ДК 021:2015: 09210000-4 Мастильні засоби, (мастильні засоби)
- Ідентифікатор тендеру UA-2024-05-24-003519-a
- 09210000-4 - Мастильні засоби
- Кваліфікація переможця
Найменування замовника:
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ"
Код ЄДРПОУ:
03327664
Тип закупівлі
aboveThreshold
Контактна особа замовника
Бойко Інна Гаврилівна,
380442801536
, igboiko@vodokanal.kiev.ua
Адреса замовника
Україна, Київ, 01015, Київська область, 01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А
Очікувана вартість
31 896 133.12 UAH
з ПДВ
Оцінка умов закупівлі:
2
0
0
останні зміни 18.06.24
Інформація про процедуру
Роз’яснення:
до 07.06.2024 00:00
Оскарження умов:
до 07.06.2024 00:00
Подання пропозицій:
10.06.2024 16:00
Очікувана вартість
31 896 133 UAH з ПДВ
Вид тендерного забезпечення:
Електронна банківська гарантія
Сума тендерного забезпечення:
954 000 UAH
Інформація про предмет закупівлі
Предмет закупівлі
Закупівля здійснюється за рахунок власних коштів ПрАТ «АК «Київводоканал». Категорія: Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна з ПДВ. Питома вага цінового критерію – 100 відсотків. Мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції: українська.
Розгорнути
Згорнути
Тендерна документація
03.06.2024 14:45
03.06.2024 14:44
03.06.2024 14:44
24.05.2024 11:05
Запитання до процедури
стосовно технічних вимог
Дата подання: 30.05.2024 15:28
Дата відповіді: 31.05.2024 15:36
Шановний замовнику відповідно до умов розділу IIІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції п. 7. Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
Надається згідно з Додатком 4 «Технічна специфікація» тендерної документації. В додатку 4 міститься наступна вимога Учасник надає у складі тендерної пропозиції супроводжувальні документи на товар та/або на декілька найменувань товару та/або на групу товарів та/або на частину групи товарів :
- документи про якість/відповідність товару (сертифікат відповідності та/або сертифікат/паспорт якості та/або декларація про відповідність) встановлені діючим законодавством.
Просимо надати роз’яснення, яким чином Замовник зможе встановити відповідність товару технічним вимогам, якщо учасником буде надано інформація по частині групи товарів, а не на весь товар? Наприклад буде надано як еквівалент продукт який буде гірше за своїми характеристиками ніж встановлені замовником, проте технічних документів надано не буде.
Для прикладу ЛОТ 2 містить 73 найменування, учасник надає супроводжувальні документи на декілька найменувань, припустимо, що на 4 найменування, а на 69 не надає та в свою чергу пропонує товар який не відповідає технічним вимогам але є значно дешевшим. Чи буде така пропозиція відповідати вимогам Замовника.
Заздалегідь вдячні.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Шановний Учаснику! В тендерну документацію будуть внесені зміни в цій частині.
Проект договору
Дата подання: 30.05.2024 16:42
Дата відповіді: 31.05.2024 15:07
Шановний змовнику.
В закупівлі в додатку № 6 по лотам 2,4,5, вами надано проект договору на поставку товару з умовами якого повинен бути погодитись переможець процедури закупівлі.
Вважаємо що ряд умов в згаданому шаблоні договорі не відповідають нормам законодавства України.
Так пункт 7.2 договору поставки, містить штрафні санкції за прострочення поставки товару, а саме, відповідальність у вигляді неустойки у розмірі 0,1% від вартості не поставленої у строк партії Товару за кожен день прострочення, далі зазначено, що за кожні 5 календарних днів прострочення поставки, Постачальник зобов’язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості не поставленої у строк партії Товару, а за кожні 6 календарних днів прострочення поставки Товару, Постачальник додатково до передбачених вище неустойок та штрафу, сплачує Покупцю договірний штраф в розмірі 20 % від загальної вартості Договору.
Зазначимо, що вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Велика палата Верховного суду в постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 зауважила, що гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem – «двічі за одне й те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання. В даній справі були розглянуті подібні положення договору, і Велика палата Верховного суду у вищенаведеній постанові здійснила висновок, що такі умови договору, передбачають подвійну відповідальність, за одне те саме правопорушення, що не відповідає вищенаведеній статті Конституції України.
Враховуючи наведене, просимо переглянути умови п. 7.2. договору поставки.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Договірні відносини між суб’єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими актами законодавства України.
У ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 1 та ч. 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є не тільки грошова сума, а й інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Зокрема, згідно положень ГК України неустойка є самостійним видом штрафної санкції, відмінної від штрафу та пені. Водночас із положень ЦК України можна зробити висновок, що штраф і пеня включаються до неустойки.
Судова практика з приводу застосування неустойки, штрафу та пені говорить наступне. Так, в п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року № 14 надано роз'яснення, що штраф і пеня можуть за договором стягуватися одночасно.
Водночас, в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі N 910/12876/19 від 01.06.2021 викладена позиція, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою ст. 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Враховуючи викладене, умови п. 7.2. проекту договору поставки відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають перегляду.
У ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 1 та ч. 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є не тільки грошова сума, а й інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Зокрема, згідно положень ГК України неустойка є самостійним видом штрафної санкції, відмінної від штрафу та пені. Водночас із положень ЦК України можна зробити висновок, що штраф і пеня включаються до неустойки.
Судова практика з приводу застосування неустойки, штрафу та пені говорить наступне. Так, в п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року № 14 надано роз'яснення, що штраф і пеня можуть за договором стягуватися одночасно.
Водночас, в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі N 910/12876/19 від 01.06.2021 викладена позиція, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою ст. 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Враховуючи викладене, умови п. 7.2. проекту договору поставки відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають перегляду.
Умови Договору поставки
Дата подання: 06.06.2024 17:03
Дата відповіді: 07.06.2024 13:14
Шановний замовнику, згідно розділу 7 запропонованого шаблону договору, а саме щодо відповідальності Постачальника, що міститься в п. 7.2. Договору. Вважаємо, що враховуючи умови розміщені в розділі 7 Договору, останні містять завищену відповідальність Постачальника, і мінімальну відповідальність Покупця за не виконання своїх зобов’язань за договором. Згідно умов даного розділу Сторони договору знаходяться в нерівних умовах. Зазначимо, що ч. 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. З врахуванням даного, просимо внести зміни до розділу 7 договору, і або зменшити розмір відповідальності Постачальника, або збільшити розмір відповідальності Покупця, привести Сторони до рівних та справедливих умов.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Договірні відносини між суб’єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими актами законодавства України.
Зокрема, в ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони відповідно ст. 6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до чинного законодавства України у сфері публічних закупівель учасником процедури закупівлі є фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію. Крім того, ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 1 та ч. 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Згідно положень ГК України неустойка є самостійним видом штрафної санкції, відмінної від штрафу та пені. Водночас із положень ЦК України можна зробити висновок, що штраф і пеня включаються до неустойки.
Водночас, в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі N 910/12876/19 від 01.06.2021 викладена позиція, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою ст. 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України.
Враховуючи викладене, та зважаючи на положення чинного законодавства України щодо свободи договору і відсутність чітких обмежень що стосується визначення сторонами розміру штрафу, умови п. 7.2. проекту договору поставки відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають перегляду
Зокрема, в ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони відповідно ст. 6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до чинного законодавства України у сфері публічних закупівель учасником процедури закупівлі є фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію. Крім того, ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 1 та ч. 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Згідно положень ГК України неустойка є самостійним видом штрафної санкції, відмінної від штрафу та пені. Водночас із положень ЦК України можна зробити висновок, що штраф і пеня включаються до неустойки.
Водночас, в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі N 910/12876/19 від 01.06.2021 викладена позиція, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою ст. 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України.
Враховуючи викладене, та зважаючи на положення чинного законодавства України щодо свободи договору і відсутність чітких обмежень що стосується визначення сторонами розміру штрафу, умови п. 7.2. проекту договору поставки відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають перегляду
