Вважаемо, що вказані в технічних вимогах характеристики вежі згідно технічній спецификації Замовника такими що є надмірними та специфічними вимогами. В характеристиках вказано, що: "2.4. Висота секції – 3,00 м., 2.6. Кількість секцій – 14
2.7. Кількість підсилених секцій – не менше 2, 2.8. Маса металевих конструкцій – не більше 0,27 т
2.9. Кількість ярусів відтяжок – 8, 2.10. Наявність в монтажному комплекті кронштейнів для кріплення Телесистеми раннього виявлення лісових пожеж , 2.11 Кількість опорних блоків центральної якірної решітки - 1, кількість бокових опорних блоків якірної решітки – 3., 2.16. Вітровий район експлуатації – 5."
Що змінится якщо секціі будуть по 4 м. та їх кількість буде 12? Та щодо інших характеристик? Вітровий район в якому буде встановлено вежу, згідно Тендерній документації (Полтавська область) це 2-3 вітровий район. Навіщо в ТД вказано 5 район?
А також вимоги до аналогічного договору щодо поставки саме "Вежа мобільна решітчаста металева". Але код ДК 021:2015: 44210000-5 – Конструкції та їх частини допускає більш ширший вид поставки продукції.
По-перше, вважаємо що Замовник встановлює такі вимоги до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими у порівнянні з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Шляхом включення до тендерної документації дискримінаційних умов замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі.
По-друге практика АМКУ, визнає дискримінаційними за результатами розгляду скарг: встановивши такі вимоги до аналогічних договорів, замовник обмежив коло потенційних учасників процедури закупівлі лише такими, які мають певний договір, при цьому не довівши та не підтвердивши документально необхідність встановлення у ТД такої вимоги.
Прошу надати розгорнуті пояснення щодо вищезазначених вимог ТД як до специфікацій вежі так і стосовно вимог до аналогічного договору. Або, внести відповідні зміни до тендерної документації.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Порядок застосування спрощених закупівель визначений статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Спрощена закупівля складається з послідовних етапів, визначених частиною другою статті 14 Закону.
Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі (далі – оголошення) не передбачає:
• розроблення та затвердження замовником тендерної документації, проте вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель;
• встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та підстав для відмови в участі у закупівлі, встановлених статтею 17 Закону, але замовником можуть встановлюватись вимоги до учасників.
Тож не зрозумілим залишається, на яку саме тендерну документацію Ви посилаєтесь у своєму запитанні та до якої тендерної документації пропонуєте внести зміни.
Відповідно до ч. 4 ст.14 Закону вимоги до предмета закупівлі, визначаються замовником.
Вимоги до предмета закупівлі можуть містити посилання, у тому числі, на конкретну конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Разом з тим, зазначення Замовником аналогів та/або еквівалентів не є його обов’язком в розумінні Закону.
Закон не містить жодної заборони до формулювання чітко визначених технічних вимог до предмета закупівлі, оскільки це є запорукою отримання Замовником товару саме тієї якості, що необхідні.
Крім того, предмет закупівлі має забезпечити можливість швидкого розгортання та згортання на підготовленій площадці, що передбачає наявність таких вимог до технічних та функціональних характеристик предмета закупівлі, які забезпечать можливість встановлення предмета закупівлі у будь-якому районі будь-якої адміністративно-територіальної одиниці держави, оскільки зазначене майно, закріплюється за державним підприємством на праві господарського відання, а тому повинно передбачати врахування, у тому числі, навантаження, що виникають під час зведення та експлуатації конструкції за будь-яких умов рельєфу місцевості, нерівномірності вітрового навантаження за напрямками вітру, ожеледно-вітрове навантаження, у тому числі у випадку екстремальних умов експлуатації, витривалості при повторних навантаженнях у граничних станах, урахування інших реологічних процесів при дії постійних і довготривалих навантажень .
Порядок визначення предмету закупівлі регламентується Наказом Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016, згідно з яким предмет закупівлі товарів визначається Замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини перщої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином, Замовник самостійно встановлює вимоги до предмета закупівлі, виходячи з його специфіки.
Поряд з цим звертаємо Вашу увагу, що статтею 43 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Водночас статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі, зокрема вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.