1.Згідно п.1 Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції розділу III. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» учасники у складі своєї тендерної пропозиції повині надати: «документальне підтвердження стосовно сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління гігієною та безпекою праці; екологічного управління учасника закупівлі згідно ДСТУ OHSAS 18001:2010; ДСТУ ISO 14001:2015 або аналогічних систем чи більш нових версій стандартів». Звертаємо увагу Замовника на наступне:
Відповідно до пп. 7, 10 ч. 2. ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи зобов’язаний вживати заходів до підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення господарської діяльності; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству. Відповідно до пп. 4 , 7 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи зобов’язаний вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству. Відповідно до пп. 4 , 10 ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газосховищ зобов’язаний вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час провадження господарської діяльності; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газосховищ, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Статтею 3 вказаного Закону визначено перелік сфер застосування оцінки впливу на довкілля. Проте, в даному переліку відсутня діяльність з постачання природного газу, яку здійснюють постачальники природного газу відповідно до виданої ліцензії.
Звертаємо увагу, що діяльність учасників як постачальників природного газу не підпадає під дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Жодним іншим нормативно-правовим актом України не встановлено обов’язок постачальника природного газу проходити сертифікацію своєї діяльності згідно ДСТУ OHSAS 18001:2010; ДСТУ ISO 14001:2015 або аналогічних систем чи більш нових версій стандартів. Тому, вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління гігієною та безпекою праці; екологічного управління учасника закупівлі згідно ДСТУ OHSAS 18001:2010; ДСТУ ISO 14001:2015 або аналогічних систем чи більш нових версій стандартів є законодавчо не обґрунтованою.
2.Згідно п.6 Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі III. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» учасники у складі своєї тендерної пропозиції повині надати: «роз’яснення державного органу, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або висновок спеціаліста у сфері охорони навколишнього природного середовища, рівень професійних знань якого засвідчений державним органом, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (його комісією), про те, що заходи із захисту навколишнього середовища, які впроваджує учасник процедури закупівлі є відповідними положенням екологічного законодавства України». Звертаємо увагу Замовника на наступне:
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища є Міністерство енергетики та захисту довкілля України (Мінекоенерго). Правові засади діяльності Мінекоенерго ґрунтуються на Положенні про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, яке містить завдання, основні напрямки діяльності, права, обов’язки та ін. Серед повноважень Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, відсутні права щодо надання роз’ясненнь про те, що господарська діяльність, яку здійснює суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі), відповідає вимогам діючого законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та не здійснює негативний вплив на довкілля. Тому, така вимога Змовника не є законною та обґрунтованою.
3. Згідно п.2. «Інша інформація» розділу V. Оцінка тендерної пропозиції, учасники у складі своєї тендерної пропозиції повині надати: «офіційну інформацію з Центрального управління Служби безпеки України про те, що до учасника не застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), реалізацію і моніторинг ефективності яких забезпечують органи Служби безпеки України, координацію і контроль діяльності яких здійснює Центральне управління Служби безпеки України». Звертаємо увагу Замовника на наступне:
Керуючись повноваженнями Центрального управління Служби безпеки України, які визначені ст. 10 Закону України «Про службу безпеки України», Замовник передбачає надання у складі тендерних пропозицій учасниками офіційної інформації з Центрального управління Служби безпеки України про те, що до учасника не застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), реалізацію і моніторинг ефективності яких забезпечують органи Служби безпеки України, координацію і контроль діяльності яких здійснює Центральне управління Служби безпеки України. Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про службу безпеки України» з метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки України створюються її регіональні органи: обласні управління Служби безпеки України, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України. Тобто, з метою отримання офіційної інформації про те, що до учасника не застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), реалізацію і моніторинг ефективності яких забезпечують органи Служби безпеки України, учасники можуть також звертатися до обласних управлінь Служби безпеки України, їх міжрайонних, районних та міських підрозділів. Однак, тендерний комітет Замовника свідомо обмежив коло суб’єктів, які уповноважені надавати запитувану інформацію в офіційному порядку, що робить його вимогу дискримінаційною.
Також відповідно рішення РНБО та указу Президента від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", зазначається, що пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів були внесені Кабінетом міністрів та Службою безпеки України. До списку фізичних осіб входять 388 людей, передусім громадян РФ та України, які чинили чи підтримували окупацію українських теренів військами агресора, чи причетні до переслідування українців за кордоном. Також до переліку входять представники маргінальних пропутінських кіл з інших країн, які тим чи іншим чином долучились до антиукраїнських дій кремлівського режиму. У списку юридичних осіб – 105 компаній РФ та їхніх дочірніх підприємств в Україні. В вільному доступі можна, ознайомитися із повними списками фізичних та юридичних осіб, які потрапили під санкції України, можна за наступними посиланням: http://www.rnbo.gov.ua/documents/496.html. Тому, така вимога Змовника не є законною та обґрунтованою.
Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон України) закріплює основні принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Враховуючи вищевикладене, що положення тендерної документації Замовника, порушують принципи здійснення публічних закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Щодо першої частини загального запитання.
Як убачається із рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Колегія) від 07.05.2019 № 5576-р/пк-пз (номер скарги:
UA-2019-04-03-000816-b.c1, посилання: https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-04-03-000816-b):
«Відповідно до пункту 5 розділу "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" Документації з метою уникнення небезпечних подій, нещасних випадків, професійних захворювань працівників та аварійних ситуацій від можливого негативного впливу небезпек. Учасник має надати сертифікат стосовно політики у сфері безпеки праці, що є основою для встановлення та аналізування цілей у сфері безпеки праці, тобто учасник у складі тендерної пропозиції має надати сертифікат ДСТУ OHSAS 18001:2010 "Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги" (OHSAS 18001:2007, IDT).
Згідно з пунктом 6 розділу "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам встановленим в Додатку 3 до тендерної документації. Зі зростанням масштабів виробництва та технологічних можливостей збільшується масштаб наслідків від аварій, а також небезпека для здоров'я та життя співробітників, насамперед тих, що виконують роботи з підвищеною небезпекою. Особливо високий ступінь ризику на підприємствах нафтогазового комплексу, добувної та хімічної галузей промисловості, будівельної індустрії. Сьогодні виробничі компанії прагнуть, з одного боку, зменшити витрати, пов'язані з охороною здоров'я та безпекою праці, з іншого боку — підвищити безпеку виробництва, ефективно керуючи пов'язаними з ним ризиками для людини, і одночасно поліпшити корпоративний імідж. З цією метою, підприємства впроваджують у себе системи управління професійною безпекою та здоров'ям, орієнтуючись на вимоги міжнародного стандарту OHSAS 18001. Отже, у складі тендерної пропозиції учасник повинен надати чинний сертифікат міжнародного стандарту OHSAS 18001.
Скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Колегії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині».
Отже, Колегія схвально відноситься до умови тендерної документації щодо надання документів на підтвердження дотримання Учасником законодавчих та інших нормативних вимог з безпеки праці, що пов'язані з діяльністю підприємства.
Таким чином, вважаємо вимогу тендерної документації щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції: «документальне підтвердження стосовно сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління гігієною та безпекою праці; екологічного управління учасника закупівлі згідно ДСТУ OHSAS 18001:2010; ДСТУ ISO 14001:2015 або аналогічних систем чи більш нових версій стандартів» доцільною.
Щодо другої частини загального запитання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Як вбачається із Тендерної документації на закупівлю по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 – Газове паливо (Природний газ), предметом закупівлі є товар – природний газ разом із супутніми послугами, що зумовлюють його постачання, в т. ч. надання послуг із замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу за договорами постачання природного газу. Послуги із замовлення (бронювання) потужності – послуги, які надаються постачальником споживачу та полягають у замовленні (бронюванні) потужності (нарахування тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи за 1000 кубічних метрів за добу) постачальником у оператора ГТС відповідної потужності, необхідної для постачання природного газу споживачу у відповідній газовій добі/місяці/кварталі/році. Потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування.
З огляду на Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» придбання цього предмету закупівлі відбувається у результаті господарської діяльності із розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (код КВЕД 35.22), торгівлі газом через місцеві (локальні) трубопроводи (код КВЕД 35.23), оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71).
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об’єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки будь-якого виду планованої господарської діяльності на стан довкілля і здоров’я населення.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачає перелік видів господарської діяльності, які в обов’язковому порядку мають провести оцінку впливу на довкілля та отримати висновок (частини друга і третя статті 3 цього Закону).
Діяльність, пов’язана із постачанням (продажем) природного газу з транспортуванням іншими газотранспортними організаціями не визначена серед видів планованої діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.
Таким чином, саме Законом підтверджується, що діяльність, пов’язана із постачанням (продажем) природного газу з транспортуванням іншими газотранспортними організаціями і за результатами якої замовник придбаває предмет закупівлі, не здійснює негативний вплив на навколишнє середовище.
Отже, вважаємо вимогу тендерної документації щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції: «роз’яснення державного органу, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або висновок спеціаліста у сфері охорони навколишнього природного середовища, рівень професійних знань якого засвідчений державним органом, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (його комісією), про те, що заходи із захисту навколишнього середовища, які впроваджує учасник процедури закупівлі є відповідними положенням екологічного законодавства України» законодавчо обґрунтованою.
Щодо третьої частини загального запитання.
Відповідно до частин першої, третьої, шостої, сьомої статті 5 Закону України «Про санкції» пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.
Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов’язковим до виконання.
Рішення про внесення змін до санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, за власною ініціативою або на підставі пропозицій органів державної влади, зазначених у частині першій цієї статті.
Рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування.
Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до пункту 1 якого РНБО вирішила підтримати пропозиції щодо продовження і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 26.04.2017 № 288-р), Службою безпеки України та Національним банком України.
Пунктами 2, 3 цього рішення РНБО встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: фізичних осіб згідно з додатком 1; юридичних осіб згідно з додатком 2.
Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України за участю Національного банку України забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення.
Указом Президента України від 14.05.2018 № 126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до пункту 1 якого РНБО вирішила підтримати пропозиції щодо застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України, Службою безпеки України та Національним банком України.
Пунктами 2-4 цього рішення РНБО встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: фізичних осіб згідно з додатком 1; юридичних осіб згідно з додатком 2.
У додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України
від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133, позиції 975 та 993 виключити.
Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України та Національним банком України забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення.
Указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.06.2018 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до пункту 1 якого РНБО вирішила підтримати пропозиції щодо застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України та Службою безпеки України.
Пунктами 2-4 цього рішення РНБО встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до окремих фізичних і юридичних осіб та внести зміни до санкцій, застосованих відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 14.05.2018 № 126, виклавши додатки 1 та 2 до зазначеного рішення у редакціях, що додаються до цього рішення РНБО.
У додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України
від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133, позицію 907 виключити.
Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України та Національним банком України забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення.
Указом Президента України від 19.03.2019 № 82/2019 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до пункту 1 якого РНБО вирішила підтримати пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України, Службою безпеки України та Національним банком України.
Пунктами 2-6 цього рішення РНБО встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: фізичних осіб згідно з додатком 1; юридичних осіб згідно з додатком 2.
Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України та Національним банком України забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення.
У додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України
від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133, позицію 1140 виключити.
У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 21.06.2018 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведеному в дію Указом Президента України від 21.06.2018 № 176:
1) у додатку 1:
позиції 59, 437 та 510 виключити;
позицію 858 викласти у редакції, що додається (додаток 3);
2) у додатку 2:
позиції 163, 164, 165, 185, 224, 226, 227 та 721 виключити;
позиції 287 та 431 викласти у редакції, що додається (додаток 4).
Службі безпеки України завершити перевірку наявності у діяльності юридичних осіб, зазначених у додатку 1 до Постанови Верховної Ради України від 04.10.2018 № 2589-VIII «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», підстав для застосування санкцій згідно з частиною другою статті 1, статтею 3 Закону України «Про санкції», зокрема здійснення терористичної діяльності.
Згідно з пунктами 1-6, 10, 16, 25 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» видами санкцій згідно з цим Законом є:
- блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
- обмеження торговельних операцій;
- обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
- запобігання виведенню капіталів за межі України;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
- анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
- заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
- заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
- інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про санкції» встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, при здійсненні закупівель відповідно до Закону замовнику необхідно ураховувати вимоги Закону України «Про санкції» та вищенаведених рішень РНБО, уведених в дію указами Президента України.
Закупівля не здійснюється від суб‘єктів господарювання, до яких застосовані санкції.
З огляду на викладене наразі відсутня загальнодоступна єдина база даних фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), яка б дозволила замовникам (органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків) здійснювати моніторинг даних фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), з метою беззаперечного дотримання застосованих до них санкцій.
Численні додатки до рішень РНБО щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо фізичних та юридичних осіб та зміни до них ускладнюють можливість замовників перевіряти значне коло учасників процедур закупівлі щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій відносно них, а отже є очевидними ризики допущення до процедур закупівлі, зокрема, відкритих торгів, учасників, до яких застосовано санкції, або, навпаки, недопущення до процедур закупівлі учасників, санкції відносно яких скасовані.
У разі допущення замовниками до процедур закупівлі, зокрема, відкритих торгів, учасників, до яких застосовано санкції, буде порушений такий принцип здійснення закупівель, як максимальна економія та ефективність (частина перша статті 3 Закону) та заподіяно майнову шкоду.
Одночасно, у разі недопущення замовниками до процедур закупівлі учасників, санкції відносно яких скасовані, буде порушений такий принцип здійснення закупівель, як недискримінація учасників (частина перша статті 3 Закону).
Ураховуючи вищенаведені рішення РНБО, Служба безпеки України уповноважена забезпечувати реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, а також здійснювати перевірку наявності у діяльності юридичних осіб підстав для застосування санкцій згідно з частиною другою статті 1, статтею 3 Закону України «Про санкції», зокрема, здійснення терористичної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про Службу безпеки України» систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про Службу безпеки України» Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України.
З огляду на вищевикладене, а також повноваження Служби безпеки України, визначені у рішеннях РНБО, та повноваження Центрального управління Служби безпеки України, визначені у частині першій статті 10 Закону України «Про Службу безпеки України, учасник у складі тендерної пропозиції має надати офіційну інформацію з Центрального управління Служби безпеки України про те, що до учасника не застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), реалізацію і моніторинг ефективності яких забезпечують органи Служби безпеки України, координацію і контроль діяльності яких здійснює Центральне управління Служби безпеки України.