Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом Аdvisory services regarding preparation of the feasibility study and tender documentation for the concession project of the railway and ferry complex of the State Enterprise “Sea Commercial Port "Chornomorsk" and respective assets of the State Enterprise “Ukrainian Sea Ports Authority” related to such complex
Показати більше
Згорнути
- Ідентифікатор тендеру UA-2020-08-20-000695-c
- 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління
- Відмінена
Найменування замовника:
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"
Код ЄДРПОУ:
38727770
Тип закупівлі
Відкриті торги з публікацією англ.мовою
Контактна особа замовника
Калиніна Анастасія Олександрівна,
(048) 775-95-16
, anastasiya.kalinina@uspa.gov.ua
Адреса замовника
Україна, Київ, 01135, Київська область, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ , будинок 14
Переможець
ТОВ "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ"
Очікувана вартість
22 901 002.50 UAH
без ПДВ
Оцінка умов закупівлі:
Ризики:
2
0
1
останні зміни 22.12.20
Інформація про процедуру
Роз’яснення:
до 15.09.2020 11:00
Оскарження умов:
до 21.09.2020 00:00
Подання пропозицій:
25.09.2020 11:00
Початок аукціону:
26.10.2020 15:49
Очікувана вартість
22 901 003 UAH без ПДВ
Вид тендерного забезпечення:
Електронна банківська гарантія
Сума тендерного забезпечення:
250 000 UAH
Розмір мінімального кроку пониження ціни:
114 505 UAH
Розмір мінімального кроку пониження ціни, %:
0.50 %
Інформація про предмет закупівлі
Предмет закупівлі
за кодом ДК 021:2015 79410000-1, Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом). Мова (мови) якою, якими повинні готуватись тендерні пропозиції: Усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову. Вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально. Умови надання забезпечення тендерних пропозицій зазначено в тендерній документації. Дата і час розкриття тендерних пропозицій: 25.09.2020 11.00. Математична формула приведеної ціни - не застосовується.
Розгорнути
Згорнути
Опис окремої частини або частин предмета закупівлі
1 посл.
Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом
ДК 021:2015: 79410000-1 — Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління
Критерії вибору переможця
Очікувана вартість:
100%
Тендерна документація
16.09.2020 12:36
16.09.2020 12:36
16.09.2020 12:35
14.09.2020 10:56
14.09.2020 10:56
28.08.2020 16:10
28.08.2020 16:10
20.08.2020 09:58
20.08.2020 09:58
16.09.2020 12:36
14.09.2020 10:56
28.08.2020 16:10
20.08.2020 10:02
Запитання до процедури
Щодо участі у процедурі закупівлі об’єднання учасників
Дата подання: 25.08.2020 21:04
Дата відповіді: 28.08.2020 14:26
Доброго дня! Питання 1. Згідно з п. 5 Розділу I «Загальні положення» тендерної документації, до участі у процедурі закупівлі допускається об’єднання учасників – у т. ч. юридичних осіб, резидентів або нерезидентів. За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги? Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»? Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»? Питання 2. Згідно з Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції (Розділ III тендерної документації), у разі, якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Чи може факт створення об’єднання бути підтверджений довідкою довільної форми за підписом "лідера" та усіх членів об’єднання?
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за запитання.
По першому питанню
«Згідно з п. 5 Розділу I «Загальні положення» тендерної документації, до участі у процедурі закупівлі допускається об’єднання учасників – у т. ч. юридичних осіб, резидентів або нерезидентів.
За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?
Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?
Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?».
Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено: «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.».
Підприємствам дозволено на добровільних засадах об’єднувати свою господарську діяльність, як-от виробничу, комерційну та інші види, на умовах і в порядку, встановлених Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими законами.
Згідно зі статтею 70 ГК України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною другої статті 70 ГК України встановлено, що за рішенням Кабінету Міністрів України або органів, до повноважень яких належить управління державними або комунальними підприємствами, можуть утворюватися об'єднання підприємств на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 3 цієї статті види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються цим Кодексом, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 118 ГК України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.
Частинами третьою – п’ятою статті 118 ГК України встановлено, що об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. Об'єднання підприємств є юридичною особою, державна реєстрація яких здійснюється відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками, а державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування, і діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання (стаття 119 ГК України).
Організаційно-правові форми об'єднань підприємств визначені у статті 120 ГК України, якою встановлено, що господарські об'єднання утворюються, зокрема, як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом
Згідно з положеннями статті 122 ГК України встановлено, що господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.
Іноземними суб’єктами господарської діяльності вважають тих суб’єктів господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України (далі - Нерезиденти).
Нерезиденти мають право відкривати свої представництва на території України. У разі реєстрації представництва Нерезидента заявнику видається Свідоцтво про реєстрацію представництва. Дані про реєстрацію вносять до Реєстру представництв, що веде Мінекономіки.
Представництво Нерезидента не є юридичною особою і не провадить самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням Нерезидента, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво Нерезидента в Україні може виконувати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.
Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким не заборонено провадити господарську діяльність, можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Таким чином, нерезиденти можуть об’єднуватися в різні організаційно-правові форми ведення господарської діяльності, зокрема, без створення окремої юридичної особи є форма господарювання за договором про спільну діяльність.
На підставі вищевикладеного вбачається, що законодавством України не визначено термін «лідер». Управління поточною діяльністю об'єднання підприємств здійснюється на умовах, передбачених установчими документами відповідних об'єднань, договорів, ін.
Щодо питання «За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?» зазначимо.
Правовідносини, пов’язані з закупівлею, виникають між Замовником та Учасником (об’єднання учасників), повноваження щодо представництва такого об’єднання учасників визначається відповідними документами (статут, договір, ін.), якими підтверджуються відповідні повноваження на вчинення певних дій від об’єднання учасників.
Щодо питання «Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?»:
Замовник не визначає конкретні вимоги до «лідера», оскільки визначення «лідер» не передбачено чинним законодавством України, а правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюються відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
Щодо питання «Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?»:
Як зазначалось вище, правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюється відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
По другому питанню
«Згідно з Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції (Розділ III тендерної документації), у разі, якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Чи може факт створення об’єднання бути підтверджений довідкою довільної форми за підписом "лідера" та усіх членів об’єднання?».
Частиною десятою статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання.
Державна реєстрація об’єднань учасників (об’єднань підприємств) регулюється, зокрема статтею 58 ГК України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Таким чином, створення об’єднання учасників (об’єднань підприємств) підтверджують такими документами:
- рішення про утворення об’єднання та статут;
- установчий договір та/або статут;
- засновницький договір та/або статут;
- статут.
Створення об’єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи підтверджуються, зокрема:
- договором про спільну діяльність;
- рішенням засновників об’єднання, оформленим відповідно до законодавства іноземної держави;
- випискою з відповідних реєстрів країни, де іноземний суб’єкт господарської діяльності офіційно зареєстрований.
Документом про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації (представництва) на території України, зокрема, є свідоцтво про реєстрацію представництва, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, — для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, на яких поширюється дія Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ін.
В порядку, встановленому Законом України «Про захист економічної конкуренції» рішення про утворення об’єднання підприємств (установчий договір) та статут об’єднання погоджують з Антимонопольним комітетом України.
Таким чином, факт створення об’єднання учасників підтверджується, документами, якими підтверджується створення учасників, зокрема, рішення про утворення, статут, ін.
По першому питанню
«Згідно з п. 5 Розділу I «Загальні положення» тендерної документації, до участі у процедурі закупівлі допускається об’єднання учасників – у т. ч. юридичних осіб, резидентів або нерезидентів.
За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?
Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?
Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?».
Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено: «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.».
Підприємствам дозволено на добровільних засадах об’єднувати свою господарську діяльність, як-от виробничу, комерційну та інші види, на умовах і в порядку, встановлених Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими законами.
Згідно зі статтею 70 ГК України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною другої статті 70 ГК України встановлено, що за рішенням Кабінету Міністрів України або органів, до повноважень яких належить управління державними або комунальними підприємствами, можуть утворюватися об'єднання підприємств на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 3 цієї статті види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються цим Кодексом, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 118 ГК України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.
Частинами третьою – п’ятою статті 118 ГК України встановлено, що об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. Об'єднання підприємств є юридичною особою, державна реєстрація яких здійснюється відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками, а державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування, і діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання (стаття 119 ГК України).
Організаційно-правові форми об'єднань підприємств визначені у статті 120 ГК України, якою встановлено, що господарські об'єднання утворюються, зокрема, як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом
Згідно з положеннями статті 122 ГК України встановлено, що господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.
Іноземними суб’єктами господарської діяльності вважають тих суб’єктів господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України (далі - Нерезиденти).
Нерезиденти мають право відкривати свої представництва на території України. У разі реєстрації представництва Нерезидента заявнику видається Свідоцтво про реєстрацію представництва. Дані про реєстрацію вносять до Реєстру представництв, що веде Мінекономіки.
Представництво Нерезидента не є юридичною особою і не провадить самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням Нерезидента, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво Нерезидента в Україні може виконувати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.
Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким не заборонено провадити господарську діяльність, можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Таким чином, нерезиденти можуть об’єднуватися в різні організаційно-правові форми ведення господарської діяльності, зокрема, без створення окремої юридичної особи є форма господарювання за договором про спільну діяльність.
На підставі вищевикладеного вбачається, що законодавством України не визначено термін «лідер». Управління поточною діяльністю об'єднання підприємств здійснюється на умовах, передбачених установчими документами відповідних об'єднань, договорів, ін.
Щодо питання «За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?» зазначимо.
Правовідносини, пов’язані з закупівлею, виникають між Замовником та Учасником (об’єднання учасників), повноваження щодо представництва такого об’єднання учасників визначається відповідними документами (статут, договір, ін.), якими підтверджуються відповідні повноваження на вчинення певних дій від об’єднання учасників.
Щодо питання «Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?»:
Замовник не визначає конкретні вимоги до «лідера», оскільки визначення «лідер» не передбачено чинним законодавством України, а правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюються відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
Щодо питання «Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?»:
Як зазначалось вище, правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюється відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
По другому питанню
«Згідно з Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції (Розділ III тендерної документації), у разі, якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Чи може факт створення об’єднання бути підтверджений довідкою довільної форми за підписом "лідера" та усіх членів об’єднання?».
Частиною десятою статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання.
Державна реєстрація об’єднань учасників (об’єднань підприємств) регулюється, зокрема статтею 58 ГК України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Таким чином, створення об’єднання учасників (об’єднань підприємств) підтверджують такими документами:
- рішення про утворення об’єднання та статут;
- установчий договір та/або статут;
- засновницький договір та/або статут;
- статут.
Створення об’єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи підтверджуються, зокрема:
- договором про спільну діяльність;
- рішенням засновників об’єднання, оформленим відповідно до законодавства іноземної держави;
- випискою з відповідних реєстрів країни, де іноземний суб’єкт господарської діяльності офіційно зареєстрований.
Документом про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації (представництва) на території України, зокрема, є свідоцтво про реєстрацію представництва, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, — для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, на яких поширюється дія Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ін.
В порядку, встановленому Законом України «Про захист економічної конкуренції» рішення про утворення об’єднання підприємств (установчий договір) та статут об’єднання погоджують з Антимонопольним комітетом України.
Таким чином, факт створення об’єднання учасників підтверджується, документами, якими підтверджується створення учасників, зокрема, рішення про утворення, статут, ін.
Кваліфікаційні критерії
Дата подання: 26.08.2020 14:08
Дата відповіді: 31.08.2020 12:07
1) Чи вважається досвід з підготовки пре-ТЕО (pre-feasibility study), як досвід з підготовки ДДП проектів та/або концесії
2) Чи потрібно, щоб у кожного працівника був досвід і в підготовці ТЕО, і в підготовці конкурсної документації, і в фінансовому моделюванні? Чи це може бути 3 різних працівника?
3) Скільки потрібно вказувати працівників для роботи над проектом? Чи можемо ми потім розширювати перелік працівників?
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за запитання.
1. У Законах України «Про концесію» та «Про державно-приватне партнерство», відповідно до яких здійснюється підготовка концесійного проєкту, визначення «пре-ТЕО (pre-feasibility study)» не міститься. Тому досвід з підготовки пре-ТЕО (pre-feasibility study), як досвід з підготовки ДПП проектів та/або концесії, не може бути врахований.
2. Можуть бути різні працівники, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг в тій чи інший тематиці відповідно до вимог зазначених в додатку 2 до Тендерної документації.
3. Кількість працівників та їхня кваліфікація повинні бути такими, щоб забезпечити якісне надання послуг, які є предметом закупівлі. Питання розширення переліку працівників регламентується пунктами 1.2. та 1.3. проєкту договору, що є додатком 6 до Тендерної документації
1. У Законах України «Про концесію» та «Про державно-приватне партнерство», відповідно до яких здійснюється підготовка концесійного проєкту, визначення «пре-ТЕО (pre-feasibility study)» не міститься. Тому досвід з підготовки пре-ТЕО (pre-feasibility study), як досвід з підготовки ДПП проектів та/або концесії, не може бути врахований.
2. Можуть бути різні працівники, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг в тій чи інший тематиці відповідно до вимог зазначених в додатку 2 до Тендерної документації.
3. Кількість працівників та їхня кваліфікація повинні бути такими, щоб забезпечити якісне надання послуг, які є предметом закупівлі. Питання розширення переліку працівників регламентується пунктами 1.2. та 1.3. проєкту договору, що є додатком 6 до Тендерної документації
Договір
Дата подання: 26.08.2020 14:11
Дата відповіді: 31.08.2020 12:08
1) В розділі Кадрове забезпечення виконавець повинен вказувати лише ключових працівників, що будуть займатися цим проектом, та які подані в тендерній пропозиції?
2) В якій мірі вказані зовнішні консультанти в Кадровому забезпечення повинні відповідати кваліфікаційним критеріям?
відповідь:
Дякуємо за запитання.
Пунктом 1.2. проєкту договору, що є додатком 6 до Тендерної документації, яким визначено «1.2. Послуги за цим Договором надаються Виконавцем за допомогою його власних співробітників та/або залучених на підставі договорів з Виконавцем працівників, зовнішніх консультантів, перелік яких станом на момент укладання Договору вказується в додатку 2 (Кадрове забезпечення). Кваліфікація, досвід роботи власних співробітників Виконавця та/або залучених ним на підставі договорів працівників, зовнішніх консультантів має відповідати тендерній пропозиції Виконавця. Виконавець відповідає перед Замовником за результат роботи власних співробітників та/або залучених ним на підставі договорів працівників, зовнішніх консультантів.
Пунктом 1.2. проєкту договору, що є додатком 6 до Тендерної документації, яким визначено «1.2. Послуги за цим Договором надаються Виконавцем за допомогою його власних співробітників та/або залучених на підставі договорів з Виконавцем працівників, зовнішніх консультантів, перелік яких станом на момент укладання Договору вказується в додатку 2 (Кадрове забезпечення). Кваліфікація, досвід роботи власних співробітників Виконавця та/або залучених ним на підставі договорів працівників, зовнішніх консультантів має відповідати тендерній пропозиції Виконавця. Виконавець відповідає перед Замовником за результат роботи власних співробітників та/або залучених ним на підставі договорів працівників, зовнішніх консультантів.
Технічне завдання
Дата подання: 26.08.2020 14:13
Дата відповіді: 31.08.2020 12:09
У технічних умовах вказано, що перший варіант тендерної документації Виконавець повинен надати через 50 тижнів (12,5 місяців) з моменту підписання договору. Проте цей період відповідно до попереднього календарного графіку припадає на період проведення аналізу доцільності ТЕО та прийняття рішення про здійснення ДПП. Таким чином, Виконавець надасть тендерну документацію, за яку може не отримати гроші у зв‘язку з не прийняттям рішення про доцільність здійснення ДПП та/або у разі втрати його пріоритетності в Міністерстві інфраструктури.
Таким чином відповідно до п.9.2 та виходячи з умов оплати послуг, Виконавець отримує лише 40% від вартості договору, при цьому Замовник вже отримує перший варіант тендерної документації.
У зв’язку з чим, просимо розглянути можливість перенесення строків надання тендерної документації з 50 тижня на 56 тиждень з моменту підписання договору.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за запитання.
В Технічному завданні, що є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.». Зазначені терміни відповідають Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294).
Остаточний варіант техніко-економічного обґрунтування та фінансової моделі мають бути подані не пізніше, ніж через 28 тижнів після підписання Договору про надання послуг, після чого МІУ відповідно до вищезазначеного Порядку розпочне аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства та протягом 75 календарних днів (близько 11 тижнів) буде прийнято рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення. Натомість попередній варіант пакету конкурсної документації надається не пізніше, ніж через 50 тижнів після підписання Договору про надання послуг.
Враховуючи викладене, перенесення строків надання конкурсної документації з 50 тижня на 56 тиждень з моменту підписання договору не вбачаємо за доцільне.
В Технічному завданні, що є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.». Зазначені терміни відповідають Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294).
Остаточний варіант техніко-економічного обґрунтування та фінансової моделі мають бути подані не пізніше, ніж через 28 тижнів після підписання Договору про надання послуг, після чого МІУ відповідно до вищезазначеного Порядку розпочне аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства та протягом 75 календарних днів (близько 11 тижнів) буде прийнято рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення. Натомість попередній варіант пакету конкурсної документації надається не пізніше, ніж через 50 тижнів після підписання Договору про надання послуг.
Враховуючи викладене, перенесення строків надання конкурсної документації з 50 тижня на 56 тиждень з моменту підписання договору не вбачаємо за доцільне.
Документи
Дата подання: 26.08.2020 14:15
Дата відповіді: 31.08.2020 12:10
1) Чи може нерезидент надати документи українською мовою без перекладу?
2) Як нерезидент може отримати КЕП/ЕЦП для подання документів?
відповідь:
Дякуємо за запитання.
1. На виконання частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2020-08-20-000695-c та в тендерній документації зазначено, що усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо Учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову, а вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально.
Також, на виконання частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в пункті 7 розділу І тендерної документації Замовника зазначено:
«Мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції: Усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову. Вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально.
Стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення у вигляді скорочень та термінологія, пов’язана з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами, викладаються мовою їх загально прийнятого застосування.
Під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою. Одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.».
На підставі вищевикладеного вбачається, що всі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником (нерезидентом), можуть бути складені українською мовою, але документи, що надаються учасниками (нерезидентами) у складі їх тендерних пропозицій, які викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову, а вірність перекладу цих документів має бути засвідчена нотаріально.
Крім того, Замовником в тендерній документації зазначено, що Учасник-нерезидент, у разі наявності, надає документи, які є аналогічними відповідно до законодавства країни його реєстрації, до документів, що вимагаються Замовником. Також надається відповідний документ про реєстрацію Учасника – нерезидента суб’єктом господарювання.
Документи, що не передбачені законодавством країни Учасників-нерезидентів, не подаються ними у складі Тендерної пропозиції з відповідним обґрунтуванням ненадання таких документів. Також Учасники-нерезиденти подають у складі своєї пропозиції пояснення по кожному документу, що не був наданий, але вимагався, та відповідний(і) аналогічний(і) документ(и), передбачений(і) законодавством країн де вони зареєстровані (за наявності). Замовник не несе відповідальність у разі зазначення Учасником недостовірних даних, наданих на підтвердження вищезазначеної інформації.
Документи повинні бути перекладені на українську мову (вірність перекладу засвідчується нотаріально), легалізовані органами Міністерства закордонних справ України або апостильовані. Прийняття документів без легалізації можливе, якщо це передбачено в угоді України з іноземною країною.
2. Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Стаття 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов: кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів); кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів (далі - міжнародний договір).
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації Замовника, то накладання ЕЦП або КЕП є обов’язковим для всіх учасників.
Враховуючи вищевикладене, пропонується рекомендувати учаснику за більш детальною інформацією щодо отримання КЕП нерезидентами звернутись до Мінцифри на яке покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу, що забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг
1. На виконання частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2020-08-20-000695-c та в тендерній документації зазначено, що усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо Учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову, а вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально.
Також, на виконання частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в пункті 7 розділу І тендерної документації Замовника зазначено:
«Мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції: Усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову. Вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально.
Стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення у вигляді скорочень та термінологія, пов’язана з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами, викладаються мовою їх загально прийнятого застосування.
Під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою. Одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.».
На підставі вищевикладеного вбачається, що всі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником (нерезидентом), можуть бути складені українською мовою, але документи, що надаються учасниками (нерезидентами) у складі їх тендерних пропозицій, які викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову, а вірність перекладу цих документів має бути засвідчена нотаріально.
Крім того, Замовником в тендерній документації зазначено, що Учасник-нерезидент, у разі наявності, надає документи, які є аналогічними відповідно до законодавства країни його реєстрації, до документів, що вимагаються Замовником. Також надається відповідний документ про реєстрацію Учасника – нерезидента суб’єктом господарювання.
Документи, що не передбачені законодавством країни Учасників-нерезидентів, не подаються ними у складі Тендерної пропозиції з відповідним обґрунтуванням ненадання таких документів. Також Учасники-нерезиденти подають у складі своєї пропозиції пояснення по кожному документу, що не був наданий, але вимагався, та відповідний(і) аналогічний(і) документ(и), передбачений(і) законодавством країн де вони зареєстровані (за наявності). Замовник не несе відповідальність у разі зазначення Учасником недостовірних даних, наданих на підтвердження вищезазначеної інформації.
Документи повинні бути перекладені на українську мову (вірність перекладу засвідчується нотаріально), легалізовані органами Міністерства закордонних справ України або апостильовані. Прийняття документів без легалізації можливе, якщо це передбачено в угоді України з іноземною країною.
2. Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Стаття 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов: кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів); кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів (далі - міжнародний договір).
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації Замовника, то накладання ЕЦП або КЕП є обов’язковим для всіх учасників.
Враховуючи вищевикладене, пропонується рекомендувати учаснику за більш детальною інформацією щодо отримання КЕП нерезидентами звернутись до Мінцифри на яке покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу, що забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг
Щодо вимоги накладання КЕП/ЕЦП по відношенню до учасників-нерезидентів
Дата подання: 26.08.2020 22:52
Дата відповіді: 31.08.2020 12:12
Доброго дня! Відповідно до п.1 Розділу ІІІ (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції) тендерної документації, усі документи учасника мають подаватись із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника. У зв’язку з цим, звертаємо Вашу увагу на те, що вимога щодо накладання ЕЦП або КЕП на тендерну пропозицію є дискримінаційною по відношенню до нерезидентів з огляду на наступне. Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон про ЕДП). Закон про ЕДП створив умови і для визнання іноземних електронних довірчих послуг. Однак, наразі, практичного механізму, технічної сумісності засобів ЕДП нерезидентів та систем ЕДП України не існує. Стаття 38 Закону про ЕДП установлює, що іноземні довірчі послуги в Україні визнають, зокрема, якщо їх надавач відповідає українським вимогам або внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 (чинна з 08.02.2019) затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав. Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, у результаті укладення відповідного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Таким чином, щоб КЕП нерезидентів були визнані в Україні, має бути укладено відповідний міжнародний договір між Україною та відповідною зарубіжною країною. Станом на поточну дату таких договорів ще немає. У зв’язку з вищенаведеним, просимо роз’яснити, чи є обов’язковим для нерезидентів накладання ЕЦП або КЕП на тендерну пропозицію та підтверджуючі документи. Дякуємо.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за запитання.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Стаття 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов: кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів); кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів (далі - міжнародний договір).
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації Замовника, то накладання ЕЦП або КЕП є обов’язковим для всіх учасників.
Враховуючи вищевикладене, пропонується рекомендувати учаснику за більш детальною інформацією щодо отримання КЕП нерезидентами звернутись до Мінцифри на яке покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу, що забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Стаття 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов: кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів); кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів (далі - міжнародний договір).
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації Замовника, то накладання ЕЦП або КЕП є обов’язковим для всіх учасників.
Враховуючи вищевикладене, пропонується рекомендувати учаснику за більш детальною інформацією щодо отримання КЕП нерезидентами звернутись до Мінцифри на яке покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу, що забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг.
Кваліфікаційні критерії
Дата подання: 28.08.2020 15:55
Дата відповіді: 02.09.2020 17:02
Критеріями передбачено необхідність підтвердження відповідної кваліфікації працівників Учасника. Чи необхідно подавати підтвердження кваліфікації на працівників субпідрядника Учасника, тобто особи, яка формально не вважатиметься Учасником тогрів?
відповідь:
Дякуємо за запитання.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі. Зокрема абзацом 2 частини 3 статті 16 Закону визначено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Отже, враховуючи викладене, учасник може для підтвердження своєї відповідності вищезазначеним кваліфікаційним критеріям, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі. Зокрема абзацом 2 частини 3 статті 16 Закону визначено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Отже, враховуючи викладене, учасник може для підтвердження своєї відповідності вищезазначеним кваліфікаційним критеріям, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Щодо залучення субпідрядників до виконання договору
Дата подання: 01.09.2020 10:10
Дата відповіді: 02.09.2020 17:02
Доброго дня! Згідно п. 9 Розділу III. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції, Учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Питання: Чи може Учасник покрити частину з кваліфікаційних критеріїв згідно Додатку 2 до Тендерної документації за рахунок таких субпідрядників, зокрема, наприклад, у частині наявності працівників відповідної кваліфікації або наявності відповідного досвіду? Дякуємо!
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за запитання.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі. Зокрема абзацом 2 частини 3 статті 16 Закону визначено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Отже, враховуючи викладене, учасник може для підтвердження своєї відповідності вищезазначеним кваліфікаційним критеріям, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі. Зокрема абзацом 2 частини 3 статті 16 Закону визначено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Отже, враховуючи викладене, учасник може для підтвердження своєї відповідності вищезазначеним кваліфікаційним критеріям, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Об'єм робіт
Дата подання: 09.09.2020 15:52
Дата відповіді: 10.09.2020 10:50
Відповідно до умов торгів строк надання послуг за всіма етапами не повинен перевищувати 100 тижнів. Проєкт складається с 4 етапів: (1) Початок, (2) Розробка ТЄО, (3) Підготовка до транзакції та (4) Реалізація транзакції. При цьому, виконання Етапів 2-4 є послідовним та буде розділене коротким проміжком часу, протягом якого Концесієдавець та ДП «АМПУ» будуть приймати ключові рішення на основі наданого техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії. Слід відмітити, що такі рішення можуть прийматися протягом декількох місяців.
Детальний опис послуг Технічного завдання до 2-го етапу "Розробка ТЄО" та 3-го етапу "Підготовка до транзакції" не передбачає надання послуг із супроводження підготовлених консультантом документів (ТЄО та проєкт конкурсної документації) під час відповідних процедур, що вимагаються законодавством (аналіз ефективності, тощо). У зв'язку з цим виникають наступні питання:
1. Відсутність в тендерній документації послуг консультанта (та інших, пов'язаних з такими послугами умовами: строки виконання, оплата, результати роботи) із супроводження вищенаведених документів є помилкою або Замовник навмисно відмовляється від отримання таких послуг?
2. У разі якщо, Замовник відмовляється від отримання таких послуг, чому умовами тендерної документації не передбачається зупинення загального строку надання послуг, як це передбачено у випадку незатвердження фінансового плану Замовника?
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за запитання.
В Технічній специфікації, яка є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.».
Крім того, Технічною специфікацією передбачено, що Замовник ініціює перед Концесієдавцем питання щодо створення робочої групи з метою здійснення нагляду за ходом дослідження та участі у періодичних нарадах для обговорення результатів та прийняття робочою групою результатів по всім етапам.
Враховуючи викладене, МІУ відповідно до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294). буде здійснювати аналіз ефективності відповідно до наданого консультантом техніко-економічного обґрунтування. В разі прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства розпочинається робота над етапом 3 «Підготовка до Транзакції ДПП», в рамках якого здійснюється в т. ч. і підготовка конкурсної документації.
Варто зазначити, що якість та зміст наданих послуг повинен відповідати Вимогам до Послуг, що надаватимуться в рамках Етапів 1, 2, 3 та 4, а саме:
«Учасник зобов’язаний надати Послуги належної якості, а саме, результат надання Послуг має повністю відповідати всім вимогам до підготовки техніко-економічного обґрунтування та проведення концесійного конкурсу, встановленим законодавством України, зокрема, але не виключно, Законом України «Про концесію», Законом України «Про державно-приватне партнерство», постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. №384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства».
В Технічній специфікації, яка є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.».
Крім того, Технічною специфікацією передбачено, що Замовник ініціює перед Концесієдавцем питання щодо створення робочої групи з метою здійснення нагляду за ходом дослідження та участі у періодичних нарадах для обговорення результатів та прийняття робочою групою результатів по всім етапам.
Враховуючи викладене, МІУ відповідно до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294). буде здійснювати аналіз ефективності відповідно до наданого консультантом техніко-економічного обґрунтування. В разі прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства розпочинається робота над етапом 3 «Підготовка до Транзакції ДПП», в рамках якого здійснюється в т. ч. і підготовка конкурсної документації.
Варто зазначити, що якість та зміст наданих послуг повинен відповідати Вимогам до Послуг, що надаватимуться в рамках Етапів 1, 2, 3 та 4, а саме:
«Учасник зобов’язаний надати Послуги належної якості, а саме, результат надання Послуг має повністю відповідати всім вимогам до підготовки техніко-економічного обґрунтування та проведення концесійного конкурсу, встановленим законодавством України, зокрема, але не виключно, Законом України «Про концесію», Законом України «Про державно-приватне партнерство», постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. №384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства».
Щодо надання банківських документів
Дата подання: 09.09.2020 16:10
Дата відповіді: 14.09.2020 10:47
Відповідно до Додатку 4 «Перелік документів, які повинні бути завантажені окремими файлами учасником у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації, учасника зобов’язано надати сканований оригінал або копію ліцензії НБУ на право здійснення банківських операцій банком, що надає банківську гарантію, завірену цим банком.
Прошу пояснити, чим передбачено декларування у тендерній документації такої обтяжливої вимоги для учасника, у той час, коли ДП «АМПУ» само зазначає виключний перелік банків?
Прошу внести зміни до тендерної документації, передбачивши надання учасником копії ліцензії НБУ на право здійснення банківських операцій банком без безпосереднього засвідчення ліцензії цим банком, адже така ліцензія є публічним документом.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за запитання.
До тендерної документації будуть внесені відповідні зміни.
До тендерної документації будуть внесені відповідні зміни.
Відповідність вимогам законодавства
Дата подання: 09.09.2020 18:55
Дата відповіді: 14.09.2020 10:49
Згідно з ст. 23 Закону України «Про концесію», радники залучаються на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкретності, рівноправності, загальної доступності, гласності, прозорості та незалежності.
Отже, законодавцем передбачено, що лише та виключно у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відбувається залучення радників.
Так, ДП «АМПУ» вживає у тендерній документації термін «консультант», а не «радник», тим не менше коло прав та зобов’язань «консультанта» у повній мірі корелюються із колом прав та зобов’язань «радника», передбачених Законом України «Про концесію».
Чи не вважає ДП «АМПУ», що здійснення даної закупівлі у такому порядку протирічить ст. 23 Закону України «Про концесію»? Чому?
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про концесію» визначено, що залучення радника є обов’язковим, якщо вартість майна, що є об’єктом концесії, перевищує 250 мільйонів гривень, що підтверджується даними фінансової звітності за останній звітний рік або результатами оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність, а також якщо очікувана вартість новоствореного (новозбудованого) об’єкта концесії перевищує 250 мільйонів гривень. У випадках, які не підпадають під дію частини другої статті 23 Закону України «Про концесію», залучення радників не є обов’язковим. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про державно-приватне партнерство» для підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства можуть залучати міжнародні фінансові організації та/або радників.
Відповідно до Технічної специфікації (технічних вимог), Учасник процедури закупівлі зобов'язується за завданням ДП «АМПУ» надати обсяги послуг з розробки техніко-економічного обґрунтування проекту державно-приватного партнерства Залізнично-поромного комплексу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» в морському порту Чорноморськ, а також провести аналіз переваг та недоліків реалізації проєкту з іншими формами державно-приватного партнерства у відповідності до Законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію». Звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384, визначення форми здійснення державно-приватного партнерства здійснюється на етапі підготовки техніко-економічного обґрунтування, відповідна інформація включається до висновку за результатами аналізу ефективності. Оскільки наразі концесія, як форма здійснення державно-приватного партнерства для реалізації проєкту, не визначена, залучення радників відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про концесію», не є обов’язковим.
Разом з тим, з метою якісної підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту щодо розвитку залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію та досвід, для надання відповідних послуг, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі», із неухильним дотриманням принципів, визначених статтею 5 вказаного Закону, зокрема, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та недискримінації учасників та рівне ставлення до них.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про концесію» визначено, що залучення радника є обов’язковим, якщо вартість майна, що є об’єктом концесії, перевищує 250 мільйонів гривень, що підтверджується даними фінансової звітності за останній звітний рік або результатами оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність, а також якщо очікувана вартість новоствореного (новозбудованого) об’єкта концесії перевищує 250 мільйонів гривень. У випадках, які не підпадають під дію частини другої статті 23 Закону України «Про концесію», залучення радників не є обов’язковим. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про державно-приватне партнерство» для підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства можуть залучати міжнародні фінансові організації та/або радників.
Відповідно до Технічної специфікації (технічних вимог), Учасник процедури закупівлі зобов'язується за завданням ДП «АМПУ» надати обсяги послуг з розробки техніко-економічного обґрунтування проекту державно-приватного партнерства Залізнично-поромного комплексу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» в морському порту Чорноморськ, а також провести аналіз переваг та недоліків реалізації проєкту з іншими формами державно-приватного партнерства у відповідності до Законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію». Звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384, визначення форми здійснення державно-приватного партнерства здійснюється на етапі підготовки техніко-економічного обґрунтування, відповідна інформація включається до висновку за результатами аналізу ефективності. Оскільки наразі концесія, як форма здійснення державно-приватного партнерства для реалізації проєкту, не визначена, залучення радників відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про концесію», не є обов’язковим.
Разом з тим, з метою якісної підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту щодо розвитку залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію та досвід, для надання відповідних послуг, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі», із неухильним дотриманням принципів, визначених статтею 5 вказаного Закону, зокрема, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та недискримінації учасників та рівне ставлення до них.
Зупинення строку надання послуг
Дата подання: 10.09.2020 13:06
Дата відповіді: 14.09.2020 10:49
Відповідно до Тендерної документації виконання Етапів 2-4 є послідовним та буде розділене коротким проміжком часу, протягом якого Концесієдавець та ДП «АМПУ» будуть приймати ключові рішення на основі наданого техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії. Орієнтовний строк здійснення аналізу ефективності може досягати 3 і більше місяців. Поряд з цим, Тендерна документація не передбачає надання консультантом послуг протягом вищенаведеного "проміжку часу".
Питання: Чому умовами торгів, у тому числі умовами проєкту договору про надання послуг, не передбачено зупинення перебігу строку надання послуг протягом здійснення процедур аналізу ефективності, як це зокрема, передбачено у випадку відсутності затвердженого фінансового плану АМПУ на наступний календарний рік?
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
В Технічній специфікації, яка є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.».
Зазначені терміни відповідають Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294).
Варто зазначити, що якість та зміст наданих послуг повинен відповідати Вимогам до Послуг, що надаватимуться в рамках Етапів 1, 2, 3 та 4, а саме:
«Учасник зобов’язаний надати Послуги належної якості, а саме, результат надання Послуг має повністю відповідати всім вимогам до підготовки техніко-економічного обґрунтування та проведення концесійного конкурсу, встановленим законодавством України, зокрема, але не виключно, Законом України «Про концесію», Законом України «Про державно-приватне партнерство», постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. №384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства».
Враховуючи викладене, не вбачаємо доцільним зупинення перебігу строку надання послуг для здійснення процедур аналізу ефективності.
В Технічній специфікації, яка є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.».
Зазначені терміни відповідають Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294).
Варто зазначити, що якість та зміст наданих послуг повинен відповідати Вимогам до Послуг, що надаватимуться в рамках Етапів 1, 2, 3 та 4, а саме:
«Учасник зобов’язаний надати Послуги належної якості, а саме, результат надання Послуг має повністю відповідати всім вимогам до підготовки техніко-економічного обґрунтування та проведення концесійного конкурсу, встановленим законодавством України, зокрема, але не виключно, Законом України «Про концесію», Законом України «Про державно-приватне партнерство», постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. №384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства».
Враховуючи викладене, не вбачаємо доцільним зупинення перебігу строку надання послуг для здійснення процедур аналізу ефективності.
Банківська гарантія від учасників - нерезидентів
Дата подання: 10.09.2020 19:09
Дата відповіді: 14.09.2020 10:50
У Тендерній документації за кодом ДК 021:2015 79410000-1, Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проекту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом), зокрема у пункті «3. Розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій» розділу III. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», вказано про необхідність забезпечення тендерної пропозиції Учасником у вигляді банківської гарантії. При цьому учасник надає у тендерній пропозиції сканований оригінал або копію ліцензії НБУ на право здійснення банківських операцій банком, що надає банківську гарантію Учаснику, завірену цим банком.
Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321.
Банківська гарантія повинна містити посилання на цю тендерну документацію та на зміни, що до неї вносились, у разі їх наявності.
Оскільки процедура отримання банківської гарантії компанією-нерезидентом вимагає оформлення відповідної банківської гарантії через банківські фінансові установи відповідної країни-місця реєстрації Учасника, та подальшої необхідності додаткового узгодження випуску/авізування з комплаєнс службами авізуючих банків в Україні, то даний процес потребує значно більшого терміну, ніж це передбачено Тендерною документацією.
Просимо розглянути можливість оформлення відповідної банківської гарантії Представником Учасника, яким є субпідрядник-юридична особа зареєстрована в Україні в одній із зазначених у тендерній документації банківських установ, а саме:
— Філія АТ «Укрексімбанк» в м. Одеса;
— ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»;
— Філія – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк».
На нашу думку прийняття пропозиції щодо можливості надання гарантії участі в процедурі закупівлі сприятиме справедливій конкуренції між потенційними учасниками закупівлі та знизить ризик нерівнозначності позицій між юридичними особами резидентами та(або) нерезидентами, і при цьому формально не порушить законодавство у сфері закупівель.
У разі не можливості прийняття відповідної пропозиції просимо розглянути можливість подовження терміну подачі тендерних пропозицій з огляду на усунення дискримінаційних умов відповідно до Закону «Про державні закупівлі» відносно до компаній-учасників у якості резидентів та нерезидентів.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон) забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Згідно з п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації, в свою чергу п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на зазначене, субпідрядник/співвиконавець, який залучається учасником, не може надати забезпечення тендерної пропозиції, яке вимагається замовником від учасника процедури закупівлі.
Інформація про закупівлю оприлюднена відповідно до ст. 10 Закону з дотриманням встановленого Законом строку.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон) забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Згідно з п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації, в свою чергу п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на зазначене, субпідрядник/співвиконавець, який залучається учасником, не може надати забезпечення тендерної пропозиції, яке вимагається замовником від учасника процедури закупівлі.
Інформація про закупівлю оприлюднена відповідно до ст. 10 Закону з дотриманням встановленого Законом строку.
Щодо банківської гарантії
Дата подання: 11.09.2020 16:54
Дата відповіді: 15.09.2020 12:50
Тендерною документацією передбачена гарантія як єдиний можливий інструмент забезпечення зобов’язання, що на думку учасника створює обмеження для окремих категорій потенційних учасників, в першу чергу міжнародних компаній, які виходячи з специфіки регуляторного середовища України та країн їх реєстрації не можуть у вказані терміни забезпечити банківську гарантію (через неможливість відкриття рахунків нерезидентів (окрім інвестиційних))
Виходячи з вищевказаного, просимо розглянути можливість доповнення гарантії в якості забезпечення зобов’язання учасника такими інструментами як порука та завдаток.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) забезпечення тендерної пропозицїї/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції ТД встановлено розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
З урахуванням викладеного, Законом не передбачено інших видів забезпечення тендерної пропозиції, окрім гарантії.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) забезпечення тендерної пропозицїї/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції ТД встановлено розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
З урахуванням викладеного, Законом не передбачено інших видів забезпечення тендерної пропозиції, окрім гарантії.
КЕП/ЕЦП
Дата подання: 12.09.2020 08:40
Дата відповіді: 15.09.2020 12:51
Якщо Учасник нерезидент бере на судпідряд компанію, яка зареєстрована в Україні, чи може документацію завірити свлїм КЕП/ЕЦП компанія, яка зареєстрована в Україні? Обидві компанії входять в одну глобальну мережу.
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Відповідно до п. 1 Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи, які вимагаються замовником у Додатку 4 до ТД, та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для безпосередньо підготовлених Учасником документів: Учасник створює та підписує електронний документ КЕП/ЕЦП за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign.
Документ, отриманий від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, подається/завантажуються учасником окремим файлом із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника на підписання тендерної пропозиції (за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign), якщо такий документ наданий не у формі електронного документу із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої посадової особи органів державної влади, підприємств, установ, організацій, яка видала цей документ (якщо такий документ наданий у формі електронного документу із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої посадової особи органів державної влади, підприємств, установ, організацій, яка видала цей документ, то накладення КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника не вимагається). На виконання частини 5 статті 22 Закону Замовником не вимагається від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису/електронного цифрового підпису. Повноваження на підпис документів тендерної пропозиції підтверджуються документально згідно Додатку 4 до Тендерної документації. Замовник перевіряє КЕП/ЕЦП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify.
Під час перевірки КЕП/ЕЦП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
У випадку відсутності даної інформації, учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі підпункту 2 пункту 1 частини1 статті 31 Закону.
Повноваження на підпис документів тендерної пропозиції підтверджуються документально згідно Додатку 4 до ТД.
Відповідно до п. 1 Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи, які вимагаються замовником у Додатку 4 до ТД, та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для безпосередньо підготовлених Учасником документів: Учасник створює та підписує електронний документ КЕП/ЕЦП за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign.
Документ, отриманий від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, подається/завантажуються учасником окремим файлом із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника на підписання тендерної пропозиції (за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign), якщо такий документ наданий не у формі електронного документу із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої посадової особи органів державної влади, підприємств, установ, організацій, яка видала цей документ (якщо такий документ наданий у формі електронного документу із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої посадової особи органів державної влади, підприємств, установ, організацій, яка видала цей документ, то накладення КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника не вимагається). На виконання частини 5 статті 22 Закону Замовником не вимагається від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису/електронного цифрового підпису. Повноваження на підпис документів тендерної пропозиції підтверджуються документально згідно Додатку 4 до Тендерної документації. Замовник перевіряє КЕП/ЕЦП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify.
Під час перевірки КЕП/ЕЦП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
У випадку відсутності даної інформації, учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі підпункту 2 пункту 1 частини1 статті 31 Закону.
Повноваження на підпис документів тендерної пропозиції підтверджуються документально згідно Додатку 4 до ТД.
Забезпечення участі у вигляді банківської гарантії
Дата подання: 14.09.2020 10:54
Дата відповіді: 16.09.2020 10:23
Просимо надати роз'яснення стосовно надання забезпечення участі в тендері, а саме: у випадку якщо учасником виступає юридична особа-нерезидент України, чи можливо внесення забезпечення поручителем (довіреною особою) – резидентом України (фізичною або юридичною особою, яка є резидентом України) за та від імені учасника – нерезидента України. Дякуємо за докладну відповідь.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) забезпечення тендерної пропозицїї/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції ТД встановлено розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) забезпечення тендерної пропозицїї/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції ТД встановлено розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Щодо забезпечення участі у торгах у вигляді банківської гарантії
Дата подання: 14.09.2020 14:03
Дата відповіді: 16.09.2020 10:23
Оскільки авізування банківської гарантії, що надана бнаками-нерезидентами, потребує певного часу (залежно від внутрішніх процедур банку(ів) це може вимагати від одного навіть до трьох тижнів), просимо розглянути можливість перенесення строку подачі тендерних пропозицій щонайменше на 2 (два) тижні – тобто як мінімум до 9 жовтня 2020 р. – а бажано – на три тижні. Зважаючи на те, що процедура закупівлі передбачає попередню кваліфікація учасників, а торги попередньо призначені на 2.11.2020, таке перенесення строків подачі не вплине суттєвим чином на остаточні строки проведення процедури закупівлі та укладення відповідного договору за результатами закупівлі.
Натомість це надасть можливість взяти участь у торгах ширшому колу потенційних учасників, що збільшить конкурентність та прозорість самої закупівлі.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Інформація про закупівлю оприлюднена відповідно до ст. 10 Закону з дотриманням встановленого Законом строку.
Замовник не вбачає підстав для внесення змін до тендерної документації.
Інформація про закупівлю оприлюднена відповідно до ст. 10 Закону з дотриманням встановленого Законом строку.
Замовник не вбачає підстав для внесення змін до тендерної документації.
Інформація про субпідрядників
Дата подання: 14.09.2020 15:55
Дата відповіді: 16.09.2020 10:24
Доброго дня! Маємо таке запитання. Згідно п.8. Додатку 4 до Тендерної документації, Учасник надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Питання: чи потрібно таку інформацію підтверджувати установчими документами/витягами з реєстрів щодо юридичних осіб таких субпідрядників? Дякуємо!
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Інформація про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю надається відповідно до п. 8 Додатку 4 до тендерної документації у довільній формі.
Інформація про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю надається відповідно до п. 8 Додатку 4 до тендерної документації у довільній формі.
Щодо назви та SWIFT банку ДП «АМПУ»
Дата подання: 14.09.2020 21:30
Дата відповіді: 16.09.2020 10:25
Відповідно до п. 3 (Розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій) частини III (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції ) тендерної документації “Банківська гарантія подається учасниками у складі тендерної пропозиції через електронну систему закупівель у вигляді електронного документу”. Відповідно, ми розуміємо, що вимога ДП «АМПУ» щодо виплати за банківською гарантією, наданою у формі електронного документу, повинна бути надана аутентичним SWIFT повідомленням через банк ДП «АМПУ». В тендерній документації не зазначено назву банку ДП «АМПУ». Виходячи з МФО, зазначеного в п. 3 розділу ІІІ тендерної документації, ми розуміємо що банком ДП «АМПУ» є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" UGASUAUK (назва та SWIFT банку АМПУ). Будь ласка, підтвердіть інформацію щодо назви та SWIFT банку ДП «АМПУ» для коректного відображення в банківській гарантії. Дякуємо!
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Дякуємо за ваше запитання.
Надаємо інформацію, щодо назви та SWIFT банку «ДП АМПУ»
Розрахунковий рахунок:
АБ «УКРГАЗБАНК»
за стандартом IBAN: UA363204780000000026002302923
МФО: 320478
SWIFT : UGASUAUK
Звертаємо Вашу увагу на наступне:
У тендерній документації зазначається, що банківська гарантія не має містити обмежень та умов, що ускладнюють або унеможливлюють задоволення вимог замовника з отримання грошових коштів, у тому числі стосовно можливості надання вимоги ДП «АМПУ» щодо виплати за банківською гарантією, виключно у вигляді автентичного SWIFT повідомлення.
Також замовником будуть внесені відповідні зміни до тендерної документації.
Надаємо інформацію, щодо назви та SWIFT банку «ДП АМПУ»
Розрахунковий рахунок:
АБ «УКРГАЗБАНК»
за стандартом IBAN: UA363204780000000026002302923
МФО: 320478
SWIFT : UGASUAUK
Звертаємо Вашу увагу на наступне:
У тендерній документації зазначається, що банківська гарантія не має містити обмежень та умов, що ускладнюють або унеможливлюють задоволення вимог замовника з отримання грошових коштів, у тому числі стосовно можливості надання вимоги ДП «АМПУ» щодо виплати за банківською гарантією, виключно у вигляді автентичного SWIFT повідомлення.
Також замовником будуть внесені відповідні зміни до тендерної документації.
Вимоги про усунення порушення
Номер вимоги: UA-2020-08-20-000695-c.a1
Статус: Залишена без розгляду
Учасник: ТОВ "МІЖНАРОДНА ЮРИДИЧНА СЛУЖБА ІНТЕРЛІГАЛ", Код ЄДРПОУ:23862359
Дата подання: 09.09.2020 18:46
Відповідно до п. 5 розділу І «Загальні положення» тендерної документації, учасники (фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
На жаль, зі змісту умов тендерної документації вбачається, що принцип рівності участі резидентів та нерезидентів не дотримано у повному обсязі.
Умовами тендерної документації передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) або з накладанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Водночас законодавством не передбачено, що електронні довірчі послуги можуть надаватись нерезидентам. Крім того, відсутня будь-яка затверджена нормативна процедура для офіційного оформлення нерезидентом ЕЦП та/або КЕП. Нерезиденти не мають кодів ЄДРПОУ. Підприємства, які є адміністраторами/операторами надання електронних довірчих послуг, відмовляють нерезидентам в оформленні та видачі ЕЦП та/або КЕП з цієї причини. За повідомленням технічної підтримки PROZORRO учасники нерезиденти приймають участь в тендерних закупівлях без використання ЕЦП та/або КЕП. Замовники мають диференціювати вимоги до резидентів та нерезидентів щодо використання ЕЦП та/або КЕП у тендерних закупівлях.
Таким чином, з метою недопущення дискримінації учасників щодо участі у тендері, просимо внести зміни у тендерну документацію щодо скріплення документів учасниками ЕЦП та/або КЕП, відокремивши вимогу щодо використання ЕЦП та/або КЕП лише резидентами України, залишивши можливість нерезидентам прийняти участь у тендері без використання ЕЦП та/або КЕП.
Така обставина є надміру обтяжливою та невиправданою під час закупівлі за участю нерезидента.
Водночас звертаємо увагу щодо існування прецеденту, коли зі сторони ДП «АМПУ» після аналогійного звернення приймалось позитивне рішення щодо внесення змін до тендерної документації стосовно скасування вимоги скріплення документів учасниками ЕЦП та/або КЕП для нерезидентів, а саме: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-20-002492-a
Крім того, така практика відповідає сталій практиці здійснення закупівель зі сторони інших природних монополій, зокрема Укрзалізниці, а також Державного агентства автомобільних доріг України.
Розгорнути
Згорнути
На жаль, зі змісту умов тендерної документації вбачається, що принцип рівності участі резидентів та нерезидентів не дотримано у повному обсязі.
Умовами тендерної документації передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) або з накладанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Водночас законодавством не передбачено, що електронні довірчі послуги можуть надаватись нерезидентам. Крім того, відсутня будь-яка затверджена нормативна процедура для офіційного оформлення нерезидентом ЕЦП та/або КЕП. Нерезиденти не мають кодів ЄДРПОУ. Підприємства, які є адміністраторами/операторами надання електронних довірчих послуг, відмовляють нерезидентам в оформленні та видачі ЕЦП та/або КЕП з цієї причини. За повідомленням технічної підтримки PROZORRO учасники нерезиденти приймають участь в тендерних закупівлях без використання ЕЦП та/або КЕП. Замовники мають диференціювати вимоги до резидентів та нерезидентів щодо використання ЕЦП та/або КЕП у тендерних закупівлях.
Таким чином, з метою недопущення дискримінації учасників щодо участі у тендері, просимо внести зміни у тендерну документацію щодо скріплення документів учасниками ЕЦП та/або КЕП, відокремивши вимогу щодо використання ЕЦП та/або КЕП лише резидентами України, залишивши можливість нерезидентам прийняти участь у тендері без використання ЕЦП та/або КЕП.
Така обставина є надміру обтяжливою та невиправданою під час закупівлі за участю нерезидента.
Водночас звертаємо увагу щодо існування прецеденту, коли зі сторони ДП «АМПУ» після аналогійного звернення приймалось позитивне рішення щодо внесення змін до тендерної документації стосовно скасування вимоги скріплення документів учасниками ЕЦП та/або КЕП для нерезидентів, а саме: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-20-002492-a
Крім того, така практика відповідає сталій практиці здійснення закупівель зі сторони інших природних монополій, зокрема Укрзалізниці, а також Державного агентства автомобільних доріг України.
Рішення замовника: Вимога відхилена
14.09.2020 10:39
За результатом розгляду вимоги UA-2020-08-20-000695-c.a1, повідомляємо наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
З урахуванням викладеного, вищезазначені вимоги не є дискримінаційними, оскільки є вимогами чинного законодавства України, які імплементовано замовником до тендерної документації. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах, а отже відсутність для нерезидента вимоги щодо накладення ЕЦП/КЕП, може бути розтлумачено як дискримінація по відношенню до учасників-резидентів України.
З огляду на зазначене, замовник не має підстав для внесення змін до тендерної документації.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
З урахуванням викладеного, вищезазначені вимоги не є дискримінаційними, оскільки є вимогами чинного законодавства України, які імплементовано замовником до тендерної документації. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах, а отже відсутність для нерезидента вимоги щодо накладення ЕЦП/КЕП, може бути розтлумачено як дискримінація по відношенню до учасників-резидентів України.
З огляду на зазначене, замовник не має підстав для внесення змін до тендерної документації.
Номер вимоги: UA-2020-08-20-000695-c.a2
Статус: Вирішена
Учасник: ТОВ "МІЖНАРОДНА ЮРИДИЧНА СЛУЖБА ІНТЕРЛІГАЛ", Код ЄДРПОУ:23862359
Дата подання: 09.09.2020 18:50
Відповідно до пункту 4 Додатку 4 «Перелік документів, які повинні бути завантажені окремими файлами учасником у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації, серед документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції вказано виключний перелік:
- для керівника учасника - виписка з протоколу зборів засновників або протокол зборів засновників та/або наказ (витяг з наказу) про призначення та/або інший документ, що підтверджує повноваження керівника учасника;
- для іншої посадової особи учасника – довіреність (доручення) керівника учасника на ім’я уповноваженої особи учасника та виписка з протоколу зборів засновників та/або протокол зборів засновників та/або наказ (витяг з наказу) про призначення керівника, який надав довіреність (доручення) та/або інший документ, що підтверджує повноваження посадової особи учасника…
Із наведеного вбачається, що представником юридичної особи може бути лише та включно або керівник учасника безпосередньо, або посадова особа – працівник такого учасника. Така обставина є надміру обтяжливою та невиправданою, зокрема у питанні представництва під час закупівлі нерезидента.
Таким чином, з метою недопущення дискримінації учасників щодо участі у тендері, просимо внести зміни у тендерну документацію щодо передбачення права представництва учасника не лише посадовою особою учасника, а особою на підставі довіреності, виданої учасником. Тобто такої особи, яка не обов’язково має бути посадовою особою учасника, якого вона представляє, а також не є його працівником.
Розгорнути
Згорнути
- для керівника учасника - виписка з протоколу зборів засновників або протокол зборів засновників та/або наказ (витяг з наказу) про призначення та/або інший документ, що підтверджує повноваження керівника учасника;
- для іншої посадової особи учасника – довіреність (доручення) керівника учасника на ім’я уповноваженої особи учасника та виписка з протоколу зборів засновників та/або протокол зборів засновників та/або наказ (витяг з наказу) про призначення керівника, який надав довіреність (доручення) та/або інший документ, що підтверджує повноваження посадової особи учасника…
Із наведеного вбачається, що представником юридичної особи може бути лише та включно або керівник учасника безпосередньо, або посадова особа – працівник такого учасника. Така обставина є надміру обтяжливою та невиправданою, зокрема у питанні представництва під час закупівлі нерезидента.
Таким чином, з метою недопущення дискримінації учасників щодо участі у тендері, просимо внести зміни у тендерну документацію щодо передбачення права представництва учасника не лише посадовою особою учасника, а особою на підставі довіреності, виданої учасником. Тобто такої особи, яка не обов’язково має бути посадовою особою учасника, якого вона представляє, а також не є його працівником.
Рішення замовника: Вимога задоволена
14.09.2020 10:40
За результатом розгляду вимоги UA-2020-08-20-000695-c.a2 до тендерної документації будуть внесені відповідні зміни.
Номер вимоги: UA-2020-08-20-000695-c.c3
Статус: Залишена без розгляду
Учасник: HPC Hamburg Port Consulting GmbH, Код ЄДРПОУ:HRB 140881
Дата подання: 14.09.2020 16:48
ВИМОГА
про усунення порушення під час проведення тендеру
(в порядку ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі")
Тендерна документація на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015 79410000-1, Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом) містить ряд умов до змісту і способу подання тендерної пропозиції.
Зокрема, відповідно до п.1 Розділу ІІІ (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції), тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Для безпосередньо підготовлених учасником документів, учасник створює та підписує електронний документ КЕП/ЕЦП за допомогою загальнодоступних програмних комплексів. Документ, отриманий від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, подається/завантажуються учасником окремим файлом із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника на підписання тендерної пропозиції. Повноваження на підпис документів тендерної пропозиції підтверджуються документально згідно Додатку 4 до ТД. Замовник перевіряє КЕП/ЕЦП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП/ЕЦП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа). У випадку відсутності даної інформації, учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі підпункту 2 пункту 1 частини1 статті 31 Закону.
Таким чином тендерна документація містить обов'язкову вимогу щодо використання електронного підпису для подання тендерної пропозиції.
Вказана вимога є дискримінаційною по відношенню до потенційних учасників-нерезидентів, що призводить до порушення вимог статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до якої учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
В цьому контексті варто зазначити, що одним із основних принципів публічних закупівель є недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Дискримінаційний характер вищезазначеної вимоги обгрунтовується наступним.
Відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Вказаний закон передбачає можливість та умови визнання іноземних електронних довірчих послуг (далі – ЕДП). Однак, наразі, механізму застосування засобів електронних довірчих послуг нерезидентів в системах ЕДП України не існує. Так, відповідно до ст.38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» іноземні довірчі послуги визнаються в Україні, якщо їх надавач відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується відповідним органом, або внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджений Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 Порядку Мінцифри забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, у результаті укладення відповідного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів.
Відсутність таких міжнародних договорів та в цілому проблеми з визнанням КЕП нерезидентів в Україні є загальновідомим фактом, який обговорюється на різних рівнях. Зокрема, в публічних джерелах з цього приводу розміщені чисельні коментарі, рекомендації, тощо. Додаємо деякі з них:
• https://smarttender.biz/blog/view/elektronniy-tsyfroviy-pidpys-etsp-dlya-tenderiv-u-prozorro/
• https://radnuk.com.ua/zhurnaly/zakon-ukrainy-pro-elektronni-dovirchi-posluhy-novi-pravyla-zastosuvannia-elektronnykh-pidpysiv-ta-pechatok/
Аналіз публічної інформації про проведення закупівель свідчить про те, що з метою дотримання принципу недискримінації учасників та забезпечення рівних умов участі для резидентів та нерезидентів замовники, встановлюють наступну умову: "У разі якщо учасник згідно законодавства не може підписати ЕЦП тендерну пропозицію, такий учасник надає лист пояснення в якому зазначає законодавчі причини не проставляння такого ЕЦП".
Вказаний підхід при здійсненні закупівель застосовується, зокрема Укрзалізницею, Укравтодором та іншими:
• https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-10-001230-c
• https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-06-27-000723-b
Враховуючи вищевикладене та з метою недопущення порушення вимог діючого законодавства в частині недискримінації учасників та забезпечення рівних умов для учасників резидентів та нерезидентів, ВИМАГАЄМО:
Внести зміни до тендерної документації, зокрема Розділу ІІІ (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції) та передбачити умову, яка дозволить взяти участь у тендері компаніям нерезидентам, а саме: "У разі якщо учасник згідно законодавства не може підписати ЕЦП тендерну пропозицію, такий учасник надає лист пояснення в якому зазначає законодавчі причини не проставляння такого ЕЦП".
Розгорнути
Згорнути
про усунення порушення під час проведення тендеру
(в порядку ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі")
Тендерна документація на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015 79410000-1, Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом) містить ряд умов до змісту і способу подання тендерної пропозиції.
Зокрема, відповідно до п.1 Розділу ІІІ (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції), тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Для безпосередньо підготовлених учасником документів, учасник створює та підписує електронний документ КЕП/ЕЦП за допомогою загальнодоступних програмних комплексів. Документ, отриманий від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, подається/завантажуються учасником окремим файлом із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника на підписання тендерної пропозиції. Повноваження на підпис документів тендерної пропозиції підтверджуються документально згідно Додатку 4 до ТД. Замовник перевіряє КЕП/ЕЦП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП/ЕЦП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа). У випадку відсутності даної інформації, учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі підпункту 2 пункту 1 частини1 статті 31 Закону.
Таким чином тендерна документація містить обов'язкову вимогу щодо використання електронного підпису для подання тендерної пропозиції.
Вказана вимога є дискримінаційною по відношенню до потенційних учасників-нерезидентів, що призводить до порушення вимог статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до якої учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
В цьому контексті варто зазначити, що одним із основних принципів публічних закупівель є недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Дискримінаційний характер вищезазначеної вимоги обгрунтовується наступним.
Відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Вказаний закон передбачає можливість та умови визнання іноземних електронних довірчих послуг (далі – ЕДП). Однак, наразі, механізму застосування засобів електронних довірчих послуг нерезидентів в системах ЕДП України не існує. Так, відповідно до ст.38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» іноземні довірчі послуги визнаються в Україні, якщо їх надавач відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується відповідним органом, або внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджений Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 Порядку Мінцифри забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, у результаті укладення відповідного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів.
Відсутність таких міжнародних договорів та в цілому проблеми з визнанням КЕП нерезидентів в Україні є загальновідомим фактом, який обговорюється на різних рівнях. Зокрема, в публічних джерелах з цього приводу розміщені чисельні коментарі, рекомендації, тощо. Додаємо деякі з них:
• https://smarttender.biz/blog/view/elektronniy-tsyfroviy-pidpys-etsp-dlya-tenderiv-u-prozorro/
• https://radnuk.com.ua/zhurnaly/zakon-ukrainy-pro-elektronni-dovirchi-posluhy-novi-pravyla-zastosuvannia-elektronnykh-pidpysiv-ta-pechatok/
Аналіз публічної інформації про проведення закупівель свідчить про те, що з метою дотримання принципу недискримінації учасників та забезпечення рівних умов участі для резидентів та нерезидентів замовники, встановлюють наступну умову: "У разі якщо учасник згідно законодавства не може підписати ЕЦП тендерну пропозицію, такий учасник надає лист пояснення в якому зазначає законодавчі причини не проставляння такого ЕЦП".
Вказаний підхід при здійсненні закупівель застосовується, зокрема Укрзалізницею, Укравтодором та іншими:
• https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-10-001230-c
• https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-06-27-000723-b
Враховуючи вищевикладене та з метою недопущення порушення вимог діючого законодавства в частині недискримінації учасників та забезпечення рівних умов для учасників резидентів та нерезидентів, ВИМАГАЄМО:
Внести зміни до тендерної документації, зокрема Розділу ІІІ (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції) та передбачити умову, яка дозволить взяти участь у тендері компаніям нерезидентам, а саме: "У разі якщо учасник згідно законодавства не може підписати ЕЦП тендерну пропозицію, такий учасник надає лист пояснення в якому зазначає законодавчі причини не проставляння такого ЕЦП".
Рішення замовника: Вимога відхилена
16.09.2020 10:26
За результатом розгляду вимоги UA-2020-08-20-000695-c.c3, повідомляємо наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
З урахуванням викладеного, вищезазначені вимоги не є дискримінаційними, оскільки є вимогами чинного законодавства України, які імплементовано замовником до тендерної документації. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах, а отже відсутність для нерезидента вимоги щодо накладення ЕЦП/КЕП, може бути розтлумачено як дискримінація по відношенню до учасників-резидентів України.
З огляду на зазначене, замовник не має підстав для внесення змін до тендерної документації.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
З урахуванням викладеного, вищезазначені вимоги не є дискримінаційними, оскільки є вимогами чинного законодавства України, які імплементовано замовником до тендерної документації. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах, а отже відсутність для нерезидента вимоги щодо накладення ЕЦП/КЕП, може бути розтлумачено як дискримінація по відношенню до учасників-резидентів України.
З огляду на зазначене, замовник не має підстав для внесення змін до тендерної документації.
Скарги до процедури
Кількість скарг: UA-2020-08-20-000695-c.b4
Статус: Повернуто, як помилково направлену
Скаржник: Maritime & Transport Business Solutions B.V., Код ЄДРПОУ:814477136
Пошук по цьому автору
Дата подання: відсутня
Скарга від 25.10.2020 № 202010435
Антимонопольний комітет України
03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 45.
Скаржник:
Maritime & Transport Business Solutions B.V.
Ідентифікаційний код: 814477136
Wijnhaven 3e
3011 WG Rotterdam
P.O. Box 601
3000 AP Rotterdam
електронна пошта: info@mtbs.nl
телефон: +31(0)10 2865940
Представник скаржника:
Ніцевич Артур Алехандро-Архентинович
на підставі довіреності від 16.09.2020
65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 24В.
електронна пошта: office@interlegal.com.ua
телефон: 094 956 05 15
Замовник:
Державне підприємство
«Адміністрація морських портів України»
Ідентифікаційний код: 38727770
01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14.
електронна пошта: info@uspa.gov.ua
електронна пошта: anastasiya.kalinina@uspa.gov.ua
телефон: +380443514301
Класифікатор та його відповідний код:
ДК 021:2015:79410000-1: Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління
Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-08-20-000695-c
Плата за подання скарги: 137 406, 015 грн.
СКАРГА НА ДІЇ ЗАМОВНИКА
Maritime & Transport Business Solutions B.V (далі – MTBS) висловлює свою повагу Антимонопольному комітету України та звертається із наступним.
Так, MTBS – нідерландська компанія, що є одним із визнаних світових лідерів у сфері надання консультаційних послуг в рамках проектів інфраструктурного, зокрема портового бізнесу.
Разом з українською юридичною фірмою Interlegal, MTBS успішно співпрацюють в Україні з 2005 року під назвою MTBS Ukraine. Спільно реалізовано понад 15 портових проектів, в яких вдалось ефективно проявити себе та заробити бездоганну репутацію перед ключовими гравцями у портовій сфері, заразом міністерствами, агентствами, Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», SPILNO та інші.
На початку 2020 року було досягнуто успіхів в українському портовому секторі завдяки успішному укладанню двох концесійних контрактів з міжнародними приватними інвесторами для порту Херсон і Ольвія. MTBS Ukraine був основним членом консорціуму, який підтримував уряд України (через Адміністрацію морських портів) у підготовці і проведенні успішних угод протягом більше двох років. Проект знаходився під контролем Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та ЄБРР і отримав широке визнання в засобах масової інформації як знаковий успіх державно-приватного партнерства в портах в Україні.
Враховуючи наявність позитивного досвіду, у вересні 2020 року MTBS прийнято рішення взяти участь у відкритих торгах із закупівлі послуг, а саме: «Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом)».
Продовжуючи, у серпні 2020 року Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (далі - Замовник) було розпочато процедуру закупівлі (відкриті торги з публікацією англійською мовою) ідентифікатор закупівлі: UA-2020-08-20-000695-c, «Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом».
Maritime & Transport Business Solutions B.V. (надалі - Скаржник) виявило бажання взяти участь у відповідному тендері та згідно з ТД подало тендерну пропозицію. Предмет закупівлі: Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:79410000-1: Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління.
20.10.2020 за результатами розгляду пропозиції Скаржника, Замовником було прийнято рішення про відхилення пропозиції Скаржника.
Замовником зазначено, що пропозиція учасника процедури закупівлі Maritime & Transport Business Solutions B.V. не відповідає вимогам тендерної документації, що встановлені Замовником до надання забезпечення тендерних пропозицій та підлягає відхиленню на підставі: абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 31, абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 спеціального Закону.
У свою чергу з даною заявою Скаржник звертається не з підстав законності або незаконності відмови безпосередньо Скаржнику, а щодо допуску до участі в аукціоні пропозицій інших учасників:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» (ідентифікаційний код 33306958);
- HPC Hamburg Port Consulting GmbH.
На переконання Скаржника, зі сторони ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» та HPC Hamburg Port Consulting GmbH допущено порушення вимог тендерної документації під час подання документів, а Замовник у свою чергу не звернув уваги на наведені нижче порушення, чим проявив дискримінаційний підхід до інших учасників.
Наведене положення справ та вибірковість підходу зі сторони Замовника до учасників зумовило Скаржника звернутись до Антимонопольного комітету України, з метою визнання дій (бездіяльності) Замовника порушенням законодавства про публічні закупівлі із подальшими правовими наслідками, які неминуче настануть, якщо Антимонопольний комітет України погодиться із позицією Скаржника.
Відтак, зміст допущеного порушення вимог тендерної документації полягає у наступному:
1. Представником ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» не надано документу, підтверджуючого повноваження підписанта – представника.
Відповідно до довіреності від 30 квітня 2019 року, наданої ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» Ярмоленком Б. В. у підтвердження наявності представницьких повноважень та повноважень підписанта зазначено:
«Представляти інтереси Товариства у відносинах з будь-якими та усіма державними і недержавними органами, підприємствами, установами, організаціями з питань участі Товариства у конкурсних торгах за будь-якою, передбаченою законодавством України, процедурою закупівлі, в тому числі, але не обмежуючись, за процедурою відкритих торгів, конкурентного діалогу, переговорною процедурою закупівлі тощо (надалі «конкурсні торги»), для чого надає йому усі та будь-які права/повноваження на здійснення від імені Товариства усіх прав, які надані учаснику закупівлі законодавством у сфері здійснення державних/публічних закупівель, в тому числі, але не обмежуючись право/повноваження…»
У свою чергу, відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», законодавцем встановлено, що в Україні існує лише одна процедура публічних закупівель, а саме: конкурентна процедура закупівлі.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Тобто із сукупного аналізу норм ст. 1 та ст. 13 спеціального Закону вбачається, що законодавцем передбачено лише та виключно два поняття:
- конкурентна процедура закупівлі
- конкурентні процедури.
Такої процедури закупівлі як конкурсні торги, на що уповноважено представника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», не існує.
Таким чином, представника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» уповноважено представляти товариство у конкурсних торгах, а у даній публічній закупівлі конкурсні торги не проводились. Поняття «конкурсні торги» - це застарілий правовий термін, який був передбачений законодавством про державні закупівлі, що на даний час втратило чинність.
За змістом довіреності від 30 квітня 2019 року представника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» уповноважено укласти договір про закупівлю за результатами проведення конкурсних торгів, укладати та підписувати додаткові угоди/договори про внесення змін та доповнень до договору про закупівлю, договір/договори про конфіденційність
Важливо розуміти, що за результатами закупівлі (UA-2020-08-20-000695-c) не може бути укладено договору за результатами проведення конкурсних торгів, адже жодних конкурсних торгів не відбувається.
Замовником було вказано на недолік у довіреності, однак після перевірки усунення недоліків виявилось, що ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» ніяких усунень здійснено не було.
2. Представником ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» є фізична особа, а ЕЦП, яким підписано подані документи учасника, свідчить про підписання документів посадовою особою.
Відповідно до розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», Замовником вказано: відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи, які вимагаються замовником у Додатку 4 до ТД, та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для безпосередньо підготовлених Учасником документів: Учасник створює та підписує електронний документ КЕП/ЕЦП за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign.
Отже, представник учасника, серед іншого повинен бути належним чином уповноважений на засвідчення документів своїм ЕЦП.
Довіреність від 30 квітня 2019 року, надана ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» Ярмоленку Б. В. у підтвердження наявності представницьких повноважень та повноважень підписанта, видана Ярмоленку Б. В. як фізичній особі.
Водночас, провівши аналіз всіх електронно-цифрових підписів, якими підписані всі документи ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», Скаржником виявлено, що документи підписані ЕЦП не фізичною особою, а посадовою особою – партнером ТОВ "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ":
Підписувач: Ярмоленко Богдан Валерійович
Організація (установа): ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ»
Код ЄДРПОУ: 33306958
Посада: Партнер
На переконання Скаржника, за логікою Довіреності від 30 квітня 2019 року, Ярмоленко Б. В. не мав права використовувати ЕЦП Партнера ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» Ярмоленка Б. В., а повинен був використовувати ЕЦП Ярмоленка Б. В. – фізичної особи.
Іншою мовою, Ярмоленко Б. В., підписуючи документи, діяв як працівник ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», а отже керувався внутрішніми нормативними та статутними документами ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», у той час, коли повинен був діяти як фізична особа виключно на підставі довіреності та паспорту, вказаного у довіреності.
Крім того, отримати Ярмоленку Б. В. власний ЕЦП як фізичній особі, яка не пов’язана із будь-якою юридичною особою, ані законодавство, ані відповідні процедури не перешкоджали.
3. Невідповідність банківської гарантії ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» умовам тендерної документації.
Відповідно до п. 3 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, банківська гарантія повинна свідчити про безумовний обов’язок банка сплатити на користь Замовника суму забезпечення тендерної пропозиції при виникненні будь-якої з обставин, передбачених частиною третьою статті 25 Закону, а саме:
відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру;
ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону;
ненадання переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
Водночас банківська гарантія надана ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» містить наступне:
1) замість умови: «ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону»,
вказано: «Принципал, що став переможцем процедури торгів не надав, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
2) замість умови: «непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру»,
вказано: «Принципал, що став переможцем торгів, не підписав договір про закупівлю».
Отже, банківська гарантія, надана ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» не відповідає умовам тендерної документації, а отже не могла бути прийнята зі сторони Замовника у якості належного документу.
4. Відсутність легалізації документів HPC Hamburg Port Consulting GmbH.
Згідно з Додатком № 4 тендерної документації, документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції для представника учасника – це довіреність (доручення) керівника учасника на ім’я уповноваженої особи учасника та виписка з протоколу зборів засновників та/або протокол зборів засновників та/або наказ (витяг з наказу) про призначення керівника, який надав довіреність (доручення) та/або інший документ, що підтверджує повноваження посадової особи учасника.
Також, відповідно до умов тендерної документації, документи повинні бути перекладені на українську мову (вірність перекладу засвідчується нотаріально), легалізовані органами Міністерства закордонних справ України або апостильовані.
Незважаючи на викладене, HPC Hamburg Port Consulting GmbH надано протоколи, зі змісту яких вбачається призначення директорів, але жодний із протоколів не апостильований, а містить лише підписи уповноважених осіб та нотаріально засвідчені переклади.
Отже, документи, надані HPC Hamburg Port Consulting GmbH, не відповідають умовам тендерної документації (відсутність апостилю свідчить про порушення її умов), а отже не можуть бути прийняті зі сторони Замовника. У той же час переконатись у справжності наданих документів не видається можливим.
5. Відсутність накладення КЕП/ЕЦП на документи у складі тендерної пропозиції HPC Hamburg Port Consulting GmbH.
Як вже зазначалось, відповідно до розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», для безпосередньо підготовлених Учасником документів: учасник створює та підписує електронний документ КЕП/ЕЦП за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign. Документ, отриманий від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, подається/завантажуються учасником окремим файлом із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника на підписання тендерної пропозиції (за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign). Виходячи з наведеного, документи, що завантажуються на електронний майданчик, мають бути засвідчені КЕП/ЕЦП уповноваженої особи.
Згідно з Додатком № 4 до тендерної документації, Замовником імперативно вказано, що: у разі якщо, учасником накладено/підписано загальним КЕП/ЕЦП на тендерну пропозицію в цілому, через електронний майданчик, така пропозиція вважається такою, що не відповідає вимогам замовника.
Перевіривши накладання ЕЦП на документи, що надавались у складі тендерної пропозиції HPC Hamburg Port Consulting GmbH на ресурсах: https://czo.gov.ua/verify та https://sign.diia.gov.ua/verify, Скаржник прийшов до висновку, що на документи не накладався ЕЦП (скріншоти екрану, що підтверджують відсутність накладання підпису, додаються).
Отже, документи, надані HPC Hamburg Port Consulting GmbH, не відповідають умовам тендерної документації (в частині накладення ЕЦП), а отже не можуть бути прийняті зі сторони Замовника.
Окремий особливий висновок, що стосується ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» та HPC Hamburg Port Consulting GmbH:
Відповідно до спостережень Скаржника, HPC Hamburg Port Consulting GmbH та ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» майже одночасно вносили однакові зміни до своїх банківських гарантій, а саме – зазначали у банківських гарантіях всі зміни, що були внесені до тендерної документації.
Той факт, що за відсутності формальних вимог внести зміни до банківських гарантій, характер цих змін, а також їх внесення у практично одночасний проміжок часу, на наше переконання, може опосередковано свідчити про наявність корупційної складової у відносинах вказаних учасників і посадових осіб Замовника.
6. Неповідомлення Скаржника про «недоліки», які міг усунути Скаржник, зі сторони Замовника.
09.10.2020, у встановлений строк, зі сторони Скаржника було усунуто недоліки, що були виявлені в тендерній документації Замовником. Здійснивши таке усунення недоліків у повному обсязі, незважаючи на надстислий строк, що надається учаснику-нерезиденту на усунення недоліків (24 години з моменту опублікування повідомлення), Скаржник був впевнений у тому, що інших недоліків Замовником не виявлено. Однак це виявилось не так.
Надалі при прийнятті рішення про недопуск Скаржника до участі в тендері, Замовник посилається вже на інші виявлені ним недоліки, які раніше виявлені не були, та строк для усунення яких не надавався.
На переконання Скаржника, Замовник зобов’язаний був виявити всі недоліки та повідомити про них. Недопущення до участі з підстав, які раніше не виявлені, та строк для усунення яких не наданий, недопустимо. Крім того, стосовно інших учасників, Скаржник вбачає набагато уважніший та справедливіший підхід зі сторони Замовника в частині повідомлення про виявлення та усунення недоліків.
Зважаючи на все вищевикладене,
MTBS
просить Антимонопольний комітет України:
1. Прийняти скаргу до розгляду.
2. Прийняти рішення про встановлення порушень процедури закупівлі «Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом». ДК 021:2015:79410000-1: Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління. Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-08-20-000695-c.
З. Зобов'язати Замовника скасувати своє рішення про допуск до участі в аукціоні пропозиції ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» (ідентифікаційний код 33306958).
4. Зобов'язати Замовника скасувати своє рішення про допуск до участі в аукціоні пропозиції HPC Hamburg Port Consulting GmbH.
Розгорнути
Згорнути
Рішення Органу оскарження: Помилка
Протокол розгляду
| Учасник | Документи | Рішення |
|---|---|---|
| ТОВ "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ" | Документи |
Допущено до аукціону
Документи
|
| ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КІНСТЕЛЛАР" | Документи |
Відмовлено
Документи
|
| HPC Hamburg Port Consulting GmbH | Документи |
Допущено до аукціону
|
| Maritime & Transport Business Solutions B.V. | Документи |
Відмовлено
|
Аукціон
Реєстр пропозицій
Дата і час розкриття: 26.10.2020 16:10
| Учасник | Первинна пропозиція | Остаточна пропозиція | Документи |
|---|---|---|---|
|
ТОВ "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ"
Пошук по цьому учаснику
|
17 900 000 UAH | 17 554 000 UAH | Документи |
|
HPC Hamburg Port Consulting GmbH
Пошук по цьому учаснику
|
21 754 194 UAH | 17 556 479.96 UAH | Документи |
Отримані пропозиції
| Учасник | Рішення | Пропозиція | Опубліковано |
|---|---|---|---|
|
ТОВ "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ" #33306958
Пошук по цьому переможцю
|
Переможець | 17 554 000 UAH | 23.11.2020 18:15 |
Переможець
Дата і час публікації: 23.11.2020 18:15
| Учасник | Пропозиція | Документи |
ТОВ "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ"
Пошук по цьому переможцю
|
17 554 000 UAH | Документи |
|---|
Інформація про відміну
Скасування активоване
Дата відміни
22.12.2020 00:04
Причина відміни
Неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель
Причина відміни
*Опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель:
тендерна пропозиція учасника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» підлягала відхиленню на підставі абзацу 5 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону (не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції), а саме:
у банківській гарантії учасника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» зазначено «Принципал, що став переможцем процедури закупівлі торгів не надав, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовником вимагалось посилання на частину 6 статті 17 Закону (в редакції, що діє з 19.04.2020 і відповідно до якої оголошувалась закупівля), а саме:
«Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті».
В Законі України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діє з 19.04.2020 і відповідно до якої оголошувалась закупівля) відсутній абзац другий частини третьої статті 17, на який є посилання у банківській гарантії ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ».
Частиною третьою статті 17 встановлено:
«Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель», що не відповідає вимогам тендерної документації та Закону.
Враховуючи вищезазначене, гарантія учасника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції, та не продовжує виконувати покладену на неї мету – забезпечувати тендерну пропозицію в частині посилання на абзац другий частини третьої статті 17 (якого не має в Законі).
Тендерна пропозиція учасника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» підлягала відхиленню на підставі абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону (не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції) на стадії розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій (частина 12 статті 29 Закону).
Документи
| 11.12.2020 15:45 | Протокол відміни торгів від 11.12.2020 .docx |
| 11.12.2020 15:49 | sign.p7s |
Ризик-індикатор
|
Чисельні завантаження документів - 4
Тендери, у яких документація (вкладені файли) оновлювалась (доповнювалась) замовником більше трьох разів |
|
Негативний відгук щодо відповіді - 1
Відгуки DOZORRO з оцінкою від 1 до 3 на якість відповіді Замовника на запитання |
Оцінка відповіді замовника :
Формально відповідь отримана, однак по суті, Замовник не відповів на поставлені питання!