Підмітально-прибиральні машини причіпного типу з автономним двигуном (еквівалент «Scandinavia 2W») Trailed sweepers with stand-alone motor (equivalent to Scandinavia 2W)

Шановний голова та члени тендерного комітету! Досконально вивчивши Вашу тендерну документацію, а особливо технічні вимоги до предмету закупівлі, наведені у Додатку № 3, який є невід'ємною частиною тендерної документації, просимо внести зміни в технічні характеристики предмету закупівлі та виключити з технічних вимог наступні пункти з розділів 1, 2, а саме: з розділу № 1: Загальні положення - пункти 1.9 та 1.12; з розділу 2: Технічні параметри - пункти 2.12, 2.13,2.25,2.26.
Виключення даних пунктів з технічних вимог до предмету закупівлі дозволить прийняти участь у тендері більшої кількості учасників, та закупити техніку по більш вигідній ціні, а якість, якої ніяким чином не гірше предмету закупівлі. Згідно вимог ст.29 Закону України "Про публічні закупівлі" основним крітерієм відбору учасників, а також переможця є ціна.

Доброго дня шановна тендерна комісія. Серед принципів здійснення державних закупівель є недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Згідно з ч.4 ст.22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Відповідно до інформації розміщеної в системі електронних закупівель, замовником Комунальна корпорація "Київавтодор", було оголошено закупівлю (Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-06-24-005916-a) Підмітально-прибиральні машини причіпного типу з автономним двигуном (еквівалент «Scandinavia 2W»):
Детально проаналізувавши тендерну документацію, було встановлено декілька технічних вимог, передбачених пунктам Додатку 3, Технічні та якісні характеристики товару, що обмежують наше право брати участь у закупівлі. Це всього кілька показників, розбіжність в них мінімальна, зміна цих показників надасть Замовнику вибрати більш дешевший та якісний товар, а саме:
Пункт 1.9. Максимальна швидкість прибирання – не менше 25 км/год, змінити та викласти в наступній редакції:
1.9. Максимальна швидкість прибирання – не менше 15 км/год.
Пункт 1.12. Наявність пневматичної гальмівної системи, яка забезпечує безпечне транспортування сміттєзбиральної машини при максимально допустимій транспортній швидкості - видалити.
Пункт 2.4. Гідравлічну систему місткістю не менше 230 (200) літрів та потужністю не менше 110 (90) л/хв. Тиск у гідравлічній системі - не менше 190 (160) бар. Гідравлічна система повинна бути обладнана гідравлічним фільтром високого тиску, змінити та викласти в наступній редакції:
2.4. Гідравлічну систему місткістю не менше 200 літрів та потужністю не менше 90 л/хв. Тиск у гідравлічній системі - не менше 160 бар. Гідравлічна система повинна бути обладнана гідравлічним фільтром високого тиску.
Пункт 2.9. Автоматичне та ручне регулювання притиску основної щітки до поверхні що прибирається та наявність плаваючої системи підвіски щітки, змінити та викласти в наступній редакції:
2.9. Автоматичне або ручне регулювання притиску основної щітки до поверхні що прибирається та наявність плаваючої системи підвіски щітки.
Пункт 2.25. Наявність пневматичної гальмівної системи сміттєзбиральної машини, що підключається до пневматичної системи вантажного автомобіля. - видалити.
Ми можемо та хочемо запропонувати якісну техніку, дешевшу та не гіршу за показниками від тої, що хоче Замовник. Зміна декількох показників дозволять нам, потенційним учасникам, прийняти участь в закупівлі, та не будуть суперечить частині третій статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та частині 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
ПРОСИМО:
1. Просимо Замовника (Комунальна корпорація "Київавтодор") розширити коло потенційних учасників процедури закупівлі, шляхом внесення зазначених змін в тендерну документацію.
2. Розглянути це звернення та надати відповідь у встановлені законом строки.
Дякуємо.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
В п. 5 Розділу 1 вказано, що «Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах у відповідності до норм чинного законодавства України.»
При цьому повідомляємо, що учасник нерезидент може регламентуватись законодавством країни, в якій він зареєстрований. Вимагаємо внести зміни в тендерну документацію, та конкретно вказати які саме законодавчі акти маються на увазі Замовником.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно п. 6. Розділу 1 «Валютою тендерної пропозиції зазначається – національна валюта замовника – гривня».
Вимагаємо, надати можливість участі учасників нерезидентів шляхом надання розяснення щодо перерахунку ціни тендерної пропозиції в валюту першої групи (долар США, Євро).
Так як іноземні учасники проводять всі розрахунки в іноземній валюті, а коливання курсу гривні по відношенню до валюти передбачити неможливо, то вважаємо, що в ТД має бути чітке пояснення щодо прив'язки до валюти.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно п. 6. Розділу 1 Учасник визначає ціни на товари, роботи, послуги, які він пропонує поставити, надати, виконати за Договором про закупівлю, з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.
Повідомляжмо, що нерезидент не може бути платником податків та зборів на території України. Просимо звернути увагу на те, що
Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять.
Пункт 33 нерезиденти:
підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;
підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html)

Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу.
Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником.
У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість.
У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей.
По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку.
По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу).
Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку».
Вимагаємо внести зміни в пункт 6 Розділу 1 щодо базису поставки обладнання.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно п. 3.1 Розділу 3 «Учасник повинен подати тендерну пропозицію з накладанням (підписанням) на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) (або електронного цифрового підпису (ЕЦП) уповноваженої, на підписання тендерної пропозиції та представлення інтересів учасника під час проведення процедури закупівлі, особи.»
Повідомляємо, що на території України визнаються іноземні сертифікати ключів, які відповідають вимогам законодавства країн, де вони видані.
Однак, в Україні ще досі не визнано на законодавчому рівні жодного міжнародного стандарту чи стандарту ЄС, а жоден з українських стандартів не є ані міжнародним, ані європейським.
Зважаючи на вищезазначене, повідомляємо, в Україні не існує нормативно-правових механізмів, які дозволили б накласти електронний цифровий підпис учасникам-нерезидентам, тому дана вимога є дискримінаційною для іноземних учасників.
Вимагаємо видалити цю вимогу або внести зміни для учасників нерезидентів.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно підпункту 5. Розділу 3 «Тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником процедури закупівлі забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення конкурентної процедури закупівлі». При цьому Додаток 8 визначає основні вимоги до гарантії.
Так проаналізувавши ці вимоги, бачимо, що Замовником вимагаємться надання забезпечення тільки через українські банки: валютою тендерного забезпечення є гривня, вимагається назва документа «Гарантія», тощо.
Хочемо зазначити, що Учасник нерезидент згідно даної вимоги не може надати забезпечення тендерної пропозиції, так як не може відкрити рахунки в українському банку.
Також Учасник нерезидент не може подати гарантію видану банком нерезидентом з одночасним наданням підтверджуючого документу від українського банку у відповідності до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, тобто авізуючим банком (авізуючий банк - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку-гаранту, або іншому банку).
При цьому керуючись вищезазначеною Постановою
згідно Пункту 54, Авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT).
- Пункт 55 – Авізуючий банк (резидент) у разі потреби надсилає запит до банку, від якого надійшла гарантія, для уточнення достовірності цієї гарантії або уточнення умов та інших інструкцій, що містяться в гарантії.
- Пункт 57 – Авізуючий банк (резидент) після отримання гарантії (необхідних уточнень щодо достовірності гарантії) від іншого банку надсилає повідомлення з текстом гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку бенефіціара (Замовника) про отримання гарантії на користь бенефіціара (Замовника).
Отже, це означає, що підтвердження отримання забезпечення може отримати або банк-гарант або авізуючий банк на вимогу Замовника. Учасник не має можливості отримати таке підтвердження, таке підтвердження автоматично надається Авізуючим банком замовнику.
Вимагаємо внести зміни в вимогу щодо надання забезпечення та доповнити пункт розясненням стосовно надання банківської гарантії банками нерезидентами шляхом надання SWIFT .

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно підпункту 3.2. Розділу 3 «Тендерна пропозиція, яка подається учасником процедури закупівлі повинна складатися з:
…
- забезпечення тендерної пропозиції, подається у вигляді електронної гарантії (з накладанням ЕЦП/КЕП гаранта) (Додаток 8).»
При цьому Додаток 8 визначає основні вимоги до гарантії.
Так проаналізувавши ці вимоги, бачимо, що Замовником вимагаємться надання забезпечення тільки через українські банки: валютою тендерного забезпечення є гривня, вимагається назва документа «Гарантія», тощо.
Хочемо зазначити, що Учасник нерезидент згідно даної вимоги не може надати забезпечення тендерної пропозиції, так як не може відкрити рахунки в українському банку.
Також Учасник нерезидент не може подати гарантію видану банком нерезидентом з одночасним наданням підтверджуючого документу від українського банку у відповідності до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, тобто авізуючим банком (авізуючий банк - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку-гаранту, або іншому банку).
При цьому керуючись вищезазначеною Постановою
згідно Пункту 54, Авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT).
- Пункт 55 – Авізуючий банк (резидент) у разі потреби надсилає запит до банку, від якого надійшла гарантія, для уточнення достовірності цієї гарантії або уточнення умов та інших інструкцій, що містяться в гарантії.
- Пункт 57 – Авізуючий банк (резидент) після отримання гарантії (необхідних уточнень щодо достовірності гарантії) від іншого банку надсилає повідомлення з текстом гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку бенефіціара (Замовника) про отримання гарантії на користь бенефіціара (Замовника).
Отже, це означає, що підтвердження отримання забезпечення може отримати або банк-гарант або авізуючий банк на вимогу Замовника. Учасник не має можливості отримати таке підтвердження, таке підтвердження автоматично надається Авізуючим банком замовнику.
Вимагаємо внести зміни в вимогу щодо надання забезпечення та доповнити пункт розясненням стосовно надання банківської гарантії банками нерезидентами шляхом надання SWIFT .

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно підпункту 3.3. Розділу 3 «Розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати)», розмір банківської гарантії визначено в гривнях. Також Додаток 8 визначає основні вимоги до банківської гарантії.
Так, проаналізувавши ці вимоги, бачимо, що Замовником вимагається надання забезпечення тільки через українські банки: валютою тендерного забезпечення є гривня, вимагається назва документа «Гарантія», тощо.
Хочемо зазначити, що Учасник нерезидент згідно даної вимоги не може надати забезпечення тендерної пропозиції, так як не може відкрити рахунки в українському банку.
Також Учасник нерезидент не може подати гарантію видану банком нерезидентом з одночасним наданням підтверджуючого документу від українського банку у відповідності до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, тобто авізуючим банком (авізуючий банк - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку-гаранту, або іншому банку).
При цьому керуючись вищезазначеною Постановою
згідно Пункту 54, Авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT).
- Пункт 55 – Авізуючий банк (резидент) у разі потреби надсилає запит до банку, від якого надійшла гарантія, для уточнення достовірності цієї гарантії або уточнення умов та інших інструкцій, що містяться в гарантії.
- Пункт 57 – Авізуючий банк (резидент) після отримання гарантії (необхідних уточнень щодо достовірності гарантії) від іншого банку надсилає повідомлення з текстом гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку бенефіціара (Замовника) про отримання гарантії на користь бенефіціара (Замовника).
Отже, це означає, що підтвердження отримання забезпечення може отримати або банк-гарант або авізуючий банк на вимогу Замовника. Учасник не має можливості отримати таке підтвердження, таке підтвердження автоматично надається Авізуючим банком замовнику.
Вимагаємо внести зміни в вимогу щодо надання забезпечення та доповнити пункт розясненням стосовно надання банківської гарантії банками нерезидентами шляхом надання SWIFT .

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно підпункту 5.1. Розділу 5. «Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна в гривнях з ПДВ. Питома вага критерію 100%.
Вимагаємо внести зміни стосовно того, яким чином повинен здійснювати розрахунок учасник нерезидент (іноземний учасник), якщо згідно митного та податкового кодексу такий учасник не може сплачувати будь які податки та збори.
Просимо звернути увагу на те, що
Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять.
Пункт 33 нерезиденти:
підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;
підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html)

Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу.
Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником.
У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість.
У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей.
По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку.
По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу).
Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку».

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Уважно проагалізувавши п 5.1. Розділу 5 вимагаємо викласти роз'яснення щодо перерахунку ціни пропозиції в валюту першої групи (долар США/Євро).

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.

По тексту Тендерної документації сказано, що (6.3.1):

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом
Так, дійсно у «внутрішньоукраїнських» договорах ціну встановлюють у грошовій одиниці України — гривні (ст. 189 ГКУ, ст. 524 ЦКУ). Тобто в національній валюті, що є на території України єдиним законним засобом платежу (ст. 192 ЦКУ, ст. 3 Декрету № 15-93).

Стаття 189 (ГКУ). Ціна у господарських зобов'язаннях
1. Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
3. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Стаття 524(ЦКУ). Валюта зобов'язання
1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Стаття 192 (ЦКУ). Гроші (грошові кошти)
1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 3 (Декрету № 15-93). Статус валюти України
1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
2. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.

Проте водночас діючі норми ЦКУ не забороняють у договорі прив’язатися до іноземної валюти. Тобто разом із сумою в гривнях можна визначити грошовий еквівалент зобов’язання у валюті (частина 2, ст. 524 ЦКУ).

Стаття 524(ЦКУ). Валюта зобов'язання
2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно ч.1. ст 533 ЦКУ ззобов’язання все одно має виноватись в гривнях, але при цьому згідно ч.2 ст 533 ЦКУ суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу (або частини платежу — при оплаті частинами) якщо інше не встановлює закон або договір.

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання
1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При цьому хочемо зауважити, що частиною 2 статті 533 не зобов’язується прив’язуватись до лише до офіційного курсу НБУ. У договорі сторони можуть указати свій порядок перерахунку валютного еквівалента. Наприклад, установити, що розрахунок здійснюється за курсом банку, в якому обслуговується продавець. Також можуть прив’язуватися до міжбанківського курсу інвалютиь (Див. постанови ВГСУ від 02.08.2017 р. у справі № 916/4529/15 і від 19.01.2017 р. у справі № 904/4782/16).

Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Враховуючи вищевикладене, в відкритій закупівлі простежується дискримінація Учасника-нерезидента.
Ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в України» визначає, що:
дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Таким чином Учасник, як нерезидент України, чи іноземний Учасник відносяться до осіб, які відповідно до місця розташування (за межами митної території України), які зазнають обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами щодо рівноправної участі в процедурі публічної закупівлі внаслідок застосування з боку замовника необґрунтованих критеріїв оцінки та правил, що створює менш сприятливі умови та становище порівняно з іншими учасниками публічної закупівлі.

Вимагаємо для розширення кола потенційних учасників внести зміни в проект договору (Додаток 3 ТД) в розділ 3 та викласти його в такій редакції:

4.1. Сторони погодили, що ціна Договору з ПДВ (в національній валюті України) еквівалентна _________ доларам США/Євро за курсом Національного Банку України (надалі – НБУ), який станом на ________ (дату проведення аукціону) становив _______ грн. за 1,00 долар США.
4.1.1. Сторони погодили, що при визначенні курсу долара США до гривні, використовується курс НБУ встановлений на початок розрахункового дня.
4.1.2. Сторони домовилися, що відповідно до п.7 частини четвертої ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо на момент поставки Товару/Товарів відбудеться зміна курсу долара США, визначеного на дату проведення аукціону, до гривні більше ніж на 3%, в разі направлення Стороною відповідного письмового повідомлення, ціна Договору підлягає перерахунку.
4.1.3. Перерахунок ціни Договору здійснюється шляхом її (ціни Договору) уточнення на перераховану ціну одиниці/одиниць непоставленого Товару/Товарів. При цьому перерахунку підлягає лише частина ціни (суми) Договору за мінусом проведеної часткової передплати за Договором. За умови проведення часткової передплати, це враховується у нижченаведеній формулі. Про здійснення перерахунку ціни Договору Сторона-ініціатор направляє іншій Стороні письмове повідомлення.
4.1.4. Перерахунок ціни одиниці Товару здійснюється на момент поставки такої одиниці Товару за нижченаведеною формулою:
S= Z х A1 гривень, де
S – перерахована ціна Товару, грн.;
Z – погоджена сторонами ціна Товару в еквіваленті доларів США, яка = (погоджена в Договорі ціна Товару, грн.) / (курс НБУ 1 долара США до гривні на дату проведення аукціону);
A1 – курс НБУ 1 долара США до гривні на момент здійснення поставки Товару.
- Моментом поставки Товару є дата вказана в актах прийому-передачі Товару.
- При зміні ціни Договору її еквівалент в доларах США, визначений на дату проведення аукціону, - зміні не підлягає.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно Додатку 1 «Заявка пропозиція на участь у відкритих торгах» бачимо, що Замовником передбачена форма тільки для резидентів України, де необхідно вказати , наприклад, код ЄДРПОУ, при тому, що іноземні учасники такого коду не мають.
Вимагаємо викласти редакцію Заявки пропозиції на участь у відкритих торгах окремо для резиндета і окремо для нерезидета.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства.
Вимоги прописані тільки під поставку товару на умовах DDP. Чим створюються дискримінаційний характер закупівлі для учасників нерезидентів, так як учасник нерезидент згідно Податкового кодексу України не може бути платником мита та ПДВ, відповідно не може поставляти продукцію на умовах DDP.

Вимагаємо прибрати дискримінаційну складову та дати можливість участі у закупівлі учасників нерезидентів з умовою поставки CIP або DAP.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно Додатку 1-1 «Заявка пропозиція за результатами електронного аукціону» бачимо, що Замовником передбачена форма тільки для резидентів України, де необхідно вказати, наприклад, код ЄДРПОУ, при тому, що іноземні учасники такого коду не мають.
Вимагаємо викласти редакцію Заявки пропозиції за результатами електронного аукціону окремо для резиндета і окремо для нерезидета.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Вимога 1.2 пункту 2 (таблиця) додатку 2, щодо надання сканованої легалізованої копії паспорту є незрозумілою. Для яких цілей Замовником вимагається паспорт. Для підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю достатньо наказів/протоколів, виписок, тощо. Паспорт ніяк не підтверджує право підпису.
Повідомляємо, що дана вимога порушує норми загального захисту даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року.
Також інформуємо, що вимога передачі конфіденційної інформації Замовнику який не може гарантувати зберігання цієї інформації у будь якому виді, є порушенням норм загального захисту даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року. Право підпису підтверджуються Випискою з реєстру або довіреністю.
Також згідно закону України Про захист персональних даних ст. 29, що персональні дані можуть передаватися тільки фізичною особою а не Юридичною особою.
Стаття 29. Міжнародне співробітництво та передача персональних даних
Пункт 4. Персональні дані можуть передаватися іноземним суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, також у разі:
1) надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на таку передачу;
2) необхідності укладення чи виконання правочину між володільцем персональних даних та третьою особою - суб’єктом персональних даних на користь суб’єкта персональних даних;
3) необхідності захисту життєво важливих інтересів суб’єктів персональних даних;
4) необхідності захисту суспільного інтересу, встановлення, виконання та забезпечення правової вимоги;
5) надання володільцем персональних даних відповідних гарантій щодо невтручання в особисте і сімейне життя суб’єкта персональних даних.

Ми ознайомлені, що в ТД вимагається надання згоди, але дана вимога протиречить законодавсву України та Європи.
Вимагаємо видалити даний пункт так, як така інформація є конфідеційною та не може бути розголошена третім особам.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Вимога 1.3 пункту 2 (таблиця) додатку 2, щодо надання «сканованого листа-згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних порушує ст. 11 Закону України “Про інформацію”. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Згідно «Роз'яснення до Типового порядку обробки персональних даних» Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.04.2014р:
«…2. Під інформованою згодою на обробку персональних даних варто розуміти добровільне, компетентне прийняття особою рішення про обробку її персональних даних, яке ґрунтується на одержанні нею повної, об'єктивної і всебічної інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних.
3. Для того, щоб зробити свідомий вибір - давати чи не давати згоду на обробку персональних даних - особа до надання згоди повинна мати відповіді на такі питання:
- хто оброблятиме її персональні дані? (назва володільця персональних даних, його адреса, контактні телефони тощо)
- з якою метою оброблятимуться персональні дані? (Мета має бути сформульована чітко та зрозуміло)
- які персональні дані будуть оброблятися? (Конкретний вичерпний перелік персональних даних особи, який планується обробляти)
- які дії з персональними даними передбачатиме їх обробка? (збір, зберігання, передача, оприлюднення, знеособлення тощо)
- Хто є розпорядником персональних даних? Які права і повноваження розпорядника щодо обробки персональних даних?
- Кому можуть бути передані персональні дані? З якою метою? На яких підставах?
- Скільки часу персональні дані будуть зберігатися у володільця?
- На яких умовах особа може відкликати згоду на обробку персональних даних та які наслідки такої дії?
- Інші права, визначені статтею 8 Закону "Про захист персональних даних"….».
«….13. Слід наголосити, що згода на обробку персональних даних також повинна бути пропорційною меті обробки.
14. Неприпустимим є отримання згоди особи на обробку непропорційно великої кількості її персональних даних. Тому, навіть якщо особа надала згоду на обробку персональних даних, частина з яких по своїй суті не потрібна для досягнення поставленої мети обробки, така обробка розглядатиметься як непропорційна та становитиме порушення законодавства про захист персональних даних…»
В Тендерній документації Замовник не надав роз’яснення з приводу того, навіщо йому особисті дані (в тому числі паспорт) підписанта Тендерної пропозиції, адже по своїй суті вони не потрібні для визначення найбільш вигідної пропозиції на закупівлю Великовантажних мототранспортних засобів (Всесезонні машини з обладнанням для внесення рідких реагентів літнього та зимового утримання доріг), що є порушенням Закону «Про захист персональних даних». Також Замовником не було доведено до відома Учасників повну, об'єктивну і всебічну інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних.
Крім того, дана вимога суперечить Нормам Загального Захисту Даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року. Та Закону України Про захист персональних даних ст. 29, пункт 4 Персональні дані можуть передаватися іноземним суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, також у разі:
1) надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на таку передачу;
2) необхідності укладення чи виконання правочину між володільцем персональних даних та третьою особою - суб’єктом персональних даних на користь суб’єкта персональних даних;
3) необхідності захисту життєво важливих інтересів суб’єктів персональних даних;
4) необхідності захисту суспільного інтересу, встановлення, виконання та забезпечення правової вимоги;
5) надання володільцем персональних даних відповідних гарантій щодо невтручання в особисте і сімейне життя суб’єкта персональних даних.
Тобто вимагання надання замовником персональних даних протиречить законодавсву, а отже і вимога щодо надання листа згоди на обробку персональних даних є недоречною.
Вимагаємо видалити даний пункт.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Вимога 2.2 пункту 2 (таблиця) додатку 2, щодо надання «Скановане свідоцтво про реєстрацію представництва Учасника процедури закупівлі нерезидента видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України» є дискримінаційною. Відкриття представництва в України нерезидентом регулюється ст.14 Податковго кодексу України, де вказано, що на території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому відкриття представництва не є обов'язковим.
Вимагаємо видалити дану вимогу.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Вимога 2.3 пункту 2 (таблиця) додатку 2, щодо надання «Скановане Легалізоване*** положення про представництво Учасника процедури закупівлі нерезидента.» є дискримінаційною. Відкритят представництва в України нерезидентом регулюється ст.14 Податковго кодексу України, де вказано, що На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому відкриття представництва не є обов'язковим.
Вимагаємо видалити дану вимогу.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Вимога 3 пункту 2 (таблиця) додатку 2, щодо надання підтверджуючих документів підтвердження статусу платників податків є дискримінаційною. Відкритя представництва в України нерезидентом регулюється ст.14 Податковго кодексу України, де вказано, що На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому відкриття представництва не є обов'язковим. Тому і реєстрація даної компанії в органах ДФС неможлива.
Вимагаємо видалити дану вимогу.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Так пункт 1.2. Розділу 2 Додатку 2 вимагає «довідку, в якій вказує опис бази та адресу місцезнаходження, та скановану копію документу, який посвідчує право власності або право користування на таку базу (приміщення для розташування такої бази) (договір оренди, тощо) або правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій вона розміщена або підтвердження співробітництва з юридичною особою (сервісним центром або сервісною базою з відповідними умовами, тощо), яка має таку базу (партнерський договір або договір з сервісним центром для технічного обслуговування та ремонту машин або дилерський договір, тощо).» Повідомляємо, що виходячи з міжнародної практики все технічне обслуговування техніки, та ремонт машин проводиться на території замовника (в нашому випадку згідно проекту договору на териториї комунальних підприємст (12 шт)).
Таким чином наявність сервісного центру на території м. Києва не потрібна.
Вимагаємо внести зміни в даний пункт, а саме прописати, що повноваження на проведення обслуговування мобільними бригадами мають бути підтверджені листом від виробника.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Так, вимога 2.2. Розділу 2 Додатку 2 вимагає надання «- скановану(і) копію(ї) листа(ів)-відгука(ів) від замовника(ів), який датований не більше місячної давнини до дати оголошення процедури закупівлі, який(і) повинен(ні) містити: №, дату, предмет Договору, найменування, обсяги, строк поставки та якість поставленого Товару.
Повідомляємо, що виходячи з міжнародної та української практики Замовники після виконання договору надають лист відгук. Надання кожного разу за потребою листа відгука з новою датою викликає багато питань.
По друге наразі в Україні та світі оголошено пандемію у звязку з COVID-19 та більшість підприємств працюють за скороченим графіком та/або віддалено від місця роботи. Підписання такого роду документів затягується на невизначений термін.
Вимагаємо видали вимогу щодо дати відгуку.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Так, вимога 2.2. Розділу 2 Додатку 2 вимагає надання «- скановану(і) копію(ї) відповідного(их) договору(ів) (включаючи всі додатки та додаткові угоди) видаткові накладні, акти приймання-передачі або інший документ підписаний з двох сторін, що підтверджує поставку товару.»
Повідомляємо, що виходячи з міжнародної та української практики деякі дані договірних відносин мають конфідеційний характер, такі як контакта інформація або ціна договору. Такі дані не мають бути розголошені згідно розділів договору «конфідеційність інформації".
Вимагаємо додати до вимоги, що інформація, яка має конфідеційний характер може бути завуальована з наданням листа пояснення.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно п. 3.2. Проекту договору «Ціна на Товар встановлюється на умовах поставки з урахуванням ПДВ відповідно до акцептованої тендерної пропозиції торгів, яка визначена в Специфікації (Додаток №1 до цього Договору).»
Повідомляжмо, що нерезидент не може бути платником ПДВ.
Вимагаємо звернути увагу на те, що
Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять.
Пункт 33 нерезиденти:
підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;
підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html)

Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу.
Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником.
У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість.
У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей.
По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку.
По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу).
Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку».
Вимагаємо надати форму договору для нерезидентів.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства.
Пункт проекту договору 5.2. відкриває можливість до маніпулювання та коррупціонної складової. Не дивлячись на тендерну процедуру та закони України замовник та головний розпорідник бюджетних коштів вирішує якому учаснику надати попереню оплату.
Вимагаємо викласти п.5.2. в такій редакції
« Попередня оплата вартості Товарів в обсязі 70% від вартості договору, здійснюється протягом 15 календарних днів з момента підписання договору здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника зазначений у реквізитах цього Договору, на підставі оформлених належним чином документів, підписаних уповноваженими представниками Сторін, після отримання Замовником бюджетних призначень на підставі ст. ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України, впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту їх підписання.
Оплата в розмірі 30% від вартості договору сплачується Замовником після підписання актів прийому-передачі обладнання та актів виконаних робіт протягом 15 календарних днів з момента підписання відповідних документів ».

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства.
Згідно Розділу 9 Проекту договору Замовник визначає відповідальність тільки для Постачальника перед замовником. При цьому не визначає ніякої відповідальності перед Постачальником. Вимагаємо доповнити данний пункт Симетричною відповідальністю
щодо несвоєчасної сплати Замовником Постачальникові оплати за Товар. За наявних умов, Замовник може не сплачувати за Товар і не нести ніякої відповідальності.
8.6. За несвоєчасну Оплату Товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчаснооплаченого Товару за кожний день прострочення. Нарахування пені починається з наступного дня після закінчення терміну оплати Товару. Сплата пені не звільняє Замовника від виконання зобов’язань відповідно до Договору.
8.7. У разі, якщо термін прострочення Оплати Товару становить більше 20 календарних днів, Замовник додатково зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства.
Так додаток 6 визначає форму надання заяви про надання згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних.
Це порушує ст. 11 Закону України “Про інформацію”. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Згідно «Роз'яснення до Типового порядку обробки персональних даних» Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.04.2014р:
«…2. Під інформованою згодою на обробку персональних даних варто розуміти добровільне, компетентне прийняття особою рішення про обробку її персональних даних, яке ґрунтується на одержанні нею повної, об'єктивної і всебічної інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних.
3. Для того, щоб зробити свідомий вибір - давати чи не давати згоду на обробку персональних даних - особа до надання згоди повинна мати відповіді на такі питання:
- хто оброблятиме її персональні дані? (назва володільця персональних даних, його адреса, контактні телефони тощо)
- з якою метою оброблятимуться персональні дані? (Мета має бути сформульована чітко та зрозуміло)
- які персональні дані будуть оброблятися? (Конкретний вичерпний перелік персональних даних особи, який планується обробляти)
- які дії з персональними даними передбачатиме їх обробка? (збір, зберігання, передача, оприлюднення, знеособлення тощо)
- Хто є розпорядником персональних даних? Які права і повноваження розпорядника щодо обробки персональних даних?
- Кому можуть бути передані персональні дані? З якою метою? На яких підставах?
- Скільки часу персональні дані будуть зберігатися у володільця?
- На яких умовах особа може відкликати згоду на обробку персональних даних та які наслідки такої дії?
- Інші права, визначені статтею 8 Закону "Про захист персональних даних"….».
«….13. Слід наголосити, що згода на обробку персональних даних також повинна бути пропорційною меті обробки.
14. Неприпустимим є отримання згоди особи на обробку непропорційно великої кількості її персональних даних. Тому, навіть якщо особа надала згоду на обробку персональних даних, частина з яких по своїй суті не потрібна для досягнення поставленої мети обробки, така обробка розглядатиметься як непропорційна та становитиме порушення законодавства про захист персональних даних…»
В Тендерній документації Замовник не надав роз’яснення з приводу того, навіщо йому особисті дані (в тому числі паспорт) підписанта Тендерної пропозиції, адже по своїй суті вони не потрібні для визначення найбільш вигідної пропозиції на закупівлю Великовантажних мототранспортних засобів (Всесезонні машини з обладнанням для внесення рідких реагентів літнього та зимового утримання доріг), що є порушенням Закону «Про захист персональних даних». Також Замовником не було доведено до відома Учасників повну, об'єктивну і всебічну інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних.
Крім того, дана вимога суперечить Нормам Загального Захисту Даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року. Та Закону України Про захист персональних даних ст. 29, пункт
4 Персональні дані можуть передаватися іноземним суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, також у разі:
1) надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на таку передачу;
2) необхідності укладення чи виконання правочину між володільцем персональних даних та третьою особою - суб’єктом персональних даних на користь суб’єкта персональних даних;
3) необхідності захисту життєво важливих інтересів суб’єктів персональних даних;
4) необхідності захисту суспільного інтересу, встановлення, виконання та забезпечення правової вимоги;
5) надання володільцем персональних даних відповідних гарантій щодо невтручання в особисте і сімейне життя суб’єкта персональних даних.
Тобто вимагання надання замовником персональних даних протиречить законодавсву, а отже і вимога щодо надання листа згоди на обробку персональних даних є недоречною.
Вимагаємо видалити додаток №6

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Вимога 2.4 пункту 2 (таблиця) додатку 2, щодо надання «Скановану Легалізовану*** довіреність на керівника представництва Учасника процедури закупівлі нерезидента» є дискримінаційною. Відкритят представництва в України нерезидентом регулюється ст.14 Податковго кодексу України, де вказано, що На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому відкриття представництва не є обов'язковим.
Вимагаємо видалити дану вимогу.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства.
Вимога 2.5 пункту 2 (таблиця) додатку 2, щодо надання «Сконована довідка з банку(ів) про наявність відкритого рахунку(ів) представництва в банку(ах) України типу «П» в національній валюті (довідка має бути не більше місячної давнини).» є дискримінаційною. Відкритят представництва в України нерезидентом регулюється ст.14 Податковго кодексу України, де вказано, що На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому відкриття представництва не є обов'язковим. Тому і відкриття рахунків в банку є неможливим.
Вимагаємо видалити дану вимогу.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства.
Так додаток 7 визначає «Перелік документів, які переможець процедури закупівлі оприлюднює в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.»
Задля уникнення дискримінації Вимагаємо доповнити Додаток 7 пункт №3 переліком документів, які можуть бути надані іноземними учасниками – учасниками нерезидентами. Так, наприклад згідно пункту №3 Учасник має надати довідки з МВС України, але учасник нерезидент не має змоги надати такі довідки.
Проаналізувавши міжнародні закупівлі, відкриті торги, бачимо, що Замовниками викладається перелік документів окремо для учасників резидентів, учасників нерезидентів, учасників фізичних осіб підприємців. Надання повного переліку документів виключає виникнення непорозумінь з боку Учасника та Замовника під час надання та оцінки тендерної пропозиції
Вимагаємо внести зміни в данний пункт та привести документацію згідно законів України.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства.
Так додаток 7 визначає «Перелік документів, які переможець процедури закупівлі оприлюднює в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.»
Задля уникнення дискримінації вимагаємо доповнити Додаток 7 переліком документів, які можуть бути надані іноземними учасниками – учасниками нерезидентами. Так, наприклад згідно пункту №4 Учасник має надати довідки з МВС України, але учасник нерезидент не має змоги надати такі довідки.
Проаналізувавши міжнародні закупівлі, відкриті торги, бачимо, що Замовниками викладається перелік документів окремо для учасників резидентів, учасників нерезидентів, учасників фізичних осіб підприємців. Надання повного переліку документів виключає виникнення непорозумінь з боку Учасника та Замовника під час надання та оцінки тендерної пропозиції
Вимагаємо внести зміни в данний пункт та привести документацію згідно законів України.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства.
Так додаток 7 визначає «Перелік документів, які переможець процедури закупівлі оприлюднює в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.»
Задля уникнення дискримінації вимагаємо доповнити Додаток 7 переліком документів, які можуть бути надані іноземними учасниками – учасниками нерезидентами. Так, наприклад пункт №8 прописаний тільки для резидентів України. Учасник має надати документи з органів ДФС, можуть перевірені шляхом запиту в ДФС. Нерезиденти не можуть бути зареєстровані в органах ДФС.
Проаналізувавши міжнародні закупівлі, відкриті торги, бачимо, що Замовниками викладається перелік документів окремо для учасників резидентів, учасників нерезидентів, учасників фізичних осіб підприємців. Надання повного переліку документів виключає виникнення непорозумінь з боку Учасника та Замовника під час надання та оцінки тендерної пропозиції
Вимагаємо внести зміни в данний пункт та привести документацію згідно законів України.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України.
Згідно Додатку 1 Проекту договору «Специфікація» Ціна зазначається з ПДВ.
Повідомляжмо, що нерезидент не може бути платником ПДВ.
Вимагаємо звернути увагу на те, що
Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять.
Пункт 33 нерезиденти:
підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;
підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html)

Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу.
Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником.
У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість.
У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей.
По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку.
По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу).
Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).

Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку».
Вимагаємо надати форму договору для нерезидентів.

Відповідно до частини 3 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, зважаючи на недостатність аргументації, зазначеної в повідомленні, звертаємось з вимогою надати підтверджуючі документи та/або джерело інформації, на підставі яких Замовником було встановлено, що ТОВ «АВТО-РЕГІОН» для участі у тендері було подано недостовірну інформацію а саме: діаметр бокових щіток 900мм замість 1200мм, максимальна щирина смуги прибирання 2800мм замість 3000мм, потужність гідравлічної системи 90 л/хв. замість 110 л/хв.