Апаратно-програмний комплекс обробки даних на базі процесорів RISC-архітектури Hardware-software complex of data processing based on RISC-architecture processors

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі – Закон) цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 3 Закону встановлено принципи здійснення закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Як вбачається із тендерної документації, предметом закупівлі фактично виступає обладнання та програмне забезпечення. При цьому, оголошена вартість закупівлі включає у себе податок на додану вартість (надалі – ПДВ).
Відповідно до підпункту 261 пункту 26 підрозділу 2 розділу XX тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.
Таким чином, при проведенні даної закупівлі Замовник безпідставно, включивши в один предмет закупівлі два види товару, операція з постачання одного з яких, звільняється від оподаткування ПДВ, безпідставно збільшує вартість закупівлі на суму ПДВ, що порушує принцип максимальної економії та ефективності здійснення закупівель та призводить до марного та нераціонального використання коштів.
Отже, Замовником при виборі предмету закупівлі, формуванні Тендерної документації порушено вимоги статті 3 Закону.
Згідно із Порядком визначення предмету закупівлі, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03. 2016 за № 448/28578) Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Зазначене вище фактично здійснено Замовником у пункті 8 Додатку 1 до Тендерної документації «складові предмету закупівлі».

Враховуючи викладене, вимагаємо: визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти), а саме:

1. Апаратна частина комплексу обробки даних на базі процесорів RISC-архітектури –2 (дві) шт.;
2. - Програмне забезпечення системи керування базами даних, що підтверджується ліцензією на право користування програмним забезпеченням.