Обгрунтування застосування переговорної процедури
Пункт закону
Непозбувна бентега
Обгрунтування
Згідно частини 1 сттатті 40 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, що визначені згідно частини 2 статті 40 Закону, в тому числі така процедура може бути застосована якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання коли існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжцивільпроект» є виконавцем проектно-вишукувальних робіт для об'єкту «Нове будівництво універсального спортивного комплексу, розташованого в парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького в Металургійному районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, 50006» на підставі договору №17016 від 11.12.2019р.
З метою отримання більш економічно вигідного проекту будівництва та забезпечення ефективного, раціонального та економного використання бюджетних коштів було прийнято рішення про внесення змін до архітектурно-планувальних вимог до об’єкту проектування, а саме виключити роботи, пов’язані з улаштуванням льодової арени, що, в свою чергу, зменшить кошторисну вартість об’єкту приблизно на 200 млн. грн.
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. У зв’язку з цим 09.03.2021р. було прийнято рішення про розірвання договору №17016 від 11.12.2019р. за згодою сторін про що на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відповідний звіт.
Слід зазначити, що рішення про зміни архітектурно-планувальних вимог було прийнято після затвердження ескізного проекту (експертний звіт щодо розгляду проектної документації за ескізним проектом від 30.06.2020р. № 08-013-19-А та експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за ескізним проектом від 21.10.2020р. № 10-003-20-В, видані ДП ДПІ «Кривбаспроект»).
Згідно з частиною 1 статті 433 Цивільного кодексу України об´єктами авторського права є твори архітектури, а відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» об´єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.
Твори архітектури, містобудування втілюються у вигляді фотографій або слайдів, що передбачає створення або реалізацію цих об´єктів, тобто проведення цілого комплексу робіт зі створення проектної документації, будівництва та введення в експлуатацію цього об´єкта.
Що ж до об’єкта авторського права, то Закон України «Про архітектурну діяльність» містить поняття «архітектурне рішення», що визначається як авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер’єру об’єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації. Рішення реалізується в архітектурній частині проекту.
Тобто, саме авторське рішення і складає основу проектної документації та архітектурного об´єкта, що, безперечно, охороняється Законом України «Про авторські права і суміжні права».
За Законом України «Про авторське право та суміжні права» твором архітектури є твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень. До творів архітектури відносяться: збудовані споруди; креслення; ескізи; плани; моделі. При цьому твір архітектури, незалежно від форми його реалізації, повинен бути результатом творчої, інтелектуальної діяльності особи.
За Законом України «Про архітектурну діяльність» автор проекту – твору архітектури, містобудування – має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції.
Право автора на результат його творчої діяльності, у тому числі проекту, виникає з моменту створення архітектурного твору, незалежно від того, був він закінчений і оприлюднений чи ні.
За Законом України «Про архітектурну діяльність», внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов – за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
Аналогічна норма передбачена Порядком розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженим наказом Мінрегіону України від 16.05.11 № 45 (зареєстровано в Мін’юсті України від 01.06.11 №651/19389): коригування проектно-кошторисної документації – внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.
Виходячи з того, що проектно-кошторисна документація є інтелектуальною власністю його розробника, при виборі виконавця коригування проекту слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права». Тож, в даному випадку Замовники мають право застосовувати переговорну процедуру, використовуючи пункт 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», посилатися на статті 433, 435, 439, 440, 441, 443 Цивільного Кодексу України та статті 7, 8, 11, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», з метою збереження прав інтелектуальної власності в частині авторських прав.