Номер вимоги: UA-2019-12-27-001481-b.b1
Статус:
Відхилена
Учасник: ФОП Ривкіна Лариса Володимирівна, Код ЄДРПОУ:2294218003
Дата подання: 17.01.2020 17:16
Замовник визначив предмет закупівлі таким чином, що участь в закупівлі зможе взяти лише той учасник, який запропонує продукцію одного виробника, а саме: ПАТ «Завод «Південкабель». Такі дії Замовника призводять до штучного обмеження конкуренції на торгах та усунення від участі потенційних учасників закупівлі. У відповідно до Додатку 4 «обсяги поставки та технічні вимоги» Тендерної документації Замовником визначено технічні вимоги до предмету закупівлі та встановлено перелік та кількість продукції, які об'єднані в один загальний предмет закупівлі. Згідно вказаного переліку до предмета закупівлі включено 92 позицій товару об'єднаних в один лот. Наше підприємство має намір прийняти участь в даній процедурі закупівлі, та виконати вимоги договору по економічно вигідній пропозиції та поставити 82 позицій товару. Але, щоб прийняти участь у даній процедурі закупівлі учасник має надати пропозицію по всім 92 позиціям загального предмету закупівлі. Відповідно до Додатку 4 перелік продукції містить, позиції кабелів марки АСБЛ (позиції 78-87). На території України представлений лише один виробник ПАТ «Завод «Південкабель», який виготовляє зазначену продукцію. Жодних виробників, які виробляють дану продукцію, яка повністю відповідає вимогам замовника, в тому числі еквівалент, крім ПАТ «Завод «Південкабель», представлених на території України немає. З метою постачання усього предмету закупівлі згідно Тендерної документації, учасник має набути безпосередні контакти виключно з вказаним виробником. Об'єднавши всі позиції в один лот, Замовник звужує коло потенційних учасників, які мають можливість поставити більшу частину товару та мають безпосередні договори з іншими виробниками продукції. Хочемо зазначити, що крім ПАТ «Завод «Південкабель» є ще два виробники кабелів марки АСБ, АСБЛ, ААБЛ: ТОВ «Камський Кабель»Росія), АТ "Узкабель"( Узбекистан). Але відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 № 1147«Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» встановлено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації до якого включено провідники електричні для напруги понад 1000В (код згідно УКТЗЕД 8544 60). Отже, продукцію, яка походить з Російської Федерації, в тому числі ТОВ «Камський Кабель» Росія), жоден з потенційних учасників торгів запропонувати не зможе. Наказом ДІЇ "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року" від 14.12.2015 р. № 187 з 1 січня 2019 року переважна більшість міждержавних стандартів (ГОСТ) розроблених до 1992 року, втратили чинність в Україні. АТ "Узкабель" ( Узбекистан) виготовляє продукцію, яка відповідає ГОСТ 18410-73 «Кабели силовые с пропитанной бумажной изоляциєй. Технические условия», який також втратив чинність на території України. Відповідно до роз'яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі з питань застосування стандартів, якщо ГОСТ скасовано національним органом стандартизації - він вже не має статусу нормативного документу, а являє собою звичайний "текст". Тобто за умови добровільності застосування стандарту, але з метою мати будь які інструкцію, правила тощо, які впорядковують діяльність у той чи іншій сфері, може застосовуватися не чинний ГОСТ (національний стандарт), якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності. Враховуючи вищезазначене, можна сказати, що виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своєї господарської діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкцію, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не визнані національними органом стандартизації. Отже, продукція виробництва АТ "Узкабель"( Узбекистан) не може бути запропонована учасниками закупівлі. Таким чином, участь в закупівлі зможуть взяти лише ті учасники, які запропонують продукцію одного виробника ПАТ «Завод «Південкабель». На підставі викладеного, заявлений до закупівлі предмет є штучно об'єднаним та потребує поділення на окремі частини з урахуванням особливостей виробництва окремих позицій в межах загального бюджету закупівлі. Отже, Замовник зобов'язаний виділити в окремий лот позиції АСБЛ (позиції 78-87).
.
Вимагаємо усунути порушення та дискримінаційні, незаконні вимоги зазначені вище, шляхом внесення змін до тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами чинного законодавства України.
Розгорнути
Згорнути
Рішення замовника: Вимога не задоволена
Предмет закупівлі визначено у відповідності до вимог пункту 1 Розділу ІІ "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 №454, згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" за показником четвертої цифри основного словника.
Згідно листа-роз’яснення Мінекономрозвитку України від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 - визначення окремих часток предмету закупівлі (лотів) в рамках єдиної процедури закупівлі здійснюється Замовником самостійно і є правом, а не обов’язком Замовника.
Відповідно до закону України, замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В даному випадку, поділ предмета закупівлі не був передбачений.
При оголошенні даної закупівлі замовник керувався дотриманням принципів визначених частиною 1 ст.3 Закону, зокрема максимальної економії та ефективності та недискримінації учасників.
Щодо продукції АТ "Узкабель"( Узбекистан) автор вимоги зазначає, що «…Наказом ДІЇ "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року" від 14.12.2015 р. № 187 з 1 січня 2019 року переважна більшість міждержавних стандартів (ГОСТ) розроблених до 1992 року, втратили чинність в Україні. АТ "Узкабель" ( Узбекистан) виготовляє продукцію, яка відповідає ГОСТ 18410-73 «Кабели силовые с пропитанной бумажной изоляциєй. Технические условия», який також втратив чинність на території України…. та приходить до хибних висновків «…Виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своєї господарської діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкцію, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не визнані національними органом стандартизації. Отже, продукція виробництва АТ "Узкабель"( Узбекистан) не може бути запропонована учасниками закупівлі…»
В тендерній документації Замовником зазначено:«…Товар повинен відповідати Cтандартам або ТУ, підтверджуватися Сертифікатами якості або відповідності, виданими компетентними органами або заводом-виробником…»
Посилання скаржника на виготовлення продукцій АТ «Узкабель» за ГОСТами, які не є чинними на території України є необгрунтованими.
Продукція, яка ввезена на територію України, може бути сертифікована будь-яким компетентним органом України. Враховуючи підвищенні вимоги щодо забезпечення безпеки, Замовник вимагає надання сертифікатів якості або відповідності, але постачальник має можливість сертифікувати товар самостійно на територій України.
Закон не встановлює обмежень щодо осіб, які мають право звертатися до органу оцінки відповідності з метою проведення такої оцінки та отримання документа про відповідність
Іноземні виробники не займаються сертифікацією своїх товарів на відповідність українським (і радянським) ГОСТам. Тому українські постачальники, які мають серйозні наміри участі в державних закупівлях, замовляють випробування імпортованого товару в українських лабораторіях та отримують в українських органах сертифікації відповідні сертифікати та протоколи випробувань на його якість.
Аналогічна позиція міститься в нормах європейського законодавства, які стосуються способів підтвердження якості товару під час участі в тендерах.
Статтею 44 Директиви 2014/24/EU Європейського парламенту і Ради ЄС від 26.02.2014 р. про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC установлено таке:
«1. Замовник може вимагати, щоб суб'єкти господарювання надавали протоколи випробувань від органу з оцінки відповідності або сертифікат, виданий таким органом у якості засобу підтвердження відповідності вимогам або критеріям, викладеним у технічних специфікаціях, критеріям присудження або умовам виконання контракту.
Якщо замовник вимагає надання сертифікатів, виданих конкретним органом з оцінки відповідності, сертифікати від інших еквівалентних органів з оцінки відповідності повинні також прийматися замовником.»
Таким чином, виробник не є єдиним. Учасниками може бути запропоновано відповідно сертифікований товар вітчизняних або іноземних виробників.
Однією з найважливіших підстав нелотової торгівлі є доцільність придбання продукції у надійного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати щодо транспортування, підхід до цінової політики, логістичні операції тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок.
Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час, виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Зокрема, тендерною документацією передбачено надання еквівалентів продукції. Проте, технічні характеристики запропонованого еквіваленту мають бути не гіршими.
Беручи до уваги усе вище викладене, предмет закупівлі визначений з дотриманням вимог Закону, та, дотримуючись принципів здійснення закупівель визначених статтею третьою Закону, враховуючи при цьому, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, керуючись при цьому частиною сьомою статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі.
Чи доцільне, на ваш погляд, розділення предмету закупівлі на лоти в цій закупівлі??
НіПредмети закупівлі обєднанні в один лот, що унеможливлює подання пропозицій широкому колу виробників, бо вони будуть змушені звертатися до єдиного в Україні виробника, який не зацікавлений в конкуренції на цьому тендері