марки

Законодавство України, що підтверджує наявність умов застосування переговорної процедури, а саме: - cт. 35, п 2. Закону України «Про публічні закупівлі»; - Закон України від 04.10.2014 № 2759-ІІІ «Про поштовий зв’язок»; – розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р «Про національного оператора поштового зв’язку»; – наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.06.2010 № 388 «Про затвердження Положення про знаки поштової оплати». Відповідно до абзацу двадцять третього статті 1 Закону України «Про поштовий зв’язок» та абзацу сьомого пункту 3 Положення про знаки поштової оплати, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.06.2010 № 388 (далі – Положення), поштова марка – державний знак, виготовлений у встановленому законодавством порядку із зазначенням його номінальної вартості та держави, який є засобом оплати послуг поштового зв’язку, що надаються національним оператором. У частині третій статті 15 Закону «Про поштовий зв’язок» перелічено виключні права національного оператора, до яких, зокрема, відноситься видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10 р «Про національного оператора поштового зв’язку» (із змінами) виконання функцій національного оператора поштового зв’язку покладено на Публічне акціонерне товариство «Укрпошта», яке від 21.12.2018 перейменовано на Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі – АТ «Укрпошта»). Пунктами 1 та 2 Положення, визначено порядок видання, введення в обіг та організації розповсюдження знаків поштової оплати, до яких належать, поштові марки, блоки, марковані конверти та картки, а також виведення їх з обігу. Пунктом 2 вищевказаного Положення передбачено, що його дія поширюється на національного оператора поштового зв’язку. Таким чином, АТ «Укрпошта» набуло виключного право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. У зв’язку з чим виникає умова застосування переговорної процедури відповідно до пункт 2 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: «відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи».