Шановний замовнику, згідно розділу 7 запропонованого шаблону договору, а саме щодо відповідальності Постачальника, що міститься в п. 7.2. Договору. Вважаємо, що враховуючи умови розміщені в розділі 7 Договору, останні містять завищену відповідальність Постачальника, і мінімальну відповідальність Покупця за не виконання своїх зобов’язань за договором. Згідно умов даного розділу Сторони договору знаходяться в нерівних умовах. Зазначимо, що ч. 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. З врахуванням даного, просимо внести зміни до розділу 7 договору, і або зменшити розмір відповідальності Постачальника, або збільшити розмір відповідальності Покупця, привести Сторони до рівних та справедливих умов.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Договірні відносини між суб’єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими актами законодавства України.
Зокрема, в ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони відповідно ст. 6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до чинного законодавства України у сфері публічних закупівель учасником процедури закупівлі є фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію. Крім того, ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 1 та ч. 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Згідно положень ГК України неустойка є самостійним видом штрафної санкції, відмінної від штрафу та пені. Водночас із положень ЦК України можна зробити висновок, що штраф і пеня включаються до неустойки.
Водночас, в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі N 910/12876/19 від 01.06.2021 викладена позиція, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою ст. 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України.
Враховуючи викладене, та зважаючи на положення чинного законодавства України щодо свободи договору і відсутність чітких обмежень що стосується визначення сторонами розміру штрафу, умови п. 7.2. проекту договору поставки відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають перегляду