Послуги з охорони адміністративної будівлі НСЗУ (майна та приміщень), прилеглої території з трансформаторною підстанцією та котельнею

Шановний Учаснику!
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначається інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам.
Таким чином, сертифікат відповідності – це документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності. А метою цієї закупівлі є, в першу чергу, придбання надійних та якісних послуг. У свою чергу учаснику ніщо не заважає звернутися до будь-якого спеціалізованого органу з оцінки відповідності, який в установленому порядку акредитований у відповідній сфері та підтвердити якість своїх послуг на ринку.
Окрім цього, відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону України «Про стандартизацію», стандарт – це нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про стандартизацію», метою стандартизації в Україні є забезпечення відповідності об’єктів стандартизації своєму призначенню.
Також, слід зазначити, що, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі й відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною 4 четвертою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, не сертифіковані послуги можуть поступатися за якістю аналогічним за кваліфікаційними критеріями та характеристиками сертифікованим.
Дана вимога обумовлена тим, що Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) є, зокрема, центральним органом виконавчої влади та приймає відвідувачів, обслуговує громадян, які звертаються, і де одночасно може знаходитись велика кількість людей, як співробітників НСЗУ так і відвідувачів.
В умовах правового режиму воєнного стану в Україні, НСЗУ вважає за необхідне вживати всіх можливих заходів безпеки у місцях скупчення людей, одним із яких є отримання якісних послуг від сертифікованого учасника за напрямком предмету закупівлі та навчених (проінструктованих) співробітників охорони, що відповідають ліцензійним вимогам провадження охоронної діяльності.
Таким чином, можливість встановлення НСЗУ в тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікату, який засвідчує відповідність учасника вимогам стандарту ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) «Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони», передбачена нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», та в свою чергу не є дискримінаційною і не заборонена іншими нормативно-правовими актами.
Поряд з цим, стосовно правомірності витребування вищезгаданого сертифікату повідомляємо, що, відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», НСЗУ може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, встановленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Виходячи зі змісту цієї норми, для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, НСЗУ може вимагати від учасника надання у складі його пропозиції сертифікату, який засвідчує відповідність учасника вимогам стандарту ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT). «Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони».
НСЗУ просить надати копію чинного, на дату оголошення цієї закупівлі, профільний сертифікат, що має безпосереднє відношення до предмету закупівлі.
Крім того, згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (далі – Колегія АМКУ), що викладена, зокрема, в рішеннях:
від 09.09.2020 № 16980-р/пк-пз;
від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз;
від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції згаданих документів, у т.ч. сертифікату відповідності.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, згідно з постановою від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17, виклала позицію, що, хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів).
Враховуючи зазначене вище, як вбачається, замовником арґументовано доведено правомірність встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання учасником у складі його пропозиції сертифікату, який засвідчує відповідність учасника вимогам стандарту ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) «Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони».
Щодо посилання у Вашій вимозі на рішення Колегії АМКУ від 15.09.2022 №5853-р/пк-пз маємо зауважити, що скаржник, який подав скаргу по закупівлі «39830000-9 Продукція для чищення (рідкий засіб для прання з дезінфікуючим ефектом)» (ID закупівлі UA-2022-08-23-004482-a), мав сертифікати, що вимагалися тендерною документацією на зазначену закупівлю, проте орган сертифікації, що видав ці документи не мав акредитації саме в Національному агентстві з акредитації України (цитата з рішення Колегії АМКУ від 15.09.2022 №5853-р/пк-пз: «Також, ТОВ «ТВГ Український папір» має сертифікат екологічного менеджменту № SIC.MS.008.IS014001.2366, яким орган сертифікації - ТОВ «БЮРО МІЖНАРОДНОЇ СЕРТИФІКАЦІЇ» підтвердило відповідність нашої компанії стосовно оптової торгівлі паперовими виробами, канцелярським приладдям, поліграфічною продукцією, побутовою хімією, господарськими товарами, оргтехнікою та ін. вимогам міжнародного стандарту ISO 14001:2015 «Системи екологічного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування»…Таким чином, вимога, встановлена Замовником в Документації, про акредитацію органу сертифікації саме в Національному агентстві з акредитації України є неправомірною та дискримінаційною.»).
Саме тому, ми не вимагаємо Атестату конкретного органу акредитації, але просимо такий Атестат акредитації, що дає право органу сертифікації (є уповноваженим) надавати сертифікати відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) «Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони».
Така наша вимога є обґрунтованою, оскільки виключає можливість отримання сертифікату, без впровадження системи менеджменту на підприємстві, тобто не допускає системи управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони, яка не діє та/або діє не якісно, а НСЗУ не може взяти на себе обов’язок перевірки якості дії даної системи менеджменту.
Враховуючи вищевикладене, можливість встановлення замовниками в тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікату, який засвідчує відповідність учасника до вимог стандарту ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) «Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони» передбачена нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», та в свою чергу не є дискримінаційною і не заборонена іншими нормативно-правовими актами.
Отже, Вами жодним чином не аргументовано та не доведено наявність дискримінації щодо учасників відносно згаданого ДСТУ, а учасники не мали і не мають жодних перешкод для отримання відповідного сертифікату, що виключає дискримінаційність умов тендерної документації.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначається інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам.
Таким чином, сертифікат відповідності – це документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам до учасників.
Наявність в учасника сертифікованого в Україні пульта централізованого спостереження (далі – ПЦС) є складовою кваліфікаційної вимоги до учасників, а саме – його спроможності якісно і вчасно надати послуги, що є предметом закупівлі, відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. А метою цієї закупівлі є, в першу чергу, придбання надійної та якісної послуги. У свою чергу учаснику ніщо не заважає звернутися до будь-якого спеціалізованого органу з оцінки відповідності пульта EN 50518-2019 та підтвердити його відповідність.
ПЦС є сукупністю відповідного спеціального програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання, на яке встановлюється програмне забезпечення, і НСЗУ не має можливості взяти на себе перевірку здатності якісної роботи програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання, що використовує учасник для ПЦС.
НСЗУ цілком обґрунтовано вимагає від учасників підтвердження встановлення та роботи ПЦС на їх підприємстві шляхом надання підтверджуючих документів, а саме: Акту прийому/передачі (встановлення) програмного забезпечення, дійсний сертифікат відповідності що підтверджує відповідність пульта EN 50518-2019, видаткові накладні на обладнання відповідної конфігурації, на якому встановлено програмне забезпечення, світлину (скрин) з екрану ПЦС (сторінка адміністрування) з чіткою відомістю назви Учасника/співвиконавця, електронної пошти (адреса та номер телефону при цьому можуть бути заретушованими)).
Зауважимо також, що у Вашій вимозі зазначено пункт (замість «пульт») централізованого спостереження, що не відповідає дійсності (вимогам, встановленим в тендерній документації), адже тендерна документація не містить жодних вимог щодо пункту централізованого спостереження.
Враховуючи зазначене вище, як вбачається, замовником арґументовано доведено правомірність встановлення в тендерній документації вимоги, яка визначена пунктом 1.3. Додатку № 1 до тендерної документації.
В той же час, з урахуванням зазначеного вище, щодо твердження у Вашій вимозі «Згідно з ч.11 ст.26 Закону України «Про публічна закупівлі», документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником."», слід заначити, що якщо, в учасника відсутній сертифікат, що вимагається тендерною документацією, він не може використати норму частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки описані дії учасника є невиконанням умов тендерної документації, так як зазначений документ не є таким, що не передбачений законодавством, а умова щодо його надання не може належати до положень частини четвертої статті 5, частини четвертої статті 22 та частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі». Такої самої позиції дотримується і Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, зокрема згідно з рішеннями від 19.10.2020 № 19509-р/пк-пз та від 17.11.2020 № 21383-р/пк-пз.
Враховуючи вищевикладене, можливість встановлення замовником в тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції дійсного сертифікату відповідності, що підтверджує відповідність пульта EN 50518-2019 передбачена нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», та в свою чергу не є дискримінаційною і не заборонена іншими нормативно-правовими актами.
Отже, Вами жодним чином не аргументовано та не доведено наявність дискримінації учасників щодо наявності у них зазначеного сертифікату, а учасники не мають жодних перешкод для отримання відповідного сертифікату, що виключає дискримінаційність умов тендерної документації.