Стійки, траверси Holders, transversals

Дякуємо за запитання.
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454, із змінами, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Крім того, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В іншому разі подібні дії можуть бути розцінені контролюючими органами як вертикальні антиконкурентні узгоджені дії або корупційні правопорушення.
Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) передбачає право замовника здійснювати поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його господарських потреб