«Індивідуальне обмундирування, код 35810000-5 за ДК 021:2015 (протигази)»

Інформуємо Вас, що за період 2014-2020 рр. державними підприємствами, установами та організаціями було проведено безліч тендерів та електронних закупівель засобів індивідуального захисту органів дихання, а саме - протигазів ГП-7, ГП-9, ППМ-88, МАГ, УЗС БРИЗ, УЗС ИЗОД та інші. При цьому постачальники надавали Сертифікати відповідності, в якості підтвердження сертифікації даної продукції в Україні. Дані Сертифікати не містили посилання на відповідність зареєстрованих Технічних умов України, а лише посилання на ГОСТ 12.4.041-2006 або ДСТУ ГОСТ 12.4.041-2006. Виробником такої продукції в даних Сертифікатах фігурують деякі підприємства - резиденти України. В даний час технічні умови на цивільний протигаз ГП-7 – ТУ Г-10-1103-82 - належать Міністерству Оборони РФ, право на виробництво цивільних протигазів ГП-7 мають заводи АТ «Тамбовмаш», АТ «Сорбент» і АТ «ЕХМЗ ім. Н.Д. Зелінського» – підприємства Російської Федерації. Згідно інформації, яка розміщена на офіційному сайті одного із виробників (www.tambovmash.ru), протигази марки ГП-7 та його модифікації, у відповідності до військового стандарту РФ ГОСТ РВ №15.002-2000, є продуктом військового призначення та заборонений до вільної реалізації компаніями-посередниками без відповідного погодження із органами виконавчої влади Російської федерації (Директива №566/2/6598 Управління військ РХБЗ МО РФ), та більш того вимагає наявність спеціальної ліцензії Федеральної служби з технічного та експортного контролю РФ. Згідно українського законодавства для імпорту на митну територію України зазначених протигазів, необхідно отримати не тільки погодження органів виконавчої влади РФ (Міністерства оборони РФ), але й отримати дозвіл на ввезення від Державної служби експортного контролю України. Згідно позиції Державної служби експортного контролю України протигази типу ГП-7, ГП-9, ППМ-88, МАГ, УЗС БРИЗ, УЗС ИЗОД відносяться до товарів військового призначення, які в установленому порядку допущені до цивільного використання. Враховуючи вище наведену інформацію, можна зробити висновок що українські підприємства, які позиціонують себе виробниками протигазів типу ГП-7, ГП-9, ППМ-88, МАГ, або ж УЗС БРИЗ, УЗС ИЗОД, не володіючи зареєстрованими технічними умовами України, не можуть здійснювати повного циклу виробництва, а лише так звану вузлову зборку з комплектуючих походженням з Російської Федерації. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. № 1644-VII, Указу Президента України від 14.05.2020 №184/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» від 30.12.2015 р. № 1147» закупівля товарів, робіт і послуг не буде здійснюватися у юридичних осіб – резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походження з Російської Федерації, крім випадків, коли заміщення таких предметів закупівлі іншими неможливе, що підтверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Підсумовуючи все вище сказане, просимо Вас не допустити закупівлю засобів індивідуального захисту сумнівного походження!

2. Експлуатаційні характеристики: - час захисної дії від негативного впливу небезпечних радіоактивних, хімічних та біологічних речовин, бойових отруйних речовин – до 6 годин; - температура зовнішнього середовища - від - ____ до ____ ºС (зазначається Учасником нижнє (мінусове) та верхнє (плюсове) значення температур, але нижнє (мінусове) значення повинно бути не вище - 40ºС, а верхнє (плюсове) не нижче +50ºС). Чому не 10 годин або 20 годин, згідно якого нормативного документу зазначені вимоги, просимо привести ТД згідно норм чинного законодавства, а саме ДСТУ EN 14387:2017 та ДСТУ EN 136:2003.