Шпали, напівшпали, стрілочний перевід, клеми, бруся дерев´яні для стрілочних переводів, накладки, підкладки та ін. sleepers, half sleeves, railway switch, terminals, wooden beams for railway switchеs , overlays, lining and other

Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІЗМ МТП») уважно розглянуло Вашу вимогу за № UA-2019-10-31-000086-c.c1 та керуючись пунктом 1 статті 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) повідомляє таке.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 1 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу II Порядку).
Разом з тим зазначаємо, що у розумінні Закону обсяг та кількість є тотожними поняттями.
Таким чином, за обсягом, номенклатурою та місцем замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг або робіт.
Закуповуваний товар планується використовувати у реконструкції залізничної колії відповідно до розробленого проекту. Закупівля за 6 лотами і відповідно за 6 різними договорами збільшує ризик невиконання зобов’язань з боку контрагентів і як слідство може призвести до зриву строків виконання запланованих робіт. Поділ закупівлі на таку велику кількість лотів може як сприяти так і перешкоджати участі у торгах для потенційних учасників. Крім того, проведення закупівлі саме в редакції в якій Ви пропонуєте є дискримінацією по відношенню до Учасників які можуть прийняти участь у закупівлі в редакції, що уже оголошена.
Ураховуючи викладене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу II Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
Аналогічна думка викладена у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.08.2017 р. N 3304-06/26774-06 «Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)».
Таким чином тендерна документація була розроблена відповідно до діючого законодавства з урахуванням виробничих потреб підприємства, та практики розгляду скарг Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та вважаємо, що у тендерній документації не міститься жодних дискримінаційний вимог, що звужують коло учасників та порушують норми статей 3, 5 Закону.

Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІЗМ МТП») уважно розглянуло Вашу вимогу за № UA-2019-10-31-000086-c.b2 та керуючись пунктом 1 статті 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) повідомляє наступне.
Щодо «визначення конкретного типу предмету закупівлі».
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент».
На виконання даної норми Закону Додатком 3 «Технічні вимоги до предмету закупівлі» тендерної документації на закупівлю за кодом CPV за ДК 021:2015 34940000-8 Залізничне обладнання (Шпали, напівшпали, стрілочний перевід, клеми, брусся дерев’яні для стрілочних переводів, накладки, підкладки та ін.) (далі – Документація) передбачено: «Посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника обумовлено виробничою необхідністю Замовника. В місцях де технічні вимоги містять посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника слід вважати вираз «або еквівалент».»
Крім цього, Зразком 1 Документації визначено якщо учасником пропонується «еквівалент» його технічні характеристики мають відповідати вимогам замовника встановленим у графі 3 «Детальний опис технічних характеристик, позначення технічної документації (ДСТУ, стандарти, технічні умови тощо), яким відповідає продукція» Додатку № 3 «Технічні вимоги до предмету закупівлі».
Щодо рішення № 15081-р/пк-пз від 21.10.2019 Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, на яке учасник наполягає звернути увагу у вимозі, мусимо проінформувати, що у даному рішенні мова йдеться про зовсім протилежний випадок коли документація не містить умов щодо еквіваленту.
Таким чином, дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог у спосіб, наведений вище, жодним чином не порушують вимоги частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси учасника, пов'язані з його участю у процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені статтею 3 Закону.
Щодо відповідності товару «затвердженим Укрзалізницею технічним умовам».
На думку учасника, «конструкція елементів колії, стрілочних переводів, та інших пристроїв залізничної колії повинна відповідати затвердженим Укрзалізницею технічним умовам», а товар в пунктах 4, 17, 24 Додатка 3 Документації повинен підтверджуватись «сертифікатами відповідності, згідно технічних вимог Укрзалізниці».
Інформуємо, що Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі – ДП «ІЗМ МТП») є власником залізничних під’їзних колій та не відноситься до підприємств залізничного транспорту АТ «Укрзалізниця». Взаємовідносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під’їзних колій регулюються статтею 21 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР. Так, розвиток існуючих і будівництво нових станцій залізниць у зв’язку з будівництвом або реконструкцією під’їзних колій проводяться власниками цих колій за свій рахунок. Відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під’їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.
...

Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІЗМ МТП») уважно розглянуло Вашу вимогу за № UA-2019-10-31-000086-c.b3 та керуючись пунктом 1 статті 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) повідомляє наступне.
Відповідні зміни внесені в Додаток 3 «Технічні вимоги до предмету закупівлі» тендерної документації.