Рентгенівська плівка

Тендерним комітетом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, в межах процедури відкритих торгів із закупівлі рентгенівської плівки (код ДК 021:2015: 32350000-1 - частини до аудіо- та відео обладнання), проведений розгляд вимоги №UA-2018-11-19-000596-b.c1 від 20.11.2018р.
За результатами розгляду повідомляємо наступне.
Тендерний комітет не може погодитись з твердженням, викладеним у вимозі, щодо невідповідності тендерної документації вимогам статей 3, 5, ч.4 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині включення Рентгенплівки 210мм 12,5м до принтеру Sony до Додатку 2 «Медико-технічні вимоги» до Тендерної документації.
Такий висновок тендерного комітету ґрунтується виключно на вимогах законодавства у сфері державних закупівель.
Закон вимагає, що тендерна документація, яка складається замовником, повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Така вимога встановлюється п.3 ч.2 ст.22 Закону. Технічна специфікація, подана нами у складі тендерної пропозиції у Додатку 2 до неї, на вимогу Закону містить детальний опис товарів, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
При цьому нами враховані вимоги Закону, що технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
Звертаємо Вашу увагу на вище викладені вимоги Закону і на Примітку, зроблену у Додатку 2 до Тендерної документації, в якій зазначається: «У разі, якщо у даних технічних вимогах йде посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, то вважається, що технічне завдання містить вираз (або еквівалент)».
Також звертаємо Вашу увагу, що цим же додатком передбачається порядок представлення еквіваленту товару, зазначеному у тендерній документації, зокрема вказується, що «Якщо учасник пропонує еквівалент товарів, то в технічній специфікації вказується, що запропонований учасником товар є еквівалентом товару, визначеного замовником у тендерній документації».
Таким чином ми виконали вимогу Закону щодо формування предмету закупівлі з наданням потенційним учасникам можливості подання пропозицій із зазначенням еквівалентного товару.
Хочемо також зазначити, що відповідно до Закону, предмет закупівлі формується виключно Замовником закупівлі з урахуванням його нагальних потреб, в тому числі і з урахуванням наявного обладнання, у разі закупівлі комплектуючих чи розхідних матеріалів до такого обладнання; наявного фінансування Замовника тощо.
Крім цього, правила визначення предмету закупівлі при проведенні тендерних процедур встановлені «Порядком визначення предмета закупівлі» який затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 448/28578).
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги (частина 1 Розділу ІІПорядку).
При цьому замовник МОЖЕ визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відповідно до Закону поділ предмету закупівлі на лоти є правом, а не обов'язком Замовника. Крім цього нами не знайдено законодавчо встановленого обмеження чи прямої заборони на включення до предмету закупівлі товару різного виду, різних виробників чи постачальників. Також, відсутня заборона на одночасну закупівлю продукції різних виробників у одного постачальника.
Ми діємо насамперед і виключно згідно з нормами чинного законодавства України, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» та іншими нормативними актами в цій сфері та потреби нашого медичного закладу під обладнання, яке використовується.
Тому ми вважаємо, що визначення предмету закупівлі і порядок формування Тендерної документації та додатків до неї на підготовчому етапі відкритих торгів, здійснені нами у суворій відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (п.3 ч.2 ст.22), Порядку визначення предмета закупівлі та національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” і у зв'язку з цим не може вважатись штучним розширенням предмету закупівлі внаслідок невиправданого об'єднання товару в один предмет закупівлі.

Рішення тендерного комітету за результатами розгляду вимоги.
Відхилити вимогу №UA-2018-11-19-000596-b.c1 від 20.11.2018р. в цілому.
Предмет закупівлі в процедурі відкритих торгів №UA-2018-11-19-000596-b із закупівлі рентгенівської плівки (код дк 021:2015: 32350000-1 - частини до аудіо- та відео обладнання) визначений тендерним комітетом КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР» СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА у відповідності з вимогами чинного законодавства України у сфері публічних закупівель. Тендерна документація не містить вимог з дискримінаційними ознаками.
Штучний (невиправданий) поділ предмету закупівлі на окремі лоти приведе до ускладнення процедури закупівлі в цілому, перенавантажить її збільшеною кількістю окремих пропозицій (пакетів документів) за лотами, які насправді будуть містити найменування товарів, що входять до однієї спорідненої групи товарів за показниками четвертої цифри основного словника ДКУ 021:2015.