Медичні матеріали (НК 024-2019 – 10691 – Периферійний/коронарний судинний мікрокатетер; 35203 – Катетер назальний для подачі кисню; 35212 – Голка спінальна, одноразового застосування; 10749 – Аспіраційний трахеальний катетер; 14221 – Зонд назогастрального харчування; 34926 – Катетер сечовідний загального призначення; 37445 – Лезо скальпеля, одноразового використання; 13472 – Скарифікатор; 58921 – Сечоприймач із зливним краном без кріплення до пацієнта, стерильний)

Тендерним комітетом замовника розглянуто Вашу вимогу.
За результатами розгляду повідомляємо наступне.
Порядок визначення предмету закупівлі під час проведення торгів регламентовано наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі». Відповідно до зазначеного наказу предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
У своєму листі № 3304-06/26774-06 від 02.08.2017 р. Мінекономрозвитку також зазначило, що визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та Розділу ІІ Порядку та є правом, а не обов’язком замовника.
Отже, за нормами діючого законодавства замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, діюче законодавство не зобов’язує, а залишає за замовником право вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) - право здійснювати поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
Зі змісту ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає, що одним з принципів закупівлі є максимальна економія та ефективність. Як показує практика безлотова закупівля позитивно вплине на виконання договору про закупівлю за бюджетні кошти, зокрема, на ритмічність і своєчасність здійснення поставок товару, а також на формування цінової політики на товар.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи.
Крім того, у пункті 5 розділу І Тендерної документації замовник зазначив, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах, крім фізичних та юридичних осіб, до яких застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції».
Статтею 43 Господарського кодексу України передбачена свобода підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Отже, діюче законодавство та тендерна документація замовника не містять обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, інших осіб. В той же час, виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Також, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які не повинні впливати на визначення тендерним комітетом предмета закупівлі.
Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що оскільки умови закупівлі медичних матеріалів не порушують норми Закону України «Про публічні закупівлі», а положення тендерної документації не встановлюють дискримінаційних вимог, не обмежують конкуренції та не звужують коло потенційних учасників, ваша вимога не підлягає задоволенню.