Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Статтею 11 Закону, зокрема закріплено, що тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.
Відповідно до частини 1 пункт 2 Статті 12 Закону України «Захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Проведення процедури закупівлі незалежного аудиту Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» та Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за трьома напрямами: фінансово-економічний аудит, юридичний аудит, технологічно-енергетичний аудит без поділу на лоти ставить учасників в нерівні умови та значно звужує коло потенційних учасників.
В Україні здійснює діяльність досить обмежена кількість аудиторських фірм, що спеціалізуються за всіма трьома напрямками проведення аудиту. А відповідно до тендерної документації, саме договір про надання всіх трьох напрямків аудиту одночасно є наявністю документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Разом з тим, вимога щодо Замовника аналогічних послуг у підприємств комунальної та енергетичної сфер з обігом коштів не менше 50 млн. грн. протягом останніх п’яти років, робить таку закупівлю майже унікальною. Крім того, яким чином Замовником було визначено, що саме досвід надання протягом останніх п’яти років у замовників з таким обігом коштів буде достатнім для якісного надання послуг? Чому останні п’ять років?? Чому обіг коштів 50 мільйонів? Як Замовником була визначена необхідність встановлення такого кваліфікаційного критерію?
Відповідно до даних сайту Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України (http://saee.gov.ua/uk/business/energetichny-audit-ta-manadzhment) до переліку підприємств, що здійснюють послуги з енергетичного аудиту, енергосервісу, впроваджують системи енергоменеджменту, входять 35 господарюючих суб’єктів.
Офіційні сайти даних аудиторських фірм пропонують лише послуги пов’язані з енергоаудитом. А отже, для виконання двох інших аудитів: фінансово-економічного та юридичного передбачається залучення спеціалістів по окремим договорам або юридичних осіб на умовах субпідряду.
Враховуючи кваліфікаційні критерії та дані аналізу діяльності аудиторських фірм з відкритих джерел, приходимо до висновку, що потенційними Учасниками по даній тендерній закупівлі можуть бути лише: ПП «НВЦ Теплокомплект» (ЄДРПОУ: 34873982, адреса: 36022, м. Полтава вул. Панянка, 36) та його попередньо домовлений партнер. При цьому, ПП «НВЦ Теплокомплект» вже має досвід перевірки об’єктів аудиту.
Тобто, Замовник, встановивши такі дискримінаційні вимоги, свідомо створив ситуацію створення антиконкурентних узгоджених дій, оскільки реальної конкуренції скласти за такими кваліфікаційними вимогами може лише зовсім обмежене коло учасників.
Крім того, обмеження кола учасників тендерних закупівель приведе до неможливості отримати найменшу можливу ціну, оскільки Замовником свідомо створена можливість проведення номінального аукціону, що в свою чергу призводить до неможливості забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 448/28578, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Отже, законотворцями передбачена можливість поділу предмету закупівлі на лоти за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Якщо послуги відповідають одному й тому самому коду ДК 016:2010 за показником п’ятого знаку, то розбивати предмет закупівель на лоти не обов’язково, за винятком коли відмова Замовника від поділу предмета закупівлі на окремі лоти зумовлює дискримінацію учасників, тобто якщо учасник має можливість в повній мірі здійснити поставку одного лота, але не має можливості та не зобов’язаний у відповідності до законодавства поставляти інший.
Отже, поділ предмету закупівлі на 3 (три) окремі лоти є необхідним та дозволить здійснення конкурентного відбору між всіма потенційними учасниками, що мають досвід виконання аналогічних договорів за окремими напрямками, та дозволить відбутись чесному аукціону. При цьому, Замовник буде мати можливість отримати якісні послугу на вигідних умовах.
Враховуючи вище викладене, не зрозуміло чому Замовником встановлені свідомо дискримінаційні умови.
Таким чином, з метою максимальної економії та ефективності використання коштів і створення конкурентного середовища звертаємось до вас із проханням внести зміни до тендерної документації:
- поділити предмет закупівлі на три лоти: 1) фінансово-економічний аудит, 2) юридичний аудит та 3) технологічно-енергетичний аудит, або надати роз’яснення чому Замовником було свідомо встановлено такі дискримінаційні вимоги та порушено основні принципи здійснення закупівель, закріплених статтею 3 Закону;
- виключити вимогу щодо наявності документального підтвердження досвіду виконання аналогічного договору лише у Замовників: підприємств комунальної та енергетичної сфер з обігом коштів не менше 50 млн. грн. протягом останніх п’яти років, або надати роз’яснення чому Замовником було свідомо встановлено такі дискримінаційні вимоги та порушено основні принципи здійснення закупівель, закріплених статтею 3 Закону
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Відповідь:
На сьогодняшній день Власника підприємств турбують причини збитковості підприємств, шляхи виходу комунальних підприємств на точку беззбитковості, покращення якості надання послуг та оптимізації тарифів.
Для отримання результату, на підставі якого можна здійснити управлінські рішення щодо покращення роботи комунальних підприємств, Полтавською ОДА, була створена відповідна комісія з фахівців комунальних підприємств, оперативного керуючого, представників громадськості та депутатського корпусу, яка розробила пропозиції та вимоги до потенційних виконавців аудиторських послуг, які лягли в основу запропонованої тендерної документації, а тому поділ на лоти не доцільний.
Що стосується обігу коштів у розмірі не менше 50 млн.грн. протягом останніх п’яти років, то підприємства на яких заплановано провести даний аудит мають річний дохід не менше 200 млн.грн КП ПОР «Полтававодоканал», та не менше 400 млн.грн ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а тому замовника цікавить кваліфікований аудит.
Що стосується кваліфікаційних критеріїв, якщо у статуті Вашого підприємства, або організації немає повноважень щодо проведення інших видів аудиторської діяльності, рекомендуємо внести відповідні зміни для того щоб в майбутньому Ви мали можливість приймати участь у подібних комплексних аудитах.