лікарські засоби різні: «Гідрокортизону ацетат», «Метоклопрамід», «Надропарин кальцій», «Ванкоміцин», «Гепарин натрій», «Фуросемід», «Еноксапарин натрій», «Кліндаміцин», «Далтепарин натрію», «Метилпреднізолон», «Меропенем», «Омепразол», «Пропофол», «Тіопентал натрій», «Парацетамол», «Метамізол натрію», «Диклофенак натрію», «Дротаверін»

ДОПУСТИМОСТІ ЗАЗНАЧЕННЯ ВИМОГИ ПРО НАЯВНІСТЬ ЗАХИСНОЇ СИСТЕМИ ГОЛКИ ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.02.2017 р. N 3302-06/3812-06 «Щодо розробки тендерної документації», вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому.
Відповідно до підпункту 3) частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – «Закон»), тендерна документація повинні містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Разом з тим, у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
У випадку зазначення вимоги про наявність захисної системи голки існує належне обгрунтування для застосування зазначеної норми Закону та включення у тендерну документацію стосовно закупівель, зокрема, еноксапарину, посилань на конкретну конструкцію (у шприц-дозі з захисною системою голки), з причин, наведених нижче.
Стаття 4 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-XII встановлює такі принципи охорони здоров’я в Україні, як орієнтація на сучасні стандарти здоров'я та медичної допомоги і випереджувально-профілактичний характер.
Працівники охорони здоров’я належать до групи підвищеного ризику зараження гемотрансмісивними інфекціями, зокрема вірусами гепатиту В і С, а також ВІЛ. У 2003 році ВООЗ опублікувала інформацію щодо інфікування медичного персоналу через укол голкою: було зареєстровано 3 мільйони випадкових травм голками, що викликали 37% серед всіх нових випадків HBV, 39% - нових випадків ВГС і близько 5,5% - нових випадків ВІЛ-інфекції (WHO, 2015) .
Сучасна епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекцією в Україні поки що не дає підстав стверджувати про суттєве зниження тягаря епідемії ВІЛ-інфекції в країні – масштаби епідемії ВІЛ-інфекції продовжують поширюватися. Крім цього Україна сьогодні посідає перше місце в Європі за темпами поширення вірусного гепатиту С (2015) .
За результатами проведеної в 2015 р. оцінки систем України у сфері епіднагляду за ВІЛ-інфекцією було визнано, що в країні усе ще не вирішені проблемні питання щодо внутрішньо лікарняних заражень ВІЛ-інфекцією (Державна установа «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», 2016) .
З огляду на те, що найчастіше внутрішньолікарняне зараження медичних працівників гемотрансмісивними інфекціями відбувається при випадковому уколі голкою або порізі, ВООЗ рекомендує застосування одноразових шприців з інженерним захистом від травми гострим елементом, що є абсолютно необхідним і важливим компонентом системи забезпечення захисту медичного персоналу під час виконання професійних обов’язків. Враховуючи епідеміологічну ситуацію щодо ВІЛ-інфекції, вірусного гепатиті В і С в України застосування лікарських препаратів для парентерального введення у формі дозованих шприців із захисною системою голки є вкрай необхідним заходом безпеки.
Відповідно до рекомендацій ВООЗ з метою зниження ризику передачі небезпечних інфекцій від пацієнта медичному персоналу доцільно віддавати перевагу використанню «розумних» шприців відповідно до стандартів ВООЗ щодо технічних характеристик, якості та безпеки. Використання препарату еноксапарин у шприц-дозі з захисною системою голки відповідає рекомендаціям ВООЗ (критеріям ISO) й попереджає травмування медичного персоналу та повторне використання шприца шляхом автоматичного вкриття голки захисним чохлом після ін’єкції, що сприяє суттєвому зниженню ризику зараження гемотрансмісивними інфекціями (насамперед, ВІЛ, гепатити В та С).
Вимога про наявність захисної системи голки є обгрунтованою та не призводить до обмеження конкуренції, оскільки не обмежує кількість постачальників, що можуть взяти участь у закупівлі, а будь-який виробник не обмежений у можливості виготовлення продукції із дотриманням вимоги щодо стандарту безпечності голки. Відсутність зацікавленості певного виробника забезпечувати дотримання стандартів безпечності виробів, рекомендованих ВООЗ, не може вважатись підставою для відмови замовника від зазначення відповідної вимоги у тендерній документації.

WHO guideline on the use of safety-engineered syringes for intramuscular, intradermal and subcutaneous injections in health-care settings. — World Health Organization, 2015
2 Українадосізалишається на першомумісці у Європі за рівнемзахворюваності на гепатит С — експерт. Фонд Олени Пінчук «АНТИСНІД», 2015. http://www.antiaids.org/ukr/news/aids_stat/ukrana-dos-zalishatsya-na-pershomu-msc-u-vrop-za-rvnem-zahvoryuvanost-na-gepatit-s-ekspert-10533.html (доступ 02.03.2018)
3 Державнаустанова «Український центр контролю за соціальнонебезпечними хворобами МОЗ України». Інформаційнийбюлетень № 45, 2016 р.