Просимо Замовника повідомити чи НАЯВНА ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ З ПОЗИТИВНИМ ЕКСПЕРТНИМ ЗВІТОМ, яка повинна бути у замовника в обов’язковому порядку до моменту оголошення проведення спрощеної закупівлі керуючись законодавством України, а саме:
І. Статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено
1. Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.
2. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
3. Клас наслідків визначається для кожного об’єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
4. До складу комплексу (будови) можуть належати об’єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.
5. Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки - СС1;
середні наслідки - СС2;
значні наслідки - СС3.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об’єкти:
характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:
рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, - 50 осіб;
рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті, - 100 осіб;
рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);
пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам’ятки);
об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки";
житлові будинки понад чотири поверхи;
об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об’єкти:
пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки";
житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.
6. Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.
Об’єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п’ятою цієї статті.
7. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону.
8. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об’єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об’єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
ІІ. Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560
п. 11.2. Стадії проектування:
1) для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об’єкти з незначними наслідками (СС1), проектування може здійснюватися:
в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП) або;
у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕР та для обох - стадія РП;
2) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися у дві або три стадії:
при двостадійному проектуванні:
стадія проект (далі - стадія П);
стадія робоча документація (далі - стадія Р);
при тристадійному проектуванні:
для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за відповідним обґрунтованим рішенням замовника стадія ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО та для обох:
стадія П;
стадія Р;
3) для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії:
для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за рішенням замовника стадія ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО та для обох:
стадія П;
стадія Р.
п. 11.3. Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій або стадійності проектування.
При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію - РП.
При виконанні будівельних робіт з капітального ремонту об’єктів з незначними наслідками (СС1), пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація, що має бути передбачено завданням на проектування.
У дефектному акті окремим розділом обов’язково зазначаються обсяги робіт щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
п.12. Генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом ГАПа та/або ГІПа.
При проектуванні об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2) та зі значними наслідками (СС3), можуть одночасно призначатись ГАП та ГІП з визначенням одного з них головним виконавцем.
Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).
Окремі розділи або частини проектної документації розробляються під керівництвом відповідальних виконавців, які мають кваліфікаційний сертифікат.
ІІІ. Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560
10. Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що:
за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності;
споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва;
підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля” в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.
ІV. Пунктом 1.4. ВБН В.2.2-45-1-2004 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІ передбачено, що склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва мають відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО». Також відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО», який є обов’язковим для застосування до даного об’єкту будівництва, передбачає обов’язкове розроблення та затвердження проектної документації відповідно законодавства України.
Разом з тим просимо Замовника зазначити адресу та час коли потенційним учасникам можна ознайомитися з проектно-кошторисною документацією за даною закупівлею у разі її наявності.
У разі відсутності проектно-кошторисної документації з позитивним експертним звітом просимо надати роз’яснення на підставі чого визначені обсяги виконання робіт та вказані відповідні матеріали та виконано підбір обладнання.
Розгорнути
Згорнути