Провід та кабель Wire and cable

1. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Частина 2 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Таким чином, для підприємств-учасників закупівлі які мають підтвердження виконання одного аналогічного договору необхідно надати такий договір з довідкою у довільній формі, за підписом уповноваженої особи учасника, на бланку підприємства та з печаткою, з інформацією про причини наявності лише одного, а не декількох виконаних договорів.
Тендерним комітетом буде розглянуто дане питання.

2. Порядок визначення предмету закупівлі, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від17.03.2016 р. №454 зазначає можливість Замовника визначати частини предмета закупівлі (лоти), а не обов’язок. Тобто Замовник, виходячи з особливостей кожної закупівлі, власного досвіду та потреби, а також керуючись принципами здійснення публічних закупівель, визначає необхідність поділу предмету закупівлі на частини (лоти). «Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показником четвертої – восьмої цифр ЄЗС, а також з обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку). У розумінні Закону обсяг та кількість є тотожними поняттями. Таким чином, за обсягом, номенклатурою та місцем замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг. Як вже вказувалось у відповіді на запитання процедури, предмет закупівлі має одну групу призначення та джерело фінансування. Виділення в окремі лоти кожного найменування предмету закупівлі призведе до утворення лотів з невеликою очікуваною вартістю, і частина з них може не відбутися через те, що не зацікавить потенційних учасників.