послуги з надання невиключних прав на публічне сповіщення аудіовізуальних творів

Пункт закону
cт. 35, п. 1. Закупівля творів мистецтва або закупівля, пов’язана із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу
Обгрунтування
Аудіовізуальний твір – твір, що фіксується на певному матеріальному носії. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р.№ 3792-ХІІ.
Фільм – це аудіовізуальний твір (у тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії), що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників, відповідно до положень статті 3 Закону України «Про кінематографію» від 13.01.1998 р. №9/98-ВР.
Статтею 15 Закону України «Про кінематографію» від 13.01.1998 р. № 9/98-ВР визначається, що право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб’єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.
Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1315 (далі – Положення), державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (далі - прокатне посвідчення) запроваджено з метою регулювання розповсюдження і демонстрування на території України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів. Пунктом 3 Положення встановлено, що Прокатне посвідчення видається юридичній або фізичній особі, яка відповідно до законодавства є суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 4 Положення прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонструвати на території України всі види фільмів, вироблених в Україні та за її межами, розповсюджувачам (дистриб’юторам, прокатникам), кіновидовищним закладам, прокатним пунктам відеокасет, торговельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню, незалежно від форми власності.
Відповідно до Державних посвідчень № 106-112.2012Т від 10.01.2012 року, № 94-99.2012Т від 10.01.2012 року, №124-130.2012Т від 10.01.2012 року, №100-105.2012Т від 10.01.2012 року, № 113.118.2012Т від 10.01.2012 року, № 119-123.2012Т від 10.01.2012 року, № 19.4892.2008ВТПК від 01.03.2008 року, № 11.144.2014ВТПК від 09.01.2014 року, № 11.259.98 ВТПК від 07.05.1998 року, № 11.12469.2008 ВТПК) на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого рішенням експертної комісії Міністерства культури і мистецтв України, право розповсюдження і демонстрування на території України продукції, а саме відеопродукції: фільм «Атентат. Осіннє вбивство в Мюнхені», хронометраж 100 хв, фільм «Богдан Зіновій Хмельницький», хронометраж 117 хв., фільм «Владика Андрій», хронометраж 125 хв.,фільм «Такі красиві люди», хронометраж 90 хв.,пакет мультфільмів «Бабусині казки» з 37 мультфільмів, загальним хронометражем 10,5 год. належить лише фізичній особі-підприємцю Халяпіну Володимиру Вікторовичу.