Роботи за робочим проектом: «Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу на території спортивного майданчика по вул. Соборна (Леніна), 114б в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області»

Розглянувши, Ваше запитання, повідомляємо, що висновки про можливість зазначених фактів не ґрунтуються на приписах законів та дійсних обставин, адже умови Тендерної Документації (далі за текстом – ТД) Замовника є стандартними та відповідають всім вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до Постанови КМУ від 30 березня 2016 р. № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками», наявність ліцензії у підрядних та субпідрядних організацій на будівництво подібного класу об’єктів, є обов’язковим.
«Загальні вимоги: 7. Господарська діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, здійснюється з дотримання вимог ДБН В.1.2-14-2009 “Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ”, ДБН A.3.1-5-2016 “Організація будівельного виробництва”, інших нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності.{Абзац перший пункту 7 в редакції Постанови КМ № 401 від 07.06.2017}
Здобувач ліцензії повинен підтвердити попередній досвід роботи на об’єктах будівництва нижчого класу наслідків (відповідальності) (пункт 11 додатка 2) для будівництва об’єктів:
{Абзац другий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 401 від 07.06.2017}
що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками, - попереднє виконання робіт з будівництва не менше трьох об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками;
{Абзац третій пункту 7 в редакції Постанови КМ № 401 від 07.06.2017}
що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками, - попереднє виконання робіт з будівництва не менше трьох об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками, або не менше п’яти об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками.
{Абзац четвертий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 401 від 07.06.2017}
Суб’єктам господарювання, які мають намір провадити господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, та отримують ліцензію вперше, право виконувати роботи на таких об’єктах без попереднього досвіду роботи надається за умови дотримання організаційних, кадрових і технологічних вимог, установлених цими Ліцензійними умовами, та підтвердження досвіду роботи фахівців суб’єкта господарювання за попереднім місцем їх роботи (пункт 11 додатка 2).
8. Організаційними вимогами є:
1) наявність:
затвердженої організаційної структури суб’єкта господарювання відповідно до переліку робіт;
в організаційній структурі суб’єкта господарювання підрозділів та/або спеціалістів, які забезпечують виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, оформлення, ведення та збереження виконавчої документації; створення та ведення фонду національних стандартів, будівельних норм та нормативно-правових актів у сфері містобудівної діяльності;
{Абзац третій підпункту 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 401 від 07.06.2017}
затверджених положень про відповідні структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників згідно з розподілом обов’язків, повноважень та відповідальності осіб, штатного розпису;
укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками;
національних стандартів, будівельних норм та нормативно-правових актів у сфері містобудівної діяльності;
власних або орендованих виробничих приміщень, засобів виробництва;
документа, який підтверджує впровадження системи управління якістю продукції суб’єкта господарювання;
2) зберігання протягом строку дії ліцензії документів (копій), які підтверджують достовірність даних, що зазначалися здобувачем ліцензії у документах, які подавалися органові ліцензування, а також документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії;
3) укомплектованість суб’єкта господарювання керівниками, професіоналами, фахівцями і робітниками необхідних професій та кваліфікацій відповідно до організаційної структури суб’єкта господарювання, положень Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 64).
{Підпункт 3 пункту 8 в редакції Постанови КМ № 401 від 07.06.2017}
Ліцензіат зобов’язаний повідомляти органові ліцензування про всі зміни даних, які зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін.»
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Ураховуючи викладене, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Також, п. 2 ст. 36 Закону встановлено що: «Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством», в нашому випадку Учасник повинен мати ліцензію на виконання будівельних робіт в тому числі.
Користування фізкультурно-оздоровчим комплексом передбачається масовим, публічним, категорією людей віком від п’яти до 70 років, що несе певні ризики, тощо. Таким чином Замовник несе повну відповідальність за здоров’я зазначеної категорії користувачів та має незаперечні права щодо вимоги надання ліцензії

Повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
При цьому виходячи зі змісту пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником. Водночас тендерна пропозиція подається замовнику учасником відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
Пунктом 3 частини другої статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація повинна містити, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити, детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики, вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Крім того, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі”, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” (далі - ДСТУ), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.
При підготовці пропозиції Учасник повинен провести розрахунки відповідно до технічного завдання та визначити вартість тендерної пропозиції.
Визначення вартості предмета закупівлі неможливе без розрахунку та документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам що встановленні для предмета закупівлі, а саме:
- договірну ціну та пояснювальну записку до неї;
- локальні кошториси;
- відомість ресурсів;
- розрахунок заробітної плати;
- розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів (з економічним обґрунтуванням змін);
- розрахунок вартості машино-години власної будівельної техніки та/або вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання робіт;
- розрахунок загально-виробничих витрат до локального кошторису;
- розрахунок прибутку та адміністративних витрат відповідно до вимог ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 (додатки Д та Е);
- календарний графік виконання робіт (складений згідно наказу Мінрегіонбуду від 13.01.2009 р. № 2.)
У свою чергу, частиною шостою статті 28 Закону встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника- переможця.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом
Так, згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником.
Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду.
Отже, враховуючи вище зазначене, договірна ціна та всі інші документи повинні бути подані до початку аукціонної сесії та розраховані відповідно до норм ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва, зазначена вимога базується на законодавчих актах і є обов’язковою, тому вважаємо, що запропоновані зміни до тендерної документації не є доцільними.