Шановний Замовнику!
Керуючись частиною першою статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо Вас надати розʼяснення стосовно положень тендерної документації в частині вимог, встановлених щодо забезпечення тендерної пропозиції, а саме − подання учасником у складі тендерної пропозиції банківської гарантії.
Так, додатком VI до тендерної документації визначено, зокрема, вимоги щодо назви банківської гарантії, що подається учасником у складі тендерної пропозиції.
Просимо надати відповідь, чи є зазначений припис імперативним? Чи відповідатиме умовам тендерної документації банківська гарантія, що матиме зміст, відповідний вимогам пункту третього додатку VI до тендерної документації та назву документу «Банківська гарантія» (в противагу пропонованої Замовником назви – «Гарантія»)?
Будемо вдячні за відповідь!
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Незалежно від назви гарантії: «Гарантія» чи «Банківська гарантія» головною вимогою пункту 3 додатку VI до тендерної документації є надання саме банківської гарантії.
Щодо імперативності припису «гарантія» у тендерній документації.
Підпунктом 8 пункту 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення тендерної пропозиції визначається, як надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
При цьому законодавство України не містить категоричних обмежень за суб’єктним складом при наданні гарантій, як фінансових послуг. Цивільний Кодекс України у ст. 560 не закріплює чіткого поняття гарантії, саме як банківської, і, крім того, суб’єктний склад гарантії містить фінансові установи, а не кредитні, як у ст. 200 Господарського Кодексу України.
Визначення банківської гарантії надається у ст. 200 Господарського Кодексу України (з наданням переліку гарантів: банк, кредитна установа, страхова організація) та у Положенні про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року.
Гарантія згідно зі ст. 546 Цивільного Кодексу України є видом забезпечення виконання зобов’язання і одночасно регулюється, як фінансова послуга. Стаття 560 Цивільного Кодексу України передбачає, що гарантію може надавати банк, інша фінансова установа, страхова організація, що підтверджує її визначення, як фінансової послуги у ст. 4 Закону «Про фінансові послуги», із поширенням на ці відносини законодавства про фінансові послуги, зокрема, нормативних актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Але на цей час відповідно до законодавства України суб’єктами гарантії можуть бути тільки банки та фінансові установи, за винятком страхових компаній, предметом фінансової діяльності яких може бути лише діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням (відповідно до ст. 2 Закону України «Про страхування»).
Враховуючи те, що Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року регулює порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання, до пункту 3 додатку VI до тендерної документації було включено вимогу про надання саме банківської гарантії, а її назва не має принципового значення.