«Паклітаксел (Paclitaxel)», «Доцетаксел (Docetaxel), «Карбоплатин (Carboplatin)», «Іматиніб (Imatinib)», «Летрозол (Letrozole)»

Доброго дня.
Хмельницьким обласним онкологічним диспансером розглянуто Ваше звернення стосовно внесення зміни щодо проведення процедури закупівлі «Фармацевтична продукція - код Основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник"– 33600000-6 «Паклітаксел (Paclitaxel)», «Доцетаксел (Docetaxel), «Карбоплатин (Carboplatin)», «Іматиніб (Imatinib)», «Летрозол (Letrozole)» (UA-2019-03-01-000956-c). За результатами розгляду можемо повідомити наступне:
Порядок визначення предмету закупівлі під час проведення тендеру (відкритих торгів) у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» регламентовано Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі».
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 із змінами «Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.».
Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, Закон не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
З метою проведення закупівлі лікарських засобів одномоментно та цілісною номенклатурою Замовником торгів не було проведено поділ закупівлі на частини (лоти).
На думку тендерного комітету Закупівля цілісним предметом позитивно вплине на виконання договору про закупівлю за бюджетні кошти, а також може зменшити ризики необґрунтованих оскаржень та відміни процедури в частині лотів.
Також, однією із підстав не лотової закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику та зменшує ризики відміни торгів.
Одним з принципів здійснення державних закупівель відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія та ефективність.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи.
Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Отже, діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Крім того, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В нашому випадку, поділ предмета закупівлі не передбачений.
Всі потенційні учасники торгів, після оприлюднення відповідного оголошення, можуть надати свою пропозицію, яка буде прийнята і розглянута замовником відповідно до діючого законодавства, а якщо в них немає можливості надати свою пропозицію на торги згідно оприлюдненого оголошення та тендерної документації, то це не означає що замовник зобов’язаний змінити вид предмета закупівлі на їх запит чи запит будь-якого іншого суб’єкта.
При всебічному розгляді даного питання, також пропонуємо звернути увагу на Позицію ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ міста КИЄВА про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в частині зобов’язання Замовника усунути порушення шляхом внесення мін до документації, зокрема розділити предмет закупівлі на лоти. (номер судової справи № 2а-19419/10/2670)

Доброго дня.
Хмельницьким обласним онкологічним диспансером розглянуто Ваше звернення стосовно внесення зміни щодо проведення процедури закупівлі «Фармацевтична продукція - код Основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник"– 33600000-6 «Паклітаксел (Paclitaxel)», «Доцетаксел (Docetaxel), «Карбоплатин (Carboplatin)», «Іматиніб (Imatinib)», «Летрозол (Letrozole)» (UA-2019-03-01-000956-c). За результатами розгляду можемо повідомити наступне:
Порядок визначення предмету закупівлі під час проведення тендеру (відкритих торгів) у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» регламентовано Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі».
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 із змінами «Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.».
Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, Закон не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
З метою проведення закупівлі лікарських засобів одномоментно та цілісною номенклатурою Замовником торгів не було проведено поділ закупівлі на частини (лоти).
На думку тендерного комітету Закупівля цілісним предметом позитивно вплине на виконання договору про закупівлю за бюджетні кошти, а також може зменшити ризики необґрунтованих оскаржень та відміни процедури в частині лотів.
Також, однією із підстав не лотової закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику та зменшує ризики відміни торгів.
Одним з принципів здійснення державних закупівель відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія та ефективність.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи.
Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Отже, діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Крім того, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В нашому випадку, поділ предмета закупівлі не передбачений.
Всі потенційні учасники торгів, після оприлюднення відповідного оголошення, можуть надати свою пропозицію, яка буде прийнята і розглянута замовником відповідно до діючого законодавства, а якщо в них немає можливості надати свою пропозицію на торги згідно оприлюдненого оголошення та тендерної документації, то це не означає що замовник зобов’язаний змінити вид предмета закупівлі на їх запит чи запит будь-якого іншого суб’єкта.
При всебічному розгляді даного питання, також пропонуємо звернути увагу на Позицію ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ міста КИЄВА про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в частині зобов’язання Замовника усунути порушення шляхом внесення мін до документації, зокрема розділити предмет закупівлі на лоти. (номер судової справи № 2а-19419/10/2670)