В тендерній документації на закупівлю, наведені вимоги до основних функціональних можливостей портативного телеметричного діагностичного комплексу. Зокрема, докладно виписані вимоги до каналу реєстрації електрокардіограми. І зрозуміло чому. На сьогодні серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються однієї із основних причин смертності населення України.
Враховуючи високу діагностичну цінність ЕКГ, до медичної техніки, що реєструє електрокардіограми, висуваються дуже високі вимоги, оскільки від якості ЕКГ залежить достовірність постановки діагнозу, а отже і оптимальне лікування пацієнтів.
Разом з тим, відомо, що на ринку медичної техніки присутні два типи приладів для реєстрації ЕКГ – електрокардіографи та монітори пацієнта.
Електрокардіографи – це прилади, які призначені для реєстрації ЕКГ з цілю всебічної кардіологічної діагностики та є базовим приладом в системі кардіологічної служби.
В Україні впроваджена жорстка система контролю за приладами, які дозволені до використання у медичній практиці для реєстрації біоелектричних потенціалів серця з метою діагностики. Зокрема, електрокардіографи повинні відповідати вимогам державного стандарту «ДСТУ EN 60601-2-25:2015 Вироби медичні електричні. Частина 2-25. Додаткові вимоги щодо безпеки електрокардіографів». Таким чином, для того, щоб електрокардіограма була прийнята лікарем-кардіологом до розгляду в якості документу, що адекватно відображає електричну активність серця пацієнта, необхідно, щоб кардіограма була зареєстрована електрокардіографом, який пройшов випробування та сертифікацію згідно цього стандарту.
Монітори пацієнта – це прилади, які також можуть реєструвати електрокардіограми.
Відмінність від електрокардіографів полягає в тому, що монітори пацієнта реєструють ЕКГ не для розширеної діагностики, а для неперервного контролю стану серцевої діяльності (частоти серцевих скорочень, наявність порушень ритму) з цілю реєстрації зупинки серця, брадикардії, тахікардії та т.п. Тобто вирішується клінічна задача моніторингу стану пацієнта під час хірургічних операцій, в відділеннях реанімації та під час транспортування хворих. З урахуванням цих специфічних клінічних завдань канал реєстрації електрокардіограм в моніторі пацієнта відрізняється від каналу в електрокардіографі та не призначений для постановки кардіологічного висновку. Тобто, електрокардіограма, що зареєстрована монітором пацієнта, не може бути прийнята в якості електрокардіограми для розширеного кардіологічного діагностування.
Підтвердженням того, що канал реєстрації ЕКГ в електрокардіографах та моніторах пацієнта відрізняються є той факт, що монітори пацієнта не проходять випробування на відповідність до вимог державного стандарту для електрокардіографів ДСТУ EN 60601-2-25:2015, а випробовуються згідно окремого стандарту саме для моніторингу - «ДСТУ EN 60601-2-27:2015 Вироби медичні електричні. Частина 2-27. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик обладнання для ЕКГ-моніторингу».
Результати випробувань на відповідний стандарт фіксуються в Декларації на відповідность, що дає можливість лікарю зрозуміти чи може зареєстрована електрокардіограма бути використана для діагностики. Як приклад, в додатку до даної вимоги наведено Декларацію на відповідність на Мобільний діагностичний комплекс IDIS, де, зокрема, вказаний стандарт для ЕКГ-моніторингу ДСТУ EN 60601-2-27 і лікар може зрозуміти, що даний прилад не може бути використаний для кардіологічної діагностики.
Тобто, кардіолог повинен бути попереджений про те, що якість ЕКГ не відповідає діагностичній якості, з тим, щоб запобігти можливим юридичним проблемам у випадку неправильно поставленого діагнозу по причині неякісної електрокардіограми. Як приклад, згідно протоколу «Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації» лікар повинен зареєструвати та проаналізувати ЕКГ на наявність ознак гострих коронарних станів. Але лікар-кардіолог може і не знати, що ЕКГ, що зареєстроване монітором пацієнта взагалі не містить інформації про подібні зміни в електрокардіограмі і відповідно приймати рішення про відсутність підозри на критичний стан.
З урахуванням вище наведеного, та враховуючи той факт, що згідно тендерної документації медичне обладнання, що закуповується планується використовувати для діагностики серцево-судинної системи та віддалених консультацій, просимо доповнити медико-технічні вимоги, що наведені в тендерній документації додатковою вимогою стосовно якості ЕКГ. А саме – відповідність медичного обладнання, що планується до постачання вимогам державного стандарту «ДСТУ EN 60601-2-25:2015 Вироби медичні електричні. Частина 2-25. Додаткові вимоги щодо безпеки електрокардіографів».
Хочемо наголосити, що закупівля медичної техніки та подальше її використання не за основним призначенням, особливо у випадках, що привели до хибного діагнозу та лікування, є суттєвим порушенням діючого законодавства України.
Розгорнути
Згорнути
Тендерний комітет ЦОЗ ДКВС України розглянув вашу пропозицію щодо доповнення медико - технічних вимог до предмету закупівлі додатковою вимогою стосовно відповідності вимогам державного стандарту «ДСТУ EN 60601-2-25:2015 Вироби медичні електричні. Частина 2-25. Додаткові вимоги щодо безпеки електрокардіографів» та повідомляє наступне.
Тендерну документацію на закупівлю - ДК 021:2015 – 33120000-7 – Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (портативний телемедичний діагностичний комплекс для збору, передачі та зберігання інформації про показники діяльності (фізіологічні параметри) організму пацієнта) розроблено з дотриманням усіх вимог, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі»(далі - Закон), зокрема, п. 3 ч. 2 статті 22 Закону щодо інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, які зазначені у додатку 3 цієї документації.
Пунктом 2 розділу «Медико-технічні вимоги до предмету закупівлі» Додатку 3 передбачено, що товар повинен бути внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введений в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, у передбаченому законодавством порядку.
Також, у Додатку 3 Замовником для підтвердження відповідності предмета закупівлі нормативно-технічній документації та технічним і якісним характеристикам вимагається надання учасником копії сертифікату відповідності та декларації відповідності (Докази відповідності вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. №753), видані органом з оцінки відповідності або акредитовані Національним агентством з акредитації України або їх нотаріально засвідчені копії, чинні на момент подання пропозиції.
Відповідно до п. 9 Технічного регламенту, введення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів дозволяється тільки в разі, коли вони повністю відповідають вимогам цього Технічного регламенту, за умови належного постачання, встановлення, технічного обслуговування та застосування їх за призначенням.
Питання щодо відповідності медичного виробу конкретному стандарту відноситься до повноважень уповноважених органів з оцінки відповідності, визначених у встановленому порядку.
Отже, наявність обладнання у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введеного в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, у передбаченому законодавством порядку та наявність сертифікату відповідності і декларації відповідності є підтвердженням відповідності медичного обладнання вимогам діючого законодавства.
Враховуючи вищезазначене у тендерного комітету ЦОЗ ДКВС України відсутні підстави для доповнення медико - технічних вимог до предмету закупівлі додатковою вимогою стосовно відповідності вимогам державного стандарту «ДСТУ EN 60601-2-25:2015 Вироби медичні електричні. Частина 2-25. Додаткові вимоги щодо безпеки електрокардіографів».