Енергосервіс будівель Комунального підприємства “Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня” Дніпропетровської обласної ради”.

1. Стосовно першого запитання:
Статтею 3 Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” встановлені вимоги тендерної документації. Вичерпність цих вимог не зазначено жодним нормативно-правовим актом. Згідно із статтею 22 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник закупівлі має право встановлювати в тендерній документації інші вимоги щодо надання будь-якої іншої інформації відповідно до законодавства, яку він вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Публічні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”. Встановлення системи диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу не є енергоефективним заходом, що впливає на рівень енергоефективності будівель. Встановлення вищезазначеної системи відноситься до організаційних заходів з енергоменеджменту, тобто дозволяє здійснювати безперервний контроль і аналіз за рівнем споживання енергії у будівлі та відповідно підтримувати досягнутий рівень споживання енергоресурсів після впровадження енергозберігаючих заходів. Запровадження систем енергетичного менеджменту є вимогою пункту 6 “Плану заходів із запровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 732-р.
Таким чином Замовник не порушує законодавства в частині визначення переліку виконання конкретних енергоефективних заходів, оскільки встановлення системи енергомоніторингу (диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання) не належить до енергоефективних заходів. Вимога надає можливість Замовнику отримувати дані про споживання паливно-енергетичних ресурсів або енергоносіїв для верифікації та корегування досягнутої економії за енергосервісними договорами та мати доступ в онлайн режимі до даних про температури внутрішніх приміщень. Це дозволить аналізувати виконання санітарних норм та правил, що є вимогою до енергосервісних договорів згідно із пунктом 7 частини 2 статті 5 Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.
Вимога гарантійного листа в довільній формі від виробника системи диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання надає можливість підтвердити технічні характеристики устаткування системи диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу, та не є порушенням вимог частини 3 статті 3 Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”. Інформаційна довідка лише підтверджує, що обладнання, яке виготовляється зазначеним виробником, відповідає всім заявленим в тендерній документації параметрам, які в свою чергу є усередненими та стандартними і не є унікальними для даного виду обладнання. Документи, які підтверджують всі якісні та технічні характеристика обладнання (копії паспортів якості чи декларації/сертифікати відповідності на запропоноване обладнання), Замовником не вимагалися в тендерній документації. Порушень, в частині наявності такої вимоги, відповідно, не має.
Гарантійний лист від Виробника в певній мірі доводить Замовнику, що Учасник процедури закупівлі планує встановити саме вказане обладнання та готовий нести відповідальність за якісне функціонування цього устаткування, що гарантуватиме задекларовану Учасником економію паливно-енергетичних ресурсів (енергоносіїв) внаслідок запровадження енергоефективних заходів за енергосервісним договором.

2. Стосовно другого запитання:
Замовником в тендерній документації вимагається надання довідки в довільній формі щодо наявності досвіду з впровадження систем дистанційного аналізу та контролю енергоспоживання. У відповіді на перше запитання викладено обґрунтування, що зазначена система не є енергоефективним заходам, тому Замовник не встановлював кваліфікаційного критерію, передбаченого абзацом 4 частини 2 статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Щодо вимагання відгуку від іншого Замовника: вищезазначені інформаційні довідки не є документальним підтвердженням досвіду виконання технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних). Підтвердженням досвіду роботи є копії укладених та виконаних договорів з підтверджувальними документами щодо їх виконання, які не вимагаються Замовником в тендерній документації, а тому і порушень з боку Замовника не має.

3. Стосовно третього запитання:
Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” новостворені суб’єкти господарювання можуть мати перші звітні періоди менш за 12 місяців або не більш за 15 місяців (стаття 13 зазначеного Закону). Перший випадок відноситься до підприємств, державна реєстрація яких відбулася протягом року. Звітувати про перші результати господарської діяльності суб’єкт зобов’язаний за період від дати реєстрації по останній день календарного року. Другий випадок для суб’єктів, що зареєстровані наприкінці року в період із першого жовтня по 31 грудня. Для підприємства, що є платником податку на прибуток, вимога – скласти фінансову звітність від дати реєстрації до кінця року, оскільки під час подання річної декларації з податку на прибуток такий суб’єкт господарювання зобов’язаний долучити до зазначеної декларації фінансову звітність відповідно Податкового Кодексу України (пункт 137.5, пункт 46.2). Декларацію з податку на прибуток складають на основі показників фінансової звітності. Таким чином, в усіх випадках Учасник закупівлі має мати фінансову звітність за 2019 рік згідно вимог законодавства, що регулює бухгалтерську діяльність та оподаткування. Звинувачення Учасника закупівлі щодо бажання Замовника закупівлі штучно усунути небажаного учасника не має жодних обґрунтованих підстав. Вимога тендерної документації щодо підтвердження Учасником прибуткової діяльності Учасника за попередній рік, що може бути надана Учасником відповідно до викладеного вище, цілком відповідає чинному законодавству та виглядає абсолютно логічно з огляду на очікування значних приватних капіталовкладень з боку Учасника в енергоефективні заходи за результатами укладення енергосервісного договору.

Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
В розумінні пункту 2 статті 1 зазначеного вище Закону, енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальнх послуг порівняно зі споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Згідно абзацу 9 преамбули Закону України “Про енергозбереження” енергозберігаючі (енергоефективні) заходи - заходи, спрямовані на впровадження та виробництво енергоефективних продукції, технологій та обладнання.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України “Про енергетичну ефективність будівель” заходами із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель є будівельні роботи, результатом виконання яких є підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель та/або показників споживання енергетичних ресурсів інженерними системами.
До основних енергоефективних заходів на об'єкті енергосервісу відносяться, зокрема:
- підвищення термічного опору огороджувальних конструкцій будівель - термомодернізація будівель;
- модернізація внутрішніх та зовнішніх мереж систем тепло- та водопостачання (встановлення ІТП з погодним регулюванням, модернізація систем опалення, установлення балансувальних клапанів на стояках системи опалення, встановлення термостатичних вентилів та зарадіаторних екранів, утеплення внутрішніх трубопроводів, встановлення кліматичних панелей тощо);
- модернізація систем вентиляції;
- облік і регулювання споживання енергоресурсів і води;
- модернізація системи освітлення (встановлення сонячних колекторів, заміна існуючих ламп розжарювання на світлодіодні тощо);
- інші капітальні та організаційні заходи із реконструкції, що мають ефект зниження споживання енергоресурсів, енергоносіїв.
Враховуючи наведені вище норми профільних документів, а також перелік основних енергоефективних заходів можна зробити висновок, що встановлення системи диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання не є енергоефективним заходом. Фактично, вказана вище система відноситься до організаційних заходів з енергоменеджменту (“менеджменту з енергозбереження” в розумінні Закону України “Про енергозбереження” – система управління, спрямована на забезпечення раціонального використання споживачами паливно-енергетичних ресурсів), встановлення якої дозволить здійснювати безперервний контроль і аналіз за рівнем споживання енергоресурсів після впровадження енергозберігаючих заходів. В свою чергу, запровадження систем енергетичного менеджменту є вимогою пункту 6 “Плану заходів із запровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 732-р та безпосередньо пов'язане із запровадженням енергосервісу.
Слід зазначити, що публічні закупівлі енергосервісу, згідно з частиною 1 статті 2 цього ж Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”, здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Особливі вимоги до параметрів і показників, які повинна містити в обов'язковому порядку тендерна документація на закупівлю енергосервісу визначено частиною третьою статті 3 Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”. Однак, інформації щодо того, що зазначені вимоги є вичерпними в вищезазначеній статті, не зазначено в жодному нормативно-правовому акті.
Враховуючи зазначене та керуючись частиною третьою статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, Замовником зазначено в тендерній документації інформацію щодо встановлення системи диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання.
Оскільки встановлення зазначеної системи на об'єкті енергосервісу не належить до енергоефективних заходів, то зазначена в тендерній документації вимога Замовника не порушує законодавства в частині визначення переліку виконання конкретних енергоефективних заходів, а отже не є дискваліфікаційною та такою, що обмежує конкуренцію.
Разом з тим, враховуючи, що об'єктом енергосервісу є бюджетна установа, яка перебуває у віданні розпорядника бюджетних коштів, зазначена вище вимога щодо встановлення системи диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єктах енергосервісунадасть можливість Замовнику дотримуватися законодавства, що регулює енергосервіс в бюджетній сфері, у тому числі:
- отримувати дані про споживання паливно-енергетичних ресурсів або енергоносіїв для верифікації та корегування досягнутої економії за енергосервісними договорами, що дозволятиме реалізовувати розрахунки згідно із вимогами Додатку 7 до Примірного енергосервісного договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 845 “Про затвердження Примірного енергосервісного договору”;
- оцінити якість та ефективність запроваджених на об'єктах енергосервісу енергоефективних заходів;
- контролювати виконавця енергосервісу (зокрема, за датчиками температури внутрішніх приміщень) щодо забезпечення під час енергосервісного договору узгоджені сторонами та/або визначені законодавством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг (включаючи повітряно-тепловий режим, штучне освітлення, інші характеристики, що відповідають вимогам у сфері організації праці, утримання будинків, будівель, споруд), що є істотною умовою енергосервісного договору згідно із пунктом 7 частини 2 статті 5 Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.

Згідно частини 5 статті 3 Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” Замовник не встановлює кваліфікаційний критерій, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”. Замовник може встановлювати такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів. У разі встановлення такого критерію та переліку документів, що підтверджують інформацію учасників процедури закупівлі про відповідність їх такому критерію, вони зазначаються Замовником у тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) (набирає чинності з 1 січня 2022 року).
Обмежене право Замовника встановлювати кваліфікаційний критерій, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі” не позбавляє права Замовника обґрунтовано вимагати документи в рамках інших вимог тендерної документації.
Таким чином, Замовником в тендерній документації вимагається лише надання довідки в довільній формі щодо наявності досвіду з впровадження систем дистанційного аналізу та контролю енергоспоживання (а саме: виконання робіт, в рамках яких впроваджувалися системи диспетчеризації та системи віддаленого управління та контролю із зазначенням об'єкта (місця) та дати встановлення), що не є кваліфікаційним критерієм в розумінні абзацу четвертого частини другої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також, в тендерній документації вимагається надання відгуку в довільній формі від попереднього Замовника, на об'єкті/ об'єктах якого було встановлено систему диспетчеризації та систему віддаленого управління та контролю за енергоспоживанням, щодо її надійності та ефективності в процесі використання, який в даному випадку, дає змогу оцінити надійність Виконавця енергосервісу та ефективність запропонованого до встановлення обладнання.
Вищезазначені інформаційні довідки не є документальним підтвердженням досвіду виконання технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних ) та інших заходів, оскільки документальним підтвердженням досвіду роботи є, в першу чергу, копії укладених та викнаних договорів з підтверджувальними документами щодо їх виконання (форми КБ-3, КБ-2, накладних, Актів виконаних робіт/наданих послуг тощо), які не вимагаються Замовником в тендерній документації, а тому і порушень з боку Замовника не має.
Враховуючи викладене, та з точки зору ефективного використання бюджетних коштів, цілком обґрунтовано виглядає бажання Замовника мати надійного виконавця послуг, який встановить якісне та ефективне обладнання у визначені договором строки та виконає всі взяті зобов'язання щодо досягнення певного рівня економії енергоносіїв.

Також інформуємо, що вимога щодо вилучення з тендерної документації “встановлення забезпечення виконання договору/або банківської гарантії, що обмежує можливість учасника взяти участь у закупівлі”, є безпідставною та необґрунтованою, оскільки Замовником, в умовах тендерної документації, забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається.