Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (Діагностичні тест-системи)

Ваша вимога тендерним комітетом ДУ «ТМО МВС України по м.Києву», уважно розглянуто. По суті порушених питань повідомляємо, що відповідно до Листа Мінекономрозвитку від 02.08.2017 р. № 3304-06/26774-06 «Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)» Замовник наділений правом самостійно визначати окремі частини предмету закупівлі. За загальним правилом замовнику не слід ділити предмет на дрібні лоти без обґрунтованої необхідності. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції Згідно з пунктом 1 Розділу II " Порядоку визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454 (далі - Порядок) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу II Порядку). Ураховуючи викладене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу II Порядку та є правом, а не обов'язком замовника. Відповідно до вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Крім того, зауважуємо, що відповідно частини третьої статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Враховуючи вищевикладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Отже, жодна норма документації конкурсних торгів не є дискримінаційною та не потребує внесення змін. Разом з цим, Статтею 20 встановлено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Підчас проведення відкритих торгів, тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Крім того, відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578 Поділ предмета закупівлі на частини (лоти) є правом замовника, а не його обов'язком. Є ризик, що у разі проведення процедури за окремим лотом кожного найменування, не буде достатньої кількості учасників, які зможуть виконати вимоги замовника щодо поставки певного товару, який потрібен закладу саме для проведення експрес діагностики. Тому Замовник не погоджується з думкою ініціатора питання, щодо звуження кола потенційних учасників та їх дискримінації шляхом розділу предмета закупівлі на частини (лоти). Наявність якісного товару та максимально економічно вигідної цінової пропозиції є одними із основних критеріїв тендерного комітету для співпраці з будь-якими виробниками та дистриб’юторами відповідної продукції. Додатково інформуємо, що згідно ст..18 Закону Про публічні закупівлі Скарга має містити: обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу дій замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і в наслідок яких порушено право чи законні інтереси учасника; підстави подання скарги в т.ч. фактичні обставини що це можуть підтвердити; вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування.