Не погоджуючись з відхиленням тендерної пропозиції учасника публічної закупівлі ТОВ «Аквапласт» останній, в порядку ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» звернувся до Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель з даною скаргою.
1. Щодо подання учасником закупівлі проекту договору викладеного в Додатку № 4 до тендерної документації.
Згідно вимог встановлених в тендерній документації (Інструкції з підготовки тендерної пропозиції), тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про цін, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), та завантаженням файлів з:
- проект договору викладений в Додатку № 4 до тендерної документації. Проект договору має бути скріплений підписом уповноваженої особи учасника та печаткою (за наявності), що підтверджує погодження учасника з основними умовами договору.
Тендерний комітет замовника в протоколі № 4 від 31.01.2020 р. засідання тендерного комітету зазначає: «учасник надав документ (Договір.pdf) в результаті відкриття якого надано одну сторінку з зазначенням лише реквізитів Сторін та підпису Учасника, що не відповідає умовам тендерної документації.
Зокрема, поданий документ не засвідчує згоду Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАПЛАСТ» з проектом договору та не дає змогу перевірити чи умови договору про закупівлю не відрізняються від змісту проекту договору в тендерної документації.
Для підтвердження згоди з умовами договору передбаченого тендерною документацією Товариством з обмеженою відповідальністю «АКВАПЛАСТ» не надало повний проект договору викладений в Додатку № 4 до тендерної документації, який має бути скріплений підписом уповноваженої особи учасника та печаткою (за наявності), як це зазначено в вимогах тендерної документації».
Зауважимо, що хибною є позиція Замовника щодо «ненадання учасником ТОВ «Аквапласт» повного проекту договору, як то зазначено в вимогах тендерної документації», так як фактично, тендерна документація замовника не містить вимоги щодо підписання учасником кожної сторінки договору, завантаження всіх сторінок договору та взагалі не містить прикметника «повний» який би стосувався проекту договору.
При цьому, ТОВ «Аквапласт» завантажуючи 22 січня 2020 р. о 14:08 год. файл «Договір.pdf.p7s» в складі своєї тендерної пропозиції, саме до закупівлі з ідентифікатором UA-2019-12-26-001364-c, засвідчило свою згоду з проектом договору що міститься в тендерній документації закупівлі шляхом підписання його уповноваженою особою ТОВ «Аквапласт» - директором Єфименком М.В. та скріплення його печаткою підприємства.
2. Щодо відсутності ТОВ «Аквапласт» в переліку базових організацій з науково-технічної діяльності у будівництві.
В протоколі засідання тендерного комітету № 4 від 31.01.2020 р. замовник вказує, що: «Згідно Додатку №1 (Технічне завдання) тендерної документації виконання вимог процедури закупівлі повинно здійснюватись відповідно до ДБН В. 1.2-5:2007, в якому зазначено, що предмет закупівлі передбачений тендерною документацією, а саме «Науково-технічний та технологічний супровід складально-зварювальних робіт при монтажі металоконструкцій естакад лівого берегу (споруди №1, №2, №6, №7) в складі об'єкту «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві», може виконуватись безпосередньо проектувальниками об’єкта або базовими організаціями з науково-технічної діяльності.
Виходячи з інформації отриманої з відкритих джерел, а саме офіційного сайту Міністерства розвитку громад та територій України, Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАПЛАСТ» не належить до переліку базових організацій з науково-технічної діяльності у будівництві.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАПЛАСТ» не є проектувальником об’єкту, відповідно до якого необхідно надати послуги передбачені тендерною документацією».
У відповідності до п.п. 1.1., 1.4. ДБН В. 1.2-5:2007 «Система забезпечення надійності
та безпеки будівельних об'єктів. Науково-технічний супровід будівельних об'єктів», затверджених наказом Мінбуду України від 05.04.2007 р. № 119 та надано чинності з 01.01.2008 р., метою науково-технічного супроводу (далі –супроводу) є вирішення проблем, які не обумовлені нормативними документами та можуть виникнути на різних етапах життєвого циклу будівельного об'єкта (далі – об'єкта). Виконувати супровід можуть безпосередньо проектувальники об'єкта або базові організації з науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади у сферах будівництва, промисловості будівельних матеріалів, архітектури і містобудування, які мають ліцензію на виконання певного виду робіт відповідно до завдань супроводу. Відповідальність виконавців і замовників супроводу визначається чинним законодавством України.
Маємо зазначити, що основні завдання і функції базової організації з науково-технічної діяльності у будівництві (далі - базова організація) та критерії отримання статусу базової організації визначаються Положенням про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2010 р. № 589, в редакції від 30.08.2017 р. (далі – Положення).
Згідно п. 12 Положення, базова організація відповідно до основного завдання виконує такі функції:
1) збирає та узагальнює відомості про стан науково-технічного розвитку будівельної галузі на світовому і національному рівні;
2) створює довідково-інформаційний фонд;
3) розробляє проекти будівельних норм;
4) розглядає проекти будівельних норм, розроблені іншими суб'єктами нормування у будівництві;
5) перевіряє проекти будівельних норм щодо відповідності вимогам законодавства, забезпечує їх взаємоузгодженість та актуалізацію;
6) проводить моніторинг будівельних норм, надає роз'яснення, консультації, інформаційну підтримку;
7) висвітлює результати своєї діяльності у фахових виданнях, на конференціях, симпозіумах, семінарах тощо;
{ Підпункт 8 пункту 12 виключено на підставі Постанови КМ N 632 ( 632-2017-п ) від 18.08.2017 }
{ Підпункт 9 пункту 12 виключено на підставі Постанови КМ N 632 ( 632-2017-п ) від 18.08.2017 }
10) вносить пропозиції щодо пріоритетів наукових досліджень з питань нормування, що проводяться за рахунок бюджетних коштів;
11) досліджує питання провадження науково-технічної діяльності, готує пропозиції щодо доцільності, умов та порядку впровадження новітніх технологій;
12) готує та подає щороку до Мінрегіону науково-аналітичний звіт про стан науково-технічного розвитку будівельної галузі за своїм напрямом діяльності.
Звертаємо особливу увагу, що Постановою КМУ від 18.09.2017 р. № 632 «Про внесення змін до Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві», що набрала чинності 30.08.2017 р., у пункті 12 Положення було виключено підпункти 8 і 9, які передбачали наступні функції базових організацій:
- п. 8) впровадження результатів науково-дослідних та науково-технічних робіт у будівельну галузь;
- п. 9) здійснення науково-технічного супроводу об'єктів будівництва.
Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Постанови КМУ «Про внесення змін до Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві», доступної для огляду та завантаження в мережі Інтернет (на сайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням - http://www.minregion.gov.ua/base-law/reg-politics/proekti-regulyatornih-aktiv-dlya-obgovorennya-ta-analizi-regulyatornogo-vplivu/proekt-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-pro-bazovu-organizatsiyu-z-naukovo-tehnichnoyi-diyalnosti-u-budivnitstvi/ (коротке посилання «Гугл» - https://goo-gl.su/jFLAA) та на сайті Державної регуляторної служби України - http://www.drs.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/4173-25.04.2017.pdf), проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві» (далі – проект акта) розроблено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у зв’язку з необхідністю розширення кола організацій, що беруть учать у розробленні будівельних норм. Наразі в Україні є чинними СНиП, прийняті ще за часів СРСР (на підставі постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII), та ДБН, прийнятті до набрання чинності Закону України «Про будівельні норми» (Закон від 05.11.2009 № 1704-VI), які містять норми, що не відповідають законодавству України або не враховують його сучасних положень. Виконавцями робіт з нормування у будівництві є базові організації, які провадять науково-технічну діяльність у будівництві і визначаються суб'єктом нормування відповідно до переліку, затвердженого Мінрегіоном. Вимоги до базових організацій встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 № 589 «Про затвердження Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві». На сьогодні до переліку базових організацій з науково-технічної діяльності у будівництві входять 32 організації, включаючи організації, що здійснюють розроблення галузевих будівельних норм (ГБН). Метою проекту акта є створення передумов для залучення до робіт з нормування організацій та установ, що мають відповідний потенціал, але не мають статусу базової організації.
Таким чином, починаючи з 30.08.2017 р. до функцій базових організацій взагалі не входить здійснення науково-технічного супроводу об'єктів будівництва, а відхилення пропозиції ТОВ «Аквапласт» замовником з підстав відсутності ТОВ «Аквапласт» в переліку базових організацій з науково-технічної діяльності у будівництві є незаконним.
3. Щодо відсутності в поданих листах, довідках реквізитів, таких як реєстраційний номер та дата реєстрації на підприємстві.
Замовник, вказуючи в протоколі засідання тендерного комітету № 4 від 31.01.2020 р. про те, що подані листи, довідки та інші документи Товариством з обмеженою відповідальністю «АКВАПЛАСТ» не мають реквізитів, таких як реєстраційний номер та дата реєстрації на підприємстві, уникає посилань на конкретні положення тендерної документації, які б містили вказані вимоги, та які були б порушені ТОВ «Аквапласт».
При цьому, згідно п. 1 (Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції) Інструкції з підготовки тендерної пропозиції, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що повязані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції.
В протоколі засідання тендерного комітету № 4 від 31.01.2020 р. замовник посилається на положення Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженої Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, зокрема та не, що документи, що їх складають організації, повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва організації, назва виду документа (не зазначаються в листах), дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.
Натомість, у п. 1.4 «Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003» зазначається, що: «Цей стандарт не поширюється на процеси створювання та обігу електронних організаційно-розпорядчих документів».
Враховуючи той факт, що усі документи, які завантажуються до авторизованого електронного майданчику публічних закупівель, за своєю характеристикою є електронними документами, твердження Замовника щодо необхідності застосування п. 4.4. ДСТУ 4163-2003, зокрема, в частині зазначення реєстраційного номеру та дати реєстрації документа на підприємстві, за умови відсутності такої вимоги в тендерній документації, є безпідставним та необґрунтованим.
Таким чином, тендерна документація Замовника не містить вимоги про обовязковість застосування (дотримання) учасниками положень ДСТУ 4163-2003 та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, а відтак, учасник ТОВ «Аквапласт» подаючи свою тендерну пропозицію не порушив умови тендерної документації в цій частині, у зв'язку з чим, відсутні підстави для відхилення його пропозиції з даних підстав.
Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачені принципи публічних закупівель, серед яких, зокрема, максимальна економія та ефективність, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Таким чином, Пропозиція Скаржника ТОВ «Аквапласт» була неправомірно відхилена з підстав наведених у протоколах засідання тендерного комітету № 3 від 27.01.2020 р. та № 4 від 31.01.2020 р.
Неправомірно відхиливши Пропозицію Скаржника з підстав, наведених у протоколах засідання тендерного комітету № 3 від 27.01.2020 р. та № 4 від 31.01.2020 р., Замовник порушив право Скаржника на об’єктивну та неупереджену оцінку його тендерної пропозиції, що є порушенням вимог статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Неправомірно відхиливши Пропозицію Скаржника з підстав, наведених у протоколах засідання тендерного комітету № 3 від 27.01.2020 р. та № 4 від 31.01.2020 р., та, як наслідок, неправомірно визначивши переможцем процедури закупівлі другого учасника закупівлі - Державне підприємство «Дослідне конструкторсько-технологічне бюро Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України», Замовник порушив право Скаржника ТОВ «Аквапласт» на об’єктивну та неупереджену оцінку його тендерної пропозиції, що є порушенням вимог статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Окрім того, Замовник, приймаючи необґрунтоване рішення про відхилення пропозиції ТОВ «Аквапласт» (з ціновою пропозицією - 2 499 000,00 грн. з ПДВ) проти цінової пропозиції другого учасника закупівлі - Державного підприємства «Дослідне конструкторсько-технологічне бюро Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України» (з ціновою пропозицією - 2 670 760,00 грн. з ПДВ), порушив принцип максимальної економії та ефективності, так як допускається перевитрата бюджетних коштів в сумі 171 760,00 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Розгорнути
Згорнути