Вугілля кам'яне марки АМ (13-25), вугілля кам'яне марки ДГ (25-200)

Частиною 3 ст. 22 Закон № 922 передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Дана норма не містить будь-яких заборон та обмежень щодо зазначення замовником інформації про покладення на учасника-переможця конкурсних торгів витрат на юридично-консультаційні послуги. Міжгалузевим принципом права є «дозволено все, що не заборонено законом», і даний принцип застосовується в тому випадку коли окремі суспільні відносини не врегульовані нормами матеріального та відповідно процесуального права. Укладення договору на користь третьої особи регулюється згідно ст. 636 Цивільного кодексу України. Таким чином, укладення договору на користь третьої особи не суперечить положенням чинного законодавства України, а внесення пункту щодо укладання даного виду договору не є інформацією, яка не відповідає чинному законодавству.
В тендерній документації передбачено оплату консультативних послуг з питань проведення даної процедури відкритих торгів з наступних міркувань:
Пунктом 31 ст. 1 Закону № 922 визначено поняття тендерного комітету (надалі - комітет). Функціональні обов’язки та порядок діяльності комітету передбачено ст. 11 Закону № 922, окрім Закону, регламентовано Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 № 557. Аналіз цих двох нормативно-правових актів дає можливість встановити статус комітету. Тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Однією з найголовніших функцій комітету відповідно до Положення є здійснення вибору процедури закупівлі та проведення відповідної процедури закупівлі. Як зазначено в Законі, а саме ч. 2 ст. 11, голова, секретар та інші члени тендерного комітету можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Хоча Закон і передбачає право на проходження навчання, механізму такого проходження дотепер не розроблено. Оскільки проходження навчання членами комітету не гарантує їх повноту, внаслідок відсутності дотепер затвердженого Уповноваженим органом самого Порядку проходження навчання спеціалістів у сфері публічних закупівель, закономірною стала практика залучення на договірних засадах спеціалістів (консультантів торгів) до процесу здійснення державних (публічних) закупівель. Виокремлення такого роду послуг із інституту надання правової допомоги, зумовило неоднозначне бачення щодо можливостей залучення консультантів серед замовників торгів та державних органів контролю.
Найпоширенішою формою встановлення правовідносин між Замовником торгів та Консультантом торгів при наданні юридичної допомоги комітету є використання такої цивільно-правової угоди як договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти.
Право замовників вступати у правовідносини цивільно-правового характеру встановлено ст. 167 ЦКУ, в якій зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Також передбачено можливість держави створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади, тощо). Оскільки, відповідно до ст. 2 ЦКУ одним із учасників цивільних відносин є юридичні особи, то виходить, що юридичні особи створені державою не обмежені щодо можливості набувати цивільних прав та здійснювати цивільні обов’язків. Однією з підстав набуття цивільно-правових прав та обов’язків відповідно до ст.. 11 ЦКУ є договори та інші правочини. Як зазначалось вище, договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів, в якому на засадах свободи договору сторони як рівноправні учасники домовляються про взаємні права та обов’язків, є саме тим правочином, що врегульовує відносини Замовника та Консультантів торгів. Що ж стосується державних органів, які здійснюють закупівлі за державні кошти, то ЦКУ зокрема ст. 170 зазначає, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади. Оскільки у цивільних відносинах безпосередньо держава не може виступати стороною, у зв’язку з тим, що поняття держава є значно ширшим за поняття будь-якого з учасників правовідносин, то реалізувати своє право на участь в угодах цивільно-правового характеру держава може через створені нею та зареєстровані у встановленому порядку державні органи.
Укладення прямого договору про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти між Замовником та Консультантом торгів встановлює обов’язок для фахівців-правників з однієї сторони надати кваліфіковану юридичну допомогу у вигляді здійснення правового аналізу, підготовки проектів рішень та форм документів в рамках процедури закупівлі комітету, а Замовник торгів зобов’язується оплатити вартість таких послуг.
Замовники, як представники держави та суб’єктів бюджетного процесу, що мають справу з державними коштами та обмеженими можливостями в їх використанні, у зв’язку з складним економічним становищем нашої держави як у зовнішніх так і внутрішніх процесах, консультантами торгів пропонується використання цивільно-правового інституту такого як – Заміна боржника в зобов’язані передбаченого ст. 520 ЦКУ, правовою формою такої заміни є договір на користь третьої особи ст. 636 ЦКУ, за яким боржник (переможець торгів; інша особа), зобов’язується виконати свій обов’язок на користь третьої особи (консультант торгів). Правовим наслідком такого договору є те, що обов’язок щодо оплати послуг консультанта від замовника переходить до особи, з якою укладено договір на користь третьої особи.
Договір на користь третьої особи між Замовником та Учасником торгів може бути укладений як окремий правочин за результатами проведення процедури закупівлі, визначення переможця торгів та укладення договору про закупівлю.
А також, у підрозділі «Інша інформація» тендерної документації зазначено, що оскільки консультативні послуги (послуги консультанта торгів (тендеру)) відповідно до частини 1 п. 32 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» не є предметом закупівлі, тому вартість цих послуг не включається до розрахунку ціни тендерної пропозиції, а сплачується за рахунок чистого прибутку учасника.
Підсумовуючи вищевикладене, наголошуємо, що залучення консультантів для організації та проведення публічних закупівель є законною, важливою та необхідною обставиною, що дозволить убезпечити Замовника торгів від непрофесійного тлумачення норм Закону та, як наслідок можливих порушень, і забезпечить якісне виконання покладених на тендерний комітет функціональних обов’язків.

Повідомляємо, що вимога щодо надання у складі тендерної пропозиції копії дозволу, виданого Державною службою з питань праці (Держпраці) жодним чином не є дискримінаційною, оскільки застосовується без винятку до всіх потенційних учасників процедури закупівлі. Дана вимога встановлена для підтвердження легального статусу виробника запропонованого вугілля, оскільки при виробництві вугілля використовується обладнання підвищеної небезпеки, використання якого можливе виключно за наявності відповідного дозволу Держпраці. Відповідно до п. 1 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (далі – Порядок), цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання органом Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Відповідно до п. 7 Порядку, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Додатком 3 до Порядку встановлено перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зокрема гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин та огрудкування руд і концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній та коксохімічній промисловостях.
Таким чином, виробник, який здійснює легальне виробництво вугілля зобов’язаний мати дозвіл Держпраці, в свою чергу Учасник може звернутися до виробника, його дистриб’ютора тощо для отримання копії дозволу. Такий дозвіл не містить жодних персональних даних, комерційної таємниці або іншої інформації з обмеженим доступом (форма дозволу наведена у Додатку 1 до Порядку).

1) нормативно-правовий акт, яким встановлено імперативну вимогу отримання учасником такого сертифікату;
ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю" є національним стандартом України, чинним від 01.07.2016, що установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація, в тому числі, повинна показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги Замовника.
Відповідність систем управління якістю виробника продукції (надавача послуг) вимогам ISO 9001:2015 оцінюється органом з оцінки відповідності (органом сертифікації). За результатом оцінки відповідності СУЯ виробника продукції (надавача послуг) вимогам ISO 9001:2015 видається сертифікат відповідності.
Акредитація органів з оцінки відповідності (органів сертифікації), проводиться у відповідності до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності". Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону акредитація органів з оцінки відповідності – засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.
Статтею 6 Закону встановлено, що Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність. Положення про національний орган України з акредитації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує державної політики у сфері економічного розвитку.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національне агентство з акредитації України, затвердженого Наказом Мінекономрозвитку України від 08.02.2017 №161, НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З АКРЕДИТАЦІЇ УКРАЇНИ є національним органом України з акредитації. Пунктом 6 зазначеного положення визначено, що Основними завданнями НААУ є: забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності; забезпечення довіри споживачів до діяльності з оцінки відповідності; створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні; усунення технічних бар'єрів у торгівлі. До основних функцій НААУ віднесено: акредитацію органів з оцінки відповідності (надалі – ООВ); проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності вимогам акредитації; ведення реєстру акредитованих органів з оцінки відповідності, інші функції.
Порядок проведення акредитації ООВ затверджено Настановою з управління НААУ від 30.08.2019 № 270-Я та містить вичерпний перелік заходів, яких необхідно вжити ООВ для проходження акредитації.
Реєстр акредитованих органів з оцінки відповідності є відкритим, розміщений на веб-порталі НААУ (за посиланням https://naau.org.ua/reyestr-akreditovanix-oov/). Згідно даних, отриманих за вказаним посиланням, до перелік органів з сертифікації систем менеджмента, акредитованих НААУ включено 80 таких органів.
Отже діяльність НААУ щодо акредитації ООВ чітко регламентована чинним законодавством, здійсниться на засадах рівності та прозорості, не містить ознак надання переваг будь-яким суб’єктам чи їх групам.

2) З якою метою Вами встановлено дану вимогу? Орієнтація на Замовника та задоволеність Замовника є основними принципами, на яких базується зазначений стандарт. Право замовника на встановлення законних вимог щодо акредитації органу з оцінки відповідності СУЯ виробника продукції (надавача послуг) вимогам ISO 9001:2015, відповідає вказаним принципам та жодним чином не суперечить положенням стандарту.

3) У відповідності до якої пункту, статті ЗУ "Про публічні закупівлі" Вами встановлено таку вимогу? Частиною 3 ст 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено: тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

4) Хто з потенційних учасників має такий сертифікат? Замовник вимагає в тендерній документації документ, який не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно, отримати його може кожен суб’єкт господарювання.

5) З яких джерел Вами було встановлено, що потенційні учасники мають данний сертифікат? Потенційні Учасники мають можливість отримати такий сертифікат, чим підтверджують, свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, що задовольняють вимоги Замовника.

6) Хто з членів тендерного комітету запропонував дану вимогу? Тендерна документація та вимоги до неї були затвердженні на засіданні тендерного комітету. Всі рішення приймались одноголосно.

7) Як наявність такого сертифікату впливає на "надійність" учасника чи на ціну? Орієнтація на Замовника та задоволеність Замовника є основними принципами, на яких базується ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю". Право замовника на встановлення законних вимог щодо акредитації органу з оцінки відповідності СУЯ виробника продукції (надавача послуг) вимогам ISO 9001:2015, відповідає вказаним принципам та жодним чином не суперечить положенням стандарту.

8) Чи проведено Вами аналіз термінів у які видаються такі сертифікаті (зазначити терміни з посиланням на нормативні документи"? Учасники торгів мали змогу отримати такий сертифікат і раніше. Замовник не обмежує Учасників у строку видачі/отриманні такого сертифікату.

9) Чи проведено Вами аналіз щодо переліку організацій, які видають такі сертифікати (надати перелік)? Замовнику не принципово, якою організацією буде виданий сертифікат. Учасники самостійно на власний розсуд мають право обрати організацію, яка видає такий сертифкат

10) Чи проведено Вами аналіз щодо вартості такого сертифікату, і як наслідок впливу отримання такого сертифікату учасником на ціну товару. Відповідний сертифікат дає змогу Замовнику бути впевненим у тому, що Учасник – переможець торгів буде здатний постійно надавати продукцію та послуги, що задовольняють вимоги Замовника. В будь-якому випадку Замовник обирає найбільш економічно-вигідну тендерну пропозицію, а також в межах бюджетних призначень.

11) Чому при встановлені даної вимоги Вами не враховані принципи здійснення закупівель, відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі"? Зазначаємо, що відповідно до ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі", Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Замовник не вважає що відповідна вимога якимось чином дискримінує потенційних Учасників торгів. Принципи здійснення публічних закупівель Замовником дотримано.