Пара, гаряча вода та пов’язана продукція (теплова енергія)

Підставою для обрання переговорної процедури скороченої є чинне законодавство про природні монополії. Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про природні монополії” природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі — товари). Відповідно до абз. 2 ч. 1 с. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” – суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього не має жодного конкурента, згідно ч. 2 цього Закону монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкт господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Відповідно до ч. 2 с. 5 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополійу сфері житлово –комунального господарства, що формується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій – національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій. Сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам регулюється Законом України «Про теплопостачання», яким зокрема, передбачено, що постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Тарифом на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання є вартість вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869. Додатково механізм формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води визначається Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 24 березня 2016 року № 377, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09 червня 2016 року за № 835/28965, Процедурою встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженою постановою НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 528, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 липня 2016 року за № 993/29123. Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII, ліцензування видів господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг відноситься до повноважень НКРЕКП за виключенням випадків, коли повноваження щодо видачі ліцензії покладені на органи виконавчої влади місцевого рівня. Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 встановлено, що місцем провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії є територія розташування споживачів теплової енергії та приладів обліку теплової енергії, що зазначена в документах, які додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом в установленому цими Ліцензійними умовами порядку).