Продукція для чищення

завантажено

У Додатку 3 до тендерної документації зазначено:
“У разі пропозиції еквівалентів Учасник надає порівняльну таблицю. Запропоновані еквіваленти повинні ПОВНІСТЮ відповідати предмету закупівлі. В порівняльній таблиці вказати: склад, спосіб використання, термінпридатності засобу (або його робочих розчинів), наявність або відсутність антимікробного ефекту, призначеннязасобу, умови та температурний режим зберігання, безпечність (токсичність засобу), фізико-хімічні властивості тафасування, застереження при використанні, умови транспортування, торгову марку (назву) запропонованого засобу,виробника тощо. Надати фото запропонованого еквіваленту.”
Таким чином, тендерна документація містить чіткий перелік критеріїв, за якими необхідно оцінювати відповідністьзасобу — еквіваленту. У цьому переліку відсутнє посилання на “торгову марку та наукове рішення виробника”.
2. Щодо наведеного у запиті посилання на Закон України “Про захист економічної конкуренції”. Цей Закон немістить норми про введення в оману споживача. У цьому Законі навіть не використовується словосполучення “омана споживача”.
З цього приводу маємо роз'яснити таке.
Питання щодо захисту споживачів регулюються іншим законодавчим актом — Законом України “Про захист правспоживачів”, у якому, як раз, і використовується словосполучення “омана споживача”. Однак законодавець вклавзовсім інший зміст у це поняття.
Так, згідно з ч.2 ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів” під введенням споживача в оману маєтьсянадання недостовірної інформації, зокрема, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару.
У той же час пропонування до закупівлі еквівалентів (продукції з аналогічними технічними та якісними характеристиками) прямо передбачено ч.2 ст.22 Закону України “Про публічні закупівлі”, а отже не може вважатися порушенням законодавства.
Крім того, ще у 2013 році Верховний Суд України у листі “Судова практика з розгляду цивільних справ про захистправ споживачів (2009 - 2012 рр.)” - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0006700-13 зазначив таке:
“Суб'єкти правовідносин у справах за позовами про захист прав споживача
Згідно з п. 22 ст. 1 Закону № 1023-XII споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
...
На відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, а також на випадки, де набувачем товарів, користувачем послуг є підприємства, установи, організації - дія цього Закону не поширюється.”
Набувачем товару, який буде закуповуватися за результатами цих відкритих торгів, є установа. За таких умов, згадування про “оману споживача” є некоректним