Робоча станція для оформлення та видачі документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, з комплектом обладнання для зняття біометричних даних (параметрів) особи

Добрий день! Дякуємо за надану відповідь. Нажаль, однозначним є те, що замовник ВЗАГАЛІ не зрозумів а ні суті запитання, а ні норм Закону України "Про захист персональних даних" (далі – Закон). Задля ліквідування незрозумілостей та забезпечення виконання замовником вимог Закону ще раз повідомляємо та роз'яснюємо про наступне. 1) Абз. 4 ст. 2 Закону: згода суб’єкта персональних даних (учасника торгів - фізичної особи, ФОПа, а також представника юридичної особи) - добровільне волевиявлення фізичної особи (ЗА УМОВИ ЇЇ ПОІНФОРМОВАНОСТІ) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних ВІДПОВІДНО ДО СФОРМУЛЬОВАНОЇ МЕТИ ЇХ ОБРОБКИ, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди (де це інформування? де сформульована мета?). Абз. 3 ст. 2 Закону: володілець персональних даних (замовник торгів) - фізична або юридична особа, яка ВИЗНАЧАЄ МЕТУ ОБРОБКИ персональних даних, ВСТАНОВЛЮЄ СКЛАД ЦИХ ДАНИХ та ПРОЦЕДУРИ ЇХ ОБРОБКИ, якщо інше не визначено законом (де визначена мета? де встановлений склад даних та процедура їх обробки?). Виходячи з цих чітких однозначних вимог Закону що є незрозумілим замовнику? Не потребує додаткових роз’яснень те, що згода відповідно до Закону може бути надана суб’єктом персональних даних (учасником торгів) лише за умови, що її поінформовано про МЕТУ ОБРОБКИ його персональних даних, що повинен зробити володілець персональних даних (замовник торгів). Отже, замовнику, це й вимагалось зазначити відповідно до Закону в тендерній документації. При цьому зауважувалось, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону: МЕТА ОБРОБКИ персональних даних МАЄ БУТИ СФОРМУЛЬОВАНА В ЗАКОНАХ, ІНШИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ, ПОЛОЖЕННЯХ, УСТАНОВЧИХ ЧИ ІНШИХ ДОКУМЕНТАХ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДІЛЬЦЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Також вимагалось від замовника виконати вимоги ч. 2 ст. 12 Закону щодо включення до тендерної документації відомостей "…про володільця персональних даних, СКЛАД ТА ЗМІСТ зібраних персональних даних, свої права, визначені цим Законом, МЕТУ ЗБОРУ персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані: в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб’єкта персональних даних; в інших випадках протягом тридцяти робочих днів з дня збору персональних даних". А замість додати такі відомості до тендерної документації у відповіді замовник посилається на ст. 16 Закону щодо порядку доступу до персональних даних ТРЕТІХ ОСІБ. До чого це тут? Замовником ще не виконані вимоги Закону задля отримання згоди від учасника, а вже йдеться про третіх осіб! 2) Те, що перелічено в "додатку 6 тендерної документації передбачає умови згоди суб’єкта персональних даних" зовсім не відповідає дійсності, оскільки це не відповідає ч. 1 ст. 6 Закону про підстави визначення мети обробки персональних даних. Наголошуємо, що в Законі України "Про публічні закупівлі" взагалі не йдеться про персональні дані, тому ніяких згод для участі у конкурентних процедурах, зокрема у відкритих торгів (вже відсутнє поняття "процедура конкурсних торгів"), НЕ ПОТРІБНО. Задля участі в цивільно-правових та господарських відносинах (не плутати з вимогою п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону щодо укладення та виконання правочину на вимогу суб’єкта персональних даних) також не потрібно ніяких згод, особливо від представника юридичної особи (оскільки у більшості випадків угоди від імені юридичної особи укладаються її керівником, відомості про якого включені до єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, то про будь-яку згоду взагалі не йдеться). У разі, якщо замовник з цим не згоден, то під час укладення договору про закупівлю нехай підготує таку згоду від свого представника, який буде підписувати договір, на ім'я переможця торгів – СПРАВЕДЛИВО! 3) Стосовно складання довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а не "необхідних професій і кваліфікації" (не потрібно переінакшувати норми Закону), то учасник не зможе "враховувати УСІ вимоги Закону України "Про захист персональних даних"", оскільки замовником відповідно до Закону не поінформовано про МЕТУ ОБРОБКИ персональних даних та інше, про що вже зазначалось вище. Підсумовуючи зазначаємо, що відповідь замовника надана не по суті проставленого запитання, замовник так і не зазначив, що вікоригує тендерну документацію з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних": а ні доповнить необхідними обов’язковими відомостями (мета обробки, склад даних, спосіб обробки) , а ні виключить з неї безпідставні вимоги. Не можна просто так, без дотримання вимог Закону вимагати від учасників згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних, оскільки однією згодою (у разі її надання з дотриманням всіх вимог Закону) процес не закінчується. А під час торгів замовник НЕ ЗДІЙСНЮЄ ніякої обробки персональних даних учасника у розумінні Закону. Також інформуємо, що прізвище, ім'я та по батькові – не є достатнім складом персональних даних, щоб конкретно ідентифікувати особу, для цього потрібні ще додаткові дані (навіть у ст. 16 Закону це зазначену у частині четвертій). Отже, виключайте всі вимоги стосовно персональних даних, не змушуйте оскаржувати тендерну документацію в АМКУ (до відома радимо ознайомитись в https://infobox.prozorro.org/articles зі статтями: "ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: ЧОМУ НЕ ВАРТО ВИМАГАТИ КОПІЮ ПАСПОРТА" та "ЗГОДА НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ", а також обов’язково коментарі до них). Чекаємо відкориговану тендерну документацію. Дякуємо!

Добрий день! Вже немає сил повторювати замовникам, що зі складу обладнання НЕОБХІДНО ВИКЛЮЧИТИ: маршрутизатор мережевий 10/100 мбіт/c з Wi-Fi, а також кабель UTP, cat 5e, 20 м.; патчкорд UTP, cat 5e, RJ45, 2 м. – 2 шт.; роз'єм RJ45 – 4 шт. (в таблиці додатку 4 до ТД: в п. 1.3 та в п. "Вимоги до мережевого комутатор"). Це все залишилось непотрібним залишком для ЦНАП з закупівель ДМСУ, яке закуповувало їх для виключно внутрівідомчих потреб. У випадках ЦНАПів мережевий комутатор з патчами до нього НЕ ПОТРІБНІ та НЕ ЗАДІЮЮТЬСЯ ніяким чином. У вашій відповіді НЕ ПОТРІБНО посилатись на рекомендаційні листи регіональних підрозділів ДМСУ, які написані "під копірку" та розповсюджуються за вказівкою центрального апарату ДМСУ (їх зміст постачальникам відомий вже давно). Про ці безглузді позиції постачальники "язики стерли" наголошувати в центральному апарату ДМСУ та вимагати не вводити в оману ЦНАП такими безграмотними рекомендаціями. У разі наявності сумніву в потребі цього "хвоста" про мережевий комутатор, радимо проконсультуватись в ДП "УСС", яке здійснюватиме підключення обладнання робочої станції до НСКЗ. Цей мережевий комутатор з патчами до нього є мережевим обладнанням, що ніколи не входило до складу робочої станції, не потрібно й ДП "УСС", оскільки в них є все необхідне для підключення. А якщо й цьому замовник не довірятиме, то зверніться до авторів рекомендаційних листів від регіональних підрозділів ДМСУ, нехай схематично нарисують, куди саме повинен підключити постачальник обладнання робочої станції цю "непотребу" у вигляді мережевого комутатору з патчами до нього. Отже, скоригуйте склад обладнання, бо мережевий комутатор з патчами до нього потім хтось вкраде, як безхозне.

Добрий день! Просимо УТОЧНИТИ окремі положення технічних вимог (ТВ) до предмету закупівлі АБО ВИКЛЮЧИТИ їх з тендерної документації (ТД). ПЕРШЕ) Щодо п. 6 розділу ІІІ ТД: навіщо присутня фраза "(у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі)", хіба замовник ще не визначився з такою потребою? Чи бездумно скопіював норму Закону, чим вводить в невизначеність учасників? ДРУГЕ) Щодо п. 7 розділу ІІІ ТД: навіщо цей пункт в ТД стосовно інформації про маркУвання, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам з поміткою "(у разі потреби)"? Щоб просто було? Знову замовник ще не визначився з такою потребою? Виходячи з виразу "Замовник МОЖЕ вимагати від учасників підтвердження…" не зрозуміло, чи буде від учасників це вимагатися, чи ні? А якщо буде, то коли, в який період торгів? ІНФОРМУЄМО, що згідно з ДСТУ 2391:2010 "Система технологічної документації. Терміни та визначення основних понять" (термін 9.2.28): маркУвання – це НАНЕСЕННЯ тексту, умовних познак та рисунків на пакОвання та/або продукцію (див. також ДСТУ 3321), а згідно з ДСТУ 3321:2003 "Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять" (термін 10.72): [маркУвання] [помаркУвання] – [процес наношення] [подія нанесення] на виріб маркОвання. Тобто, цей термін "маркУвання", використаний в новій редакції Законі НЕУКАМИ, позначає ПРОЦЕС нанесення відповідних позначок, що суттєво відрізняється від терміну "маркОвання" - нанесені на виріб знаки, які характеризують цей виріб (ДСТУ 3321:2003 "Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять" (термін 10.73)). Також ІНФОРМУЄМО, що в Україні наказом ДП "УкрНДНЦ" № 500 від 29.12.2017 з 01 СІЧНЯ 2018 РОКУ національні нормативні документи, що стосуються державної системи сертифікації, СКАСОВАНІ. Також з 01 СІЧНЯ 2018 РОКУ втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", яким визначались правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлювались організаційні форми їх функціонування на території України, в тому числі основні положення та вимоги до проведення обов'язкової сертифікації продукції в державній системі сертифікації. А з 16 БЕРЕЗНЯ 2018 РОКУ втратив чинність наказ Держспоживстандарту України № 28 від 01.02.2005, зареєстрований в Мінюсті України 04.05.2005 за № 466/10746, "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні". ТРЕТЄ) Щодо додатку 4 до ТД: надання учасником у складі тендерної пропозиції (ТП) підписаної "Технічну специфікацію в редакції тендерної документації (ДОДАТОК 4)" НІЯКИМ чином НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ відповідність ТП, а є копіюванням (повторенням, дублюванням тощо) додатку 4 до ТД. А спосіб підтвердження ТП учасника наведеним в додатку 4 до ТД замовником по суті не визначений ніяк, наприклад, таблиця відповідності, в якій учасник наведе характеристики обкладання, що пропонуватиме. ЧЕТВЕРТЕ) Щодо додатку 4 до ТД: "предмету закупівлі, містить технічні специфікації з урахуванням потреб осіб з інвалідністю" – а чому це виражено, виходячи з наведених в додатку 4 ТИПОВИХ вимог до обладнання. Постачальники за, щоб в ЦНАП адміністраторами відповідних робочих місць могли бути люди такої категорії, але, знаючи таке обладнання протягом кількох років, просимо пояснити, конкретно в чому заклечається зазначене "урахування потреб осіб з інвалідністю"? Також не зрозуміло, до чого використаний термін "АСОРТИМЕНТ товару (послуги)" виходячи зі змісту ст. 671 ЦКУ "…товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент)…"? П'ЯТЕ) Щодо додатку 4 до ТД: немає потреби в моніторах 23", оскільки більше, ніж достатньо моніторів 21,5". Навіть ДМСУ для себе закуповувало лише 21,5" монітори: UA-2016-07-15-000195-c (232 компл.); UA-2016-09-05-000397-b (195 компл.); UA-2017-08-18-000645-a (539 компл.); UA-2018-07-12-001216-b (500 компл.), та наприкінці 2019 року для ЦНАП передбачалось закупити 182 компл. через ДП "БЕЗПЕКА" (UA-2019-11-19-003255-b). ШОСТЕ) З набранням чинності 19.04.2020 нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" замовники в ТД вже не можуть вимагати безпідставно всяки листи та будь-які документи, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити ІНШУ ІНФОРМАЦІЮ, ВИМОГИ ЩОДО НАЯВНОСТІ ЯКОЇ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Виходячи з цього, або в ТД наводяться передбачені законодавством вимоги щодо надання учасником "ГАРАНТІЙНИЙ ЛИСТ про строк гарантії на Товар", або уточнюється спосіб підтвердження ТП учасника вимогам ТД, або виключається з додатку 4 такий законодавчо не передбачений лист. Крім того, ІНФОРМУЄМО, що ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону конкретизовані умови застосування в ТД виразу "АБО ЕКВІВАЛЕНТ", що потребує обов’язкового паралельного наведення відповідного обґрунтування необхідності посилання на конкретні марку чи виробника. Отже, або в ТД додається таке обґрунтування, або виключається виразу "або еквівалент". Шановні представники замовника, що складали ТД, Ви ж всі з ВИЩОЮ ОСВІТОЮ, чому Ви не читаєте те, що пишете в ТД? Читаєш ТД та диву даєшся!

Добрий день, шановний Замовник! Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція подається в електронному вигляді, де заповнюються відповідні поля, та додаються документи, що підтверджують кваліфікацію учасника, вимоги статті 17 Закону та документи щодо технічних аспектів предмету закупівлі (про що також зазначено в пункті 1 розділу ІІІ тендерної документації). Закон не передбачає можливості вимагати Замовником додаткових документів у паперовому вигляді, навіть, якщо вони від скановані, а потім завантажені в електронну систему закупівель! Всі нормативні акти, які визначали форми окремого документу з назвою "тендерна пропозиція", давно вже скасовані через втрату необхідності в них. Вимагання замовниками таких документів є застарілою звичкою з часів торгів в паперовому вигляді. Вся динаміка аукціону фіксується електронною системою закупівель та Замовник має можливість її роздрукувати, де будуть зазначені початкові ціни Учасників та кінцеві, тому потреби вимагати окремий документ з назвою "тендерна пропозиція" як до аукціону, так і після нього зі зміненою ціною, є зайвим та суперечить Закону! Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону (в новій редакції) тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Виходячи з цього, для вимагання замовником від учасника документу з назвою "тендерна пропозиція" повинні бути вимоги щодо наявності її передбачені законодавством. А статтею 25 Закону передбачено подавати тендерну пропозиція в електронному вигляді. Про неможливість вимагання Замовником ОСОБЛИВО від Переможця тендерної пропозиції в любому вигляді можна ознайомитись в рішенні АМКУ за пунктом 1 скарги № UA-2016-05-04-000047-c.a3 з цього приводу. На підставі зазначеного підлягає виключенню з тендерної документації додаток 3 з встановленою формою окремого документу "тендерна пропозиція", яку учасник відповідно до Закону подавати не зобов’язаний. Дякуємо за відкориговану тендерну документацію.

Добрий день! Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) тендерна документація (ТД) може містити ІНШУ ІНФОРМАЦІЮ, ВИМОГИ ЩОДО НАЯВНОСТІ ЯКОЇ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Проте переінакшено (згідно зі старою редакцією Закону) зазначено в п. 3 розділу V ТД. Таким чином, наявність в ТД іншої інформації, ніж відомостей, що обов’язково зазначається в ТД згідно з ч. 2 ст. 22 Закону, повинно зумовлюватись вимогами конкретних законодавчих та нормативно-правових актів. У зв’язку з цим просимо додати до ТД посилання на конкретні норми певних законодавчих та нормативно-правових актів, на підставі яких до ТД включені наступна інформація (вимоги до учасника): довідка учасника у довільній формі, яка містить відомості про учасника (такі відомості можна переглянути на любих авторизованих майданчиках електронної системи закупівель та є вільними для перегляду); копія документа, що підтверджує статус платника податків, завірена підписом уповноваженої особи (дивиться Реєстр платників єдиного податку; Реєстр платників ПДВ ведуться ДПС України); копія Статуту для юридичних осіб (дивиться реєстр Мінюсту відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); власна інформаційна довідка учасника до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (дивиться роз’яснення Мінекономіки щодо застосування ст. 17 Закону (№ 3304-04/34835 від 03.06.2020, додаток до листа Мінекономіки) - такі відомості щодо учасника перевіряються безпосередньо замовником); проект договору про закупівлю та умови його змін (ДОДАТОК 5); лист підтвердження щодо «Істотних умов договору» (ДОДАТОК 7). У разі неможливості відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону навести законодавчі та нормативно-правові акти, які передбачають наявність переліченої інформації в ТД, просимо привести ТД у відповідність до Закону шляхом ВИКЛЮЧЕННЯ перелічених вище положень з ТД. Якщо для надання учасником (юридичною особою) статуту будуть наведені конкретні законодавчі підстави, просимо додати до ТД інформацію, саме які конкретні відомості зі статуту потрібні замовнику та з якою метою. Дякуємо за приведення ТД у відповідність до вимог Закону.

Вимагаємо виключити з тендерної документації додаток 8, згідно з яким переможець процедури закупівлі повинен подати специфікацію за результатами електронного аукціону щодо закупівлі за визначеною замовником формою. Така вимога суперечить нормам Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема частині третій статті 22. Відповідно до Закону переможець подає через електронну систему закупівель лише документи, передбачені частиною шостою статті 17 Закону з урахуванням частини третьої цієї статті, та передбачені частиною другою статті 41 Закону. Інших додаткових документів замовник не може вимагати від переможця.

Добрий день! Для коректності викладення наступного уточнимо, до чого відносяться слова "порядок змін ЙОГО умов" у нормі пункту 8 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" до "ДОГОВОРУ про закупівлю" чи до "ПРОЕКТ договору про закупівлю". Отже, у реченні з цієї норми Закону "проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов" головним членом речення підметом (рус. подлежащим) (хто? що?) є слово "ПРОЕКТ", а слово "договору" є другорядним членом речення – додатком (рус. дополнением) (кого? чого?), тоді слово "ЙОГО" відноситься до слова "ПРОЕКТ", а не до "договору". Таким чином, пункт 8 частини другої статті 22 Закону вимагає від замовника наявність в тендерній документації ПРОЕКТУ договору (у Вас він є) та обов’язковий порядок змін умов (кого? чого?) ЙОГО – ПРОЕКТУ (а Вас його нема). Оскільки частиною першою статті 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (навіть таке посилання є в пункті 3 розділу VI тендерної документації), укладення такого договору повинно здійснюватись відповідно до порядку, визначеному статтями 627, 628, 638, 639 Цивільного кодексу України та статтями 179 – 181 Господарського кодексу України. При цьому Законом визначені особливості в цьому порядку, які стосуються строків укладення таких договорів, відповідності умов укладеного договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції переможця, та випадки можливості внесення змін до істотних умов ВЖЕ УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ про закупівлю. Відповідно до норм цих Кодексів України ПІД ЧАС УКЛАДЕННЯ господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити ПРЕДМЕТ, ЦІНУ та СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ, що обов’язково є його істотними умовами. До істотних умов договору можуть бути віднесені також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін ПОВИННА БУТИ ДОСЯГНУТА ЗГОДА. Тобто, під час укладення договору істотні умови договору повинні бути погоджені сторонами, а значить – можуть змінюватись. Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений порядок вжиття сторонами заходів щодо усунення розбіжностей у разі наявності заперечень щодо окремих умов саме ПРОЕКТУ ДОГОВОРУ. Оскільки узгодження сторонами умов проекту договору є звичайним процесом, передбаченим статтею 181 ГК України, тому норма пункту 8 частини другої статті 22 Закону вимагає від замовників ОБОВ’ЯЗКОВО включити до тендерної документації порядок змін умов проекту договору про закупівлю разом з самим проектом. Те, що зазначено в додатку 5 до тендерної документації, а саме в п. 10.3 проекту договору, НЕ МОЖНА вважати обов’язковим відповідно до Закону порядком змін умов саме наведеного проекту договору, оскільки є дублюванням норм частини п’ятої статті 41 Закону щодо випадків зміни істотних умов ВЖЕ УКЛАДЕНОГО договору про закупівлю. Виходячи з викладеного, тендерна документація повинна бути доповнена ОБОВ’ЯЗКОВИМ ПОРЯДКОМ ЗМІН УМОВ ПРОЕКТУ ДОГОВОРУ про закупівлю. Також слід зауважити, що віднесення замовником до істотних умов договору ВСІХ УМОВ ПРОЕКТУ, в т.ч. й вступної частини з другорядними умовами щодо відповідальності, форс-мажорів, вирішення спорів, інших умов тощо, є НЕКОРЕКТНИМ, оскільки їх не можна вважати суттєвими для договору – істотними. З урахуванням положень нової редакції Закону, якою вимагається оприлюднювати зміни виключно до істотних умов договору про закупівлю, які бажано визначати з урахуванням частини п’ятої статті 41 Закону, віднесення замовником до істотних умов всього договору в повному обсязі можна віднести до зловживання своїм статусом замовника та нав’язування постачальнику своїх умов. Таким чином, радимо визначити в пункті 4 розділу VI тендерної документації конкретно, що саме замовником пропонується віднести до істотних умов договору, та визначити процедуру узгодження істотних умов з переможцем – реалізувати надане йому Кодексами України таке право. Варто наголосити, що право згоди на підписання договору про закупівлі має лише переможець торгів. На етапі подання тендерної пропозиції учасник може погодитись тільки з істотними умовами договору про закупівлю, які замовником в тендерній документації не визначені (не уточнені конкретно), або висловити власні обґрунтовані пропозиції, але ніяк не з істотними умовами у вигляді ВСЬОГО ПРОЕКТУ ДОГОВОРУ, який не можу бути остаточним і вичерпним. Таким чином, керуючись пунктом 8 частини другої статті 22 Закону тендерна документація потребує ДОПОВНЕННЯ ОБОВ'ЯЗКОВИМ порядком ЗМІНИ УМОВ ПРОЕКТУ договору про закупівлю (не плутати з випадками зміни істотних умов вже УКЛАДЕНОГО договору про закупівлю, перелічених в частині п'ятій статті 41 Закону). Керуючись частиною третьою статті 22 Закону з тендерної документації потребує ВИКЛЮЧЕННЯ вимоги щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції ПРОЕКТУ договору згідно з додатком 5 та листа підтвердження щодо "Істотних умов договору" згідно з додатком 7, вимоги щодо чого не передбачені законодавством. Примітка: проект договору з додатком "Специфікація", а також лист підтвердження щодо "Істотних умов договору" НЕ МОЖУТЬ відноситься до технічної специфікації та жодним чином не є частинами технічної специфікації – це нісенітниця, яка говорить про нерозуміння авторами тендерної документації поняття "технічна специфікація" (пункт 33 частини першої статті 1 Закону), як і нерозуміння багато іншого. Це повний жах!

Висловлюємо запитання та зауваження до проекту договору, наведеного в додатку 5 до тендерної документації. 1) Чому не заповнені атрибути зі сторони Замовника, чи вони йому невідомі? 2) В п. 1.2. виключить речення "Предмет закупівлі…", яке дублює попереднє речення з назвою товару. 3) В п. 2.1 виключить посилання на додаток 1 зі специфікацією, на яку вже зроблено посилання в п. 1.2. Розділ має назву "Якість Товарів" (їх що, множина?), до чого тут комплектність? Виключить згадування комплектності, що не відноситься до якості. Оскільки не існує "стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, що встановлює вимоги до його якості" замініть ці слова такими "загальноприйнятим вимогам, встановленим до даного виду Товару". Навіщо до договору додаток 2 з дублюванням технічних вимог ДО робочих станцій, наведених в додатку 4 до тендерної документації, яке значення це несе? Виключить це бездум'я. 4) В п. 2.2 та далі за текстом договору замініть слово "ПЕРЕДАЧА" (результат, переданий об’єкт, система, наприклад: Принести в’язню передачу вмикати першу передачу в автомобілі; дивитися телевізійну передачу) словом "ПЕРЕДАННЯ" (загальна дія). Сам пункт перенесіть до розділу V, оскільки за змістом він відноситься до порядку постачання товару та його приймання-передання, а не до "якості". 5) В п. 2.3 виключить слова в дужках "(строк, протягом якого Постачальник гарантує якість Товару)", оскільки відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення БЕЗОПЛАТНОГО РЕМОНТУ АБО ЗАМІНИ ВІДПОВІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ у зв'язку з введенням її в обіг. Виключить речення "У разі якщо завод-виробник надає більший гарантійний строк на свій товар, то гарантійним строком є гарантійний строк заводу-виробника", оскільки це повинно бути вимогою тендерної документації, а не договору. Початок перебігу гарантійного строку розпочинається здати підписання видаткової накладної (п. 2.5 договору) – моменту переходу права власності на товар, а не з моменту підключення (введення в експлуатацію) – це не робить постачальник і ця "видатна подія" невідомо ще коли може відбутись. Що таке "Дефектний акт", відкіля такий жаргонний вираз? ДК 010-098 "Державний класифікатор управлінської документації", код 0307017: "АКТ ПРО ВИЯВЛЕНІ ДЕФЕКТИ УСТАТКУВАННЯ"!!! Замінить цей сором. Виключить останнє речення "Гарантія не розповсюджується на механічні пошкодження Товару", замовник не визначає умови гарантії, які наводяться в гарантійній документації, це не Ваша компетенція. 6) П. 2.4 виключить, оскільки, як вже зазначалось, замовник не визначає умови гарантії, це не Ваша компетенція. А після завершення гарантійного строку – вже інша історія. 7) П. 2.6 виключить, оскільки ні на всі елементи розповсюджується гарантія (з’єднувальні шнури, мережеві фільтри, акумулятори тощо), а також через дублювання ним по суті пункту 2.1 договору. 8) В п. 2.7 після слова "виявлення" додайте слова "протягом гарантійного строку", все після слів "в найкоротші строки" до кінця речення виключить з "Дефектним актом" (акт, який з дефектами), оскільки наступного дня в Ужгород ніхто з Києва нікого не направить. Комплекс заходів з усунення недоліків та поломок в обладнанні під час гарантійного строку на нього вже відпрацьований з 2016 року та зазначений в гарантійні документації. 9) П. 2.8 виключить, що зумовлено зауваженнями до п. 2.7. 10) П. 2.10 також виключить, бо це й так зрозуміло, оскільки виконання постачальником гарантійних зобов’язань регулюється низькою законодавчих актів. 11) В п. 4.3 оплата здійснюється не "переданого", а "прийнятого" товару, оскільки передання товару постачальником ще не значить, що замовник прийняв товар; і лише прийняття замовником товару (підписання видаткової накладної) є підставою для обов’язкової оплати цього прийнятого товару (ст. 692 ЦКУ). А чого це у разі затримки фінансування, оплата за "прийнятий" Товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів (це 1,5 календарних місяці!!!) з моменту отримання Замовником відповідних коштів на свій рахунок? Що замовник збирається АЖ 1,5 календарних місяці робити з отриманими коштами? На депозитік вкинути 600 тис. грн на 1 місяць? Шановні, у вас вже будуть всі необхідні підписані документи для здійснення оплати та у разі надходження відповідних коштів, що затримувались (а відповідно до ч. 1 ст. 48 БКУ замовник НЕ МОЖЕ взяти грошових зобов’язань – укласти договір, у разі відсутності відповідних бюджетних асигнувань), достатньо декілька кликів мишкою. Тому строку для такого випадку для замовника й ТРИ банківських дні забагато. 12) П. 5.1 слово "строк" замінити словом "термін". До відома: СТРОК – установлений, визначений відрізок часу; відрізок часу взагалі (визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами); ТЕРМІН – призначений, установлений момент, час виконання або настання чогось (визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати). 13) П. 5.3 виключити, оскільки ПЕРЕДАННЯ товару ДО підписання договору не можна здійснити через відсутність на то підстав. 14) Сумніваємось, що будь-який постачальник такого обладнання за договором буде постачати 2 комплекти частинами, бо це невигідно. 15) Доповнити розділ V договору порядком прийняття-предання товару, порядком заміни у разі виявлення елементів обладнання з недоліками, порядком оформлення наданих постачальником послуг з транспортування та монтажу товару – це є особливо важливо для постачальника на підставі практичного досвіду виконання аналогічних договорів. 16) В розділі VI договору необхідно замінити слова "зобов’язання" словом "обов’язок" виходячи з того, що ОБОВ'ЯЗОК ВИКОНАТИ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. 17) Виключити пп. 6.2.4, оскільки у разі виявлення помилок в рахунку їх можна виправити – ц еробочий процес. 18) Виключити пп. 6.2.5, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 689 ЦКУ покупець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ ПРИЙНЯТИ товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. У зв’язку з цим вимагається доповнити розділ V договору необхідним порядком заміни у разі виявлення елементів обладнання з недоліками. 19) В пп. 6.3.1 замінити слова "забезпечити поставку" словами "здійснити постачання". 20) Виключити пп. 6.3.3, оскільки він дублює розділ І договору, де постачальник вже взяв зобов’язання поставити товар. 21) Виключити пп. 6.3.3, оскільки отримати плату за товар є ОСНОВНОЮ МЕТОЮ постачальника за договором, а не правом. 22) Доповнити розділ VII договору пунктом щодо відповідальності замовника у разі безпричинного несвоєчасного виконання взятого грошового зобов'язання оплатити прийнятий товар (ст. 692 ЦКУ) у розмірі, визначеному в ст. 231 ГКУ. В іншому випадку перейменувати розділ з "Відповідальність Сторін" в "Відповідальність Постачальника", оскільки для себе замовник не передбачив ЖОДНОЇ відповідальності. 23) П. 10.2 перенести до розділу XI договору зі зміною номеру пункту, оскільки за змістом він не має ЖОДНОГО відношення до строку дії договору. 24) П. 10.3 перенести до розділу XI договору зі зміною номеру пункту, оскільки за змістом він не має ЖОДНОГО відношення до строку дії договору. При цьому після слів "істотні умови договору" додати в дужках перелічення умов договору, які є істотними. Слова "про закупівлю" виключити. Замість переписаних з ч. 5 ст. 41 Закону випадків можливості внесення змін до істотних умов договору змін (з яких пп. 2, 6, 7 не можуть бути застосовані до такого предмету закупівлі) замінити посиланням на ч. 5 ст. 41 Закону, що відповідає прийнятими звичаями ділового обороту про те, що норми законів не цитуються, а робиться посилання на них у встановленому порядку. 25) П. 11.1 виключити через неможливість його виконати, оскільки договір в повному обсязі (з додатком специфікацією) буде оприлюднений в електронній системі закупівлі відповідно до вимог Закону. 26) В розділі XIІ договору виключити додаток 2, як вже зазначалось раніше, оскільки він не несе жодного смислового навантаження а повторює частину оприлюдненої тендерної документації. 27) Заповнити реквізитами замовника. Шановні, на цей час за чотири роки постачання такого обладнання в електронній системі розміщено більше 300 договорів, які вже виконані. Що, неможна було взяти за зразок якийсь з них, наприклад: UA-2019-12-19-000754-b; UA-2020-01-30-000035-a; UA-2020-02-13-001138-a; UA-2020-04-17-007036-b; а в UA-2020-05-12-003493-b взагалі тендерна документація вже повністю приведена у відповідність до нової редакції Закону. Не потрібно вигадувати велосипед, він вже є.