У зв'язку з вимогою тендерної документації про обов'язкову держреєстрацію
сертифікатів і (або) акредитацію органів сентіфікаціі в Національному агентстві акредитації України
звертаємо увагу на офіційні документи уповноважених державних органів України з цих питань:
Державна система сертифікації припинила своє існування з 01.01.2018
Лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07: «У зв'язку із втратою чинності з
01.01.2018 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацію і
сертифікацію" (далі - Декрет) повідомляємо.
…З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила
своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації
діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації»…
Основний принцип проведення акредитації - добровільність (акредитація не є обов'язковою)
1. Стаття 5 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»: «Діяльність з
акредитації базується на таких основних принципах: забезпечення рівності прав, законних інтересів
усіх заінтересованих сторін… добровільності акредитації»
2. Національне агентство з акредитації України (НААУ) в «Основних принципах діяльності НААУ»
також чітко вказує на добровільність акредитації (офіційний сайт НААУ).
Неприпустимість штучного обмеження потенційного кола учасників тендера
Письмо Мінекономіки № 3433-09/17860-09 вiд 23.03.2021 підписом заступника міністра І. Новікової:
«Мінекономіки розглянуло Ваше звернення щодо сертифікації систем управління якістю
акредитованим органом із сертифікації та повідомляє.
Виходячи з норм Закону України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон про закупівлі), вимоги в
тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, з
урахуванням частини четвертої статті 5 Закону про закупівлі, відповідно до якої замовники не мають
права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів,
закріплених у частині першій статті 5 Закону про закупівлі, не призводячи своїми діями до
штучного a6o умисного обмеження потенційного кола учасників.
Відповідно до норм Закону про закупівлі та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить
визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Разом з цим зазначаємо, що відповідно до статті 5 Закону України “Про акредитацію органів з оцінки
відповідності”, який визначає правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки
відповідності в Україні, одним із основних принципів з акредитації є її добровільність…
Тому просимо внести зміни до пункту 6 Тендерної документації, а саме акредитацію сертифікату ISО 9001 та ISО 14001 національним органом України з акредитації.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація за приписами статті 23 Закону повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами.
Ураховуючи вимоги пункту 33 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація до предмета закупівлі повинна містити встановлену замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Частина 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Отже, технічні та якісні вимоги щодо предмета закупівлі є обов’язковими і необхідними для виконання будь-яким учасником. При цьому вимоги встановлюються для всіх учасників однакові та рівні, а документи та сертифікати можуть бути отримані будь-яким суб’єктом господарювання, що має намір прийняти участь у процедурі закупівлі.
Звертаємо увагу, що умовами тендерної документації не вимагається «обов'язкова держреєстрація сертифікатів і (або) акредитація органів сертифікацій в Національному агентстві акредитації України».
При цьому звертаємо Вашу увагу, що сертифікати відповідно до умов тендерної документації можуть бути видані учаснику як вітчизняним так й іноземним органом або організацією з оцінки відповідності, що акредитовані з відповідною сферою як національним органом України з акредитації (НААУ), так й іноземним органом з акредитації, який є стороною багатосторонньої угоди про визнання Міжнародного форуму з акредитації (IAF) та/або Європейської кооперації з акредитації (ЕА). Внесення змін в частині акредитації сертифікату ISО 9001 та ISО 14001 національним органом України з акредитації є необґрунтованою та такою, що призведе до штучного a6o умисного обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином сертифікати можуть бути видані як вітчизняним так й іноземним органом або організацією з оцінки відповідності та отримані будь-яким суб’єктом господарювання, що має намір прийняти участь у процедурі закупівлі. Обов’язкові вимоги, які підтверджують відповідність предмета закупівлі відповідним характеристикам, встановлюються для всіх учасників однакові та рівні.
Таким чином, вимоги щодо надання учасниками документів відповідно до тендерної документації повністю відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а також чинного законодавства, та, з точки зору їх доступності, можуть бути отримані будь-яким учасником. Будь-яка державна реєстрація сертифікатів вимогами тендерної документації не передбачена.