Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 із змінами "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі", предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі національного класифікатора України ДК021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, а лікарські засоби – за показником третьої цифри із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН).
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр "Єдиного закупівельного словника", а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг".
Згідно законодавства, Замовник має право (тобто може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
Розподіл на значну кількість лотів (по найменуваннях) призведе до додаткових ризиків, що окремі лоти (позиції) не відбудуться в зв’язку із оскарженням, відсутністю учасників, не підписанням договорів переможцями тощо. Відсутність одного з найменувань лікарських засобів призведе до неможливості надання своєчасної допомоги та якісного медичного обслуговування, що в свою чергу ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнта. Обґрунтуванням цілісного предмету закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику, та повністю відповідає основоположним приписам Закону України "Про Публічні закупівлі", а саме ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (добросовісній конкуренції серед учасників, максимальній економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об'єктивній та неупередженій оцінці тендерних пропозицій, запобіганню корупційним діям і зловживанням).
Всі препарати, які включені до закупівлі, мають різну ціну та відповідно відрізняються за комерційною привабливістю для постачальників. Це створює додатковий ризик, що при поділі лікарських засобів на більшу кількість окремих лотів, певна їх частина не буде пропонуватись учасниками, серед розмаїття великої кількості лотів. Отже закупівлю цих препаратів доцільно здійснювати без поділу на окремі складові частини.
У Документації до конкретних найменувань де вказана торгівельна марка препаратів є примітка виразом "або еквівалент", що надає можливість всім потенційним учасникам запропонувати інші лікарські засоби, ніж ті. що зазначені у специфікації за тієї умови, що вони є еквівалентами препаратів, що закуповуються. Також у Документації зазначається міжнародної непатентованої назва лікарського засобу, тобто відсутній посил на конкретний лікарський засіб того чи іншого виробника, дистриб’ютора, що надає можливість всім потенційним учасникам запропонувати лікарські засоби згідно предмету закупівлі.
Спільний лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства охорони здоров’я України № 3301-04/55905-03/01.7/33810 від 19.12.2018 містить рекомендації щодо можливих дій замовників торгів під час закупівлі лікарських засобів. Серед інших рекомендацій є й така, що з метою утворення умов для добросовісної конкуренції серед учасників замовникам рекомендується визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) щодо кожного окремого МНН за умови, що вартість кожної окремої частини закупівлі (лоту) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень.
Визначення частин закупівлі (лотів) за принципом, який рекомендується у даному листі, несе ризик визначення частин таким чином, що формування лотів буде розцінено, як лобіювання інтересів окремих виробників чи постачальників.
Предмет закупівлі включає 53 найменування, жодне з яких не потребує окремих дозволів, чи умов за виключенням передбачених чинним законодавством України та може бути запропонований будь яким учасником, який відповідає кваліфікаційним вимогам, передбаченим Законом України «Про публічні закупівлі». Згідно закону, Учасник самостійно несе усі витрати, пов’язані з отриманням документів, що мають бути подані ним у складі тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене Замовник залишає скаргу Учасника без задоволення.
Розгорнути
Згорнути