Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, міжнародна спільнота досить швидко відреагувала на російське вторгнення. Захід уже запровадив 7 пакетів економічних санкцій проти РФ. Вони передбачають широкий спектр заходів у різних сферах — фінансах, енергетиці, промисловості, торгівлі. Деякі країни пішли далі — закрили небо для російських літаків, заборонили кораблям заходити до своїх портів чи навіть вислали з країни російських дипломатів.
Однак, окрім санкцій на рівні держав, важливим кроком стало рішення багатьох міжнародних компаній припинити працювати в РФ. Бізнеси, що продовжують функціонувати в Росії, фактично своїми податками спонсорують російську агресію в Україні. Зараз ці компанії змушені брати участь у мобілізації, яку проводить Росія — відповідно їхня підтримка війни з непрямої стає прямою.
Чому вони не виходили раніше? Для багатьох компаній покинути РФ означало суттєві фінансові втрати, адже це величезний ринок. У деяких холдингів у Росії були виробничі потужності — це інвестиції, які складно чи неможливо “вивести” з країни. Тож піти чи залишитися — стало складним вибором для багатьох.
За цим процесом майже одразу почали стежити різні дослідники. Розбираємося, хто і за якими критеріями ділить міжнародні компанії на ті, що пішли, що залишилися, і тих, хто вагається. Докладно зупинимося на переліках Єльського університету та проєкту LeaveRussia.
Мабуть, найвідоміший у світі — перелік Єльського університету, який відстежує реакцію західних корпорацій на війну в Україні, спостерігаючи за їхніми публічними заявами та вебсайтами.
Проте найбільш повний список — у проєкту LeaveRussia, створеному українськими волонтерами в березні. У липні вони об’єднали зусилля з командою KSE Institute та її проєктом SelfSanctions, який досліджує діяльність міжнародних компаній. У результаті вони сформували базу компаній, пов’язаних із російським ринком.
Є й інші подібні ініціативи:
Крім цього, список міжнародних компаній-спонсорів війни веде НАЗК. Там наразі лише 8 компаній, однак ці дані включили до World-check. Це база, у якій компанії перевіряють своїх потенційних бізнес-партнерів, щоб ті не виявилися причетними до шахрайства або терористичних організацій, не були під санкціями абощо. Якщо компанія є в цій базі — значить, співпрацювати з нею ризиковано.
Науковці Єльського університету з 24 лютого ведуть реєстр міжнародних компаній, які залишили ринок РФ, та тих, що продовжують там працювати. Станом на 18 вересня цей перелік нараховує 1385 компаній. Дослідники поділили їх на 5 груп залежно від позиції до ведення бізнесу в РФ:
Сьогодні в Росії продовжують працювати 568 міжнародних компаній. Зокрема, 240 підприємств належать до групи F, 159 — до групи D, 169 — до групи С. Здебільшого це промислові підприємства — 100 компаній, та рітейлери — 75. Бізнеси, які потрапили в групи від А до D, згідно з дослідженням Єльського університету, забезпечували до 40% російського ВВП.
У травні вчені Єлю також дослідили, як вихід міжнародних компаній із російського ринку впливає на їхнє становище на фондових ринках. Незважаючи на знецінення активів та зупинку операцій, бізнес, який покинув Росію, від цього навіть виграв — його акції зростали. Цей ефект не залежав від сектору, регіону чи розміру компанії. І чим повніше бізнеси згортали свою діяльність в РФ, тим позитивнішою була реакція ринку. Це пов’язують із тим, що інвесторам важливо, щоб компанії позбулися ризиків, пов’язаних із роботою в РФ. Науковці також відзначили, що хоч невелике, але все ж статистично значуще зростання ймовірності дефолту тих компаній, які залишаються в Росії, порівняно з тими, що вийшли.
Проєкт LeaveRussia на 18 вересня нараховує 2867 міжнародних компаній (при цьому приблизно 1300 компаній є як у базі даних Єлю, так і в базі даних LeaveRussia). Дослідники поділили їх на 4 категорії (статуси):
База KSE є найбільш повною, регулярно оновлюється і містить значно більше інформації, ніж більшість інших схожих за тематикою джерел. Наприклад, дані про кількість персоналу, доходи, капітал та інші фінансові показники. Також KSE стежить за тим, як компанії юридично організовують свій вихід з РФ, і відносять до тих, що вийшли, лише компанії, що справді повністю завершили цей процес, тобто не продають свої товари в Росії та продали російські активи, якщо вони були.
За даними LeaveRussia, сьогодні в Росії продовжують працювати 1637 міжнародних компаній (компанії зі статусом «залишаються» + компанії зі статусом «вичікують»). Найбільше таких підприємств мають головний офіс у США — 294 компанії. На другому місці представники німецького бізнесу — 247, третю сходинку посіла Франція — 107 компаній. Четверту і п’яту позицію — Японія (98) та Велика Британія (93).
Дані дослідників Єльського університету також показують, що найбільше компаній, які продовжують працювати в РФ, походять зі США (133 компанії). На другому місці німецькі компанії — 63, на третьому китайські — 46. Французький бізнес посів четверту сходинку з результатом 44, Італія на п’ятому місці — 28 компаній.
Утім, на США припадає і найбільше компаній, що пішли з РФ і в процесі виходу (за даними Єльського університету — 274, групи А та В; LeaveRussia — 351, статуси «вийшли» та «виходять»). Серед країн, компанії з яких найактивніше йдуть із Росії, також Німеччина. Вчені Єльского університету підрахували, що російський ринок залишили 64 німецькі компанії, а згідно з даними LeaveRussia, 105 компаній із Німеччини вже юридично припинили працювати в РФ або в процесі виходу.
США та Німеччина на перших місцях як за кількістю компаній, які пішли, так і за кількістю тих, що залишилися, тому що найбільше компаній із цих країн працювали в Росії до початку повномасштабної війни. Тому варто зважати не лише на кількість компаній, які пішли чи залишилися, але й на частку компаній, які пішли, у загальній кількості компаній, які працювали в Росії. Тут на першому місці Фінляндія (65%) та Великобританія (60% компаній) за даними проекту LeaveRussia.
Чи є зв'язок між політиками відповідних урядів із підтримки України (в т.ч. застосування санкцій до Росії) та виходом із Росії компаній із цих країн? Наразі упевнено можна сказати лише про зворотний зв'язок — якщо уряд певної країни не накладає санкції на Росію (як-от Китай), компанії з цією країни навряд чи взагалі замисляться над виходом з РФ. Скоріше, вони сприйматимуть вихід західних компаній як можливість зайняти більшу частку російського ринку.
Сьогодні в Росії продовжують працювати такі американські гіганти як продовольча компанія Cargill, виробники побутової хімії Colgate-Palmolive, Johnson & Johnson та Procter & Gamble, виробники продуктів харчування Mondelez, Kraft Heinz, мережа ресторанів Domino Pizza, Subway, Hard Rock Cafе, готелі Hyatt, фармацевтична корпорація Pfizer, технологічні компанії Snap, Vimeo, Patreon.
Вийшли з РФ такі американські компанії як McDonald's, Netflix, Apple, Coca-Cola Company, eBay.
Серед німецьких компаній продовжують працювати в Росії Metro, кондитерська корпорація Ritter Sport, підрозділи Siemens Healthineers та Siemens Energy AG, виробник будівельних матеріалів Knauf, виробник продуктів харчування Hochland, хіміко-фармацевтична корпорація Bayer та багато інших.
Вийшли з країни-агресора німецькі автомобільні концерни Mercedes-Benz, BMW та Volkswagen, виробник побутової хімії та товарів для ремонту Henkel, розробник програмного забезпечення SAP, бренд кондитерської продукції Dr. Oetker, банки Deutsche Bank та Commerzbank. Влітку про свій вихід з ринку РФ оголосив найбільший страхувальник Європи — німецька компанія Allianz Group.
Серед французьких компаній продовжують працювати в Росії роздрібна мережа групи ADEO: Leroy Merlin (будівельні магазини), Auchan (гіпермаркети) та Decathlon (спортивно-туристичні), виробники продуктів Bonduelle, LACTALIS, Danone, виробники одягу Lacoste, Etam, енергетична корпорація Engie, хіміко-фармацевтична корпорація Sanofi, косметичний бренд Yves Rocher.
Вийшли з неї такі французькі компанії як розробник відеоігор Gameloft, косметична мережа L'Occitane, медіагрупа Publicis Groupe, банк Societe Generale, кейтерингова компанія Sodexo та інші. Автоконцерн Renault після тривалої критики вирішив зупинити виробництво на заводі у Москві.
Більшість китайських компаній, які не бояться потрапити під західні санкції, не лише не припинили працювати на ринку РФ, а навпаки наростили обсяги, намагаючись зайняти ніші, які звільнилися після виходу західних компаній. Так, китайські бренди смартфонів, такі як Realme, Vivo, Mi, Tecno, Infinix, iTel планують зайняти 90% російського ринку. Продовжують роботу в РФ і такі китайські гіганти, як маркетплейси Alibaba та Didi, виробники електроніки Xiaomi, ZTE, Tencent, Oppo, Honor, фінансова система UnionPay.
Щоб зрозуміти, що спонукає компанії виходити з РФ чи залишатися в ній, потрібне окреме дослідження. Серед важливих факторів, скоріше за все, частка доходів чи прибутків, які компанія отримує з російського ринку, реакція інших споживачів на невихід із Росії, конкурентне становище певної компанії, а також чи застосовані санкції до товарів чи груп товарів, які ця компанія продає.
Міжнародні бізнеси мають продовжувати виходити з Росії — це питання і етики, і їхньої власної вигоди. Вести справу в РФ стає все менш і менш вигідно: санкції, зруйновані логістичні ланцюжки, проблеми з фінопераціями, погіршення економічного становища Росії ускладнюють бізнес. І головне, кожен додатковий день роботи в РФ допомагає їй вести війну проти України та всього цивілізованого світу. Щоб стимулювати компанії покинути російський ринок, іноземні уряди можуть запроваджувати додаткові обмеження на торгівлю з Росією — наприклад, заборонити постачання до неї продукції машинобудування, автомобілів та запчастин до них, хімічної продукції, обладнання та технологій для енергетичної галузі, фінансових послуг. Долучитися можуть усі громадяни, бойкотуючи тих, хто не хоче зупиняти свій кривавий бізнес у Росії.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Трансперенсі Інтернешнл Україна і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Матеріал підготовано для Вокс Україна.
© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено