компанії подавали пропозиції з однієї ІР-адреси, а також мали спільного працівника, орендували техніку в одного орендодавця, формували кошторис та створювали довідки в одних програмах. У серпні 2020 року компанії оштрафували, але тепер суд став на їхній бік.

На думку суду, Антимонопольний комітет не довів узгодженої поведінки учасників та спотворення результатів торгів. Суд не взяв до уваги аргументи про спільного працівника та орендодавця техніки. На думку суду, цей працівник найнятий за сумісництвом і не приймає управлінських рішень. Щодо оренди у спільної компанії, то суд встановив, що це не єдиний орендодавець фірм.

А однакова ліцензійна програма для складання кошторисів, згідно з поясненнями представників фірм, є наслідком залучення спеціалістів, які використовували власне програмне забезпечення.

Що стосується спільної IP-адреси, з якої фірми подавали податкові відомості, то вона виявилась адресою віртуального серверу, на якому встановлено проксі-сервер і належить приватному підприємцю Андрію Крупені. Він надає бухгалтерські послуги. Листа із підтвердженням цього факту долучили до матеріалів справи.

На думку суду, якщо серед осіб, яким надавались консультації Крупені, були працівники цих підприємств, то у них цілком могла залишитись можливість використовувати проксі-сервер.

Рішення суду набуде чинності у випадку, якщо АМКУ не оскаржить його у апеляційному суді.