ДК 021:2015-79710000-4-Охоронні послуги (послуги з охорони об’єктів МКП «Хмельницькводоканал» )

Чи доцільне, на ваш погляд, використання банківської гарантії в цій закупівлі??

Яким чином банківська гарантія, вплине на якість наданих послуг?

Чи правильно замовник визначив очікувану вартість? Наскільки така вартість відповідає ринковим цінам??

як видно з результатів аукціону, замовник свідомо завищив очікувану вартість.

Опис вимог

Чи дозволяють вимоги до предмету закупівлі придбати якісний товар за оптимальну ціну?? - НІ

Не законно відхиливши тендерну пропозицію, яка є набагато нижчою, та економічно обгрунтованою, замовник свідомо погоджується оплати дані послуги за набагато завищеною пропозицією.

Конкурентність

Чи здатні такі вимоги забезпечити максимальну конкуренцію серед учасників?
НІ

Якість товару

Чи зрозуміло потенційному постачальнику товар якої якості очікує придбати замовник??
НІ

Критерії оцінки

Чи передбачена процедура оцінки якісних критеріїв предмету закупівлі на етапі кваліфікації/укладання договору/виконання договору??
НІ

Чи довелось вам ставити замовнику додаткові питання стосовно умов закупівлі?

Наше підприємство виставило цілий ряд вимог (більше 10) та подало дві скарги до Антимонопольного комітету України.

Чи ставив замовник вам будь-які питання?

Саркастичне відношення замовника до поданих вимог, а також регулярне суперечення рішень Замовника наводить на думку про його зухвалість та впевненість у своїй безнаказаності.

Чи отримали ви відповідь від замовника в установлені терміни?

Яким способом відбувалось ваше спілкування із замовником?

На сторінці закупівлі в системі ProZorro

уся переписка з Замовником чітко прослідковується через систему PROZORRO

Чи правильно замовник визначив код товару/товарів, що закуповуються??

Чи є вимоги до учасників закупівлі неупередженими і такими, що не створюють переваги окремим учасникам??

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету від 30.05.2018 року № 84 тендерну пропозицію ТОВ "ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО "ДОБРОБУТ" відхилено на підставі п.1 та п.4 ч.1 ст. 30 Закону у зв’язку із не відповідністю тендерної пропозиції умовам тендерної документації.
Ми наголошує, що не погоджується із вищезазначеним протокольним рішенням про відхилення нашої пропозиції.
В складі нашої пропозиції міститься реєстр документів. В даному реєстрі зазначено перелік усіх документів, які надаються у складі тендерної пропозиції Скаржника.
1. Відповідно до протоколу № 84 від 30.05.2018 року нашу пропозицію було відхилено з надуманої підстави, а саме: у складі тендерної пропозиції ТОВ «Охоронне агентство «Добробут» не надана інформація з поясненням причин відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Спростовуючи не законне рішення звертаємо увагу на те, що нами подано:
а) довідка № 11/05-39 від 11.05.2018 року (частина 4, стр. 8);
б) гарантійний лист 11/05-9 від 11.05.2018 року (частина 5, стр. 19, стр. 20);
в) довідка № 11/05-16 від 11.05.2018 року (частина 5, стр. 27, стр. 28);
г) витяг (частина 1 стр. 19, стр. 20, стр. 21, стр. 22, стр. 23, стр. 24).
2. Відповідно до протоколу № 84 від 30.05.2018 року нашу пропозицію було відхилено з надуманої підстави, а саме: згідно з пунктом 1 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації : « Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» шляхом накладення на неї електронного цифрового підпису.»
Спростовуючи не законне рішення звертаємо увагу на те що, пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) передбачено, що учасник процедури закупівлі (далі - учасник) – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
В силу норми абзацу першого ч. 3 ст.12 Закону № 922 електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.
Водночас, відповідно до абзацу третього ч. 3 ст.12 Закону № 922 законодавець передбачив, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України від 22.05.2003 № 851-15 «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851-15).
При цьому згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 851-15 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Водночас для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч. 1 ст. 6 Закону № 851-15). При цьому накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 2 ст. 6 Закону № 851-15).
В Законі № 922 законодавець не уточнює, в якій саме частині має бути враховано положення Закону № 851-15 при поданні учасниками тендерних пропозицій. При цьому, Закон № 922 не містить вимог про те, що тендерна пропозиція має створюватися саме як електронний документ у розумінні Закону № 851-15 та що вона має обов’язково містити електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП).
Натомість відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 922 передбачено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Одночасно такі ж само вимоги до подання тендерної пропозиції, тобто подання її в електронному вигляді, законодавець установив і в ч. 1 ст. 25 Закону № 922.
З огляду на зазначене, законодавець не встановлює обов’язкових вимог щодо накладення ЕЦП на тендерну пропозицію.
Разом з тим, у разі, якщо замовник вимагатиме від учасників подавати тендерні пропозиції з накладенням ЕЦП, це буде дискримінацією учасників-нерезидентів.
Так, в Україні ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:
- ЕЦП підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;
- під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;
- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті (Закон України від 22.05.2003 № 852 «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон № 852).
При цьому Законом № 852 передбачено, що іноземні сертифікати ключів, засвідчені відповідно до законодавства тих держав, де вони видані, визнаються в Україні чинними у порядку, встановленому законом.
На сьогодні в Україні ще не прийнято (офіційно визнано або рекомендовано) жодного з більш ніж сорока міжнародних стандартів і близько сорока стандартів Європейського Союзу щодо цифрового підпису. Водночас жоден з українських стандартів не визнано як європейський або міжнародний.
Українське законодавство передбачає використання ЕЦП при підписанні зовнішньоекономічних договорів. Однак механізм застосування ЕЦП в зовнішньоекономічних контрактах відсутній.
Тож хоч, на рівні закону й передбачено, що іноземні сертифікати ключів, засвідчені відповідно до законодавства тих держав, де вони видані, визнаються в Україні чинними у порядку, встановленому законом, проте на сьогодні, на жаль, відсутнє таке нормативно-правове регулювання.
Як наслідок, вимога в тендерній документації про накладення ЕЦП на тендерну пропозицію може дискримінувати учасників-нерезидентів, відтак відхилення з такої підстави є не законним.
3. Відповідно до протоколу № 84 від 30.05.2018 року нашу пропозицію було відхилено з надуманої підстави, а саме: відповідно до пункту 4 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації: «Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 91 (дев’яносто одного ) дня з дати розкриття тендерних пропозицій. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. ТОВ «Охоронне агентство «Добробут» в складі тендерної пропозиції надав гарантійний лист № 11/05¬26 від 11.05.2018р., в якому зазначено : « Даним листом погоджуємось та підтверджуємо дотримуватись умов цієї пропозиції протягом 180 робочих днів». Отже, ТОВ «Охоронне агентство «Добробут» не гарантував , що його тендерна пропозиція вважається дійсною протягом 91 (дев’яносто одного ) дня з дати розкриття тендерних пропозицій .
Тендерна пропозиція ТОВ «Охоронне агентство «Добробут» не відповідає вимогам Замовника в цій частині.
Спростовуючи не законне рішення звертаємо увагу на те, що нами подано:
а) форма пропозиції (частина 1, стр. 25);
б) гарантійний лист про строк дії пропозиції № 11/05-26 від 11.05.2018 року (част. 1, стр. 26);
в) довідка № 11/05-21 від 11.05.2018 року (частина 5, стр. 33);
4. Відповідно до протоколу № 84 від 30.05.2018 року нашу пропозицію було відхилено з надуманої підстави, а саме: відповідно до пункту 1 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації : « На вимогу Закону України «Про захист персональних даних» Учасник повинен надати в складі пропозиції згоду (лист в довільній формі) на обробку персональних даних посадової особи учасника (із їх зазначенням - прізвище, ім'я та по-батькові особи, її місце проживання, ідентифікаційний код та паспортні дані (серія, №, ким і коли виданий), що підписала документи пропозиції (в т.ч. збирання, зберігання і поширення).» Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Окрім того, відповідно до ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» саме фізична особа, персональні дані якої обробляються є суб'єкт персональних даних. Таким чином, відповідно до зазначених норм Закону України «Про захист персональних даних» під згодою суб'єкта персональних даних розуміється добровільне волевиявлення фізичної особи, яка і є суб'єктом персональних даних. В той же час, учасником ТОВ «Охоронне агентство «Добробут» наданий документ під назвою «згода на збір і обробку персональних даних» , який виданий від імені юридичної особи - ТОВ «Охоронне агентство «Добробут» що є порушенням ст.2 Закону України «Про захист персональних даних». Зазначене не дає змоги Замовнику вважати, що учасником виконана вищезазначена вимога пункту 1 Розділу 3 тендерної документації . Тендерна пропозиція ТОВ «Охоронне агентство «Добробут» не відповідає вимогам Замовника в цій частині.
Спростовуючи не законне рішення звертаємо увагу на те, що нами подано:
а) гарантійний лист № 11/05-13 від 11.05.2018 року (частина 5, стр. 24);
б) згода на обробку персональних даних № 11/05-23 від 11.05.2018 р. (частина 6, стр. 2 (35)).

Чи є вимоги до предмету закупівлі неупередженими і такими, що не створюють переваги окремим учасникам??

Замовник протягом розгляду пропозицій учасників не одно разово порушував чинне законодавство, а також суперечив сам собі.