Роботи із заміни покрівлі, підсилення конструкцій та демонтажні роботи по об’єкту «Реконструкція об’єкта незавершеного будівництва, та допоміжних споруд для розміщення офісу Державного підприємства «Державний фармакологічний центр» МОЗ України та медико-реабілітаційного центру на вул. Смоленській, 10 у Солом’янському районі м. Києва» (ПУСК 2)

У відповідності до п.1. Розділу 3 Тендерної документації передбачено, зокрема надання у складі пропозиції надання наступних документів:
- Згідно частини 12 - копію ліцензії, виданої учаснику торгів, на здійснення господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними (СС3) наслідками, з додатками до такої ліцензії (дійсними на дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій), які дозволяють учаснику торгів провадження господарської діяльності, необхідної для виконання робіт, передбачених тендерною документацією, зокрема на виконання робіт за кодом 1.11.00 «реставрація, консервація, ремонтні роботи, реабілітація пам’яток культурної спадщини».
Слід зазначити, що зазначений вид робіт є загальним та неподільним, у відповідності до Переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню.
Зважаючи на те, що об’єкт будівництва за предметом закупівлі класифікується як об’єкт реконструкції, тобто в своєму складі містить роботи з реставрації та ремонтні роботи, зважаючи на недостатність обґрунтування необхідності внесення змін, зазначена вимога не може бути задоволена в цій частині
- згідно частини 13 - копії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або копію(ї) декларації(й) відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на проведення робіт (дозвіл повинен бути чинним станом на дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій):
- виготовлення та застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів.
- верхолазні роботи та промисловий альпінізм;
У відповідності до Технічного завдання (Додаток 4 до Тендерної документації) передбачено зокрема виконання ремонтних робіт з заміни покрівлі (тобто роботи на висоті) з застосуванням мінераловатного утеплювача (у т.ч. демонтаж)
Перелік видів робіт підвищеної небезпеки та Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (далі – Постанова).
Тобто на виконання вимог статті 21 Закону України "Про охорону праці", Замовник вимагає наявність у Підрядника дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або копію(ї) декларації(й) відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на проведення робіт виключно для видів робіт, що передбачаються для виконання згідно умов закупівлі та у відповідності до переліку затвердженого Постановою.

Шановний учаснику.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини), абзац перший частини третьої статті 16 Закону.
Додатком 2 до Тендерної документації встановлено Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону та способи їх документального підтвердження, зокрема, для підтвердження наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, учасник закупівлі має подати «…Документи фінансової звітності за два останніх звітних періоди що підтверджують фінансову спроможність учасника, а саме: сумарний обсяг річного доходу (виручки) в цих періодах має перевищувати очікувану вартість цієї закупівлі: Баланс (форма № 1), Звіт прo фінансові результати (форма № 2), Звіт пpо рух грошових коштів (формa №3) або інші документи фінансової звітності з відмітками про прийняття уповноваженим органом (або з наданням квитанції про прийняття звітності вищезазначеним органом)...»
Тобто, сумарний обсяг за два останніх роки має перевищувати очікувану вартість закупівлі. Що не суперечить частині третій статті 16 Закону.
Крім того, цим пунктом Тендерної документації визначено таке: «…у разі, якщо учасник відповідно до норм чинного законодавства не зобов’язаний складати вказані документи, він подає довідку пояснення щодо неможливості подання документів, а також зазначає інформацію про законодавчі підстави для ведення інших фінансових документів, що є документами фінансової звітності. Якщо учасник є новоствореною особою, і ще не складав та не подавав до органів державної фіскальної служби (державної податкової інспекції) звітність відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то він у складі пропозиції надає лист-пояснення (в довільній формі), за підписом уповноваженої особи учасника та завірений печаткою, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначених документів та надає копії витребуваних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності за наявні в такого учасника останні звітні періоди (проміжні звітні періоди), які передують даті кінцевого строку подання тендерних пропозицій…»
Враховуючи вищезазначене, вважаємо вашу вимогу безпідставною.

Шановний учаснику.
Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO, International Organization for Standardization). Організація ISO не проводить сертифікацію, а тільки розробляє стандарти відповідності. Функція сертифікації переходить на національні акредитовані установи, які займаються впровадженням стандартів на підприємстві, видають сертифікати та проводять наглядовий аудит. Організацією ISO розроблено велику кількість стандартів у різних сферах діяльності, однак в українських тендерних реаліях найчастіше використовуються ISO 9001, 14000, 18001.
Положеннями належної регуляторної практики визначено, що діяльність уповноважених органів та експертних установ у сфері обігу лікарських засобів має здійснюватися відповідно до законодавства України та системи управління якістю згідно з міжнародними стандартами ISO або аналогічними. За функціональним призначенням міжнародні стандарти ISO є універсальними та є застосовними на всіх етапах виробництва продукції і надання послуг підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та виду їх діяльності.
У Державному експертному центрі МОЗ України (надалі також – підприємство, Замовник) з 2014 року функціонує система управління якістю відповідно до міжнародних стандартів ISO серії 9001, сертифікована на сьогоднішній день відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015.
Політика у сфері якості Державного експертного центру МОЗ України відповідає середовищу (контексту) підприємства та підтримує його стратегічний напрямок розвитку; зорієнтована на підвищення задоволеності замовників послуг та забезпечення відповідності чинним законодавчим і регламентуючим вимогам; спрямована на оптимізацію процесів управління з метою підвищення їх ефективності й результативності, а також забезпечення функціонування системи управління якістю відповідно до вимог міжнародного стандарту серії ISO 9001 та постійне її удосконалення з урахуванням вже існуючого власного та міжнародного досвіду.
Міжнародний стандарт ISO 9001:2015 заснований на принципах менеджменту якості, в яких закладено основу сутності ефективної процесної моделі управління. Ключовим моментом формування процесної моделі є розробка системи показників вимірювання процесів та ризик-орієнтоване управління.
Відповідно до пункту 8.4 Контроль надаваних іззовні процесів, продукції та послуг міжнародного стандарту ISO 9001:2015 Центр повинен забезпечувати, щоб процеси, надавані ззовні, продукція та послуги відповідали певним вимогам.
Так, Замовник має визначити засоби контролю, що їх застосовуватимуть до надаваних іззовні процесів, продукції та послуг, якщо:
a) продукцію та послуги від зовнішніх постачальників призначено долучати до власних продукції та послуг організації;
b) зовнішні постачальники надають продукцію або послуги безпосередньо Замовнику;
с) зовнішній постачальник виконує процес або частину процесу на підставі рішення Замовника.
Державний експертний центр МОЗ України повинен визначити та застосовувати критерії для оцінювання, вибирання, моніторингу дієвості зовнішніх постачальників, а також їх повторного оцінювання, зважаючи на їхню здатність здійснювати процеси чи постачати продукцію, надавати послуги, виконувати роботи відповідно до певних вимог.
ISO 14000 - серія міжнародних стандартів і настанов, які присвячені екологічному менеджменту. Стандарти серії ISO 14000 формулюють вимоги до екологічної політики організації і допомагають зрозуміти, як впливають на навколишнє середовище ті чи інші товари, роботи та послуги.
З підвищенням актуальності та уваги до проблем екології підвищується інтерес до впровадження системи екологічного менеджменту у світовому бізнес співтоваристві. Впровадження ДСТУ ISO 14001:2015 “Системи екологічного управління. Вимоги і керівництво до застосування” позитивно відбивається не тільки на навколишньому середовищі, але і є способом управління екологічними та фінансовими ризиками будь-якого підприємства, установи, організації. Некеровані ризики, пов'язані з екологічними аспектами роботи суб’єктів господарювання, можуть істотно знизити економічні показники діяльності таких підприємств, установ та організацій, знизити її цінність. Тоді як наявність сертифіката, виданого авторитетними сертифікаційними органами, підвищує імідж суб’єктів господарювання, відкриває нові можливості для роботи таких підприємств, установ, організацій, в тому числі на європейському та світових ринках, сприяє залученню зарубіжних інвесторів.
Сертифікація СЕМ на відповідність вимог стандарту ISO 14001 дає ряд незаперечних переваг:
• впровадження технічних інновацій та прийомів управління екологічними аспектами виробничого середовища;
• зниження негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшення екологічної діяльності компанії;
• раціональне споживання ресурсів-використання більш дешевої вторинної сировини, скорочення витрат на утилізацію і ліквідацію наслідків впливу на навколишнє середовище;
• зниження собівартості продукції/послуг за рахунок раціонального використання енергоресурсів;
• мінімізація ризиків виникнення аварійних ситуацій;
• підвищення конкурентоспроможності, іміджу та довіри до компанії за рахунок демонстрації відповідності вимогам ISO 14001;
• розширення ринку збуту продукції/послуг за рахунок залучення нових ділових партнерів і збільшення кількості лояльних клієнтів.
ISO 45001 – це міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до систем менеджменту охорони праці та техніки безпеки. Він дозволяє організації мати контроль та знання про всі відповідні небезпеки, які виникають в результаті нормальної роботи та непередбачуваних ситуацій, та підвищувати свою продуктивність.
Впровадження ISO 45001 являється стратегічним та операційним рішенням для підприємств, установ, організацій та дає ряд незаперечних переваг:
• скорочення кількості травм, проблем зі здоров’ям та смертельних випадків у виробничій практиці;
• здійснення належної розробки та розповсюдження політики в сфері охорони праці та техніки безпеки з дотриманням чинного законодавства;
• підвищення репутації підприємства, установи, організації;
• здійснення чіткого управління зі сторони керівництва, та дотримання системи менеджменту техніки охорони праці та техніки безпеки зі сторони співробітників;
• покращення контролю за ризиками, та підняття показників у сфері охорони праці і техніки безпеки.
Усі ці стандарти стосуються безпосередньо менеджменту та бізнес-процесів, які в результаті опосередковано впливатимуть на якість виготовлених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг, захист довкілля та безпеку праці.
Крім того, рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №19422-р/пк-пз від 27.12.2019 https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-25-003122-b не вбачається порушенням законодавства у сфері публічних закупівель аналогічна вимога замовника, визначена тендерною документацією. Аналогічну правову позицію АМКУ висловлює в ряді інших рішень.
Враховуючи вищевикладене, вимога підлягає відхиленню.

Шановний учаснику.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини), абзац перший частини третьої статті 16 Закону.
Додатком 2 до Тендерної документації встановлено Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону та способи їх документального підтвердження, зокрема, для підтвердження наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, учасник закупівлі має подати «…Документи фінансової звітності за два останніх звітних періоди що підтверджують фінансову спроможність учасника, а саме: сумарний обсяг річного доходу (виручки) в цих періодах має перевищувати очікувану вартість цієї закупівлі: Баланс (форма № 1), Звіт прo фінансові результати (форма № 2), Звіт пpо рух грошових коштів (формa №3) або інші документи фінансової звітності з відмітками про прийняття уповноваженим органом (або з наданням квитанції про прийняття звітності вищезазначеним органом)...»
Тобто, сумарний обсяг за два останніх роки має перевищувати очікувану вартість закупівлі. Що не суперечить частині третій статті 16 Закону.
Крім того, цим пунктом Тендерної документації визначено таке: «…у разі, якщо учасник відповідно до норм чинного законодавства не зобов’язаний складати вказані документи, він подає довідку пояснення щодо неможливості подання документів, а також зазначає інформацію про законодавчі підстави для ведення інших фінансових документів, що є документами фінансової звітності. Якщо учасник є новоствореною особою, і ще не складав та не подавав до органів державної фіскальної служби (державної податкової інспекції) звітність відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то він у складі пропозиції надає лист-пояснення (в довільній формі), за підписом уповноваженої особи учасника та завірений печаткою, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначених документів та надає копії витребуваних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності за наявні в такого учасника останні звітні періоди (проміжні звітні періоди), які передують даті кінцевого строку подання тендерних пропозицій…»
Враховуючи вищезазначене, вважаємо вашу вимогу безпідставною.

Шановний Учаснику!
Щиро вдячні Вам за участь у процедурі закупівлі.
Щодо Вашої вимоги повідомляємо наступне.
Система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Складається з Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" (надалі – Настанова 1), Настанови з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм, Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, Настанови щодо визначення вартості наукових та науково-технічних робіт у будівництві, збірників кошторисних норм України, збірників укрупнених кошторисних норм, галузевих нормативних документів з ціноутворення, що прийняті відповідно до законодавства, кошторисних норм підприємств, індивідуальних кошторисних норм тощо.
В свою чергу, пунктом 5.33 розділу V Настанови 1 встановлено порядок визначення коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, зокрема:
«5.33. До складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.
Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні), та на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.»
Отже, пунктом 5.33 Настанови 1 не визначено, що розмір коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, не може дорівнювати нулю. Крім того, враховуючи інформацію про прогнозні значення індексу цін виробників промислової продукції (Лист Міністерства економіки України № 3014-05/76265-03 від 23.11.2022 р.), можна дійти висновку, що прогнозні значення індексу цін де-факто відсутні в умовах триваючої збройної агресії російської федерації на нашу країну. Отже, виникає безліч питань стосовно обґрунтованості розрахунку зазначеного показника у відповідності до пункту 5.33 Настанови 1.
(https://architecture.te.gov.ua/media/uploads/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE__%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0.pdf).
Пунктом 6 розділу 3 Тендерної документації Замовник передбачив, що учасники процедури закупівлі у складі пропозиції мають надати Договірну ціну, розраховану відповідно до вимог Настанови 1. Ціна тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проєктних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проєктною документацією. Ціна тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків (у випадках, передбачених у пункті 4.40 Настанови), кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів. У ціні тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).
Отже, у відповідності до зазначеної умови Тендерної документації та згідно пунктом 5.1 розділу V Настанови 1, Замовник передбачив, що при розрахунку Договірної ціни Учасник процедури закупівлі має включити усі свої майбутні витрати, зокрема і кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.
Проте, умовами закупівлі встановлено:
- стислий термін виконання робіт – три місяці (пункт 4.4 Розділу 1 Тендерної документації);
- тип договірної ціни – тверда.
Крім того, пунктом 3.5 Проєкту договору (Додаток 5 до Тендерної документації) встановлено таке:
«Після укладення цього договору ціни на ресурси, матеріали, обладнання та роботи, обов’язок із забезпечення якими покладено на Генпідрядника, перегляду та/або коригуванню не підлягають. У разі наявних інфляційних явищ, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами визначені Договірною ціною можуть бути враховані в вартості виконаних робіт не раніше ніж за три місяці після підписання Договору в частині вартості матеріально-технічних ресурсів виходячи з розмірів інфляції. Для визначення розміру витрат, повязаних з інфляційними процесами для проведення взаєморозрахунків, Сторони керуються офіційною інформацією Державної служби статистики України щодо індексу інфляції, оприлюдненою (розміщеною) в мережі Інтернет.».
Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджується Замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.
Відповідно до пункту 6.2 Настанови 1, при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, враховуються в «Актах приймання виконаних будівельних робіт» в порядку, обумовленому договором, за відповідними обґрунтовуючими розрахунками, у межах розміру коштів, передбачених договірною ціною.
Замовник унеможливив включення коштів на покриття витрат, пов’язаних з інфляційними процесами до Актів приймання виконаних будівельних робіт, з огляду на строк виконання робіт (3 місяці), умови проєкту договору закупівлі та інші умови визначені Тендерною документацією. Неможливість урахування таких витрат підрядника при остаточному розрахунку, зводить нанівець необхідність визначення їхнього розміру та включення до договірної ціни.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст 837); ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 3 ст. 843); кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим (ч. 2 ст. 844); зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 844).
Згідно зі статтею 321 Господарського кодексу України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення.
З урахуванням вищенаведеного, Учасник закупівлі при формуванні пропозиції та визначенні договірної ціни самостійно визначає розмір усіх своїх витрат, зокрема й витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, що в свою чергу впливає на конкурентну спроможність наданої ним пропозиції. Не зазначивши у договірній ціні розмір коштів на покриття можливих додаткових ризиків Генпідрядник/підрядник фактично позбавив себе можливості покрити додаткові витрати, пов’язані з інфляцією та/або збільшенням вартості матеріалів.
Щодо рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель додатково слід зауважити, що лише рішення № 6647-р/пк-пз від 08.11.2022 р. прийнято після набуття чинності Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та території України № 281 від 01.11.2021 р.
Рішення колегії АМКУ № 9643-р/пк-пз від 30.04.2021 оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва (Ухвала суду № 97591130 від 11.06.2021 р., Окружний адміністративний суд міста Києва - справа №640/15658/21 (youcontrol.com.ua)).
Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені Законом України «Про публічні закупівлі» Законом України "Про Антимонопольний комітет України".
З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.