Відповідно до частини 4 статті 5 Закон України «Про публічні закупівлі» замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. В процесі аналізу умов закупівлі стало відомо, що Тендерна документація (надалі – ТД) Замовника містить дискримінаційні умови, що обмежують конкуренцію, порушують законодавство та обмежують право потенційним учасникам взяти участь у процедурі закупівлі, при цьому не є об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Шановний Замовнику, щодо Вашої відповіді стосовно переваг прямого врегулювання, хочемо зауважити наступне. Обидва учасники ДТП мають бути членами Угоди прямого врегулювання, про що ви і пишете, а якщо один не є таким, то ніяких привілей і бонусів від Угоди Замовник не отримає. Також при прямому врегулюванні відшкодовується тільки шкода, завдана майну. За відшкодуванням шкоди життю та здоров’ю потерпілому необхідно звернутися до страхової компанії особи, відповідальної за ДТП. З огляду на вищенаведене, Угода про пряме врегулювання не гарантує в подальшому, отримання якісних послуг зі страхування цивільної відповідальності власників автомобільного транспорту. Угода про пряме врегулювання не захищає від недобросовісного виконання зобов’язань по договору страхування. Ніхто не може Вам гарантувати, що всі ДТП стануться тільки за участі ТЗ, які застраховані в страхових компаніях – учасників Угоди про пряме врегулювання збитків, ніхто не може гарантувати, що не буде травмованих чи загиблих. Пряме врегулювання цікаве тільки тоді, коли всі страхові компанії на ринку є його учасниками. Вимога бути учасником Угоди про пряме врегулювання таки є дискримінаційною. Просимо її прибрати. У разі незадовільнення по зверненню, учасники залишають за собою право подати до АКМУ скаргу, що по досвіду отримає позитивне рішення на користь Скаржника, як правило АКМУ звертає увагу на такі порушення і задовольняє скаргу, бо такі Вимоги порушують закон і не є обєктивними. Не завжди два учасника ДТП мають поліс СК які входять до прямого врегулювання+ не є прописаним ніде, та гарантованими терміни виплати. Також, у Вас вже були скасовані закупівлі по причині того, що були вказані діскримінаційні вимоги, тому що обмеження у прийняті в участі додаються лише у виадку тоді, коли замовник хоче навимсно обмежити кількість учасників, що можно проаналізувти з минулорічним закупівель по данному виду страхування. Відповідно до преамбули ЗУ «Про публічні закупівлі», цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Статтею 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що публічні закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників та рівного ставлення до них, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. В ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» зазначається, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінацією є ситуація, за якої особа зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; Непрямою дискримінацією є ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Відтак, дії Замовника в частині встановлення у Тендерній документації наведених вище вимог порушують положення ст. 5 та ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», а також права та законні інтереси потенційних учасників ,пов'язані з його участю у процедурі закупівлі. Буде подана скарга.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Ваше звернення розглянуто та за результатами його розгляду повідомляємо наступне.
Тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (далі – Особливості) та інших нормативних документів чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених ч.2 ст.22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, тобто замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи із специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон), зазначений Закон не забороняє застосування Угоди про пряме врегулювання збитків по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Угода про пряме врегулювання збитків по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, діє в Україні з 01.12.2016 року це система, при якій збиток, нанесений транспортному засобу, може відшкодовуватися компанією потерпілого в ДТП учасника, а не компанією винного в аварії, як це відбувається у звичайній ОСЦПВ (27 жовтня 2016 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл на узгодження дії у вигляді укладання МТСБУ і страховиками-членами Бюро угоди про пряме врегулювання збитків).
• Найголовнішою перевагою Прямого врегулювання – є те, що немає необхідності чекати виплати від компанії винної сторони в ДТП, за виплатою можна звертатися одразу в компанію, з якою укладено договір ОСЦПВ, при цьому, звертаючись до свого страховика, Замовник можете бути впевнений, що виплату здійснять, в незалежності від стану справ у страхової компанії винуватця ДТП. Пряме врегулювання це вигідно для Замовника, страхові фірми охочіше виплачують своїм клієнтам, ніж стороннім. Зазвичай, виплати за договором прямого врегулювання здійснюються протягом 20-40 днів, в той час, як середній термін по ОСЦПВ складається від 90 до 120 днів з дня події.
Швидкість та якість виплати – є головною перевагою для Замовника.
Встановленням зазначених вимог замовником ніяким чином не порушуються права і законні інтереси учасників, при складані технічних вимог замовником враховано всі принципи здійснення публічних закупівель.
Зважаючи на викладене вище, у Замовника відсутні правові підстави для внесення змін.