Страхові компанії з метою забезпечення виконання зобов’язань перед страхувальниками зобов’язані дотримуватися певних вимог, які забезпечують їхню платоспроможність. Відповідно до Закону України «Про страхування», умовами забезпечення платоспроможності страховика є: наявність сплаченого статутного фонду, наявність гарантійного фонду, перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом та створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.
Рівень страхових виплат не менше 30% відповідно до отриманих страхових платежів визначається як відношення страхових виплат до страхових платежів і відображає реальний стан страховика на ринку за певний період. Зазначена вимога пов’язана з тим, що при визначенні вимог до страховиків було опрацьовано різну інформацію про діяльність страховиків та відмічено, що НАЦКОМФІНПОСЛУГ у своїх публікаціях з аналізу страхового ринку весь час звертає увагу на цей показник.
Оптимальним даний показник на практиці вважається у межах 30-70%. Якщо рівень виплат значно менший, то це може свідчити про те, що у страховика завищені страхові тарифи, ускладнена процедура страхових виплат або страховик займається вибірковим страхуванням. Для вимог вибрана нижня межа цього показника.
Наявність гарантійного фонду в розмірі не менше 10 млн. грн.
Закон України «Про страхування» визначає поняття «гарантійний фонд», до якого належать додатковий та резервний капітал, що створюються за рахунок прибутку страховика, а також сума нерозподіленого прибутку. Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви (це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності).
Особливості спрямування коштів, які пов’язані з формуванням і використанням страхових резервних фондів, безпосередньо обумовлені ризиковим характером обігу грошей у страховика.
Таким чином, вищезазнчені показники є дуже важливими для діяльності страховика та характеризують, в першу чергу, його підхід до укладання та виконання договорів страхування і його надійність.
Зазначені критерії (довідки) включено в тендерній документації до інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (п.6 розд. ІІІ ТД), а не до кваліфікаційних вимог.
Умови закупівлі:
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНТЕР-ПЛЮС» мало намір взяти участь у процедурі закупівлі UA-2020-02-11-004740-b, оголошеній Замовником, ДК 021:2015 66510000-8 Страхові послуги (Обов'язкове страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) ВП «Аварійно-технічний центр», ВП «Атомремонтсервіс», ВП «Складське господарство», ВП «Управління справами», ВП «Автоматика та машинобудування» ДП «НАЕК "Енергоатом»).
Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами:
добросовісна конкуренція серед учасників;
максимальна економія та ефективність;
відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
недискримінація учасників;
об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
запобігання корупційним діям і зловживанням.
В порушення зазначених вимог Замовником у Тендерній документації затвердженій Рішенням тендерного комітету ДП «НАЕК «Енергоатом» «11» лютого 2020 встановлені вимоги, які порушують принцип недискримінації учасників, а також порушують права та законні інтереси суб’єкта оскарження.
Так у п.6. (Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі) Розділу ІІІ (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції) Тендерної документації зазначено, що Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати за підписом керівника (уповноваженої особи) і скріплені печаткою (за наявності), а саме:
1. Довідку (в довільній формі), що підтверджує рівень страхових виплат не менше 30% та не більше 70% відповідно до отриманих страхових платежів за останній звітний період, за підписом керівника і скріплена печаткою учасника (за наявності).
Встановлення замовником таких вимог у Тендерній документації є незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси осіб, які мають взяти участь у тендері. Зазначені вимоги є дискримінаційними по відношенню до ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПЛЮС» та інших учасників, а також обмежують конкуренцію, порушують законодавство та перешкоджають взяти участь у процедурі закупівлі.
Враховуючи той факт, що вимоги щодо рівня виплат є незаконними та дискримінаційними і такими, що обмежують конкуренцію, вони мають бути виключені з тендерної документації.
Так відповідно до частини 1 статті 984 Цивільного кодексу України, вимоги, яким повинен відповідати страховик, встановлюються законом.
Відносини у сфері страхування в Україні регулюються Законом України «Про страхування». Законом визначено умови забезпечення платоспроможності страховиків, а також вимоги до формування страхових резервів врегульовано статтями 30 та 31 Закону України «Про страхування». При цьому жодних вимог щодо рівня страхових виплат у певних розмірах законом не передбачено.
Таким чином, вимоги Замовника щодо відповідності фінансових показників учасників конкретним значенням, наведеним у п.6. Розділу ІІІ Тендерної документації є незаконними.
Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у тендерній документації наведених вище умов порушують принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені статтею 3 Закону, вимоги частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси суб'єкта оскарження, пов'язані з його участю у процедурі закупівлі.