Задля забезпечення недискримінації учасників та участі у торгах вітчизняних та іноземних учасників на рівних умовах просимо внести наступні зміни в ДКТ:
1. Доповнити п.3.3. Розділу 3 ДКТ наступним чином:
«Забезпечення пропозиції конкурсних торгів для учасників-нерезидентів може бути надано в валюті І-ої групи в розмірі, що дорівнює гривневому еквіваленту при перерахунку за курсом гривні по відношенню до валюти, в якій надано забезпечення пропозиції конкурсних торгів, встановленому Національним банком України та визначеному на дату затвердження документації конкурсних торгів:
Розмір забезпечення в валютах І-ої групи:
- ________Євро (курс Євро станом на __.__.201__ 00:00:00 становить ___________ грн.),
- _______ доларів США (курс доларів США станом на __.__.201__ 00:00:00 становить ________ грн.).»
оскільки компанія-нерезидент не має можливості надати гарантію в гривні України у строки, що вимагаються даними торгами:
2. Задля можливості підпису Договору учасником-нерезидентом у разі статусу переможця та для виключення факту дискримінації учасників-нерезидентів змінити п.6 Розділу 1 ДКТ, а саме валюту тендерної пропозиції на один із варіантів
«Валютою тендерної пропозиції є – ________Євро або _______ доларів США»»,
оскільки учасник нерезидент не має можливості прийняти оплату за поставлений товар в національній валюті України – гривні.
Та сформувати розрахунок ціни для вітчизняні учасників за подібною інструкцією:
«1. сформувати ціну пропозиції в грн. з ПДВ;
2. перерахувати ціну пропозиції в грн. з ПДВ в Євро за формулою перерахунку (зазначено в правій частині)
3. зазначити в Системі ціну пропозиції, перераховану в Євро;
4. пониження ціни (аукціон) проводити в Євро;
5. В Комерційній пропозиції (остаточній пропозиції за результатами проведеного аукціону), зазначити ціну за одиницю товару та суму в грн. без ПДВ та зазначити перерахунок ціни в Євро.»
3. Згідно п.3.2. Розділу ІІІ «Зміст тендерної пропозиції учасника» учасник має надати письмову згоду з проектом договору, відповідно до Додатка 5 у форматі PDF (Portable Document Format), кожна сторінка якого завірена учасником, проте проект договору складений лише українською мовою і для нерезидента України є неможливим погодження та підписання Договору лише українською мовою. Зовнішньоекономічний контракт, укладений резидентом України, повинен бути складений двома мовами: державною мовою України і мовою другої сторони контракту. Правила про мови закріплено в Законі від 03.07.12 р. № 5029-VI «Про принципи державної мовної політики» (далі – Закон № 5029). Згідно з основними принципами цього закону разом із державною мовою (українською) у більшості сфер діяльності можуть застосовуватися регіональні мови і мови національних меншин (ст. 5 Закону № 5029). Водночас законом передбачено спеціальні правила для використання мов у тій чи іншій сфері діяльності (розд. II Закону № 5029). Так, при укладенні зовнішньоекономічних контрактів слід керуватися правилами ст. 19 Закону № 5029, які передбачають, що мовами угод, які укладаються підприємствами, установами та організаціями України з підприємствами, установами та організаціями інших держав, є державна мова і мова другої сторони (сторін), якщо інше не передбачено міжнародним договором. Таким чином, ЗЕД-контракт повинен бути складений, як мінімум, двома мовами – українською і мовою контрагента-нерезидента. Це пряма вимога Закону № 5029. Важливий нюанс: виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого ЗЕД-контракту. Найзручніше оформляти ЗЕД-контракт у вигляді двох колонок: в одній колонці – текст українською мовою, у другій – іноземною. Текст контракту на двох мовах повинен бути автентичним.
Враховуючи вище зазначене просимо внести зміни до тендерної документації доповнивши додаток 5 проектом договору для нерезидентів, виклавши його двома мовами, наприклад, українською та англійською.
На даний час ДКТ сформована таким чином, що учасник –нерезидент не має повної можливості прийняти участь в даній процедурі.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на цій території (ст. 5 Закону України №959).
У зв’язку з тим, що предметом закупівлі є техніка, продаж якої, відповідно до умов договору, зобов’язує постачальника обслуговувати її протягом всього гарантійного строку, який становить 12 місяців з моменту продажу, що у свою чергу зобов’язує постачальника мати на території України сертифікований виробником техніки сервісний центр та склад автозапчастин з наявністю відповідних правовстановлюючих документів на ці об’єкти.
Виходячи з викладеного, діяльність такого постачальника на території України перевищуватиме термін в 6 місяців. Тобто, постачальнику необхідно відкривати і Україні постійне представництво.
Підпунктом 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що під постійним представництвом слід розуміти постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:
• будівельний майданчик;
• будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує 6 місяців;
• надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, пов’язаного з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 6 місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді;
• резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків, та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.
В свою чергу, при відкритті постійного представництва, нерезидентом відкривається і банківський рахунок в гривні для можливості здійснювати розрахунки в процесі господарської діяльності на території України.
Отже, відсутня потреба щодо внесення змін до тендерної документації щодо відображення вартості закупівлі у іноземній валюті.
Оскільки нерезиденту, щоб постачати Замовнику техніку необхідно відкривати постійне представництво на території України, яке діятиме відповідно до вимог українського законодавства, то такий контракт не може вважатись зовнішньоекономічним, а тому відсутня потреба в укладення такого контракту двома мовами.
Отже, тендерна документація в частині мови укладання контракту відповідає вимогам чинного законодавства та не потребує внесення змін.
Водночас, слід зазначити, що вартість закупівлі за результатами торгів фіксується в гривні. У зв’язку із постійними коливаннями гривні відносно іноземних валют та навпаки, вартість предмету закупівлі у іноземній валюті може суттєво змінюватись, що відповідно збільшить вартість закупівлі і в гривні. Внаслідок чого різниця в курсі валют унеможливить здійснення закупівлі, оскільки при конвертації гривні в іноземну валюту виділена з бюджету міста сума в гривні може бути недостатньою для виконання замовником своїх зобов’язань.