ДК 021:2015 код 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (Послуги з розробки детальних методик та інструкцій з експлуатації автоматизованої системи контроля гідротехнічних споруд. Другий етап. Філія "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго").

Дніпровська ГЕС – один із найважливіших енергетичних об’єктів України. Комплекс високонапірних і масштабних гідротехнічних споруд (ГТС) Дніпровської ГЕС має найвищий ранг відповідальності і найвищі вимоги щодо убезпечення нормативного рівня їх надійності і безпечності. Споруди Дніпровської ГЕС побудовані в кінці 1920-х - на початку 1930-х років, в основному – ручними способами. Експлуатуються з 1932 року в складних умовах. Вони перенесли значні руйнування в період другої світової війни і були відновлені в післявоєнний період. Дніпровський гідровузол, до напірного фронту якого, крім гребель ГЕС, входять також два шлюзи, розташований на р. Дніпро в м. Запоріжжя вище о. Хортиця, у порівняно вузькій долині. Дно і береги річної долини в цьому районі складає масив середньо- і крупнозернистих архейських гранітів, який має розвинуту тріщинуватість у верхній зоні, а також ряд тектонічних порушень. Комплекс гідротехнічних споруд відрізняється оригінальністю. Основою напірного фронту є масивна бетонна водозливна гребля довжиною 760,5 м, яка в плані має дугову форму радіусом 600 м. Початкова конструкція греблі включала 47 водозливних прогонів, шириною 13 метрів кожний, розділених бичками товщиною по 3,25 м. Верхова, напірна, грань греблі вертикальна, а низова – виконана криволінійною по формі практичного водозливу. В нижній частині низової грані влаштований носок – для зменшення розмивної дії води на дно відвідного каналу при роботі водозливів. В 1970-х роках здійснена реконструкція станції, під час якої на лівому березі побудована друга, додаткова, будівля станції із гідроагрегатами, а саме ГЕС-2, а відповідна частина водозливної греблі трансформована в щитову стінку ГЕС-2. Після реконструкції склався такий склад контрольованих напірних споруд і вузлів Дніпровської ГЕС (справа наліво): 1) Правобережне примикання довжиною 120 метрів. 2) Глуха бетонна гребля загальною довжиною 130 метрів, що включає 24 секції висотою від 24 до 12 метрів. 3) Щитова стінка ГЕС-1 загальною довжиною 130 метрів, що включає 9 секцій. 4) Спрягаючий стоян між щитовою стінкою і водозливною греблею. 5) Водозливна бетонна гребля, що включає секції-прольоти 1-28 шириною 13 метрів кожний, розділених бичками товщиною по 3,25 м. Максимальна висота водозливного масиву складає порядку 40-42 м, а бичків – до 63 метрів. Водозливний масив греблі розділений температурними швами посередині кожного прольоту на два півпрольоти, які також відділені швами від бичків по їх бічних гранях. При цьому, для забезпечення спільної роботи кожна грань бичка має три контрфорси, які заходять в тіло водозливу. В тілі греблі, на відмітках +14,5м і +30,0м, влаштовані дві оглядові галереї, які також забезпечують збирання і відведення фільтраційних і дренажних вод. 6) Щитова стінка ГЕС-2 в складі секцій-прольотів 29-47, які мають таку саму основну конструкцію, як і основна гребля. Прольоти з 30 по 45 переобладнані в щитову стінку будівлі ГЕС-2. Підвідні напірні водоводи будівлі ГЕС-2 спираються на водозливні грані прольотів греблі. 7) Лівобережна глуха гребля довжиною 51,5м. Також контрольованими об'єктами є будівлі ГЕС-1 і ГЕС-2, які безпосередньо не входять в напірний фронт. Конструкції споруд та їх механічне обладнання запроектовані та влаштовані згідно із будівельними нормами і правилами (СНиП) та галузевими інструкціями і методиками, що діяли на той час. Слід сказати, що збереглися тільки фрагменти довоєнної проектної документації, а виконавча документація тих пір практично відсутня. Така обставина ускладнює експлуатацію і обслуговування споруд. Генеральним проектувальником ГТС був інститут Гідропроект ім. С. Я. Жука (м. Москва), а пізніше його Українське відділення (Укргідропроект), яке повністю розробило проектну документацію реконструкції ДніпроГЕС у 1970-х роках, а також здійснювало авторський нагляд за дотриманням проектних рішень, правильністю і якістю будівельних робіт. Правонаступником тодішнього інституту Укргідропроект нині є ПрАТ «Укргідропроект» (м. Харків), за яким зберігаються функції генерального проектувальника і який регулярно приймає участь в контролі та обслуговуванні споруд. Зважаючи на масштабність споруд Дніпровської ГЕС, порушення хоча б окремих споруд можуть призвести до тяжких наслідків для населення, довкілля і економіки. Тому необхідно підтримувати нормативний рівень надійності експлуатації і безпеки споруд. Такий рівень підтримується за рахунок таких системних технічних заходів: 1) Правильної експлуатації конструкцій споруд і систем ГЕС згідно із діючими вимогами, правилами, інструкціями. 2) Повноцінного технічного обслуговування, яке включає: догляд споруд; регулярний контроль їх фактичного стану; своєчасне проведення на спорудах необхідних ремонтно-відновлювальних заходів. Крім того, повинна бути дієва організаційна система, яка б планувала, спонукала і контролювала виконання відповідних заходів та установлювала конкретну відповідальність структурних підрозділів та службових осіб. Питанням надійності і безпеки споруд ГЕС завжди приділялась велика увага, як за часів СРСР, так і в державі Україна. Такі питання коротко були відображені в основних будівельних нормах і правилах (СНиП) і досить розгорнуто представлені у галузевих положеннях, посібниках, інструкціях, методиках. В часи СРСР в енергетичній галузі діяла галузева система нагляду за безпекою ГТС електростанцій. В спеціальному положенні, затвердженому міністерством енергетики, були викладені основні організаційні аспекти контролю і нагляду ГТС для періодів будівництва і експлуатації споруд, в тім числі: задачі нагляду за безпекою ГТС та контролю за їх станом; організаційні принципи нагляду, контролю та винесення оцінок стану і працездатності ГТС і ГМО; перелік організацій, які задіяні в системі, та їх функції. До складу системи нагляду відносили: 1) Регулярний контроль стану і роботи споруд, що включав регулярні спостереження, огляди, обстеження, при необхідності - спеціальні дослідження та випробування. 2) Міри нагляду за додержанням діючих норм і правил проектування, будівництва і експлуатації. 3) Своєчасне виявлення недоліків стану і роботи споруд і розробку заходів по їх усуненню. 4) Своєчасне виконання ремонтних, реконструктивних та інших заходів, які б убезпечували безпечний стан і роботу споруд. Було установлено, що відповідальність за убезпечення безпечної роботи споруд покладається: а) В період будівництва (до прийняття в експлуатацію повністю зведених споруд) – на генеральних підрядників по будівництву. б) В період експлуатації – на керівництво енергетичних підприємств (об’єднань). Важлива роль відводилась генеральним проектним організаціям, які були ведучими щодо питань контролю ГТС та їх досліджень. Ключовим елементом системи нагляду було періодичне проведення регулярних обстежень споруд спеціальними галузевими комісіями, до складу яких входили авторитетні фахівці різних керівних структур, проектних, науково-дослідних та інших організацій. Такі обстеження проводили, як правило, через кожні 5 років. Перед кожним обстеженням проводились підготовчі процедури, зокрема – складення електростанцією детальної довідки за попередні п’ять років та ознайомлення із нею членів комісії. Комісія вивчала робочі матеріали щодо експлуатації споруд, результатів іх контролю та по інших аспектах, обстежувала споруди і їх елементи в натурі і аналізувала фактичний рівень працездатності та безпеки споруд. На основі результатів обстеження комісія складала акт установленої форми. Головними елементами акту були:  заключна оцінка фактичного стану споруд;  висновок про можливість подальшої експлуатації споруд;  перелік заходів, що їх рекомендує комісія для убезпечення надійності і безпеки споруд, із термінами їх виконання. Як правило, найвагоміший внесок у роботу комісії та формування оцінок і необхідних заходів вносили фахівці генеральної проектної організації – інституту «Укргідропроект», як такі, що найбільше знають споруди та розуміють їх роботу. Рекомендовані комісією заходи вносили у поточні (річні) та перспективні плани проведення ремонтно-відновлювальних заходів та інших мір щодо підтримання нормативного рівня безпеки чи його відновлення. Ці плани старалися виконувати, але нерідко вони затримувалися через брак коштів. Експлуатаційним персоналом електростанцій регулярно проводилися натурні контрольні спостереження за показниками стану і роботи споруд. Для аналізу результатів, формування заключень і пропозицій періодично залучали фахівців Укргідропроекту, як генеральної проектної організації, хоч і недостатньо регулярно. При необхідності проводили спеціальні дослідження проблемних вузлів чи складних аспектів у роботі споруд – із залученням інших спеціалізованих організацій. На основі результатів контролю і досліджень та рекомендацій проектних організацій станції із участю генерального проектувальника формували додаткові пропозиції щодо проведення необхідних заходів по таких напрямках, як:  відновлення втраченої контрольно-вимірювальної апаратури чи розширення її мережі;  впровадження більш сучасних і ефективних технологій і методик контролю;  проведення спеціальних обстежень і досліджень тих вузлів і конструкцій, робота яких складна і її неможливо однозначно проаналізувати і оцінити наявними засобами. В Україні в перші роки незалежності в енергетичній галузі була створена система нагляду за безпекою гідротехнічних споруд і гідромеханічного обладнання, близька по формі і змісту до тої, яка діяла в СРСР. Роль генеральної проектної організації (спочатку інститут «Укргідропроект», далі ВАТ УГП, ПАТ УГП, ПрАТ УГП) в цій системі значно виросла порівняно із тою, яка була в роки СРСР. В попередній державі активну участь в роботах приймали такі авторитетні організації союзного рівня, як ВНИИГ ім. Веденеєва, НИС Гидропроекта (пізніше НИИЭС) та інші. В Україні аналогічних організацій не було і нема, тому практично всі питання убезпечення безпеки ГТС замкнулися на експлуатуючих організаціях і Укргідропроекті. У економічно несприятливі 1990-ті роки Укргідропроект недостатньо залучався до робіт по убезпеченню безпеки ГТС. Та й взагалі із виконанням таких робіт на станціях були проблеми через брак коштів. Разом із тим, в Україні була розгорнута важлива робота по створенню національної нормативної бази, в тому числі і щодо питань надійності і безпеки споруд та інших інженерних об’єктів. Також у 1990-ті роки був розроблений мінімально необхідний комплекс нормативних і методичних документів енергетичної галузі, в тому числі із питань контролю та безпеки ГТС. Висока відповідальність ГТС обумовлює необхідність їх повноцінного систематичного технічного обслуговування, ключовим елементом якого є надійний контроль і достовірна оцінка фактичного стану споруд. Із початку експлуатації і донедавна контроль ГТС здійснювали ручними методами. Через значну трудомісткість таких методів цикли обстежень і вимірювань по контрольно-вимірювальній апаратурі (КВА) проводили рідко, із недостатньою повнотою і оперативністю. В цілому минулий інструментальний контроль був дещо неповним, недостатньо надійним, дуже трудомістким і недостатньо оперативним. В більш-менш достатньому об’ємі контроль деформацій швів греблі та показників фільтраційного режиму. Показники напруженого стану і загальні деформації греблі зовсім не контролювались, що суперечить вимогам норм. Переміщення контролювались деякий час, але повноцінні результати не були одержані. Ступінь оснащеності споруд контрольно-вимірювальною апаратурою та її стан протягом експлуатації мали значні зміни. В цілому ситуація в окремі періоди то погіршувалась - внаслідок виходу із ладу приладів і пристроїв, то покращувалась після відновлення, в можливій мірі, і розширення мережі КВА. На кінець1990-тих- початок 2000-х років склалася така ситуація: 1) Інструментальні спостереження забезпечували певний мінімальний контроль водозливної греблі та інших напірних споруд, проте із точки зору сучасних підвищених вимог надійності і безпеки він виглядав як недостатньо повний, дещо однобокий і не відповідний масштабам споруд і відповідальності гідровузла. 2) Застосовувались застарілі ручні технології, які потребували значних трудовитрат і не забезпечували необхідної оперативності. В той же час, у світі вже використовувались автоматизовані технології. 3) Наявний комплекс КВА забезпечував деякий мінімально необхідний контроль, але не відповідав сучасним вимогам. 4) У стані споруд, що в цілому оцінювався, як задовільний, мали місце деякі невизначеності і проблеми. Зокрема, розрахункова стійкість деяких прольотів мала недостатній запас. Така ситуація потребувала кардинального вирішення: модернізації традиційної системи контролю і підйому її на якісно вищий рівень, який би відповідав рівню сучасних вимог, технічних і технологічних можливостей. Для реалізації такої потреби у 2000-х роках управляюча компанія ВАТ «Укргідроенерго» розвернула роботи по розробці і впровадженню автоматизованих систем контролю (АСК ГТС). Основним розробником вказаних систем був ПАТ «Укргідропроект», який разом із спеціалізованою підрядною фірмою АТ «Банкомзв’язок» розробив спочатку концепцію і проект, а потім робочу документацію АСК ГТС. АСК ГТС впроваджувалась у першій половині 2010-х років і прийнята в експлуатацію у 2015 році. Генеральним будівельним підрядником була фірма АТ «Банкомзв’язок». Всього в АСК ГТС задіяно біля 2500 точок автоматичного контролю. Первинні датчики і складні автоматичні пристрої АСК по своїй функціональності складають такі чотири групи: 1) Датчики, які розташовуються поодинці і функціонують самостійно (балочні датчики БД, дистанційні екстензометри ДЕТ1x, накладні тензометри НТ, довгобазні тензометри ДТ, точкові тензометри ТТ, дистанційні термометри ДТ). 2) Датчики, якими оснащуються недистанційні прилади КВА (п’єзодинамометри занурені ПДз і різьбові ПДр для оснащення пʼєзометрів; датчики ДРв, ДМВ для оснащення водомірних пристроїв). 3) Датчики, які розташовуються групами і працюють разом, хоча і не мають прямої взаємозалежності (дистанційні щілиноміри ДЩxyz тривісні). 4) Складні системи датчиків, які установлюються і працюють єдиним комплексом (гідронівелірні системи із дистанційними марками ГНС/ДМ; дистанційні екстензометричні колони із екстензометричними датчиками ДЕТ/ЕД; інклинометричні гірлянди із двовісними інклинометричними датчиками ІГ/ ІДxy). Установка датчиків передбачена: на поверхні конструкцій із кріпленням до бетонних масивів; поодинці в трубах чи в свердловинах; групами у свердловинах; на оголовках напірних п’єзометрів; поряд із мірними пристроями ручного вимірювання. Після впровадження автоматизованої системи повнота і оперативність інструментального контролю ГТС значно покращились. В цілому АСК ГТС працює успішно, але проявляються деякі ускладнення і невизначеності в експлуатації системи. Для таких складних систем, якою є АСК ГТС Дніпровської ГАЕС, є закономірним наявність проблем і труднощів у початковий період експлуатації, що потребує регулярної участі розробників системи. Також є потреба розробки розвинутої методичної бази для обробки і аналізу результатів контролю, а також додаткових програмних модулів. Основні задачі робіт – покращення експлуатації, підвищення надійності і розширення функціональності АСК ГТС. Весь комплекс проблем АСК ГТС Дніпровської ГЕС раніше був розглянутий на технічній нараді, що відбулася 22 вересня 2016 року у м. Києві. Нарада підтвердила необхідність розробки комплексу методик для успішної експлуатації і ефективного функціонування АСК ГТС і прийняла таку поетапну програму робіт: 1) Провести аналіз роботи АСК ГТС і накопичених нею рядів даних, особливо – щодо складних вимірювальних систем. 2) Розробити методики та інструкції по таких основних напрямках: експлуатація апаратних засобів АСК ГТС; робота користувачів із програмними засобами АСК ГТС; доповнення програмної системи АСК ГТС додатковим функціоналом. 3) Впровадити розроблені методики та інструкції. 4) За результатами часткових розробок доповнити і запустити обновлений програмний комплекс - із навчанням персоналу. Надалі проявились додаткові проблеми функціонування АСКГТС. Зокрема виявилось, що не працює програмний модуль «Титан-створ» по причині відсутності специфікацій створів та інших вихідних даних. Передбачені на даному етапі проектні та впроваджувальні роботи на 2019 рік – це перший етап із того комплексу робіт, що необхідні для вирішення усіх проблем і потреб системи. Вибрані найбільш нагальні роботи по таких напрямках: а) Доопрацювання і запуск програмного модулю «Титан-створ». б) Створення і впровадження програмного модулю «Титан-інклинометр». Надалі потрібно буде виконувати наступні розробки і їх впровадження. Ефективно виконати такі роботи повноцінно здатен тільки генеральний проектувальник ПрАТ «Укргідропроект», який:  має необхідний банк даних щодо споруд та їх експлуатації;  протягом будівництва і експлуатації споруд виконував, по мірі фінансових можливостей станцій, проектні та дослідницькі робота на спорудах;  був активним розробником АСК ГТС – разом із спеціалізованою фірмою АТ «Банкомзв’язок»;  має фахових інженерів із значним досвідом загальної роботи на ГТС, впровадження та експлуатації АСК ГТС. Проектна організація буде готувати завдання і вихідні дані для розробки необхідних програмних модулів, а також уніфіковані алгоритми вирахування значень основних контрольованих показників. Для виконання програмувальних робіт та впровадження програмних модулів буде залучена спеціалізована фірма АТ «Банкомзв’язок». ПрАТ «Укргідропроект», як генпроектувальник каскаду Дніпровських ГЕС в цілому та зокрема Дніпровського гідровузла, володіє всіма необхідними матеріалами та вихідними даними для надання даного виду послуг. Розроблення детальних методик та інструкцій з експлуатації автоматизованої системи контролю гідротехнічних споруд. Перший етап. філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» виконував ПрАТ «Укргідропроект» згідно договору № 3998 від 01.04.2019 Враховуючи вищезазначене з метою уніфікації, вважаємо за доцільне замовити послуги з розробки детальних методик та інструкцій з експлуатації автоматизованої системи контролю гідротехнічних споруд. Другий етап. Філія «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» саме у ПрАТ «Укргідропроект» . Враховуючи зазначене, ПрАТ «Укргідроенерго» вважає за необхідне застосувати переговорну процедуру щодо закупівлі: ДК 021:2015 код 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (Послуги з розробки детальних методик та інструкцій з експлуатації автоматизованої системи контроля гідротехнічних споруд. Другий етап. Філія «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго») на підставі пункту п’ятого частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням.