Послуги з технічного обслуговування і ремонту вантажних транспортних засобів марки МАЗ, ЗІЛ, ГАЗ і тракторів

Шановний учаснику! Зазначена Вами вимога щодо виключення з тендерної документації вимоги про відстань від станції технічного обслуговування до транспортної дільниці Замовника, не є обґрунтованою. Наявність такої вимоги до учасників є незмінною протягом тривалого часу та обумовлена економічним чинником. З метою зменшення експлуатаційних та фінансових витрат, пов’язаних з пересуванням транспортних засобів, а також для забезпечення можливості отримання відповідних послуг в максимально оперативному режимі, Замовником було встановлено допустиму відстань від транспортної дільниці до станції технічного обслуговування.
Законом саме Замовнику надано право розробляти тендерну документацію, у тому числі інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі самостійно, із урахуванням особливостей предмета закупівлі та власних потреб. Окрім того, зазначаємо, що проєктом договору, викладеним у тендерній документації, не передбачено, що Виконавець несе витрати на транспортування транспортних засобів Замовника на спеціально обладнану станцію технічного обслуговування Виконавця. Отже, знаходження спеціально обладнаної станції технічного обслуговування Виконавця на значній відстані від Замовника є недоцільним для Замовника та призведе до зайвих витрат пального. Крім цього, техніка Замовника, що пропонується до обслуговування, має значний фізичний знос і може не витримати навантажень, пов’язаних з доставкою на СТО, що знаходиться на значній відстані. Таким чином, крім зайвих витрат на пальне Замовник понесе додаткові витрати на евакуацію техніки та на ремонт ходової частини транспортних засобів.
Варто наголосити, що вимога не є дискримінаційною, тому що на встановленій відстані знаходиться достатня кількість потенційних учасників.

Шановний учаснику! Зазначена Вами вимога щодо виключення з тендерної документації кваліфікаційного критерію надання сертифікатів на підтвердження відповідності учасника технічним вимогам не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922) у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі про відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною 4 статті 5 Закону № 922.
Згідно з частиною 5 статті 23 Закону № 922 замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що запропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, встановленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, робіт чи послуг замовник повинен у тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Так, виходячи зі змісту цієї норми, для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі замовник може вимагати від учасника надання у складі його пропозиції сертифікатів відповідності, сертифікатів якості тощо.
Сертифікація в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII (далі — Закон № 124).
Так, за частиною 1 статті 1 Закону № 124 сертифікація — підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу.
Як відомо, з 01.01.2018 сертифікація в Україні є необов’язковою. Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.01.2018 № 93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2018 за № 194/31646, про визнання деяких наказів такими, що втратили чинність, скасовано накази Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, які регламентували положення обов’язкової сертифікації.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону № 922 тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 4 статті 5 Закону № 922 закупівлі здійснюються за такими принципами: недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія), що викладена, зокрема, в рішеннях від 09.09.2020 № 16980-р/пк-пз, від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз, від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів.
Питанням оскарження відповідно до цих рішень було те, що за твердженнями учасників така умова є дискримінаційною, і виконати її можуть лише ті учасники, які вже мають такі виготовлені сертифікати.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду згідно з постановою від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 (далі — постанова № 826/15639/17) виклала позицію, що, хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів).
Таким чином, можливість встановлення замовниками в тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості передбачена нормами чинного законодавства, зокрема Законом № 922, та в свою чергу не є дискримінаційною і не заборонена іншими нормативно-правовими актами.
Будь-який суб’єкт господарювання за власною ініціативою для доведення якості та відповідності продукції стандартам чи технічним умовам може пройти сертифікацію, це не заборонено та є можливим. Отже, це не є дискримінаційною вимогою, адже будь-який учасник може отримати сертифікат відповідності і цим самим довести якість та відповідність стандартам запропонованих ним товарів, послуги чи робіт. Якщо потенційний учасник не готовий під свою повну відповідальність засвідчити, що його послуги відповідають встановленим законодавством вимогам, то про жодне надання якісних послуг мова йти не може.