Очільник Державної аудиторської служби України Геннадій Пліс публічно презентував звіт про діяльність органу в 2020 році: оприлюднив основні результати і поділився стратегією Держаудитслужби до 2024 року.

Згідно з показниками 2020, кількість моніторингів закупівель зросла — їх здійснили 9815. Цей вид діяльності наразі визначений одним із пріоритетних для органу.

“Зважаючи на об’єми коштів — 500 млрд грн — половина бюджету, які йдуть на публічні закупівлі, хоча б половина штату Держаудислужби має займатися саме перевіркою його напрямку, щоб була кореляція між ризиковістю сфери і тим, скільки людей у нас нею займається”, — пояснив голова Держаудитслужби.

Крім цього, аудитори планують:

• більше уваги приділити закупівлям у сфера будівництва та ІТ
• проводити більше оперативних перевірок — їхня тривалість має скоротитися до 10-20 днів. 

Згідно з дослідженням ТІ Україна, Держаудитслужба охоплює моніторингами менше 2% закупівель. Оскільки всі тендери осягнути фізично неможливо, аудитори вирішили сконцентруватися на порушеннях, які несуть найбільші фінансові ризики для державного бюджету. Зокрема, для цього працівники органу хочуть перевіряти насамперед ті закупівлі, де замовники не можуть логічно аргументувати свої потреби саме у такому товарі, послугах або роботах. 

DOZORRO підтримує готовність Держаудитслужби до змін і стратегуванні діяльності органу. Водночас, ми маємо декілька зауважень до механізмів, за допомогою яких аудитори хочуть досягти бажаного:

• обґрунтування очікуваної вартості та якісних і технічних характеристик предмета закупівлі оприлюднюють у довільній формі. Тож інформація, яку нададуть замовники, може не нести жодного сенсу для аудиторів;
• не зрозуміло, як працівники Держаудитслужби будуть оцінювати аргументацію обґрунтування;
• також під питанням, як такі обґрунтування будуть узгоджуватися з профільним Законом.

Водночас голова Держаудитслужби наголосив, що вони готові до подальших обговорень і змін своїх підходів. Раніше DOZORRO вже пропонував ідею, як переформатувати роботу органу у сфері закупівель за допомогою статистики.

Ми готові продовжити діалог з органом, щоб напрацьовувати насамперед якісні, а не кількісні зміни. Крім цього, ми вважаємо, що стратегію роботи Держаудитслужби варто також обговорити з замовниками, учасниками і керівними органами. Адже результати роботи аудиторів насамперед впливають на них.