У чинному законодавстві України такого поняття як асфальтобетонний завод не існує.
Водночас, у чинному ГОСТ 27945-95 «Установки асфальтозмішувальні. Загальні технічні умови» визначено, що асфальтозмішувальні установки, як основне технологічне обладнання, призначене для приготування асфальтобетонних і бітумних сумішей, поділяються на мобільні та стаціонарні. Різниця між ними полягає у тому, що вузли і блоки агрегатів стаціонарних установок монтуються на фундаментному майданчику, а агрегати мобільної установки монтуються на причепи і напівпричепи на пневмоходу.
До основного технологічного устаткування АБЗ також відносяться: приймальні пристрої для кам'яних матеріалів, бітуму, ПАР, мінерального порошку; майданчики для зберігання кам'яних матеріалів і ємності для бітуму з нагрівальним обладнанням і бітумними насосами, ємності для ПАР з нагрівачами і насосами, ємності для мінерального порошку і системи для його подачі; машини для подачі кам'яних матеріалів в бункери змішувальних установок; пристрої для завантаження готової продукції, накопичувачі готової продукції; дробильно-сортувальне обладнання для кам'яних матеріалів, міксер для перемішування компонентів та т.і.
Оскільки умовами тендерної документації, серед підтвердних документів на АБЗ, який знаходиться у власності Учасника вказано на необхідність надання документів, що підтверджують право власності на нього, то з урахуванням вищевказаних положень законодавства просимо надати роз’яснення, які саме документи в розумінні замовника підтверджують право власності на АБЗ, зокрема у випадку знаходження декількох стаціонарних асфальтобетонних установок, змонтованих на різних фундаментних майданчиках, кожен з яких не зареєстрований як окремий об’єкт нерухомості, а також у випадку, якщо АБЗ (як сукупність основного та допоміжного технологічного обладнання та іншого обладнання) не зареєстроване як цілісний майновий комплекс, а також, якщо в учасника у власності перебуває мобільна установка, в тому числі, якщо остання придбана як бувша у використанні.
Додатково звертаємо увагу, що згідно частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Щодо надання інформації про перелік документів, що підтверджують право власності на АБЗ повідомляємо, що такими документами є документи визначені умовами тендерної документації виходячи із того, що підстави виникнення та документи, що підтверджують право власності на кожний об՚єкт визначаються чинним законодавством України з урахуванням виду майна.