Тендерною документацією встановлено: Учасник-переможець процедури закупівлі та замовник даних торгів укладають за взаємною домовленістю договір
згідно ст. 636 Цивільного кодексу України щодо покладення на учасника-переможця повноважень на оплату послуг консультанта даних торгів (далі – договір на користь третьої особи), що надає відповідні консультативні послуги замовнику щодо проведення цих торгів на підставі укладеного між замовником цих торгів та консультантом договору про надання консультативних послуг. Такий договір укладається не раніше ніж з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. Сума оплати послуг консультанта торгів становить 0.7% від вартості укладеного між Замовником та переможцем торгів договору про закупівлю. Учасники процедури закупівлі не включають у вартість пропозиції суму коштів, що може бути сплачена на рахунок консультанта торгів згідно вказаних вище умов. Згідно з п.18 ч.1 ст.1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Згідно з п. 32 ч.1 ст.1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Відповідно Тендерної документації, предметом закупівлі є: Показник національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” – 09110000-3 - Тверде паливо Вугілля кам'яне марки АО (25-70), вугілля кам'яне марки ДГ (13-80), вугілля кам'яне марки ДГ (25-200)) Таким чином, юридично-консультаційні послуги не відносяться до предмету закупівлі. А отже, положення про їх сплату учасником-переможцем зазначених послуг не можуть бути включені до умов тендерної документації, навіть за умови добровільності їх сплати.
Відповідно до ч.6 ст.28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом
Згідно з положенням ст.32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, Закон не передбачає можливість встановлення додаткових умов, якими є оплата переможцем витрат, пов’язаних з наданням послуг Замовнику третьою особою. Таким чином, вищезазначені витрати, які повинні бути відшкодовані за надання послуг третьою особою, не відносяться до предмету закупівлі, з чого слідує, що положення щодо можливості покладення на учасника-переможця процедури закупівлі суми оплати послуг консультанта не можуть бути включені до Документації.
Отже, дії Замовника в частині встановлення вищезазначеної умови в тендерній документації порушують вимоги ч.4 ст.22 Закону та один з принципів здійснення закупівель, визначних ст. 3 Закону, а саме – відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.
Вимагаємо внести відповідні змін до тендерної документації, з метою усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі».
У разі виникнення у Замовника сумніву, щодо порушення ним приписів Закону України «Про публічні закупівлі», звертаємо увагу останнього на постанову Вінницького міського суду Вінницької області м. Вінниця від 31.01.2017 року в справі № 127/15574/16-а , провадження № 2-а/127/148/17. Даною постановою було визнано протиправною та незаконною вимогу Замовника по оплаті послуг консультанта торгів учасниками закупівель в Документації конкурсних торгів, яка містила формулювання щодо можливості покладення такого обов’язку на учасника-переможця. Також, звертаємо вашу увагу на рішення № 7587-р/пк від 27.10.2017 р. Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке містить аналогічну правову позицію. Так, в даному рішенні органом оскарження встановлено, що включення в тендерну документацію умови щодо можливості оплати консультанта порушують вимоги ч.4 ст.22 Закону та один з основних принципів здійснення закупівель, визначених ст.3 Закону, а саме – відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Частиною 3 ст. 22 Закон № 922 передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Дана норма не містить будь-яких заборон та обмежень щодо зазначення замовником інформації про покладення на учасника-переможця конкурсних торгів витрат на юридично-консультаційні послуги. Міжгалузевим принципом права є «дозволено все, що не заборонено законом», і даний принцип застосовується в тому випадку коли окремі суспільні відносини не врегульовані нормами матеріального та відповідно процесуального права. Укладення договору на користь третьої особи регулюється згідно ст. 636 Цивільного кодексу України. Таким чином, укладення договору на користь третьої особи не суперечить положенням чинного законодавства України, а внесення пункту щодо укладання даного виду договору не є інформацією, яка не відповідає чинному законодавству.
В тендерній документації передбачено оплату консультативних послуг з питань проведення даної процедури відкритих торгів з наступних міркувань:
Пунктом 31 ст. 1 Закону № 922 визначено поняття тендерного комітету (надалі - комітет). Функціональні обов’язки та порядок діяльності комітету передбачено ст. 11 Закону № 922, окрім Закону, регламентовано Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 № 557. Аналіз цих двох нормативно-правових актів дає можливість встановити статус комітету. Тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Однією з найголовніших функцій комітету відповідно до Положення є здійснення вибору процедури закупівлі та проведення відповідної процедури закупівлі. Як зазначено в Законі, а саме ч. 2 ст. 11, голова, секретар та інші члени тендерного комітету можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Хоча Закон і передбачає право на проходження навчання, механізму такого проходження дотепер не розроблено. Оскільки проходження навчання членами комітету не гарантує їх повноту, внаслідок відсутності дотепер затвердженого Уповноваженим органом самого Порядку проходження навчання спеціалістів у сфері публічних закупівель, закономірною стала практика залучення на договірних засадах спеціалістів (консультантів торгів) до процесу здійснення державних (публічних) закупівель. Виокремлення такого роду послуг із інституту надання правової допомоги, зумовило неоднозначне бачення щодо можливостей залучення консультантів серед замовників торгів та державних органів контролю.
Найпоширенішою формою встановлення правовідносин між Замовником торгів та Консультантом торгів при наданні юридичної допомоги комітету є використання такої цивільно-правової угоди як договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти.
Право замовників вступати у правовідносини цивільно-правового характеру встановлено ст. 167 ЦКУ, в якій зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Також передбачено можливість держави створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади, тощо). Оскільки, відповідно до ст. 2 ЦКУ одним із учасників цивільних відносин є юридичні особи, то виходить, що юридичні особи створені державою не обмежені щодо можливості набувати цивільних прав та здійснювати цивільні обов’язків. Однією з підстав набуття цивільно-правових прав та обов’язків відповідно до ст.. 11 ЦКУ є договори та інші правочини. Як зазначалось вище, договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів, в якому на засадах свободи договору сторони як рівноправні учасники домовляються про взаємні права та обов’язків, є саме тим правочином, що врегульовує відносини Замовника та Консультантів торгів. Що ж стосується державних органів, які здійснюють закупівлі за державні кошти, то ЦКУ зокрема ст. 170 зазначає, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади. Оскільки у цивільних відносинах безпосередньо держава не може виступати стороною, у зв’язку з тим, що поняття держава є значно ширшим за поняття будь-якого з учасників правовідносин, то реалізувати своє право на участь в угодах цивільно-правового характеру держава може через створені нею та зареєстровані у встановленому порядку державні органи.
Укладення прямого договору про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти між Замовником та Консультантом торгів встановлює обов’язок для фахівців-правників з однієї сторони надати кваліфіковану юридичну допомогу у вигляді здійснення правового аналізу, підготовки проектів рішень та форм документів в рамках процедури закупівлі комітету, а Замовник торгів зобов’язується оплатити вартість таких послуг.
Замовники, як представники держави та суб’єктів бюджетного процесу, що мають справу з державними коштами та обмеженими можливостями в їх використанні, у зв’язку з складним економічним становищем нашої держави як у зовнішніх так і внутрішніх процесах, консультантами торгів пропонується використання цивільно-правового інституту такого як – Заміна боржника в зобов’язані передбаченого ст. 520 ЦКУ, правовою формою такої заміни є договір на користь третьої особи ст. 636 ЦКУ, за яким боржник (переможець торгів; інша особа), зобов’язується виконати свій обов’язок на користь третьої особи (консультант торгів). Правовим наслідком такого договору є те, що обов’язок щодо оплати послуг консультанта від замовника переходить до особи, з якою укладено договір на користь третьої особи.
Договір на користь третьої особи між Замовником та Учасником торгів може бути укладений як окремий правочин за результатами проведення процедури закупівлі, визначення переможця торгів та укладення договору про закупівлю.
А також, у підрозділі «Інша інформація» тендерної документації зазначено, що оскільки консультативні послуги (послуги консультанта торгів (тендеру)) відповідно до частини 1 п. 32 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» не є предметом закупівлі, тому вартість цих послуг не включається до розрахунку ціни тендерної пропозиції, а сплачується за рахунок чистого прибутку учасника.
Підсумовуючи вищевикладене, наголошуємо, що залучення консультантів для організації та проведення публічних закупівель є законною, важливою та необхідною обставиною, що дозволить убезпечити Замовника торгів від непрофесійного тлумачення норм Закону та, як наслідок можливих порушень, і забезпечить якісне виконання покладених на тендерний комітет функціональних обов’язків.